Ухвала суду № 96810758, 27.11.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52004/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року Суддя Печерського районного судум. Києва Григоренко І.В., перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України, Президента України Зеленського Володимира Олександровича про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора України (далі - відповідач-1, Офіс ГПУ), Президента України Зеленського Володимира Олександровича (далі - відповідач-2, Президент України Зеленський В.О. ) в якому просить стягнути на свою користь солідарно з відповідачів кошти за невиконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2014 року, конвертовані в національну валюту 2000 євро за курсом на день здійснення платежу, а також зобов`язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України перерахувати ці кошти.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 судом встановлено наступне.

Позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

В порушення вимог п.п. 2, 5, 6, 7, 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; належного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як визначено в п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Згідно ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.

Статтею 533 Цивільного кодексу України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ця норма кореспондується із приписами ст. 524 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відтак ціна позову повинна бути визначена позивачем самостійно як в іноземній валюті, так і в еквіваленті національної валюти України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Предметом позову ОСОБА_1 є відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з невиконанням рішення Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2014 року, шляхом стягнення відповідних коштів солідарно з Офісу Генерального Прокурора України та Президента України Зеленського В.О.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов?язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 не вказано обставини з зазначенням посилань на відповідні докази щодо спричинення позивачу моральної шкоди саме відповідачами у справі, та відповідного розрахунку, згідно якого позивач оцінив свої моральні страждання.

Позовна заява містить лише загальні посилання на наявність підстав, на думку позивача, для відшкодування моральної шкоди, та відповідно, не містить відомостей у чому саме полягає заподіяна останній моральна шкода.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня

2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

При цьому, пунктом 4 Постанови від 31 березня 1995 року визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 має містити докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи, наприклад, докази причино-наслідкового зв`язку між бездіяльністю або рішеннями кожного з відповідачів, та факту завдання моральної шкоди позивачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам необхідно виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України (п. 101 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Тому, зокрема, з урахуванням позовної вимоги щодо зобов`язання відповідного підрозділу Державної казначейської служби України здійснити перерахування коштів, що підлягають стягненню, позивачу слід уточнити склад осіб, які братимуть участь у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд не погоджується з твердженням позивача, що надання сторонам копій додатків до позовної заяви не передбачено ЦПК України, оскільки згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Як визначено положеннями ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Разом з тим, копії документів, додані до позовної заяви, не містять підпису позивача або уповноваженого представника із зазначенням дати засвідчення.

Отже, позивачу необхідно надати копії всіх документів, що додаються до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, засвідчені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 та ч. 4 ст. 177 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору; до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, позивачем не наведено належних обґрунтувань та не надано достатніх доказів для звільнення останнього від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви про відшкодування моральної шкоди судовий збір справляється за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Отже, позивачу необхідно самостійно визначити ціну позову та сплатити судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та додати до позовної заяви документ про сплату судового збору на наступні реквізити:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.)

Код банку отримувача(МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;__ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку в паспорті); Судовий збір за позовом__ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

З огляду на наведене, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позивачу необхідно усунути недоліки зазначені у даній ухвалі та в разі їх усунення, подати до суду позовну заяву в новій редакції разом із копіями заяв відповідно до кількості учасників справи.

За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 48, 175-177, 185, 258-259, 260-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України, Президента України Зеленського Володимира Олександровича про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачеві право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В. Григоренко