Рішення № 96823205, 11.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року Справа № 160/2369/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2021 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» (вул. Соборна, 18-Б, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925, код ЄДРПОУ 05393043), в якій позивач просить, а саме:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягала у не зарахуванні до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періоди роботи з 20.10.1999 р. по 24.12.2001 р., та з 24.12.2011 р. по 25.12.2012 р. в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи з 20.10.1999 р. по 24.12.2001 р., та з 24.12.2011 р. по 25.12.2012 р. в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат»;

- донарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за невраховувані періоди роботи (20.10.1999 р. по 24.12.2001 р., та з 24.12.2011 р. по 25.12.2012 р.) за Списком № 1, починаючи з 03.02.2020 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, проте, відповідачем зазначено, що у зв`язку з тим, що на підприємстві ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» у період з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року не проводилась атестація робочих місць, стаж роботи позивача за зазначений період не зараховано до пільгового стажу за списком № 1.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що в спірний період роботи ОСОБА_1 з період з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року підприємством не проводилась атестація робочих місць. Документи, які б свідчили про протилежне, до Головного управління не надавались, тому вищезазначені періоди зараховані лише до загального стажу. Таким чином, підстав для зарахування ОСОБА_1 спірного періоду роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» до пільгового стажу роботи за списком № 1 та здійснити перерахунок за Списком № 1, починаючи з 03.02.2020 року у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області немає, оскільки у зазначений період атестація вищезазначеного робочого місця у передбаченому законодавством порядку і строки підприємством не проведена. На думку відповідача, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідають чинному законодавству, а вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта, яка наявна в матеріалах справи.

03.02.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці,зайнятість, в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

ОСОБА_1 з 03.02.2020 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

За матеріалами пенсійної справи позивача, його загальний страховий стаж складає - 52 роки 07 місяців 19 днів, у тому числі робота на пільгових умовах за Списком №1 - 21 рік.

21.12.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із запитом надання інформації щодо призначення пенсії.

Листом від 15.01.2021 року № 0400-010304-8/5251 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача, що у зв`язку з тим, що на підприємстві ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» у періоди з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року атестація робочих місць проводилась з порушенням строку, тому стаж роботи позивача не можливо зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1.

Не погоджуючись з наданою відповіддю, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд, проаналізувавши норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника (ст. 9 Закону № 1058-IV).

Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Як встановлено статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закону №1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (надалі - Порядок № 637).

Пунктами 1, 2 Порядку № 637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що спірним питанням в цій справі є незарахування відповідачем до пільгового стажу періодів роботи позивача з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року, у зв`язку з перервою в атестації робочих місць.

Судом встановлено, що позивач з 04.12.1990 року працював в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат».

Згідно копії трудової книжки позивача, який працював у періоди з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» та займав посаду нагрівальника металу в прокатному виробництві.

Постановою адміністрації та профкому комбінату від 25.12.2001 року № 1269 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» затверджено результати розпочатої в 1999 року чергової атестації робочих місць за умовами праці, а також затверджено перелік професій робітників, робота за якими дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.

За результатами цієї атестації робочих місць професії, займані позивачем, дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.

Згідно наказу по комбінату № 1484 від 20.10.2004 року «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці (АРМ)» було розпочато проведення чергової атестації робочих місць, по завершенню проведення якої результати атестації затверджено постановою адміністрації та профкому комбінату від 29.12.2006 року № 992 «Про атестацію робочих місць за умовами праці».

Встановлено, що пільговий стаж роботи позивача в період з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року, за займаною ним професією у спірний період, згідно Списку № 1 підтверджується за результатами атестацій робочих місць, затверджених постановами адміністрації та профспілкового комітету комбінату про атестацію робочих місць за умовами праці від 20.10.1994 року № 813, від 15.12.2001 року №1269 та від 29.12.2006 року № 992.

Однак, відповідачем стаж позивача на вказаних роботах в період з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки у зазначені періоди атестація вище зазначених робочих місць у передбаченому законодавством порядку і строки підприємством не проведена.

Проте, суд вважає такі доводи відповідача необгрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (далі - Порядок №442), пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 Порядку №442 йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку №442 проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 «Порядку проведення атестації» строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2014 року № 21-307а14 та Верховним Судом у постановах від 10.07.2018 року у справі № 227/545/17 та від 18.09.2018 року № 345/3301/17.

Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

З аналізу зазначених норм вбачається, що для підтвердження трудового стажу можуть бути надані будь-які документи, як містять відомості про періоди роботи.

З довідок №№ 023-29, 023-28 від 08.01.2020 року та, які уточнюють особливо шкідливі та особливо важкі умови праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вбачається, що за спірні періоди роботи позивача з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року, професії, які займав позивач у цей період, атестовані згідно Постанов від 20.10.1994 року № 813, від 25.12.2001 року № 1269, від 29.12.2006 року № 992 та від 26.12.2012 року № 659, № 221 від 30.04.2013 року, № 145 від 23.06.2016 року, № 25 від 26.12.2017 року.

У відзиві на позов відповідачем не спростовано ті обставини, що змін в організації роботи за робочим місцем позивача, змін у назві професії, колі службових обов`язків з моменту атестації у 1994 році до повторних атестацій не відбувалось.

Таким чином, записами у трудовій книжці та довідками підтверджено характер роботи і стаж, який дає позивачу право на зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року у Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат».

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу по списку №1 періоду його роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року.

Враховуючи, положення ч. 2 ст. 9 КАС України, а також те, що при призначенні пенсії позивачу 03.02.2020 року Пенсійним фондом протиправно не зараховано спірний трудовий стаж, з метою забезпечення відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частинні визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягала у незарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», а також в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , пенсію за невраховані періоди роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року за Списком № 1, починаючи з 03.02.2020 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування.

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy №33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria №30985/96).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо обґрунтованої відмови позивачеві у зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди його роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат».

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 08.02.2021 року № 0.0.2006285093.1.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягала у не зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періодів роботи ОСОБА_1 з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), пенсію за невраховані періоди роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, та з 24.12.2011 року по 25.12.2012 року за Списком № 1, починаючи з 03.02.2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна