Рішення № 96836128, 29.04.2021, Оболонський районний суд міста Києва

29.04.2021 Справа № 756/10906/20

Справа пр. № 2/756/1519/21

ун. № 756/10906/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Колесник А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" (далі - ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України") про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він працював завідувачем юридичного сектору ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України".

Наказом від 23 липня 2020 року № 143 ОСОБА_1 був звільнений з роботи за систематичне невиконання працівником обов`язків, покладених на нього трудовим договором, за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Своє звільнення позивач вважав незаконним та зазначив, що з наказу про звільнення йому стало відомо, що наказами від 20 липня 2020 року № 134, від 23 липня 2020 року № 139, від 23 липня 2020 року № 140, від 23 липня 2020 року № 141, від 23 липня 2020 року № 142 його було притягнуто дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього стягнення у виді доган.

Позивач стверджував, що зі згаданими наказами він ознайомлений не був, пояснення у нього не відбирались.

З цих підстав ОСОБА_1 просив суд визнати незаконними та скасувати накази від 20 липня 2020 року № 134, від 23 липня 2020 року № 139, від 23 липня 2020 року № 140, від 23 липня 2020 року № 141, від 23 липня 2020 року № 142 та від 23 липня 2020 року № 143, поновити його на роботі на посаді завідувача юридичного сектору ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" та стягнути з роботодавця на його користь 50000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Відповідач ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" подало до суду відзив на позовну заяву, в якому стверджував, що 16 липня 2020 року на підприємстві прийнято наказ № 125 "Про вжиття заходів із ведення претензійно-позовної роботи", яким було доручено Золотухіну В.В. підготувати позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ІНВЕСТБУД" заборгованості за договором зберігання від 28 листопада 2018 року № 133-11/18, штрафних санкцій, втрат від інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми та здійснити розрахунок суми судового збору у термін до 18 год 00 хв 20 липня 2020 року. Однак позивач доручену роботу не виконав, пояснення з цього приводу відмовився надавати, а тому наказом від 23 липня 2020 року № 141 до нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

16 липня 2020 року ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" видано наказ № 125 "Про вжиття заходів із ведення претензійно-позовної роботи", яким було доручено Золотухіну В.В. підготувати позовну заяву про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 10 вересня 2018 року № 47-18 та договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 25 вересня 2018 року № 46-к/18 і здійснити розрахунок суми судового збору у термін до 18 год 00 хв 21 липня 2020 року. Проте позивач доручену роботу не виконав, пояснення з цього приводу відмовився надавати, а тому наказом від 23 липня 2020 року № 142 до нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Також ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за систематичне запізнення на роботу та знищення доповідної записки від 20 липня 2020 року № 262-07/20.

Зважаючи на викладене, роботодавцем було прийнято рішення про звільнення позивача за систематичне невиконання працівником обов`язків, покладених на нього трудовим договором, за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

У своєму відзиві на позовну заяву ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" наголосило на тому, що 24 липня 2020 року ліквідовано юридичний сектор ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України", а тому позивача неможливо поновити на займаній ним до звільнення посаді.

Також відповідач зазначив про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Окремо ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" наголосило на тому, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду, встановлений ч. 1 ст. 233 КЗпП України

З цих підстав ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" просило суду відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.

29 квітня 2021 року позивачем подано заяву про відмову від позову в частині вимог про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 квітня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог в указаній частині та закрито провадження у справі в частині стягнення з ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" 50000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

29 квітня 2021 року ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" подало до суду заяву про визнання позову в частині визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі.

У зв`язку з поданням відповідачем ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" заяви про визнання позову суд, керуючись положеннями ч. 3 ст. 200 ЦПК України, ухвалив розглянути справу по суті у підготовчому судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за відсутності його представника.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.

За приписами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

06 червня 2016 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду начальника юридичного відділу ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України". З 01 грудня 2016 року позивач працював завідувачем юридичного сектору ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" (а. с. 55-61).

Наказом директора ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 20 липня 2020 року № 134 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього стягнення у виді догани за систематичне запізнення на роботу (а. с. 147).

Наказом директора ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 23 липня 2020 року № 139 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього стягнення у виді догани за знищення доповідної записки юрисконсульта Калініченка Б.І. від 20 липня 2020 року № 262-07/20 (а. с. 141).

Наказом директора ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 23 липня 2020 року № 140 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього стягнення у виді догани за невиконання наказу від 16 липня 2020 року № 124 (а. с. 110).

Наказом директора ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 23 липня 2020 року № 141 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього стягнення у виді догани за невиконання наказу від 16 липня 2020 року № 125 (а. с. 114).

Наказом директора ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 23 липня 2020 року № 142 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього стягнення у виді догани за невиконання наказу від 16 липня 2020 року № 126 (а. с. 150).

Наказом директора ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 23 липня 2020 року № 143 ОСОБА_1 було звільнено з роботи у зв`язку з систематичним невиконанням обов`язків, покладених на нього трудовим договором, за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а. с. 47-48).

Вирішуючи питання про правомірність дій роботодавця щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді доган та його звільнення, суд виходить з такого.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, суди з`ясовують, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. п. 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст. 40 і п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 1471, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку про те, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року по справі № 296/576/17, від 20 червня 2019 року у справі № 759/10569/16-ц).

Нормою ст. 139 КЗпП України на працівників покладено обов`язок працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Ч. 1 ст. 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ст. 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

У наказі ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 20 липня 2020 року № 134 зазначено, що 01, 02, 06-09, 13 та 15 липня 2020 року ОСОБА_1 запізнився на роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Режим роботи підприємства, установи чи організації, встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Однак відповідачем не надано суду Правил внутрішнього трудового розпорядку ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України", які б засвідчували, що робочий день на підприємстві, і зокрема у юридичному секторі розпочинається о 09 год 00 хв, а також журналу приходу на роботу та видачі ключів ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" за період з 01 до 15 липня 2020 року на підтвердження факту несвоєчасного приходу на роботу ОСОБА_1 01, 02, 06-09, 13 та 15 липня 2020 року. При цьому у своїх поясненнях ОСОБА_1 заперечував щодо того, що він приходив на роботу з запізненнями (а. с. 148).

Відповідно до наказу ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 23 липня 2020 року № 139 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за знищення доповідної записки юрисконсульта Калініченка Б.І. від 20 липня 2020 року № 262-07/20, проте відповідачем надано суду належним засвідчену копію цієї доповідної записки (а. с. 145-146).

За приписами абз. 2 ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Отже, під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу.

Таким чином, засвідчивши копію доповідної записки юрисконсульта Калініченка Б.І. від 20 липня 2020 року № 262-07/20, відповідач підтвердив наявність у нього оригіналу цього документа, що спростовує факт його знищення ОСОБА_1 .

За таких обставин суд вважає, що позивач був протиправно притягнутий до дисциплінарної відповідальності наказами від 20 липня 2020 року № 134 та від 23 липня 2020 року № 139.

Наказом ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 16 липня 2020 року № 124 "Про вжиття заходів із ведення претензійно-позовної роботи" доручено особисто ОСОБА_1 підготувати позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА РОВЕРС" заборгованості за договором зберігання від 03 вересня 2018 року № 117-10/18, штрафних санкцій, втрат від інфляції та трьох процентів від простроченої суми та здійснити розрахунок суми судового збору у термін до 13 год 00 хв 17 липня 2020 року (а. с. 100).

Проект позовної заяви та розрахунок суми судового збору був підготований позивачем у визначений у наказі від 16 липня 2020 року № 124 "Про вжиття заходів із ведення претензійно-позовної роботи" строк (а. с. 101). Таким чином, поставлене перед ним завдання ОСОБА_1 виконав, що свідчить про безпідставність притягнення його дисциплінарної відповідальності на підставі наказу від 23 липня 2020 року № 140.

16 липня 2020 року на підприємстві прийнято наказ № 125 "Про вжиття заходів із ведення претензійно-позовної роботи", яким було доручено ОСОБА_1 у термін до 18 год 00 хв 20 липня 2020 року підготувати позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ІНВЕСТБУД" заборгованості за договором зберігання від 28 листопада 2018 року № 133-11/18, штрафних санкцій, втрат від інфляції та трьох процентів від простроченої суми та здійснити розрахунок суми судового збору (а. с. 111).

