Вирок № 96829453, 29.04.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/280/2021

Справа № 428/6189/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області, у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря Ляленка М.В.,

прокурора Єлісєєвої М.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370001770 від 12 жовтня 2019 року у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, з середньо - спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працюючого, який має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у лікарів - психіатра та нарколога на обліку не перебуває, не має групи інвалідності, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2019 року приблизно о 14 год. 45 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Єва 2012» ТОВ «РУШ», розташованому за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 11/67 на торговому стелажу побачив змінні картриджі для гоління марки «Gillette» Fusion шість штук в упаковці. В цей час у ОСОБА_1 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), шляхом вільного доступу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом, маючи на меті незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 , зважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і не може йому перешкодити, таємно, шляхом вільного доступу, узяв до рук змінні картриджі для гоління марки «Gillette» Fusion шість штук в упаковці та сховав в праву зовнішню кишеню куртки.

Після цього, ОСОБА_1 , не розплатившись на касі за вказаний товар покинув приміщення магазину «Єва 2012» ТОВ «РУШ», розташованому за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 11/67 та розпорядився майном на власний розсуд.

Згідно висновку судово товарознавчої експертизи ринкова вартість змінних картриджів для гоління марки «Gillette» Fusion шість штук в упаковці на момент вчинення кримінального проступку становить 520 гривень 46 копійок.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав магазину Єва 2012» ТОВ «РУШ», матеріальну шкоду на загальну суму 520 гривень 46 копійок.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, які відповідають дійсності і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що він 08 жовтня 2019 року приблизно о 14 год. 45 хв., він перебуваючи в магазині «Єва 2012», розташованого по вул. Курчатова, 11/67 та на торговому стелажу побачивши змінні картриджі для гоління, який було шість штук в упаковці, він вирішив їх вкрасти. Він, впевнившись, що за ним не спостерігають, узяв картриджі для гоління та сховав в праву зовнішню кишеню куртки. Після цього, він, не розплатившись на касі за картриджі, пішов по своїх справах. В подальшому він розпорядився викраденим ним майном на власний розсуд. Матеріальну шкоду він добровільно відшкодував.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд даного кримінального провадження за його відсутності, в заяві вказав, що покарання просить призначити на розсуд суду, завданий збиток відшкодований.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального проступку при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, покази якого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 , що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України.

П.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних поступків, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, даних про притягнення до адміністративної відповідальності не надано, на обліку у лікарів - психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, групи інвалідності не має, щиро розкаявся у вчиненому, завданий потерпілому збиток добровільно відшкодований.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Отже таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру вчиненого кримінального проступку, його наслідків, відомостей, які характеризують особистість обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, який свою провину визнав, зробив належні висновки та дав критичну оцінку своїм діям, при цьому не намагаючись нічого спотворити або будь-яким чином перешкоджати проведенню необхідних слідчих дій, а також враховуючи думку представника потерпілого, який просив призначити покарання на розсуд суду, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 50 КК України, призначити покарання у виді обмеження волі, але зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень без ізоляції від суспільства, зі встановлення іспитового строку, а також покладенням обов`язків відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Враховуючи те, що під час досудового розслідування запобіжний захід у відношенні обвинуваченого не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходило, а тому підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Заходи забезпечення кримінального провадження у відношенні обвинуваченого, не застосовувались.

Цивільний позов не заявлений. Речові докази по кримінальному провадженню відсутні. Долю процесуальних витрат, суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України, які підлягають стягненню з обвинуваченого, оскільки витрачені на доведення його вини.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили - не обирати.

Процесуальні витрати: за проведення товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-529е від 16.04.2020 у сумі 490,35 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.М. Олійник