Вирок № 96809271, 11.05.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4681/16-к

Провадження № 1-кп/346/7/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Калинюка О.П.

з участю: секретаря Нефьодової Т.В.

прокурора Мельника В.Я.

представників потерпілої Наливайка Я.В., Наливайко С.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Савчука Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015090180000782, внесене в ЄРДР 17.09.2015 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Коломия Івано-Франківської області, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , українця, освіта середня спеціальна, директора ТзОВ «Грін Технолоджіс», не одруженого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

обвинувачений, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Злочин вчинено за наступних обставин.

16.09.2015 року близько 20 год. 50 хв., в темну пору доби та суху погоду обвинувачений, керуючи автомобілем марки «Fiat Doblo», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », рухався ділянкою по вул. Карпатська в с. Шепарівці Коломийського району Івано-Франківської області в напрямку м. Коломия, зі швидкістюприблизно 101 км/год., що значно перевищувала максимально допустиме обмеження швидкості, передбаченої для даної ділянки дороги в населеному пункті, 60 км/год. Проїзна частина вул. Карпатської у даному місці має по дві смуги для руху у кожному напрямку, які не освітлювались вуличним освітленням.

У цей час по зустрічних смугах руху у напрямку до осьової лінії дорожньої розмітки, на порушення вимог пунктів 1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»), 2.3 (підпункту «б»), 4.7, 4.14 (підпунктів «а», «б», «г»), 6.2, 6.6 (підпункту «а»), 6.7 ПДР України, зліва направо по напрямку руху вказаного автомобіля рухався велосипедист ОСОБА_3 .

Обвинувачений як водій автомобіля, не маючи можливості виявити перешкоду для руху у вигляді вказаного велосипедиста, на відстані, яка була достатньою для зупинки автомобіля шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, оскільки автомобіль рухався з вищевказаним значним перевищенням обмеження швидкості руху, що також зумовило неуважність водія, не врахування ним дорожньої обстановки, яка склалася, відсутність можливості постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості автомобіля аж до його зупинки, порушивши такі вимоги Правил дорожнього руху України:

- п. 1.10. в частині визначення поняття "небезпека для руху" - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися;

- п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

- п. 12.3., який зобов`язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

- п. 12.4., в якому зазначено (на час вчинення злочину), що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволявся із швидкістю не більше 60 км/год;

- п. 12.9., який вказує, що водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Внаслідок порушення зазначених вимог обвинувачений вчинив наїзд на вказаного велосипедиста, потерпілого ОСОБА_3 , внаслідок чого останній отримав численні тілесні ушкодження, в тому числі тяжкі, які були небезпечними для життя в момент їх заподіяння, у виді: поєднаної травми голови, тулуба та кінцівок, з множинними переломами кісток скелету, ушкодженням внутрішніх органів та розвитком травматичного та гіповолемічного шоку, які спричинили смерть потерпілого 20.09.2015 року.

Обвинувачений в судовому засіданні вину у вчиненому злочині не визнав та пояснив, що 16.09.2015 року близько 21 год. він рухався з м. Івано-Франківська через м. Надвірну до м. Коломиї. Будь-яких дорожніх знаків, які б свідчили про те, що він перебуває в межах населеного пункту, чи знаків обмеження швидкості руху не було. На кільцевій дорозі в с. Шепарівці Коломийського району автомобіль, що рухався попереду нього в попутному напрямку, почав зупинятися. Тому обвинувачений увімкнув сигнал повороту та перелаштувався на ліву смугу руху, тобто ближче до середини проїзної частини. Він рухався приблизно зі швидкістю руху 70-90 км/год., його автомобіль був максимально завантажений і не міг рухатися зі швидкістю 101 км/год., як про це вказано у висновку експерта. Крім того, на проїзній частині були вибоїни, видимість була обмежена у зв`язку з темною порою доби, оскільки проїзна частина не освітлювалася. Проїхавши приблизно 100 м по цій смузі, обвинувачений побачив, що йому на зустріч рухався автомобіль з увімкненими світловими приладами в режимі дальнього світла, яке засліпило обвинуваченого, а, одразу після автомобіля йому на зустріч, з лівої частини узбіччя по ходу руху автомобіля, по діагоналі в напрямку його смуги руху, перетнувши подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, без будь-яких освітлювальних чи світло відбиваючих приладів, під кутом приблизно 30 градусів, рухався велосипедист, якого обвинувачений побачив на відстані лише за 10 м перед собою. Тому обвинувачений застосував екстрене гальмування та різко повернув праворуч, однак, уникнути зіткнення не вдалося. Удар припав на вітрове скло автомобіля.

Після зіткнення він почав надавати потерпілому першу допомогу, викликав працівників поліції та швидку медичну допомогу. Медики надавали потерпілому першу медичну допомогу на місці зупинки, а потім госпіталізували його.

В ході проведення досудового розслідування, під час проведення слідчих експериментів слідчий з`ясовував у обвинуваченого швидкість, з якою, на думку останнього, рухався йому на зустріч вказаний ним автомобіль, обвинувачений брав участь в таких діях в якості свідка, зауваження до протоколу слідчих експериментів в нього були, однак слідчий вказав, що це не важливо, оскільки він є свідком і так буде краще для слідства, обвинувачений співпрацював зі слідством. Про можливість залучення захисника свідка під час проведення слідчих дій обвинуваченому не було відомо.

Обвинувачений також зазначив, що після ДТП перебував у шоковому стані. Тому протокол огляду місця події, з яким його ознайомлено, він не читав. Під час його допиту та при інших слідчих діях слідчим не роз`яснювалися йому його права та обов`язки. Обвинувачений заперечив, що в перші дні після цієї події він визнавав себе винним у вказаному злочині. Часткове відшкодування вартості лікування потерпілого обвинувачений пояснює лише бажанням допомогти в такому лікуванні, оскільки був учасником ДТП.

Обвинувачений та захисник вважають, що протоколи слідчого експерименту від 23.05. та 03.08.2016 року , а також складений на їх основі висновок комісійної судової автотехнічної експертизи від 12.08.2016 року слід визнати недопустимими доказами, оскільки вони складені з використанням відомостей, наданих обвинуваченим в якості свідка.

Інших джерел інформації і належних та достатніх доказів досудовим розслідуванням не здобуто.

Тому обвинувачений просить виправдати його, в зв`язку з чим відмовити в задоволенні пред`явленого потерпілою до нього цивільного позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином.

Однак, винуватість обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та повністю доводиться такими дослідженими в судовому засіданні доказами:

- показами потерпілої ОСОБА_4 про те, що потерпілий був її батьком. 16.09.2015 року жінка, з якою батько проживав, по телефону повідомила потерпілу про дану дорожньо-транспортну пригоду і сказала їхати у лікарню. Батько перебував у реанімаційному відділенні, де вона упізнала його. До 03 год. ночі батько не приходив до свідомості, і вона надала дозвіл на проведення медичного оперативного втручання.

Протягом тієї доби до неї звернувся обвинувачений, який сказав, він визнає вину, однак, не бажав настання таких наслідків, буде підтримувати їх та допомагати матеріально, його знайомий приніс їй грошові кошти на лікування. Вони з обвинуваченим обмінялися номерами телефонів, він телефонував питав як себе почуває батько, підтримував її. Під час особистої зустрічі із обвинуваченим він розповідав їй про те, що така ситуація в нього вже не вперше, запевняв, що за потреби буде сприяти переведенню батька до лікувального закладу в м.Івано-Франківськ. На четверту добу її батько, не приходячи до свідомості, помер, про що вона повідомила обвинуваченому, він висловив свої співчуття. Однак, в подальшому він припинив спілкування з нею та надання будь-якої допомоги, і навіть через кілька років завдана ним шкода добровільно їй не відшкодована.

По суті потерпілій відомо, що 16.09.2015 року ввечері її батько велосипедом повертався додому по вулиці Карпатській в м. Коломия в с. Шепарівці Коломийського району Івано-Франківської області;

- показаннями свідка ОСОБА_5 , про те, що він двічі залучався до проведення слідчих експериментів в даному кримінальному провадженні - як статист і як понятий. Ця слідча дія проводилася на місці вчинення вказаної ДТП, а саме на дорозі в напрямку с. Шепарівці Коломийського району пізно ввечері. В якості статиста він їздив на велосипеді по узбіччі, переводив його через дорогу. В ході даних дій обвинувачений вказував, що велосипед переводився не під тим кутом, слідчий змінив кут переведення велосипеда, однак, обвинувачений знову не погоджувався із вказаними даними;

- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що ним як слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУ НП в Івано-Франківській області здійснювалося досудове розслідування в даному кримінальному провадженні.

Обвинувачений брав участь у проведенні слідчих експериментів. До цієї слідчої дії, яка проводилася вперше, також було залучено статиста, понятих, представників потерпілої. Метою проведення експерименту було визначення хто з учасників дорожнього руху порушив правила дорожнього руху, що призвело до вказаної ДТП, та надання оцінки діям кожного з них. Перед проведенням цієї слідчої дії учасникам роз`яснено умови її проведення, їх права та обов`язки, будь-яких зауважень та клопотань від його учасників, в тому числі від обвинуваченого, не надійшло і приблизно о 23:15 год. розпочато проведення слідчого експерименту. Під час його проведення використовувалися дані, отримані в результаті експертиз, трасологічних досліджень, досліджень механізму дорожньо-транспортної пригоди. З пояснень обвинуваченого як водія автомобіля взято до уваги траєкторію, темп руху велосипедиста, розташування та швидкість руху зустрічного автомобіля відносно елементів дороги. Всі інші вихідні дані з точністю до 0,5 секунд встановлено в результаті проведених експертних досліджень. Швидкість руху велосипедиста встановлювалася під час слідчого експерименту за допомогою статиста та вказівок ОСОБА_1 . В ході вказаної слідчої дії з урахуванням даних проведених експертиз встановлено момент настання видимості велосипедиста водію, проведено відповідні заміри та зазначено їх у схемі.

Обвинуваченому під час проведення слідчого експерименту роз`яснено його права, будь-яких клопотань про залучення захисника він не заявляв.

Слідчу дію завершено близько 01-ї години ночі, після чого всі учасники прибули до Коломийського відділу поліції, де до схеми складено протокол із зазначенням всіх встановлених замірів, з яким ознайомлено учасників слідчої дії, що підтверджено їхніми підписами.

Обвинувачений також брав участь в такій слідчій дії, яка проводилася вдруге, і жодних клопотань, в тому числі з приводу залучення захисника, він також не заявляв. Такого клопотання він не заявляв і в подальшому, навіть при проведенні першого допиту та відмовився від залучення захисника під час оголошення підозри та обрання запобіжного заходу;

- протоколом огляду місця події від 16.09.2015 року, проведеному по вул. Карпатська в с. Шепарівці Коломийського району Івано-Франківської області, на під`їзді до м. Коломия та долученими до нього схемою та фототаблицею. В ході вказаного огляду на асфальтному покритті виявлено сліди протектора автомобільних шин та проведено заміри, а також виявлено автомобіль, деталі від велосипеда та сам велосипед оранжевого кольору. Біля правого колеса автомобіля виявлено чоловічий черевик, а на асфальтному покритті - плями бурого кольору, зовні схожі на кров. У протоколі зафіксовано пошкодження автомобіля марки «Fiat Doblo», а саме: деформовано передню решітку, деформовано та пошкоджено лакофарбове покриття на капоті, розбите переднє вітрове скло. В салоні автомобіля ручка коробки переключення передач знаходиться на позначці «4». З місця події вилучено вказаний автомобіль марки «Fiat Doblo», велосипед оранжевого кольору, два чоловічі черевики, кепку чорного кольору (том 2, а.п. 90-105);

