Рішення № 96825161, 11.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4978/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовною заявою, в якій просить виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників за виконавчими провадженнями ВП №54572120 та ВП №53462072 з виконання виконавчого напису №2091, виданого 30.12.2016 року приватним нотаріусом КМНО Гуревічов О.М.

Ухвалою судді від 19.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Посилається на те, що на примусовому виконанні у Залізничному відділі державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебували виконавчі провадження ВП №53462072 та ВП №54572120 з виконання виконавчого напису №2091, виданого 30.12.2016 року приватним нотаріусом КМНО Гуревічовим О.М., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Факторингова компанія «РАНТЬЄ» боргу в сумі 52339,99 грн. В межах даних виконавчих проваджень відповідачем винесені постанови про накладення арешту на майно боржника та внесено відомості про боржника до Єдиного реєстру боржників. Постановами від 26.06.2017 року (ВП №53462072) та від 31.10.2017 року (ВП №54572120) повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). На момент звернення з даним позовом до суду строк пред`явлення виконавчого документа закінчився. Як стало відомо позивачу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа - стягувач за даним виконавчим провадженням ТОВ «Факторингова компанія «РАНТЬЄ» - припинена 19.06.2019 року, правонаступник - відсутній. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року у справі №380/7591/20 відповідачем винесено постанову про зняття арешту з майна боржника (позивача) від 25.01.2021 року. Втім, відомості з Єдиного реєстру боржників не виключені. У зв`язку із цим, 04.03.2021 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників. Однак листом відповідача від 12.03.2021 року повідомлено про відсутність правових підстав для вчинення вищевказаної дії Вважаючи у зв`язку із цим свої майнові права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернулася до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що відповідно до ст.9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини 1 статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. Крім того, відомості до Єдиного реєстру боржників вносяться автоматично, тобто державний виконавець самостійно не вчиняє будь-яких дій щодо внесення або виключення відповідної інформації з Єдиного реєстру боржників. Таким чином, оскільки виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна), дії відповідача є правомірними. За таких обставин, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На примусовому виконанні у Залізничному відділі державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебувало виконавче провадження ВП №53462072 виконавчого напису №2091, виданого 30.12.2016 року приватним нотаріусом КМНО Гуревічовим О.М., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Факторингова компанія «РАНТЬЄ» боргу в сумі 52339,99 грн.

Постановою головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Дзюминської Майї Валеріївни від 22.02.2017 року ВП №53462072 відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого документа.

Одночасно державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та внесено відомості про боржника до Єдиного реєстру боржників.

Постановою головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Дзюминської Майї Валеріївни від 26.06.2017 року ВП №53462072, на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення), повернуто виконавчий документ стягувачу. Вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 26.06.2020 року.

Постановою головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Макухіни Ірини Вікторівни від 23.08.2017 року ВП №54572120 вдруге відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого документа.

Постановою головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Макухіни Ірини Вікторівни від 14.09.2017 року ВП №54572120 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 57773,98 грн.

Постановою головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Макухіни Ірини Вікторівни від 31.10.2017 року ВП №54572120, на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення), повернуто виконавчий документ стягувачу. Вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 31.10.2020 року.

Між тим, 19.06.2019 року внесено запис №10701110010054486 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - стягувача за виконавчим провадженням ТОВ «Факторингова компанія «РАНТЬЄ»; дані про правонаступника - відсутні.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду за №380/7591/20 від 24.11.2020 року головним державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Дзюминською Майєю Валеріївною винесено постанову від 25.01.2021 року про зняття арешту з майна, згідно якої все майно боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №54572120 з виконання виконавчого напису №2091, виданого 30.12.2016 року приватним нотаріусом КМНО Гуревічовим О.М. - звільнено з-під арешту.

Згідно витягу з Єдиного реєстру боржників, за виконавчим написом №2091, виданим 30.12.2016 року приватним нотаріусом КМНО Гуревічовим О.М., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Факторингова компанія «РАНТЬЄ» боргу в сумі 52339,99 грн внесено записи до Єдиного реєстру боржників.

04.03.2021 року позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій просила, серед іншого, виключити відомості про неї як про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Листом відповідача від 12.03.2021 року №18.2-13/12406/В-4 відмовлено позивачу у задоволенні її заяви. Окрім того, роз`яснено зміст з тих підстав, що у цьому виконавчому провадженні ще 31.10.2017 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану і завершення виконавчого провадження, а підстави для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників визначенні положеннями ч.7 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає, що відмова виключити записи з Єдиного реєстру боржників про боржника за борговим зобов`язанням, якого вже не існує, порушує майнові права позивача. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст.1 цього ж Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1404-VIII, Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з п.2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року №2432/5 (далі - Положення №2432/5), автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу; Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Пунктом 3 розділу І цього ж Положення встановлено, що Реєстраторами Системи є: відповідальні особи органу державної виконавчої служби; державні виконавці органів державної виконавчої служби; приватні виконавці; помічники приватних виконавців; відповідальні особи приватних виконавців; керівники органів державної виконавчої служби та їх заступники.

Частиною 5 ст.9 Закону №1404-VIII передбачено, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Вичерпний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників визначено ч.7 ст.9 Закону №1404-VIII.

Так, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Водночас, за правилами п.6 Розділу Х Положення №2432/5, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, ч.7 ст.9 Закону №1404-VIII, а також п.6 Розділу Х Положення №2432/5, визначено вичерпний перелік підстав вилучення відомостей про боржників з Єдиного реєстру боржників.

Реалізація іншого механізму наповнення Єдиного реєстру боржників та/або вилучення з нього інформації не передбачена.

Суд встановив, що виконавчі провадження ВП №54572120 та ВП №53462072 завершені шляхом повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII, згідно якої виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Як зазначено судом вище, у такому випадку відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників системою не виключаються.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.06.2020 року (справа №160/4015/19), згідно якої «вимоги п.2 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII, на підставі якої зазначені вище виконавчі провадження були повернуті стягувачу, не входять до правових підстав виключення відомостей з вказаного Єдиного реєстру боржників стосовно позивача, та які закріплені в ч.7 ст.9 Закону №1404-VIII».

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на положення ст.40 Закону №1404-VIII, адже у ній чітко визначено, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників у разі, зокрема, повернення виконавчого документа лише до суду, який його видав. У даному ж випадку, виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Той факт, що юридична особа - стягувач у виконавчому провадженні ТОВ «Факторингова компанія «РАНТЬЄ» - припинена 19.06.2019 року, а правонаступник - відсутній, також не впливає на правомірність/неправомірність дій відповідача, оскільки виконавчий документ повернуто задовго до того, а саме - 31.10.2017 року.

А тому, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про відсутність правових підстав та механізму виключення відомостей про позивача з Єдиного реєстру боржників та, як наслідок, правомірність дій державного виконавця.

Окрім того, суд враховує, що ані ст.9 Закону №1404-VIII, ані Положенням №2432/5, не передбачено, що виключення боржника з Єдиного реєстру боржників можливе за рішенням суду.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що державний виконавець не вчиняв протиправних дій по відношенню до позивача, а діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про зобов`язання вчинити дії слід відмовити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.