Ухвала суду № 96823389, 12.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 травня 2021 року Справа 160/4819/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про розгляд в порядку загального провадження справи №160/4819/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.21 р., засобами поштового зв`язку, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури в якій позивач просить:

- визнати бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури, яка відповідно до ст. 52 КАСУ з 11.09.2020 є правонаступником прокуратури Дніпропетровської області, щодо неналежного розрахунку з ОСОБА_1 , а саме - невиплати позивачу частини заробітної плати - посадового окладу, визначеного за ч. З ст.81 Закону України «Про прокуратуру» за період з 01.07.2015 по 14.05.2020 протиправною;

- стягнути з відповідача на користь відповідача матеріальну шкоду у розмірі 592458 (п`ятсот дев`яносто дві тисячі чотириста п`ятдесят вісім гривень)грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/4819/21 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 31.03.2021 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.21 р. позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

05.05.21 р., засобами поштового зв`язку, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Дніпропетровської обласної прокуратури про розгляд в порядку загального провадження справи №160/4819/21.

В обґрунтування заяви зазначено, що дану справу недоцільно розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, адже це звужує права сторін, оскільки такий порядок розгляду справи зводиться лише до подання відзиву на позовну заяву, заперечень, скорочує термін розгляду справи, що може завадити суду об`єктивно та ґрунтовно дослідити всі обставини справи, отримати від сторін необхідні докази, та винести законне, справедливе рішення, тоді, як існує необхідність встановити, який саме характер має обраний позивачем спосіб захисту його права.

Розглядаючи дану заяву суд виходить з наступного.

Вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження та підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального провадження зазначено в ч. 4 ст. 12 КАС України.

Заявник не наводить жодних доводів з яких би вбачалась належність даної справи до категорії справ визначених ч. 4 ст. 12 КАС України та доводів з належними доказами з яких можна було б дійти висновку про неналежність даної справи до категорії справ незначної складності.

Заявник зазначає, що відповідно до ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч.1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ухвала про відкриття провадження свідчить про прийняття судом позовної заяви до свого провадження.

Тобто, лише після відкриття провадження та прийняття позову до розгляду, фізична, юридична особа, фізична особа-підприємець, до якої звернено позовні вимоги, набуває статусу відповідача.

У зв`язку з цим не є зрозумілим, яким чином та з яких підстав Дніпропетровська обласна прокуратура до прийняття судом позовної заяви ОСОБА_1 до розгляду, могла звернутись із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику сторін), враховуючи те, що лише після відкриття провадження Дніпропетровська обласна прокуратура набула Дніпропетровська обласна прокуратура.

Суд зазначає, що норми статті 260 КАС України, на які посилається заявник слід розуміти як право сторони після відкриття провадження звернутись з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, що заявник, власне, і зробив. В даному випадку права В даному випадку права закріплені ст. 260 КАС України, жодним чином порушені не були.

Так, дійсно, відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В свої заяві Дніпропетровська обласна прокуратура не зазначає про значення справи для неї.

Стосовно обсягу та характеру доказів слід звернути увагу на те, що на даному етапі розгляду справи обсяг доказів не є надмірним, в матеріалах справи, окрім доказів наданих до позовної заяви, та відзиву на позов, до якого додано лише один додаток (копія довіреності), будь які інші докази та заяви по суті спору відсутні. Станом на дату винесення ухвали, сторонами не заявлялось клопотань про витребування доказів або виклик свідків.

Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про інформацію», предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/8512/20.

Крім того, заявник посилається на норми ст. 263 КАС України. Проте, суд наголошує вагу, що дана адміністративна справа призначена до розгляду в порядку статті 262 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України, За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дана адміністративна справа не відноситься до визначеного ч. 4ст. 257 КАС України переліку, заявником не наведено обґрунтувань та не надано доказів, які б спростовували дане твердження.

Доказів про належність справи №160/4819/21 до категорії справ зі значним суспільним інтересом також не надано.

В своїй заяві відповідач не надає належного, розгорнутого обґрунтування на підтвердження своєї позиції, доказів на підтвердження її також не надає.

Також, заявник зазначає, що такий порядок розгляду справи зводиться лише до подання відзиву на позовну заяву, заперечень, скорочує термін розгляду справи, що може завадити суду об`єктивно та ґрунтовно дослідити всі обставини справи, отримати від сторін необхідні докази, та винести законне, справедливе рішення, тоді, як існує необхідність встановити, який саме характер має обраний позивачем спосіб захисту його права.

Суд наголошує увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 159 КАС України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд роз`яснює заявнику, що розгляд справи в порядку ст. 262 КАС України, не позбавляє Дніпропетровську обласну прокуратуру права подання заяв по суті спору.

Суд також звертає увагу на те, що заявляючи в обґрунтування заяви про те, що такий порядок розгляду справи отримати від сторін необхідні докази відповідач жодних доказів, окрім відзиву з одним додатком (копія довіреності) не надає.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 12, 44, 72, 75 – 78, 90, 171, 248, 256, 257 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про розгляд в порядку загального провадження справи №160/4819/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди, -залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В.С. Віхрова