Ухвала суду № 96816745, 12.05.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1809/21

Провадження № 2/206/798/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Кушнірчука Р.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.НЕРУХОМІСТЬ» про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2021 року представник позивача звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.НЕРУХОМІСТЬ» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

05 травня 2021 року позивачем та його представником було подано до суду заяву про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо зазначеної квартири до набрання рішенням законної сили у цивільній справі за даним позовом.

Розглянувши подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на фактичні обставини справи, суд вважає її не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів.

Згідно роз`яснень даних в п.4 цієї постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч наведеним вище нормам, позивач та його представник належним чином не обґрунтували вимоги щодо необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони його відчуження, при цьому не навели переконливих обставин того, що не вжиття таких заходів може унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.

Доводи представника позивача про декілька продажів спірної квартири на протязі 2021 року, належними доказами не підтверджені, так само, як і не доведено існування ризику майбутніх перепродажів цієї квартири.

Зважаючи на викладені обставини та приймаючи до уваги, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, суд вважає, що заява про забезпечення позову - не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149 - 154, 260 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР.НЕРУХОМІСТЬ» про витребування майна з чужого незаконного володіння – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя: Кушнірчук Р.О.