Наказом ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 16 липня 2020 року № 126 "Про вжиття заходів із ведення претензійно-позовної роботи" доручено особисто ОСОБА_1 підготувати позовну заяву про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 10 вересня 2018 року № 47-18 та договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 25 вересня 2018 року № 46-к/18 і здійснити розрахунок суми судового збору у термін до 18 год 00 хв 21 липня 2020 року (а. с. 115).

Однак 20 та 21 липня 2020 року ОСОБА_1 перебував у відпустці (а. с. 17), що унеможливило своєчасне виконання ним завдань, поставлених перед ним наказами від 16 липня 2020 року № № 125, 126.

З огляду на викладене суд вважає, що позивач був протиправно притягнутий до дисциплінарної відповідальності наказами від 23 липня № № 141, 142.

У випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, він може бути звільнений роботодавцем на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

При звільненні за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України потрібно встановити, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок. Чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення, та чи можна вважати його вчинення систематичним невиконання працівником без поважних причин обов`язків.

Отже, при вирішенні питання про правомірність звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України доказуванню підлягають: факт вчинення працівником дисциплінарного проступку - протиправного винного невиконання або неналежного виконання трудових обов`язків, факт застосування до працівника заходів дисциплінарного стягнення з додержанням порядку їх застосування за попереднє порушення трудової дисципліни, обґрунтування висновку про те, що подальше залишення такого працівника на роботі суперечить інтересам виробництва.

У наказі про звільнення працівника власник або уповноважений ним орган зобов`язаний навести конкретні факти порушень, не обмежуючись загальним посиланням на систематичне порушення трудових обов`язків з боку працівника (постанова Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі № 172/1113/16-ц).

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про протиправність рішень роботодавця про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі наказів від 20 липня 2020 року № 134, від 23 липня 2020 року № № 139, 140, 141, 142, звільнення позивача за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є незаконним.

За положеннями ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір

Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому суд, як і будь-який інший орган по розгляду трудових спорів, не має адміністративних повноважень, тому він не може скасовувати накази, змінювати підстави розірвання трудового договору. Якщо звільнення з роботи проведено з порушенням закону, суд, не скасовуючи наказу і не змінюючи підстав припинення трудового договору, зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку про необхідність визнати незаконним наказ ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 23 липня 2020 року № 143 про звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання працівником обов`язків, покладених на нього трудовим договором, за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та поновити позивача на роботі.

Також суд звертає увагу відповідача на те, що звільнений без законних підстав або з порушенням установленого порядку працівник не поновлюється на попередній роботі лише у випадку, коли поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації (такий висновок суду кореспондується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 листопада 2018 року у справі № 645/2440/16-ц). Отже, ліквідація роботодавцем після звільнення ОСОБА_1 юридичного сектору ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" не є перешкодою для поновлення позивача на посаді, яку він обіймав до звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

ОСОБА_1 отримав наказ про звільнення та трудову книжку 10 серпня 2020 року, а пред`явив позов до суду 04 вересня 2020 року, тобто у межах строку, визначеного ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати незаконними накази ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 20 липня 2020 року № 134, від 23 липня 2020 року № № 139, 140, 141, 142 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, визнати незаконним наказ ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 23 липня 2020 року № 143 про звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання працівником обов`язків, покладених на нього трудовим договором, за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, та поновити позивача на роботі. У задоволенні вимог в частині скасування оскаржуваних наказів підприємства суд відмовляє, позаяк у випадку визнання їх незаконними у судовому порядку роботодавець самостійно скасовує їх.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі - задовольнити частково.

Визнати незаконними накази державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 20 липня 2020 року № 134, від 23 липня 2020 року № № 139, 140, 141, 142 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Визнати незаконним наказ державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 23 липня 2020 року № 143 про звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання працівником обов`язків, покладених на нього трудовим договором, за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача юридичного сектору державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Шовковична, 12-Б; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 21586524) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок в дохід держави.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук