Ухвала суду № 96821406, 11.05.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1351/21

Суддя Рябцева О.О., розглянувши заяву Гірської сільської ради Бориспільського району (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Центральна, буд. 5, код 04363647) про забезпечення позову до Бориспільської районної ради Київської області (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 74, код 04054837)

Встановив:

Гірська сільська рада Бориспільського району звернулось до господарського суду Київської області із заявою від 06.05.2021 р. про забезпечення позову (до подання позовної заяви) шляхом накладення заборони на здійснення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна у кількості 10 одиниць.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Однак, заявником не дотримано п. 4 ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Як вже зазначалось, заявник просить забезпечити позов шляхом накладення заборони на здійснення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна у кількості 10 одиниць.

Проте, частиною 1 ст. 137 ГПК України, якою визначено перелік заходів забезпечення, не передбачено вжиття такого заходу до забезпечення позову як накладення заборони на здійснення реєстраційних дій, оскільки накладено може бути арешт, а не заборону здійснювати дії.

При цьому, частиною 1 ст. 137 ГПК України розмежовано заходи до забезпечення позову, як то заборонити відповідачу вчиняти певні дії та заборонити іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, тоді як заявником у прохальній частині заяви про забезпечення позову в зазначенні заходу забезпечення позову, який він просить вжити, навіть не вказано кому необхідно заборонити здійснювати реєстраційні дії.

Отже, заявник просить застосувати захід забезпечення позову, який фактично не передбачено ч. 1 ст. 137 ГПК України, що виключає можливість вжиття такого заходу та є порушенням п. 4 ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Також, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Проте, заява про забезпечення позову не містить пропозиції Гірської сільської ради щодо зустрічного забезпечення, що є порушенням вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Однак, заявником не дотримано п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Заява про забезпечення позову містить суперечливе визначення предмету позову, з яким Гірська сільська рада має намір звернутись до суду. Так, на стр. 5, 6 заяви про забезпечення позову заявник вказує про намір звернутися з позовом про скасування рішень та визнання прав власності на нерухоме майно, тоді як на стр. 7 заяви заявник вказує про намір звернутися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Бориспільської районної ради Київської області сьомого скликання «Про деякі питання управління майном комунальної власності територіальних громад сіл Бориспільського району Київської області» від 10.09.2019 р. № 478-32-VII та скасування рішень про реєстрацію нерухомого майна за Вороньківською сількою радою Бориспільського району Київської області. При цьому, заявник не уточнює про скасування яких саме рішень про реєстрацію нерухомого майна він має намір звернутися до суду.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 139 ГПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Однак, заявником у заяві про забезпечення позову вказано невірний поштовий індекс особи, що матиме статус відповідача, тобто інший ніж зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (08302 замість 08300) та не вказано адреси електронної пошти (за наявності) особи, що матиме статус відповідача, та адреси електронної пошти (за наявності) особи, що матиме статус позивача.

Отже, з огляду на викладене, заявником при зверненні із заявою від 06.05.2021 р. про забезпечення позову не дотримано вимог щодо змісту і форми заяви, встановлених статтею 139 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Також суд зазначає, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

Заявником не дотримано вказаних вимог. До заяви про забезпечення позову позивачем додано ордер серії АР № 1046364 від 06.05.2021 р., який не вказано у переліку доданих до позовної заяви, що відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України також є підставою для повернення заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявнику без розгляду.

З огляду на викладене, подана заява про вжиття заходів забезпечення позову від 06.05.2021 р. підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст. 139, 140, 170, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Гірської сільської ради Бориспільського району від 06.05.2021 р. про вжиття заходів забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Рябцева