Ухвала суду № 96817574, 17.03.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-3276/08

Провадження № 6/638/215/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строків для його пред`явлення по цивільній справі за позовом Харківської філії Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7212/62/07-N від 27.02.2007 року,-

в с т а н о в и в:

Представник заявника звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з ВАТ «Дельта Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Свою заяву обґрунтовує тим, що 14.01.2020 року укладено договір про відступлення (купівлі - -продажу) прав вимоги між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк». 14.01.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2127/К, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта Банк» відступило права вимоги в тому числі до відповідача за кредитним договором № 7212/62/07-N від 27.02.2007 року. Крім того, у зв`язку з втратою виконавчого листа за рішенням суду від 01.07.2008 року та неодноразовим відступленням прав вимоги заявник фактично позбавляється права на примусове виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

У судове засідання сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялись, причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення слухання справи не надходило, представник заявника в прохальній частині заяви просить розглядати справу без їх участі. Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали заяви та справи, прийшов до наступного.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 01.07.2008 року позовні вимоги ВАТ «Кредитпромбанк» задоволені, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованість з кредитним договором у розмірі 133769 грн., витрати зі сплати судового збору 1337,69 грн. та суму витрат на інформаційно- технічне забезпечення – 30 грн.

14.01.2020 року між ПАТ «Дельта Банк», який є правонаступником ВАТ «Кредитпромбанк», та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2127/К, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта Банк» відступило права вимоги в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 7212/62/07-N від 27.02.2007 року.

Згідно з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Згідно з правовою позицією, яку виклав Верховний Суд України в своїй постанові від 20 листопада 2013 року по справі № 6-122цс13, виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України (в ред., чин. до 15 грудня 2018 року), ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» (Жовнер проти України, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

Отже, невжиття заходів щодо заміни сторони у виконавчому провадженні призведе до порушення прав нового кредитора.

За таких обставин заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволення.

З приводу видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення суд вказує наступне.

Частиною 1 ст. 431 ЦПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст. 120 ЦПК України.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 127 ЦПК України).

Відповідно до п. 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд видає виконавчі листи в паперовій формі. Пунктом 17.4 передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Одним з найважливіших елементів верховенства права є принцип правової визначеності, що судове рішення, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Разом з тим, ухвалами суду двічі відмовлено у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа, які не оскаржувались в апеляційному порядку та набрали законної сили.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Такий правовий висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року по справі № 2-824/2009 провадження № 61-5388св18.

Поважними причинами пропуску строку є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій та підтверджені належними доказами, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України у постановах від 26 вересня 2012 року, справа № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року, справа 6-1486цс15.

Посилання заявника на відсутність виконавчих листів у матеріалах кредитної справи та довготривалу процедура передачу документів не заслуговують на увагу. Зокрема, відповідно до норм Цивільного кодексу України при укладенні договору сторони повинні досягнути згоди щодо істотних умов договору. Істотними умовами є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Наявність боргу за кредитним договором, його сума, а також звернення судового рішення до виконання та стадія виконання судового рішення, є істотними умовами договору відступлення права вимоги до боржника, так як, власне вони визначають предмет такого договору. А тому, укладаючи договір відступлення заявник повинен був перевірити вказані обставини, що в подальшому впливали на його права вимоги за кредитним договором.

Крім того, маючи доступ до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, заявник мав об`єктивну можливість цікавитись стадією виконавчого провадження. В матеріалах справи міститься запис про отримання 23.06.2011 року позивачем виконавчих листів по справі.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух(рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Європейський суд з прав людини в свої рішеннях «Пономарьов проти України», «Щокін проти України», «Белле проти Франції» зазначив про те, що питання поновлення процесуального строку в контексті реалізації права до ступу до справедливого суду не є абсолютним і при вирішенні цього питання і не може застосовуватися автоматично.

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13 ).

Враховуючи викладене, заява про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 512, 514, 1077 ЦК України, ст. ст. 81, 258, 260, 442 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строків для його пред`явлення по цивільній справі за позовом Харківської філії Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7212/62/07-N від 27.02.2007 року- задовольнити частково.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ 40696815, місцезнаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2, офіс 205) по цивільній справі за позовом Харківської філії Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7212/62/07-N від 27.02.2007 року, справа № 2-3276/08.

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строків для його пред`явлення - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий