Ухвала суду № 96803290, 26.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11803/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд в складі :

головуючого-судді Бенца К.К.,

при секретарі - Лецак Н.В.

за участю :

представника позивача за первісним позовом ПП «Граніт-3000» - Ігнатенко С.С.

представника відповідачів за первісним позовом приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», ОСОБА_1 – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог у цивільній справі за зміненим первісним позовом Приватного підприємства «Граніт-3000» до Ужгородської міської ради, приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Дудись Василя Никоновича, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно – земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки та зустрічного позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Граніт-3000», треті особи без самостійних вимог на стороні позивача Ужгородська міська рада, приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради про визнання права власності, визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради, скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває справа за зміненим первісним позовом Приватного підприємства «Граніт-3000» до Ужгородської міської ради, приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Дудись Василя Никоновича, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та припинення права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно – земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки та зустрічного позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Граніт-3000», треті особи без самостійних вимог на стороні позивача Ужгородська міська рада, приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс»,треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради про визнання права власності, визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради, скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Справа перебувала у провадженні судді Світлик О.М.

26.11.2018 року, під час перебування справи у провадженні судді Світлик О.М. , генеральний директор ПрАТ «Закарпатавтотранс» Кречко Й.В. звернувся до суду із клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог, обґрунтовуючи свою заяву тим, що ухвалою суду від 14.11.18р. відкрито провадження у цивільній справі з позовними вимогами позивача - юридичної особи :

?до Ужгородської міської Ради - про визнання недійсним рішення Ужгородської міської Ради «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу» №1873 від 29.10.15 р.;

?до Ужгородської міської Ради та ПрАТ «Закарпатавтотранс» - про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.11.15 р. (реєстр. №769);

?до Головного Управління Держгеокадастру у Закарпатській області - про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:15:001:1075 (внаслідок поділу земельної ділянки, що була приватизована);

?до ПрАТ «Закарпатавтотранс» та гр. ОСОБА_1 - про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.15 р. (реєстр. №2094);

?до приватного нотаріуса Дудись В.Н. - про скасування рішення про державну реєстрацію права власності інд. № 25900699;

?до гр. ОСОБА_1 - про витребування земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:15:001:0005.

Вказує, що юридичною особою (позивачем) заявлено перші три вимоги до юридичних осіб щодо питань їх господарської / адміністративно-господарської діяльності та здійснення реєстраційних функцій, пов`язаних з реалізації господарських прав, а наступні три - до фізичних або фізичних / юридичних осіб щодо питання цивільного характеру та здійснення реєстраційних функцій, пов`язаних з реалізацією цивільних прав.

Посилаючись на ст. 19 ЦПК України та 20 ГПК України , заявник зазначає, що до моменту вступу у правовідносини фізичної особи - гр. ОСОБА_1 відбувся процес приватизації земельної ділянки на користь суб`єкта господарювання (прийняття рішень представницького органу територіальної громади та укладення договору купівлі-продажу діючим землекористувачем ділянки - юридичною особою), а потім і поділ приватизованої ділянки на дві ділянки (причому на момент як початку, так і закінчення поділу ділянки складові перебували у власності юридичної особи). Таким чином, по даних правовідносинах фізична особа участі не брала і вимог до фізичної особи в цій частині не висувається, а відтак спір у цій частині не може розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Також зазначає, що не може бути підставою спільного розгляду вимог той факт, що розглядається справа, де однією із сторін є фізична особа (позаяк вимоги до фізичної та юридичних осіб є окремими і неоднорідними) - такий підхід є очевидною спробою обходу закону, завуальованою під потреби розгляду справи у розумні строки. Не може у даному випадку використовуватися аргументація щодо спільності підстав позову, послідовності обставин, що розглядаються. Процесуальне законодавство іноді допускає подібне об`єднання, а саме у випадках розгляду договорів забезпечення разом з вимогами щодо основного зобов`язання також (як і у даному випадку) при розгляді одночасно спору по майну та реєстраційної дії по ньому (витребування майна у фізичної особи разом з оскарженням рішення державного реєстратора прав по спірному майну). Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй практиці допускає навіть розгляд справ, порушених до 15.12.17 р. (вступу в силу нових процесуальних кодексів), у аналогічних випадках, наголошуючи насамперед на однорідності позовних вимог наприклад, спільного розгляду у суді цивільної юрисдикції заявлених юридичною особою солідарних грошових вимог до юридичної та фізичної осіб при поручительстві за банківський кредит. Однак у даному випадку вимоги не є однорідними (рішення органу місцевого самоврядування, два договори купівлі-продажу, державна реєстрація ділянки в процесі поділу, рішення про реєстрацію права власності, витребування майна). Неоднорідною вбачається і потенційна аргументація сторін захисту (відповідачів). Таким чином, спільний розгляд заявлених позовних вимог не полегшує, а лише суттєво ускладнює вирішення спорів, та грубо порушує приписи процесуального законодавства. Тобто посилання у даному випадку на правові позиції Великої Палати Верховного Суду було б штучним і необгрунтованим. Наголошує на тому , що як ст. 20 ЦПК України , так і ст. 21 ГПК забороняють обєднувати в одне провадження кілька вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства , якщо інше не встановлено процессуальним законом.

За таких обставин просить суд закрити провадження у справі в частині вимог :

?до Ужгородської міської Ради - про визнання недійсним рішення Ужгородської міської Ради «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу» №1873 від 29.10.15 р.;

?до Ужгородської міської Ради та ПрАТ «Закарпатавтотранс» - про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.11.15 р. (реєстр. №769);

?до Головного Управління Держгеокадастру у Закарпатській області - про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:15:001:1075;

04 грудня 2018 року начальник Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області подав до суду клопотання про закриття провадження по справі, відповідно до якого просив суд закрити провадження по справі в частині вимог, а саме:

-визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради “Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу” від 29.10.2015 №1873;

-визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки 0,9211 га, кадастровий номер 2110100000:15:001:0122, укладеним між Ужгородською міською радою та відкритим акціонерним товариством “Закарпатавтотранс” (перейменованим у Приватне акціонерне товариство “Закарпатавтотранс”) від 02.11.2015, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Борисовою Оленою Степанівною та зареєстрованого в реєстрі за №769;

-скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0792 га, за кадастровим номером 2110100000:15:001:0175, що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання мотивує тим, що Приватне підприємство “Граніт-3000 заявлено перші три вимоги до Ужгородської міської ради, ПАТ “Закарпатавтотранс” та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо питань їх господарської, адміністративно-господарської діяльності та здійснення реєстраційних функцій, пов`язаних з реалізацією господарських прав, а наступні три - до фізичних або фізичних та юридичних осіб щодо питань цивільного характеру та здійснення реєстраційних функцій, пов`язаних з реалізацією цивільних прав.

Згідно статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних та земельних відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. При цьому в порядку цивільного судочинства також розглядаються вимоги щодо реєстрації майна, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом (вищевказана норма дублюється в статті 20 ЦПК України).

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, встановлено справи які відносяться до юрисдикції Господарських судів, зокрема звернуто увагу суду на пункти 2, 6, 13, 15 вказаної статті:

справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

У даному випадку до моменту вступу у правовідносини фізичної особи - гр. ОСОБА_1 відбувся процес приватизації земельної ділянки на користь суб`єкта господарювання, після чого і поділ приватизованої ділянки на дві ділянки, крім того з початку до закінчення поділу перебувала у власності юридичної особи. Таким чином, по даних правовідносинах фізична особа участі не брала і вимог до фізичної особи в цій частині не висувається, а відтак, спір у цій частині не може розглядатися за правилами цивільного судочинства.

16 травня 2019 року Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_3 подав до суду заперечення проти клопотання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про закриття провадження у справі в частині вимог, відповідно до якого зазначив, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою.

В даній справі одним із відповідачем у справі є саме фізична особа - ОСОБА_1 , безпосередньо до якого пред`явлено чотири із шести вимог (в т.ч вимога про витребування спірної земельної ділянки площею 0,0216 га на користь позивача), задоволення яких спроможне забезпечити реальний захист порушених прав позивача.

Окрім того, поза увагою заявника залишилося те, що хоч перші дві вимоги (визнання недійсним рішення ради та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9211 га) не пред`явлені безпосередньо до фізичної особи ОСОБА_1 , однак впливають на його права, свободи та законні інтереси як особи за котрою на момент розгляду спору оформлено право власності відносно спірної земельної ділянки. А отже, навіть у разі виділення відповідних позовних вимог в окреме позовне провадження з наступним його закриттям, фізична особа ОСОБА_1 підлягатиме залученню до участі у справі із відповідними позовними вимогами у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Окрім цього, твердження заявника стосовно того, що позовна вимога про скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0792 га за кадастровим номером 2110100000:15:001:0175, спрямована тільки до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області не відповідає дійсності, оскільки така вимога пред`явлена також до фізичної особи ОСОБА_1 , який на сьогоднішній день за даними Державного земельного кадастру значиться власником відповідної земельної ділянки.

Також зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За змістом зазначеної процесуальної норми вимоги позивача до кількох відповідачів з яких частина є юридичними особами можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, а також у випадку коли має місце спільність предмета позову. При цьому, судовий захист повинен забезпечувати ефективний захист порушених прав, у продовж розумного строку, що досягається зокрема у випадку захисту порушених прав в межах одного судового провадження без необхідності додаткового звернення особою до суду.

Як вбачається із змісту позовної заяви та пред`явлених у справі позовних вимог, кінцевою метою позову у даній цивільній справі № 308/11803/18 є захист права власності позивача на спірне нерухоме майно - земельної ділянки площею 0,0216 га, кадастровий номер 2110100000:15:001:0005.

Цивільний кодекс України передбачає, зокрема, такий самостійний спосіб захисту права власності та інших речових прав, як витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикацію (стаття 388 ЦК України), у тому числі й від добросовісного набувача. При цьому правова природа вказаного способу захисту цивільного права полягає у тому, що він застосовується лише в разі визнання правочину (договору) недійсним чи нікчемності договору як підстави позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі.

У даній справі позивач визначив речово-правовий спосіб захисту свого права власності (віндикаційний позов) одним з основних, пред`явивши таку вимогу саме до фізичної особи ОСОБА_4 .

Тоді як дійсні обставини свідчать про те, що хоч обрані позивачем спеціальний (про визнання правочину недійсним) та речово-правовий (віндикація) самостійні способи захисту права власності на земельну ділянку площею 0,0216 га, кадастровий номер 2110100000:15:001:0005, і різняться, однак у цьому випадку від вирішення перших двох вимог, пред`явлених ПП «Граніт-3000» до інших юридичних особі (Ужгородської міської ради та ПрАТ «Закарпатавтотранс»), прямо залежить вирішення іншої його вимоги про витребування майна, відповідачем за якою є фізична особа - ОСОБА_1 . Вимоги ж до приватного нотаріусу та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області по суті є похідною від вимоги про визнання правочину недійсним та вимоги про витребування майна.

Представник позивача вказує на те, що Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи спір стосовно юрисдикції судів у подібних правовідносинах у межах справи № 766/9544/17 (постанова від 20.03.2019 р., реєстраційний номер - 80854748) роз`яснює, що справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки позовні вимоги, заявлені до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні в порядку цивільного процесуального законодавства, якщо від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог.

Аналогічного змісту правові висновки Велика Палата Верховного Суду зробила, зокрема в постановах від 30 травня 2018 року в справі № 569/2749/15-ц (провадження № 14- 123цс18), від 07 та 21 листопада 2018 року в справах № 755/13532/15-ц (провадження № 14- 319цс 18) та№ 201/9100/16-ц (провадження № 14-424цс18).

Також зазначає, що, пред`явлені у даній справі позовні вимоги є нерозривно пов`язані між собою, не тільки кінцевою метою захисту порушених прав позивача, але й одними й тими ж підставами позову та зібраними у справі доказами, що додатково вказує на доцільність спільного розгляду відповідних позовних вимог у межах однієї справи.

Окрім цього зазначив, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів (ст. 89 ЦПК України).

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення (ст. 263 ЦПК України).

З урахуванням наведеного, вирішення за правилами господарського судочинства спору у даній справі в частині позовних вимог щодо приватизації шляхом викупу та формування земельної ділянки (в т.ч. спірної земельної ділянки) до Ужгородської міської ради, ПрАТ «Закарпатавтотранс» та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, які є юридичними особами, а за правилами цивільного судочинства - в частині позовних вимог щодо наступного перепродажу ПрАТ «Закарпатавтотранс» незаконно приватизованої земельної ділянки (яка включає в себе спірну земельну ділянку меншої площі) до кінцевого титульного власника ( ОСОБА_1 ), який є фізичною особою, порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження одного і того ж предмета, а також одних і тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, що не гарантує дотримання принципу правової визначеності.

Аналогічного змісту правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у справі № 200/15135/14-ц (постанова від 27.03.2019 р., реєстраційний номер в ЄДР - 81287785).

З огляду на вищенаведене, просив у задоволені клопотання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про закриття провадження у справі № 308/11803/18 - відмовити.

01 березня 2021 року представник ПрАТ «Закарпатавтотранс» Логойда В.М. подав до суду додаток до заявленого клопотання про закриття провадження у справі відповідно до якого також просив додатково закрити провадження у справі щодо вимог:

- про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний № 46950354, виданого 04.11.2015 правопопереднику ПрАТ «Закарпатавтотранс» Реєстраційною службою Ужгородського МРУЮ Закарпатської області;

- про припинення права власності ВАТ «Закарпатавтотранс» на земельну ділянку площею 0,9211 га (запис № 11855133);

- про припинення права власності ВАТ «Закарпатавтотранс» на земельну ділянку площею 0,0792 га (запис № 11898358), мотивів викдадених у клопотанні від 26.11.2018 року.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідачів за первісним позовом приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», ОСОБА_1 – ОСОБА_2 клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та доповнення до клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у клопотанні. Вказав на те, що відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом (вищевказана норма дублюється в статті 20 ЦПК України).

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, встановлено справи які відносяться до юрисдикції Господарських судів, зокрема звернуто увагу суду на пункти 2, 6, 13, 15 вказаної статті.

Представник позивача за первісним позовом ПП «Граніт-3000» - Ігнатенко С.С. в судовому засіданні проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та доповнення до клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та проти задоволення клопотання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про закриття провадження у справі в частині позовних вимог заперечив, з підстав викладених в письмових запереченнях. Звернув увагу суду на правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду, при розгляді спору стосовно юрисдикції судів у подібних правовідносинах у межах справи № 766/9544/17 (постанова від 20.03.2019 р., реєстраційний номер - 80854748) згідно якого роз`яснено, що справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки позовні вимоги, заявлені до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні в порядку цивільного процесуального законодавства, якщо від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог.

Дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом в провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває справа за зміненим первісним позовом Приватного підприємства «Граніт-3000» до Ужгородської міської ради, приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Дудись Василя Никоновича, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради про приватизацію земельної ділянки, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно – земельну ділянку та припинення права власності , скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки та зустрічного позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Граніт-3000», треті особи без самостійних вимог на стороні позивача Ужгородська міська рада, приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс»,треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради про визнання права власності, визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, а саме заявлені первісні позовні вимоги:

визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради “Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу” від 29.10.2015 №1873;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки 0,9211 га, кадастровий номер 2110100000:15:001:0122, укладений між Ужгородською міською радою та відкритим акціонерним товариством “Закарпатавтотранс” (перейменованим у Приватне акціонерне товариство “Закарпатавтотранс”) від 02.11.2015, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Борисовою Оленою Степанівною та зареєстрованого в реєстрі за №769;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0792 га, кадастровий номер 2110100000:15:001:0175, укладений між відкритим акціонерним товариством “Закарпатавтотранс” (перейменованим у Приватне акціонерне товариство “Закарпатавтотранс”) та ОСОБА_1 від 05.11.2015, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дудись Василем Никоновичем та зареєстрованого в реєстрі за №2094;

скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0792 га, за кадастровим номером 2110100000:15:001:0175, що заходиться за адресою: АДРЕСА_1

скасувати рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Дудись Василя Никоновича у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 0,0792 га, за кадастровим номером 2110100000:15:001:0175, що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності - 11922642).

витребувати у ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного підприємства “Граніт-3000” (код ЄДРПОУ: 35561375, адреса місцезнаходження: вул. Боженка, 2-4, м. Ужгород, Закарпатська область) земельну ділянку загальною площею 0,216 га, кадастровий номер 2110100000:15:001:0005, адреса місцезнаходження АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно та припинити право власності Відкритого акціонерного товариства “Закарпатавтотранс” на земельні ділянки.

Згідно статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдик-ція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства -цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена катего-рія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції Україн ипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Так, реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з ч.1ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, роз-гляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За приписами п.1,2,6 ,13,15ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка неє підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконаннязобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке)є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Ужгородської міської ради «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу» від 29.10.2015 №1873 вирішено продати відкритому акціонерному товариству «Закарпатавтотранс» земельну ділянку площею 0,9211 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Матеріалами справи встановлено, що між Ужгородською міською радою та відкритим акціонерним товариством «Закарпатавтотранс» 02.11.2015 року укладено договір купівлі – продажу земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:15:001:0122, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Борисовою Оленою Степанівною та зареєстрованого в реєстрі за №769.

Зокрема, як зазначено у договорі купівлі – продажу цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:15:001:0122 : для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Матеріалами справи встановлено, що 04.11.2015 року Реєстраційною службою Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,0792 га, за кадастровим номером 2110100000:15:001:0175, цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Зокрема, як зазначено у свідоцтві від 04.11.2015 року власником земельної ділянки площею 0,0792 га, за кадастровим номером 2110100000:15:001:0175 є ВАТ «Закарпатавтотранс».

З Витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців вбачається, що ВАТ «Закарпатавтотранс» є юридичною особою. Основні види економічної діяльності: пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення .

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати Касаційного цивільного Суду від 04.02.2021 року справа № 643/696/20 (провадження № 61-15849св20), під господарською діяльністю потрібно розуміти діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна діяльність) (частини перша та друга статті 3 Господарського кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року).

Судом встановлено, що відповідно до Витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців вбачається, що ВАТ «Закарпатавтотранс» є юридичною особою. Основні види економічної діяльності: пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення . Судом встановлено, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:15:001:0122, має цільове призначення : для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, отже використовується для здійснення господарської , зокрема підприємницької діяльності , що відповідає видам діяльності ВАТ «Закарпатавтотранс». Окрім того, спірна земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:15:001:0175, має цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, отже використовується для здійснення господарської , зокрема підприємницької діяльності , що відповідає видам діяльності ВАТ «Закарпатавтотранс» .

За таких обставин суд дійшов висновку , що правовідносини , які виникли між сторонами у справі при зверненні Приватного підприємства “Граніт-3000” з позовними вимогами в частині :

- визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу» від 29.10.2015 №1873;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки 0,9211 га, кадастровий номер 2110100000:15:001:0122, укладеним між Ужгородською міською радою та відкритим акціонерним товариством «Закарпатавтотранс» (перейменованим у Приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс») від 02.11.2015, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Борисовою Оленою Степанівною та зареєстрованого в реєстрі за №769;

- скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0792 га, за кадастровим номером 2110100000:15:001:0175, що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний №46950354, виданого 04.11.2015 року приватному акціонерному товариству «Закарпатавтотранс» Реєстраційною службою Ужгородського МРУЮ Закарпатської області,

- припинення права власності відкритого акціонерного товариства «Закарпатавтотранс» на земельну ділянку площею 0,9211 га (запис №11855133),

- припинення права власності відкритого акціонерного товариства «Закарпатавтотранс» на земельну ділянку площею 0,0792 га (запис №11898358) – є господарсько - правовими , та пов`язані із здійсненням реєстраційних функцій, пов`язаних з реалізацією господарських прав, оскільки існує спір між Приватним підприємством “Граніт-3000” та Ужгородською міською радою, та ВАТ «Закарпатавтотранс» (перейменованим у Приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс»), саме як субєктом господарювання і цей спір пов`язаний із здійсненням останнім підприємницької діяльності на вказаних земельних ділянках та виконавчим комітетом Ужгородської міської ради та Головним Управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області, а решта вимог - до фізичних або фізичних та юридичних осіб щодо питань цивільного характеру та здійснення реєстраційних функцій, пов`язаних з реалізацією цивільних прав.

З урахуванням наведених норм процесуального права, правовідносини, які виникли між сторонами у справі в частині зазначених вище первісних позовних вимог , є господарсько-правовими, тому спір в цій частині підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Слід звернути увагу на те, що за приписами п.2 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду. Однією із заявлених позовних вимог Приватного підприємства “Граніт-3000” є визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу» від 29.10.2015 №1873.

Відповідно до приписів статті 21 Господарського процесуального кодексу України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до приписів статті 20 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аргументи представника позивача за первісними позовними вимогами ОСОБА_3 , щодо посилання на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, який розглядаючи спір стосовно юрисдикції судів у подібних правовідносинах у межах справи № 766/9544/17 (постанова від 20.03.2019 р., реєстраційний номер - 80854748) роз`яснює, що справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки позовні вимоги, заявлені до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні в порядку цивільного процесуального законодавства, якщо від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до Постанови Великої Палати ВС від 20.03.2019 р. у справі за № 766/9544/17, Велика Палата ВС , враховуючи відсутність прямого визначення у процесуальному законодавстві належності вказаних предметів спору до певної юрисдикції , необхідність своєчасного і правильного розгляду заявлених позовних вимог одночасно до різних субєктів дійшла висновку, що заявлені позовні вимоги можуть бути обєднані в одне провадження. З огляду на вказане Велика Палата ВС вважає правильним висновок апеляційного суду про те, що справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки позовні вимоги, заявлені до 15 грудня 2017 року до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні в порядку цивільного процесуального законодавства, якщо від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог і законом не встановлено розгляду кожної з них за правилами визначеного виду судочинства.

