Постанова № 96807191, 11.05.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №761/21513/20

Категорія 140

2-а/295/56/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2021 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18 №790601 від 10.07.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідно до постанови ДП18 №790601 від 10.07.2020 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.п 12.4 Правил дорожнього руху, а саме порушення швидкісного режиму в населених пунктах, чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач в позові вказує, що Правил дорожнього руху не порушував і адміністративного правопорушення не вчиняв, про що ним було повідомлено поліцейському, однак останній доводи позивача до уваги не взяв, та керуючись своїми припущеннями виніс оскаржувану постанову.

Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки дорожній знак 5.45, який сповіщає про початок населеного пункту с. Гуйва, де рухався позивач, розміщений з порушенням вимог п. 8.2.1Правил дорожнього руху, його не видно з відстані не меншій, ніж 100 метрів, перед ним багато зелених насаджень та він ніде не дублюється. Також, всупереч вимог Правил дорожнього руху, сповіщення про необхідність поступового зниження швидкості на вказаній ділянці дороги відбувається не дорожніми знаками, а значками, нанесеними на дорожнє покриття.

У позові вказано, що вимірювання швидкості, з якою рухався автомобіль позивача, було здійснено за допомогою вимірювального пристрою TruCam практично у сутінках, що згідно інструкції з використання вказаного приладу є неприпустимим. З відеозапису з приладу TruCam неможливо однозначно встановити, що ним зафіксована швидкість руху саме автомобіля позивача, оскільки на відео зафіксовано й інший автомобіль. Крім того, зі згаданого відеозапису також видно, що замір швидкості автомобіля здійснено з великої відстані, та, на переконання позивача, ще до в`їзду його автомобіля у зону дії знаку 5.45.

Також, на продемонстрованій поліцейським копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яким було здійснено повірку приладу, наявний неякісний відбиток повірочного тавра, тому встановити, коли проводилась відповідна повірка, неможливо; на зазначеному пристрої TruCam були відсутні повірочні тавра та пломби; тип засобу вимірювальної техніки "Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LТІ 20/20 TruCam вилучений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та сертифікат його затвердження втратив чинність 02.11.2015 року; всупереч приписам ст. 40 Закону України «Про Національну Поліцію», прилад TruCam був застосований у ручному режимі. Тому, на думку позивача, відомості, отримані за допомогою цього засобу вимірювання швидкості, не можуть використовуватися на підтвердження обставин скоєння правопорушення.

Також позивач вказує, що відповідачем також порушено процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, що полягає у тому, що відповідач проігнорував вимоги ст.ст. 278 та 279 КУпАП, зокрема, не дотримався встановленої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, не розглянув клопотання позивача, тим самим позбавив його можливості скористатися правовою допомогою.

ІІ. Процедура та позиції учасників розгляду справи

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 передано за підсудністю до Житомирського районного суду Житомирської області.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 11.01.2021 року вказаний адміністративний позов передано за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 02.02.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу семиденний термін для усунення недоліків.

22.02.2021 року, на виконання вимог ухвали суду від 02.02.2021 року, позивачем надано уточнену позову заяву та квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 25.02.2021 року у даній справі відкрито провадження та прийнято рішення проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У встановлений судом строк до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Яременко Т.С.

У своєму відзиві на позовну заяву представник Управління патрульної поліції у Житомирській області вказала, що 10.07.2020 року під час несення служби на автодорозі М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000771) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме: водій транспортного засобу Land Rover, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 76 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 26 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Доказом вчинення правопорушення є фото та відеозапис, на якому зафіксовано транспортний засіб, що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкості руху для населеного пункту. Також у відзиві зазначено, що дорожній знак 5.70 - фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху, знаходиться на відмітці 188 км + 350 м а/д М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський, а дорожній знак 5.45 «Гуйва» - початок населеного пункту, розміщений на відмітці 188 км + 600 м вказаної дороги.

Представник відповідача зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року №UA-МІ/1-2903-2012, зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12 та пройшов повірку. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/17951, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 24.12.2019 року та чинного до 24.12.2020 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС000771 є придатним до застосування. Листом ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 року надано роз`яснення, що опломбування лазерних вимірювачів швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 не передбачене експлуатаційними документами, методикою повірки або іншими нормативним документами.

У лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 є режими роботи «Режим поганої погоди», у разі роботи, в якому ціль повинна знаходитись на відстані, не більше, ніж 61 метр. Також є режими роботи день та ніч. Зазначеним, на думку представника відповідача, спростовується твердження позивача про те, що використання вказаного приладу у сутінках є неприпустимим. Крім того, зазначений прилад призначений для використання у ручному режимі.

Також представник відповідача вказує, що будь-яких порушень під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови інспектором допущено не було, у зв`язку з чим просив відмовити в задоволені позову за безпідставністю.

На підтвердження заперечень проти позову відповідачем направлено до суду також компакт-диск, який містить відеофайл №15944126_753С000_0710_20235, фото з приладу TruCam та фото дорожніх знаків в місці події.

10.03.2021 року до суду надійшло клопотання від представника відповідача, в якому просила долучити до матеріалів справи диск з відеофіксацією з місця події.

Дослідивши подане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення і прийняття до розгляду в якості доказу диску із відеофіксацією події, оскільки всупереч вимогам ст. 79 КАС України до клопотання не долучені докази, які підтверджують факт направлення диску позивачу, а відтак вказаний доказ не може бути взятий судом до уваги.

Позивач у відповіді на відзив вказує, що представником відповідача у відзиві надано не повну та не точну інформацію. Позивач вказує на те, що після зупинки його транспортного засобу поліцейські поводили себе не гідно та протизаконно. Застосований поліцейськими прилад TruCam не затверджений у якості законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, тому його показники не можуть бути використані в якості доказів адміністративного правопорушення. Департаментом патрульної поліції доручення про використання приладу TruCam на автодорозі М-21 не видавалось.

Як зазначено у відповіді на відзив, представник відповідача у відзиві зазначає інформацію щодо місця встановлення дорожніх знаків 5.70, 5.45, яка не відповідає дійсності, оскільки суперечить схемі організації дорожнього руху, яка надана Службою автомобільних доріг у Житомирській області. Також, в оскаржуваній постанові зазначено, що адміністративне правопорушення було вчинено на відмітці 187 км + 500 м АДМ-21 , однак згідно наданих фото з приладу TruCam, вимір швидкості автомобіля позивача здійснено на відмітці 187 км, отже наявні розбіжності. Крім того, наявні розбіжності даних, які містяться на відеозаписі з вказаного приладу, та реальною дорожньою обстановкою, що, на думку позивача, може бути зумовлено втручанням поліцейського у роботу лазерного вимірювача швидкості TruCam.

На підставі викладеного вище, а також з підстав, зазначених у позові, позивач просить задоволити його позов у повному обсязі.

23.03.2021 року від представника Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Яременко Т.С. надійшли до суду додаткові пояснення, в яких вказано, що посилання позивача на протиправність використання відповідачем лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 є безпідставним, оскільки зазначений прилад використовується відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», постанова інспектора патрульної поліції винесена відповідно до норм чинного законодавства та у встановленому законом порядку, відеозапис з приладу TruCam є належним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, тому у задоволенні позову просить відмовити за безпідставністю.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористались наданим процесуальним правом і не надали заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ІІІ. Законодавство, що підлягає застосуванню

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Стаття 251 КУпАП вказує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 9 статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.

Спеціальною нормою, яка регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Частиною 2 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як визначено ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

IV. Обставини встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що 10.07.2020 року Інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Атаманенком Д.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №790601, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно вказаної вище постанови ОСОБА_1 , 10.07.2020 року о 20:24 год, керуючи транспортним засобом марки Land Rover, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на адміністративній дорозі М-21 187 км + 500 м керував транспортним засобом, рухаючись зі швидкістю 76 км/год в зоні дії дорожнього знаку 5.45 в населеному пункті с. Гуйва, чим перевищив швидкість на 26 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах. Дане правопорушення зафіксовано на прилад Трукам 000771. В протоколі зазначено, що додатком до нього є фотофіксація приладу Трукам.

На підтвердження правомірності свого рішення відповідач до відзиву на позовну заяву додав компакт-диск із відеозаписом та фотознімок з лазерного вимірювача швидкості, фотознімки, розміщені на диску в електронному вигляді, дорожніх знаків 5.45 «Гуйва» та 5.70 - фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху, які, на думку відповідача, підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові докази по справі, оглянувши фотознімки, відеозапис, надані представником відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 8.2.1 Правил дорожнього руху України встановлено, що дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.

Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.

Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.

Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).

Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.

Позивач у позові посилається на те, що дорожній знак 5.45, який сповіщає про початок населеного пункту с. Гуйва, де рухався позивач, розміщений з порушенням п. 8.2.1 Правил дорожнього руху, його не видно з відстані не меншій, ніж 100 метрів, перед ним багато зелених насаджень та він ніде не дублюється.

Суд не бере доводи позивача про те, що вказаний дорожній знак невидно з відстані не меншій, ніж 100 метрів та перед ним багато зелених насаджень, оскільки вони не доведені будь-якими доказами.

Однак, не безпідставним є посилання позивача на те, що у порушенняп. 8.2.1 вимог Правил дорожнього руху вказаний дорожній знак не дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги, оскільки автомобільна дорога М-21 має не менше, ніж по дві смуги для руху у кожному напрямку. Відсутність дублюючого знаку 5.45 (Гуйва) встановлено зі змісту наданої позивачем копії листа Служби автомобільних доріг у Житомирській області від 31.08.2020 року №05-15/1781.

Зі змісту постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вбачається, що в ній зазначено, що фіксація правопорушення здійснена приладом TruCam 000771 та додатком до протоколу є фотофіксація приладу TruCam.

Оглянувши два фотознімки з приладу TruCam, надані представником відповідача в обґрунтування правомірності свого рішення, судом встановлено, що на одному з них зображений рух декількох автомобілів, на іншому збільшене зображення автомобіля марки Land Rover, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з яких вбачається, що знімки зроблені 10.07.2020 року о 20-24 год, швидкість руху автомобіля становить 76 км/год, автомобіль зафіксований на відрізку дороги 187 км автодороги М-21, ліміт швидкості 50км/год, дистанція виміру 148, 4 м.

На переконання суду, додані представником відповідача до відзиву фотознімки із лазерного вимірювача швидкості не можуть вважатись достовірними та достатніми доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки із наданих відповідачем зображень вбачається, що швидкість автомобіля зафіксована на відстані 148,4 м, а згідно з розділом 4 Інструкції до засобу TruCam 20/20 оптимальна відстань до цілі складає 70 метрів, яка може бути збільшеною при хороших умовах та фокусі.

Зважаючи на те, що перевищення швидкості руху транспортного засобу зафіксовано о 20:24 годині 10.07.2020 року, а транспортний засіб позивача рухався з увімкненим світлом фар, тобто автомобіль рухався у вечірній час доби, що, на думку суду, не є хорошими умовами, відповідно до Інструкції до засобу TruCam 20/20, за яких відстань до цілі може бути збільшена.

Що стосується відеозапису, здійсненого на прилад вимірювання швидкості Трукам, то суд не бере його до уваги як доказ, оскільки вказаний відеозапис не був покладений в основу постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В оспорюваній постанові патрульний посилається виключно на фотознімки з приладу Трукам, а не на відеозапис.

Позивач у позові, серед іншого, посилається на те, що вимірювання швидкості руху його автомобіля здійснено з великої відстані, та, на його переконання, ще до в`їзду його автомобіля у зону дії знаку 5.45, що, на його думку, підтверджується тим, що на відеозаписі з приладу TruCam, на якому зафіксовано рух його автомобіля, видно, що автомобіль позивача проїжджає знак 1.32, а відповідно до листа Служби автомобільних доріг у Житомирській області від 31.08.2020 року №05-15/1781, найближчий знак 1.32 до відмітки 187 км розташований на відмітці 186+665 км, тому зважаючи на відстань, з якої було виміряно рух його автомобіля 148,4 м, у момент фіксації швидкості руху його автомобіль рухався поза зоною дії знаку 5.45 «Гуйва».

Представником відповідача не надано доказів на спростування вказаних доводів позивача, що є його обов`язком в силу ст.ст. 77, 78 КАС України.

Крім того, контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70), оскільки вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку, фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.70 "Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху", інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту наданої позивачем копії листа Служби автомобільних доріг у Житомирській області від 31.08.2020 року №05-15/1781, на ділянці автомобільної дороги М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський кілометри 186-000 - км 188-680 встановлені, серед інших, знаки: 188+607 (ліворуч) - 5.45 (Гуйва), 188+205 (ліворуч) - 5.70+7.2.1. (200м).

Згідно інформації, яка міститься у вказаному листі, зона дії знаку 5.70, який встановлений з табличкою 7.2.1. (200м), закінчується на 188 кім + 005 м.

Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №790601 від 10.07.2020 року вбачається, що позивач допустив порушення правил дорожнього руху на 187 км + 500 м автодороги М-21. Згідно фотознімку з приладу, автомобіль позивача був зафіксований на 187 км згаданої автомобільної дороги з відстані 148,4 метрів.

Оскаржувана постанова не містить інформації про докази, якими підтверджуються обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку 5.70, лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісного режиму.

Долучені представником відповідача до відзиву фотокартки, які розміщені на диску, із зображенням встановлених дорожніх знаків не можуть бути взяті до уваги і покладені в основу судового рішення, оскільки з їх змісту неможливо встановити, на якому відрізку дороги, в якому напрямку та коли вони здійснені. Крім того, на файлах із зображенням даних фотознімків зазначена дата - 04.05.2019 року, що не відповідає даті складення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - 10.07.2020 року, а відтак не відображає обставини та подій, які відбувались саме в цей день.

У позові позивач вказує також на те, що вимірювання швидкості, з якою рухався його автомобіль, було здійснено за допомогою вимірювального пристрою TruCam, який відповідач тримав у руках.

Суд зазначає, що враховуючи положення ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку, визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам вказаної вище норми Закону.

Суд вказує, що законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів TruCam працівниками патрульної поліції, ніж розміщення виключно в порядку ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", а Свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/17951 від 24.12.2019 року та лист Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково - виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року №22-38/49 не є нормативно-правовим актом, який змінює чи припиняє порядок використання та розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для фіксації виявлених порушень Правил дорожнього руху.

У відзиві відсутні посилання на те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam ТС000771, яким здійснено фіксацію порушення позивачем Правил дорожнього руху, використовувався відповідачем у порядку, встановленому ст. 40 Закону "Про Національну поліцію", та докази цьому до відзиву не долучено.

Суд констатує, що наявність чи відсутність правових підстав для застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTІ 20/20 не має вирішального значення для даної справи, оскільки судом встановлено, що відповідачем не надано беззаперечних і переконливих доказів, які підтверджують, що контроль швидкості руху автомобіля позивача було здійснено у порядку, встановленому законом.

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності у взаємозв`язку та в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів, що позивач перевищив швидкість в зоні дії знаків, які обмежували швидкість, і розташування дорожніх знаків відповідало Правилам дорожнього руху.

Враховуючи, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які можуть бути прийняті судом на підтвердження того, що позивачем були порушені Правила дорожнього руху, тому суд вважає, що відповідач не довів правомірності свого рішення, що є його обов`язком відповідно до ст. 78 КАС України, а відтак суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП, а винесена інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Атаманенком Д.С. постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

При ухваленні рішення, суд бере до уваги, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати з оплати судового збору в сумі 454,00 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 122, 251, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 42, 43, 77, 139, 242-246, 286, КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - задоволити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №790601 від 10.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, складену Інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Атаманенком Дмитром Сергійовичем, за ч. 1 ст.122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Богунський районний суд міста Житомира до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, оскільки розгляд справи проведено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції (адреса: м. Житомир, вул. Покровська, 96).

Суддя О.В. Стрілецька