- даними висновку судово-медичної експертизи від 20.10.2015 року № 167, відповідно до якого потерпілим отримано численні тілесні ушкодження, в тому числі тяжкі, які були небезпечні для життя в момент їх спричинення (переломи кісток черепа з ушкодженням головного мозку, кісток грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, кісток кінцівок, шоку та крововтрати), які знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16 год. смерті потерпілого внаслідок поєднаної травми голови, тулуба та кінцівок, з множинними переломами кісток скелету, ушкодженням внутрішніх органів та розвитком травматичного та гіповолемічного шоку, про що свідчать дані історії хвороби та судово-медичного розтину трупа: наявність вказаних ушкоджень голови, тулуба і кінцівок, протяжні масивні крововиливи у м`яких тканинах тіла, набряк тканини головного мозку, знижене кровонаповнення судин та тканин внутрішніх органів, крововиливи під ендокардом лівого шлуночку серця та ознаки перерозподілу крові в нирках.

Вказані тілесні ушкодження могли бути спричинені при транспортній травмі в результаті зіткнення автомобіля з велосипедом, від контакту тіла з частинами транспортного засобу та асфальтного покриття і могли бути спричинені 16.09.2015 року.

Всі ушкодження спричинені прижиттєво, за винятком неповних переломів в передніх відділах, які утворилися посмертно чи в агональному стані, та є наслідками проведення реанімаційних заходів (непрямого масажу серця (том 1, а.п. 108-113));

- даними висновку експерта № 09/17-690 від 15.12.2015 року, відповідно до якого кут, під яким знаходились повздовжні осі транспортних засобів один відносно одного в момент первинного контакту, становить приблизно 80 градусів (+/- 5 градусів). Наїзд на велосипедиста відбувся на лівій смузі, призначеній для руху у напрямку м. Коломиї, у місці, яке в поздовжньому напрямку дещо передує початку осипу уламків скла, початок якого зафіксований на відстані 26,4 м від базової лінії (стовпа ЛЕП №10, зафіксованого справа від проїзної частини дороги, на тротуарі), у поперечному напрямку - в межах переміщення автомобіля зафіксованими слідами гальмування (том 1 а.п. 118-124);

- даними висновку експерта № 09/17-687 від 27.10.2015 року, згідно з яким в заданих дорожніх умовах величина швидкості руху технічно справного автомобіля марки «Fiat Doblo», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », перед початком гальмування, виходячи з довжини зафіксованих слідів гальмування, становила приблизно 99…101 км/год., в залежності від коефіцієнту зчеплення коліс з дорожнім покриттям. Проте, експертом зазначено, що швидкість руху вказаного автомобіля могла бути дещо вищою, оскільки гальмівний шлях міг повністю не відобразитися на поверхні проїзної частини дороги. Тому визначена розрахункова швидкість руху автомобіля є мінімальною (том 1, а.п. 125-128);

- даними висновку експерта № 09/17-689 від 02.11.2015 року, згідно з якими робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля марки «Fiat Doblo», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », знаходились у працездатному стані, несправностей (невідповідностей) вимогам ПДР України не виявлено (том 1, а.п. 114-117);

- даними висновку експерта № 09/17-101 від 17.05.2016 року, відповідно до якого мінімальна відстань до початку осипу скла, на якій міг знаходитися вказаний автомобіль у момент наїзду на велосипедиста, враховуючи те, що висота падіння осколків скла складає величину 1,1 м від опорної поверхні, може складати величину 10,62…10,75 м. (том 1, а.п. 129-132);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.05.2016 року, під час проведення якого взято до уваги пояснення водія ОСОБА_1 , дані проведених експертиз і за допомогою статистів та проведених замірів встановлено, що відстань від передньої частини автомобіля до місця наїзду становить 41,3 м, у цьому положенні транспортних засобів по видимості елементів дороги визначено видимість дороги у напрямку руху автомобіля, яка становить 87,0 м. (том 1 а.п. 133-138);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.08.2016 року, в ході якого встановлено, що на вказаній ділянці автодороги по напрямку руху автомобіля марки «Fiat Doblo» до місця ДТП не встановлений попереджувальний знак 1.32 «Пішохідний перехід». Дорожній знак 5.35.2 встановлений праворуч від автодороги на відстані 3,2 м від правого краю дороги навпроти дорожньої розмітки 1.14.1 («Зебра»), ширина вказаної розмітки 2,5 м, місце наїзду на велосипедиста знаходиться на відстані 27,25 м до вказаної дорожньої розмітки (том 1 а.п. 138-140);

- висновком комісійної судової автотехнічної експертизи № 2738 від 12.08.2016 року, відповідно до якого враховуючи відстань видимості у напрямку руху вказаного автомобіля, що дорівнює 87,0 м, величина максимально допустимої (за умов цієї видимості) швидкості руху вказаного транспортного засобу складала близько 109…111 км/год. Діями велосипедиста для водія автомобіля з технічної точки зору створена небезпека для руху, яка могла виникнути не пізніше, як велосипедист ще рухався по зустрічній частині проїзної частини і знаходився на відстані не менш, як 1,4 …1,7 м до осьової лінії. Якщо водій ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість побачити велосипедиста ще до вказаного моменту, тоді, з технічної точки зору, небезпека для руху цьому водієві мала б виникнути ще раніше, а саме: з моменту, коли водій мав об`єктивну можливість побачити, що по зустрічній смузі руху у напрямку осьової лінії рухається велосипедист, який може потрапити на смугу руху автомобіля «Fiat Doblo». У вказаній ситуації водій ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами пп. 1.5; 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»; 12.4; 12.3 та 12.9 (підпункту «б» ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен був в с. Шепарівці вести свій автомобіль зі швидкістю не більше 60 км/год., а з моменту, коли мав об`єктивну можливість побачити, що по смузі зустрічного руху у напрямку осьової лінії (а, отже, у напрямку смуги руху вказаного легковика) рухається велосипедист - повинен був своєчасно застосувати екстерне гальмування (як спосіб зупинки в межах найкоротшої з можливих, відстані).

Велосипедист ОСОБА_3 з технічної точки зору повинен був керуватися вимогами пп. 1.5; 1.10 (в частині значення термінів «велосипед», «велосипедист»; «небезпека для руху»); 2.3 (підпункту «д»); 6.7; 4.7; 4.14 (підпунктів : «б», «г») ПДР України, у відповідності до яких вказаний велосипедист в темну пору доби повинен був мати велосипед, належним чином обладнаний світлоповертачами: спереду - білого кольору, по боках - оранжевого, позаду - червоного; перетинати (і при цьому - саме переходити) через проїзну частину вул. Карпатської (яка має по дві смуги для руху у протилежних напрямках) лише по нерегульованому пішохідному переході (така можливість у велосипедиста була), і перехід почати здійснювати можна було б лише після того, як переконався у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

При заданих вихідних даних водій ОСОБА_1 при вибраній ним швидкості руху 99…101 км/год. не мав технічної можливості уникнути наїзду на велосипедиста шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування. Якщо б автомобіль рухався з допустимою швидкістю руху у населених пунктах (тобто не більше 60 км/год), то його водій мав би можливість зупинити автомобіль у межах відстані 41,3 м, встановленої слідством як об`єктивної видимості велосипедиста на проїзній частині.

При вказаних вихідних даних причиною вказаної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій велосипедиста ОСОБА_3 та водія ОСОБА_1 вказаним вимогам Правил дорожнього руху України (т.1, а.п.142-147).

Доводи сторони захисту про визнання недопустимими вищевказаних протоколів слідчих експериментів від 23.05. та 03.08.2016 року суд вважає безпідставними, оскільки в цих протоколах вказано, що ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст..63 Конституції України, яка виключає відповідальність за відмову від дачі показань щодо себе чи близьких осіб. Тому твердження сторони захисту про наявність в обвинуваченного статусу свідка на час проведення цих дій суд вважає надуманими, оскільки свідок не користується правами, передбаченими вказаною конституційною нормою, а несе кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань. Крім того, ніщо не перешкоджало обвинуваченому протягом тривалого часу ознайомитися з нормами кримінального процесуального закону та завчасно запросити захисника.

Отже, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, слід визнати часткове відшкодування ним завданої злочином шкоди в розмірі 17 000 грн., про що стверджено стороною потерпілої як в цивільному позові, так і в судових засіданнях.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд також враховує особу винного, який згідно з правилами ст. 89 КК України вважається не судимим (том 1, а.п. 149), позитивно характеризуються за місцем проживання (том 1, а.п. 153).

Сторона потерпілої наполягає на суворому покаранні обвинуваченого у виді позбавлення волі у зв`язку із невизнанням ним вини та відмові відшкодувати завдані злочином майнову та моральну шкоду.

Однак, при призначенні покарання суд враховує віктимну поведінку потерпілого у виникненні даної ДТП , оскільки, крім грубого порушень ним вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України, він на час ДТП перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння, що встановлено досудовим розслідуванням та не заперечено ніким з учасників в судовому засіданні.

Тому суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.286 КК України, а саме у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, та звільнити засудженого від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з покладенням на нього частини обов`язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки це, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

При вирішенні цивільного позову потерпілої суд враховує, що розмір майнової шкоди підтверджується належними доказами в частині витрат вартості ритуальних послуг , придбання одягу, речей для поховання та оплату послуг за копання ями на загальну суму 13 757 грн., що стверджується копіями квитанцій та товарних чеків від 21.09.2015 року (т.1, а.п.85,86).

Витрати щодо придбання ліків та медичних засобів суд не вважає належно підтвердженими, оскільки стороною потерпілої не надано доказів про призначення потерпілому медичним закладом саме таких ліків і засобів. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди суд враховує доводи потерпілої про те, що своїми протиправними діями обвинувачений спричинив їй моральну шкоду, яка полягала у тому, що вона отримала надзвичайний нервовий стрес, дізнавшись про смерть свого батька. Від перенесених переживань та хвилювання вона втратила сон, звичні життєві стосунки з оточуючими, вона на тривалий час втратила спокій та рівновагу. Для відновлення психічного і морального стану їй необхідно чимало часу та зусиль.

З урахуванням виморго розумності та справедливості суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди - 80 000 грн.

Враховуючи, що обвинуваченим добровільно відшкодовано шкоду в розмірі 17 000 грн., стягненню з нього на користь потерпілої підлягає 63 000 грн. такого відшкодування.

Документально підтвердженими витратами на правову допомогу потерпілої є 7 000 грн., відповідно до квитанцій, наданих адвокатом Наливайко С.М. (т.1, а.п. 173, т.2, а.п.133).

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Загальний розмір процесуальних витрат за проведення інженерно-транспортних експертиз складає 4 506 грн. та підлягає стягненню з обвинуваченого відповідно до правил ч.1 ст.124 КПК України.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до правил ст.100 КПК України.

Відповідно до правил ч. 4 ст. 174 КПК України скасуванню підлягає арешт, накладений на вказаний транспортний засіб і свідоцтво про його реєстрацію.

Необхідності застосування запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання цим вироком законної сили немає.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.100, 124, 174, 370, 373, 374,376 КПК України , суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

На підставі п.2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_3 , 13 757 (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім) гривень відшкодування майнової шкоди та 63 000 (шістдесят три) тисячі гривень відшкодування моральної шкоди, завданих злочином.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_3 , 7 000 (сім тисяч) витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальному розмірі 4 506 (чотири тисячі п`ятсот шість) гривень.

Речові докази:

-автомобіль марки «Fiat Doblo», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , та свідоцтво про його реєстрацію повернути останньому після набрання цим вироком законної сили, скасувавши заходи забезпечення у виді арешту цього майна.

- велосипед, два чоловічі черевики та кепку повернути потерпілій ОСОБА_4 .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Калинюк О. П.