Суд зазначає, що 15.12.2017 року набрав чинностіЗакон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Як встановлено судом Приватне підприємство «Граніт-3000» звернулося до суду із вказаним позовом 17.10.2018 року, після того як набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", а відтак суд вважає, невірним посилання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_3 на правовий висновок Великої Палати ВС викладений у постанові від 20.03.2019 р. за № 766/9544/174, оскільки діє ГПК України та ЦПК України в новій редакції.

З урахуванням наведеного, враховуючи суть спору , заявлені позовні вимоги в частині зазначеній вище, суд приходить до висновку про неможливість вирішення цього спору в частині позовних вимог у порядку цивільного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки, первісні позовні вимоги в частині :

- визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу» від 29.10.2015 №1873;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки 0,9211 га, кадастровий номер 2110100000:15:001:0122, укладеним між Ужгородською міською радою та відкритим акціонерним товариством «Закарпатавтотранс» (перейменованим у Приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс») від 02.11.2015, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Борисовою Оленою Степанівною та зареєстрованого в реєстрі за №769;

- припинення права власності відкритого акціонерного товариства «Закарпатавтотранс» на земельну ділянку площею 0,9211 га (запис №11855133),

- скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0792 га, за кадастровим номером 2110100000:15:001:0175, що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний №46950354, виданого 04.11.2015 року ВАТ «Закарпатавтотранс» Реєстраційною службою Ужгородського МРУЮ Закарпатської області,

- припинення права власності відкритого акціонерного товариства «Закарпатавтотранс» на земельну ділянку площею 0,0792 га (запис №11898358) не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а позовні вимоги про:

визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0792 га, кадастровий номер 2110100000:15:001:0175, укладений між відкритим акціонерним товариством “Закарпатавтотранс” (перейменованим у Приватне акціонерне товариство “Закарпатавтотранс”) та ОСОБА_1 від 05.11.2015, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дудись Василем Никоновичем та зареєстрованого в реєстрі за №2094;

скасування рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Дудись Василя Никоновича у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 0,0792 га, за кадастровим номером 2110100000:15:001:0175, що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності - 11922642).

витребування у ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного підприємства “Граніт-3000” (код ЄДРПОУ: 35561375, адреса місцезнаходження: вул. Боженка, 2-4, м. Ужгород, Закарпатська область) земельну ділянку загальною площею 0,216 га, кадастровий номер 2110100000:15:001:0005, адреса місцезнаходження АДРЕСА_1 , підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, та є похідними, а відтак суд вважає, що клопотання представника відповідачів за первісним позовом приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , представника приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс» Кречко Й.В. та представника Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області – Мельничук С. слід задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

При цьому, позивачу слід роз`яснити його право на судовий захист шляхом звернення з позовом до суду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 255, 256, 268 ЦПК України, суд,-

П О С ТА Н О В И В :

Клопотання представника відповідачів за первісним позовом приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , представника приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс» Кречко Й.В. та представника Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області – Мельничук С. – задовольнити.

Провадження по справі за зміненим первісним позовом Приватного підприємства «Граніт-3000» до Ужгородської міської ради, приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Дудись Василя Никоновича, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно – земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, в частині позовних вимог про :

- визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу» від 29.10.2015 №1873;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки 0,9211 га, кадастровий номер 2110100000:15:001:0122, укладеним між Ужгородською міською радою та відкритим акціонерним товариством «Закарпатавтотранс» (перейменованим у Приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс») від 02.11.2015, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Борисовою Оленою Степанівною та зареєстрованого в реєстрі за №769;

- скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0792 га, за кадастровим номером 2110100000:15:001:0175, що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний №46950354, виданого 04.11.2015 року приватному акціонерному товариству «Закарпатавтотранс» Реєстраційною службою Ужгородського МРУЮ Закарпатської області,

- припинення права власності відкритого акціонерного товариства «Закарпатавтотранс» на земельну ділянку площею 0,9211 га (запис №11855133),

- припинення права власності відкритого акціонерного товариства «Закарпатавтотранс» на земельну ділянку площею 0,0792 га (запис №11898358) – закрити.

Роз`яснити позивачу про право звернення до Господарського суду Закарпатської області в порядку господарського судочинства з позовними вимогами.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Дата складання повного тексту ухвали - 29.04.2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца