Вирок № 96829454, 30.04.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/30/2021

Справа № 423/3500/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря: Казюк Л.Г.,

прокурора: Субботи О.М.,

захисників: Шурхна К.А., Стародубцевої Л.О., Гавриленка О.І.

законних представників

неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м.Сєвєродонецька матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130530000534 від 30.10.2020 року, у відношенні:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Нижнє Сєвєродонецького району Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, утриманців не має, військовозобов`язаного, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше судимого:

- 26.02.2018 Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 22.05.2018 Новоайдарським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ст. 70 ч.4 КК України остаточно до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

- 05.01.2021 Старобільським районним судом Луганської області за ст. 185 ч.3, 71 КК України остаточно до 4 років 6 місяців позбавлення волі, початок відбуття строку покарання з дня набрання вироком законної сили - 05.02.2021, зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 10.11.2020 по день набрання вироком законної сили 05.02.2021, перебуває під вартою на виконання вироку суду,

- 11.03.2021 Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 304 КК України, -

неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Тошківка м. Первомаська Луганської області, громадянина України, українця, з неповною загальною середньою освітою, який навчається у Золотівському професійному ліцеї, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Тошківка м. Первомайська Луганської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, учня 9 класу Тошківської загальноосвітньої шкоди І-ІІ ступенів № 23, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, -

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1

18.09.2020 приблизно о 23.00 годині, ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у житло та інше приміщення, прийшов до домоволодіння, яке розташоване за адресою АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_3 , впевнившись, що господар домоволодіння відсутній, а також відсутні інші особи, які можуть завадити його протиправним діям, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло та інше приміщення, діючи повторно та з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу через відсутню частину паркану з боку огороду, пройшов на внутрішню територію вказаного домоволодіння. Після цього, ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, підійшов до приміщення літньої кухні, яка розташована на території вказаного домоволодіння, та за допомогою металевого прута зірвав навісний замок на вхідних дверях та проник до внутрішнього приміщення літньої кухні, де демонтував руками вугільну піч та таємно викрав майно, що належить ОСОБА_6 , а саме :

-п`ять пічних металевих плит, вартість яких відповідно до висновку експерта становить 928 грн. 75 коп.

Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у житло, підійшов до приміщення будинку, який розташований на території вказаного домоволодіння, та через відсутнє скло у віконній рамі будинку, проник до його внутрішнього приміщення, де демонтував руками вугільну піч та таємно викрав майно, що належить ОСОБА_6 , а саме:

-чотири пічних металевих плити, вартість яких відповідно до висновку експерта становить 792 грн. 68 коп.

Після цього, ОСОБА_3 з місця скоєння кримінального правопорушення разом з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1721 грн. 43 грн.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло та інше приміщення, вчинене повторно.

Епізод № 2.

15.10.2020 приблизно о 23.00 годині ОСОБА_3 , перебуваючи в районі будинку № 135 по вул. Підгорній, смт. Нижнє, Попаснянського району, Луганської області, побачив біля вказаного домоволодіння автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» державний номерний знак НОМЕР_2 , 1991 року випуску, що належить ОСОБА_7 . У цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Після чого, ОСОБА_3 , скориставшись тим, що власник автомобілю відсутній, а також відсутні інші особи, які можуть завадити його протиправним діям, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно та з корисливих мотивів, підійшов до вказаного автомобілю та відкривши незаперту кришку капоту, від`єднав та таємно викрав акумуляторну свинцеву стартерну батарею 6СТ-60-А3 600 А, виробництва ТОВ «Мегатекс», що належить ОСОБА_7 , та вартість, якої відповідно до висновку експерта становить 1299 грн.

Після цього, ОСОБА_3 з місця скоєння кримінального правопорушення разом з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1299 грн.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Епізод №3.

28.10.2020 приблизно о 17.00 годині, більш точного часу в ході розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 21011, 1977 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , сіро-білого кольору, який належить ОСОБА_8 .

Достовірно знаючи про те, що вказаний транспортний засіб ОСОБА_8 зберігає в гаражі, розташованому на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , запропонував неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно вчинити незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, на що останні дали добровільну згоду, тобто вступили з ОСОБА_3 у злочинну змову.

Далі, діючи спільно, вказані особи прийшли до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_8 .

Впевнившись, що за ними ніхто не спостерігає, відсутній власник домоволодіння, відкривши засув металевої хвіртки, ОСОБА_3 , діючи повторно, спільно з неповнолітніми ОСОБА_5 , ОСОБА_4 пройшли на територію вказаного домоволодіння, де, за допомогою лопати, яку знайшли на території вказаного домоволодіння, продовжуючи діяти спільно, пошкодили стіну гаражу, який знаходився на території домоволодіння. Через отвір, що утворився, ОСОБА_3 проник до гаражу, а неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишилися зовні з метою попередження про появу сторонніх осіб.

Перебуваючи всередині вказаного гаражу, де знаходився на зберіганні автомобіль ВАЗ 21011, 1977 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , сіро-білого кольору, який належить ОСОБА_8 , ОСОБА_3 виявив відсутність у баку автомобіля пального (бензину), про що повідомив неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , запропонувавши відшукати пальне (бензин) та повернутися разом з ним на місце події, довівши злочинний умисел до кінця.

Далі, ОСОБА_3 спільно з неповнолітніми ОСОБА_4 , ОСОБА_5 прийшли до домоволодіння АДРЕСА_4 , де зареєстрований ОСОБА_3 , де останній взяв 1 літр бензину, після чого повернулися до вказаного гаражу, де залили пальне (бензин) у бак для пального автомобілю.

Після цього ОСОБА_3 спільно з неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відчинили ворота гаражу, за допомогою фізичної сили виштовхали автомобіль ВАЗ 21011, 1977 року випуску, сіро-білого кольору, державний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 на вулицю Октябрьська смт. Тошківка Попаснянського району Луганської області.

ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля, а неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сіли на пасажирські сидіння, ОСОБА_3 шляхом з`єднання дротів замку запалювання запустив двигун. Далі вказані особи покинули місце події, таким чином, незаконно заволодівши вказаним транспортним засобом та спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду, що відповідно висновку експерта складає 11834 грн 00 коп.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.

Вказаними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.

Епізод № 4.

28.10.2020 приблизно о 17.00 годині ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є неповнолітніми, маючи злочинний умисел, спрямований на втягнення неповнолітніх осіб в злочинну діяльність, шляхом пропозиції вчинити злочин, втягнув останніх у злочинну діяльність, запропонувавши спільно вчинити незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 21011, 1977 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , сіро-білого кольору, який належить ОСОБА_8 , на що неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дали добровільну згоду, тобто вступили з ОСОБА_3 у злочинну змову, внаслідок чого 28.10.2020 незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ 21011, 1977 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , сіро-білого кольору, який належить ОСОБА_8 , вартість якого відповідно до висновку експерта складає 11834 грн 00 коп.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 1 ст. 304 КК України - втягненні неповнолітніх у злочинну діяльність, тобто у вчиненні кримінального правопорушення.

30.04.2021 року під час судового розгляду даного кримінального провадження між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Луганської області Субботою О.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участі захисників Стародубцевої Л.О., Шурхна К.А., Гавриленка О.І, на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоди про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень і зобов`язується: беззастережно та у повному обсязі визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень у судовому провадженні, погоджуючись на призначенні покарання за ч. 2 ст.185 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки; за ч.3 ст.185 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч.1 ст. 304 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці; за ч.2 ст. 289 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточно покарання у вигляді 5 років позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання більш суворим покаранням, на призначення якого сторони дійшли згоди, менш суворого покарання за вироком Попаснянського районного суду від 11.03.2021, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений ОСОБА_4 , під час судового розгляду повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і зобов`язується: беззастережно та у повному обсязі визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення у судовому провадженні, погоджуючись на призначенні покарання за ч. 2 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років без конфіскації майна із застосуванням положень ст.ст. 75, 76, 104 КК України.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений ОСОБА_5 , під час судового розгляду повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і зобов`язується: беззастережно та у повному обсязі визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення у судовому провадженні, погоджуючись на призначенні покарання за ч. 2 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років без конфіскації майна із застосуванням положень ст.ст. 75, 76, 104 КК України.

В угодах зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Окрім цього, до угод про визнання винуватості долучено заяви потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , відповідно до яких, вони надають письмові згоди прокуророві на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 304 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 , винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описано в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 , винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описано в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Суббота О.М. в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угод про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоди про визнання винуватості та призначити обвинуваченим узгоджене сторонами покарання.

Захисники Стродубцева Л.О., Шурхно К.А., Гавриленко О.І. також вважали можливим затвердити угоди про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угод між їх підзахисними та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому обвинуваченими вищезазначені угоди були укладені з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Законні представники неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_9 просили суд затвердити угоди про визнання винуватості.

Потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, до суду надали заяви про розгляд даного кримінального провадження за їх відсутності.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угод про визнання винуватості, відповідність угод за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваних про повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили їх погодитися на підписання угод про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угод про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надані угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно до ст. 474 ч. 3 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за епізодом № 1 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло та інше приміщення, вчинене повторно; за епізодом № 2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; за епізодом № 3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України - як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення; за епізодом № 4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 304 - як втягненні неповнолітніх у злочинну діяльність, тобто у вчиненні кримінального правопорушення.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 304 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 30.04.2021 року між прокурором Попаснянського відділу Лисичанської окружної прокуратури Субботою О.М. та обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкціями ч.ч. 2,3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 304 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, та відсутністю обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Оскільки ОСОБА_3 утримується під вартою згідно вироку суду від 11.03.2021 року, строк покарання рахується з дня набрання вироком законної сили - з 13.04.2021 року, то у строк покарання, визначений за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та вироком від 11.03.2021 року, слід зарахувати тримання обвинуваченого під вартою з 13.04.2021 року по день набрання цим вироком законної сили.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані ч. 2 ст. 289 КК України - як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 відноситься до категорії тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 30.04.2021 року між прокурором Попаснянського відділу Лисичанської окружної прокуратури Субботою О.М. та обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкції ч. 2 ст. 289 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім та відсутністю обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 30.04.2021 року між прокурором Попаснянського відділу Лисичанської окружної прокуратури Субботою О.М. та обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкції ч. 2 ст. 289 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім та відсутністю обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та законні представники неповнолітніх обвинувачених усвідомлюють свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосоване до обвинувачених, а також переконатися, що укладення угод є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченим роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про визнання винуватості і призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угод про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 запобіжні заходи не обиралися, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно них запобіжних заходів, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжних заходів до набрання вироком законної сили.

Також, на підставі ст. 174 КПК України, суд вважає за необхідне скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області від 11.11.2020 року на велосипед марки «Україна» та металевий прут, які належать ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.04.2021 року між прокурором Попаснянського відділу Лисичанської окружної прокуратури Луганської області Субботою О.М. та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника Гавриленка О.І., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № за № 12020130530000534 від 30.10.2020 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 304 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

-за ч.3 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

-за ч.1 ст. 304 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці;

-за ч.2 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання більш суворим покаранням, на призначення якого сторони дійшли згоди, менш суворого покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 11.03.2021, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

Початок строку покарання відраховувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 строк тримання його під вартою згідно вироку Попаснянського районного суду Луганської області від 11.03.2021 року з 13.04.2021 року і до дня набрання цим вироком законної сили.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.04.2021 року між прокурором Попаснянського відділу Лисичанської окружної прокуратури Луганської області Субботою О.М. та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника Шурхна К.А., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № за № 12020130530000534 від 30.10.2020 року.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі п. 1,2 ч. 1 ст. 104, ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.04.2021 року між прокурором Попаснянського відділу Лисичанської окружної прокуратури Луганської області Субботою О.М. та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника Стародубцевої Л.О., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № за № 12020130530000534 від 30.10.2020 року.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі п. 1,2 ч. 1 ст. 104, ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази:

-Акумуляторну свинцеву стартерну батарею 6 СТ-60-А3 600А, виробництва ТОВ «Мегатекс», яку передано на зберігання до камери схову речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області - повернути потерпілому ОСОБА_7

-автомобіль ВАЗ 21011, 1977 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , 1977 року випуску; технічний паспорт серії НОМЕР_4 на ВАЗ 21011; страховий поліс № АК/2211047, пам`ятка про адміністративні правопорушення, - які передані на відповідальне зберігання потерпілому - ОСОБА_8 - залишити у власності останнього;

-оптичний носій інформації карту пам`яті SD 16 Gb, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

-слід відображений в гіпсовому зліпку, аркуш паперу, металевий прут, які направлено на зберігання до камери схову речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області - знищити;

-9 пічних плит, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити у власності останнього;

-Три пари взуття, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Попасняського ВП ГУНП в Луганській області - повернути обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2

-велосипед марки «Україна», який переданий на зберігання до камери схову речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової автотоварознавчої експертизи № 19/113/9/2-150е від 04.11.2020, що складають 980 грн 70 коп; судової трасологічної експертизи № 19/113/7/3-477е від 10.11.2020, що складають 980 грн 70 коп.; судової трасологічної експертизи № 19/113/7/3-476е від 09.11.2020, що складають 817 грн 25 коп.; судової трасологічної експертизи № 19/113/7/3-475е від 06.11.2020, що складають 817 грн 25 коп.; судової трасологічної експертизи № 19/113/7/3-491е від 23.11.2020, що складають 2778 грн 65 коп.; судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-1324е від 12.11.2020, що складають 980 грн 70 коп.; судової автотоварознавчої експертизи № 19/113/9/2-154е від 13.11.2020, що складають 1307 грн 60 коп.; судової автотоварознавчої експертизи № 19/113/9/2-163е від 27.11.2020, що складають 1307 грн 60 коп., що в загальному розмірі складають 9970 грн. 45 коп., в частині по 3323 грн. 48 коп. з кожного в дохід держави. (Населенний пункт: Сєвєродонецьк, Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 858999980313070115000012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченим в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова