Ухвала суду № 96821296, 12.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.05.2021Справа № 910/6715/20Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1

до Державного підприємства "Укрветсанзавод"

про заборгованість по невиплаченої матеріальної допомоги до відпустки, стягнення середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку

в межах справи №910/6968/16

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин"

до Державного підприємства "Укрветсанзавод" (ідентифікаційний код 38519326)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" у зв`язку з неможливістю останнього в порядку встановленому чинним законодавством погасити існуючу заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2016 № 910/6968/16 заяву Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 16.05.2016, визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючогоТалана Л.Г. зобов`язано подати заяву про участь у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326). Визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Укрветсанзавод" в розмірі 4 478 872,95грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) за номером 32720 від 19.06.2016р. Призначено розпорядником майна Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) арбітражного керуючого Талана Леоніда Григоровича (свідоцтво №26 від 08.02.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 08.08.2016 р.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 16.04.2018 припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) та повноваження розпорядника майна Усачова О.М. Введено процедуру санації боржника - Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) строком на шість місяців. Керуючим санацією Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) призначено його керівника ОСОБА_2 . Розпорядником майна Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) призначено арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича (свідоцтво № 362 від 27.02.2013 р.). Задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" про заміну кредитора. Замінено кредитора у справі №910/6968/16 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" на суму 7 869 734,26грн. Визнано кредиторами по відношенню до боржника Державного підприємства "Укрветсанзавод":- Головне управління ДФС у тернопільській області з грошовими вимогами на суму 545 564,28грн., з яких 3200, 00грн.-вимоги першої черги, 542 364,28грн.-вимоги шостої черги задоволення, яка погашатиметься у ліквідаційній процедурі, зважаючи на пропуск строку для заявлення кредиторських вимог;- Ковельське об`єднане управління Пенсійного фонду України з грошовими вимогами на суму 366 382,43грн.- вимоги шостої черги задоволення, яка погашатиметься у ліквідаційній процедурі, зважаючи на пропуск строку для заявлення кредиторських вимог;- ОСОБА_3 з грошовими вимогами на суму 115 414,30грн.-вимоги першої черги.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укрветсанзавод" про стягнення заборгованості по невиплаченій при звільнені заробітної плати у розмірі 28 829,11 грн., заборгованості по невиплаченій матеріальній допомозі до відпустки у розмірі 11 104,44 грн., стягнення середнього заробітку за весь час затримки при звільнені за період 02.03.2020 по 12.05.2020 у розмірі 24 852,65 грн. та компенсацію за затримку виплати заробітної плати у розмірі 116,41 грн.

22.06.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просив суд стягнути з ДП "Укрветсанзавод" середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.03.2020 по 17.06.2020 у розмірі 38 072,18 грн. та заборгованість по невиплаченій матеріальній допомозі до відпустки у сумі 11 104,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Укрветсанзавод" про стягнення заробітної плати, заборгованість по невиплаченої матеріальної допомоги до відпустки, стягнення середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку та компенсацію за затримку виплати заробітної плати залишено без руху; зобов`язано ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 4 204,00 грн.

До Господарського суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків разом з квитанцією №0.0.1776797667.1 від 21.07.2020 на суму 4 204,00 грн. про сплату судового збору.

До канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву від Державного підприємства «Укрветсанзавод», за змістом якого відповідач просить суд відмовити в ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріальної допомоги до відпустки у сумі 11 104,44 грн., з огляду на те що позивачу було виплачено грошова компенсація за невикористані ним дні щорічної відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, встановив наступне.

ОСОБА_1 працював на посаді завідувача складом Жовківської філії Державного підприємства "Укрветсанзавод" та з 02.03.2020 був звільнений із займаної посади у зв`язку із скороченням чисельності штату відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу України законів про працю.

У зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про стягнення з боржника середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 38 072,18 грн. за період з 02.03.2020 по 17.06.2020 (день фактичного розрахунку) та стягнення заборгованості по невиплаченій матеріальній допомозі до відпустки у розмірі 11 104,44 грн.

За змістом ст.ст. 47, 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Однак, в порушення вказаних положень КЗпП України підприємство не провело остаточний розрахунок з позивачем за виконану ним роботу в день звільнення, чим порушено його трудові права, а тому ОСОБА_1 правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку.

Матеріалами справи встановлено, що позивач звільнений з 02.03.2020, однак у день звільнення працівника відповідачем не проведений розрахунок з ним. Остаточний розрахунок щодо виплати заробітної плати було проведено 17.06.2020.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Середній заробіток для виплати працівникові компенсації за час затримки розрахунку при звільненні визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. П. 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При цьому згідно з п. 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку при звільненні, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка відповідно до п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

За перерахунком суду, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 49 120,97 грн (73 робочих днів з 02.03.2020 до 17.06.2020 х 672,89 грн - середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 (27 588,66 грн - заробітна плата за січень-лютий 2020 року / 41 фактично відпрацьовані дні = 672,89грн) = 49 120,97 грн).

Як роз`яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Зазначені роз`яснення Пленуму Верховного Суду України узгоджуються з вимогами Податкового кодексу України.

Тому, враховуючи, що середньоденна заробітна плата позивача 672,89 грн. вирахувана без виключення сум податків та інших обов`язкових платежів, то з утриманням з 49 120,97 грн. (середній заробіток), передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів, правомірним до стягнення з відповідача на користь позивача є сума в розмірі 39 542,38 грн.

Проте, оскільки ОСОБА_1 заявив до стягнення 38 072,18 грн., а у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, то судом задовольняється позов в цій частині у розмірі заявленим до стягнення позивачем, а саме у розмірі 38 072,18 грн.

Відповідачем цей розрахунок не спростований у відзиві на позовну заяву.

Крім того, ОСОБА_1 просить суд стягнути з Державного підприємства "Укрветсанзавод" заборгованість по невиплаченій матеріальній допомоги до відпустки у сумі 11 104,44 грн.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, обгрунтовуючи заявлену вимогу про стягнення матеріальної допомоги до відпустки, позивач посилається на те, що така матеріальна допомога передбачена Колдоговором, проте ані копії Колдоговору, а ні посилання на пункти про матеріальну допомогу в такому договорі, а ні клопотання про витребування у відповідача такого колдоговору позивачем не наведено.

За таких обставин, вимога заявника про стягнення матеріальної допомоги до відпустки у розмірі 11 104,44 грн. не є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки ним не надано доказів на підтвердження своїх вимог.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню та стягненню на його користь середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у розмірі 38 072,18 грн, в іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись КЗпП України, ст.10, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 129, ст.ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Грінченка,1, код ЄДРПОУ 38519326) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені, що складає 38 072 (тридцять вісім тисяч сімдесят дві) грн. 18 коп. та судовий збір у розмірі 3 254 (одинадцять тисяч двісті двадцять п`ять) грн. 71 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Суддя А.В. Яковенко