Рішення № 96796212, 11.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/989/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, пенсійний орган), в якому просить:

- визнати протиправними дії пенсійного органу щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром під час її перерахунку на підставі довідки Херсонського обласного військового комісаріату від 26.08.2020р. №6/2/340 про грошове забезпечення;

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо зменшення з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення основного розміру призначеної позивачу пенсії за вислугу років під час її перерахунку на підставі довідки Херсонського обласного військового комісаріату від 26.08.2020 р. №6/2/340 про грошове забезпечення;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років позивачу у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Херсонського обласного військового комісаріату від 26.08.2020р. №6/2/340 про грошове забезпечення у відповідності до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. № 704, з врахуванням посадового окладу (ПО) 45 т.р., окладу за військовим званням полковник (ОВЗ), надбавки за вислугу років (НВР) 50% від ПО, ОВЗ, надбавки за особливості і проходження служби 65% від ПО, ОВЗ, НВР, надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15% від ПО, премії 35% від ПО, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, без обмеження максимальним розміром;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області виплачувати пенсію за вислугу років позивачу з 01.04.2019 р. без обмеження максимальним розміром;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області виплатити позивачу однією сумою різницю між нарахованою йому пенсією без обмеження максимальним розміром та отриманою ним пенсією за період з 01 квітня 2019 року по день, з якого почнеться виплата нарахованої йому пенсії без обмеження максимальним розміром.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у 2002 році йому призначена пенсія за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). У квітні 2018 року Головне управління здійснило перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року у зв`язку зі зміною грошового забезпечення на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) та Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103). Під час перерахунку пенсії відповідач зменшив її розмір з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Такі дії визнані протиправними на підставі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 р. по справі № 540/305/20. На виконання цього рішення відповідач здійснив перерахунок та з 25.06.2020 р. виплачував пенсію з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення. На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 р. по справі № 540/2683/20 ГУ ПФУ в Херсонській області у лютому 2021 року здійснило перерахунок пенсії з 01.04.2019 р. на підставі довідки Херсонського обласного військового комісаріату від 26.08.2020 р. Під час зазначеного перерахунку основний розмір пенсії було зменшено з 80% грошового забезпечення до 70%, а її виплату обмежено максимальним розміром. Позивач не погоджується із такими діями, тому звернувся до суду.

За змістом відзиву, відповідач позовні вимоги не визнає та у їх задоволенні просить відмовити. Зазначає, що на підставі довідки уповноваженого органу від 26.08.2020 р. та із урахуванням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року у справі № 540/2683/20 позивачеві здійснено перерахунок пенсії. Основний розмір пенсії при перерахунку склав 70% грошового забезпечення на підставі ст. 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції чинній на час перерахунку. Оскільки на час здійснення перерахунку редакція ст. 13 Закону № 2262-ХІІ передбачала, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів грошового забезпечення, підстави для перерахунку пенсії виходячи із основного розміру 80% грошового забезпечення, встановленого при призначенні пенсії, були відсутні. Обмеження максимального розміру пенсії введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI). Оскільки перерахунок та виплату пенсії позивачеві було проведено з березня 2021 року, тобто в період дії норми ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VI, то до цих правовідносин слід застосовувати ці положення закону, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Пенсійний орган вважає, що пенсія позивачеві виплачується у належному розмірі.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що до цих правовідносин не підлягає застосуванню ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VI, оскільки йому пенсія призначена у 2002 році, тобто до набрання чинності Закону № 3668-VI. Протиправність зменшення основного розміру пенсії під час її перерахунку до 70% грошового забезпечення встановлена рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 р. по справі № 540/305/20.

Ухвалою суду від 22.03.2021 р. у справі відкрито спрощене провадження.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ, призначену з 30.09.2002 року в основному розмірі 80% грошового забезпечення.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 р. по справі № 540/2683/20, яке набрало законної сили 01.02.2021 р., суд визнав протиправним та скасував рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 01.04.2019 р. за довідкою Херсонського обласного військового комісаріату від 26.08.2020 р. № 6/2/340. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019 р. на підставі довідки Херсонського обласного військового комісаріату від 26.08.2020 р. № 6/2/340 про розмір грошового забезпечення у відповідності до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. № 704, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнув на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

На виконання вищевказаного рішення суду та на підставі довідки Херсонського обласного військового комісаріату від 26.08.2020 р. № 6/2/340 ГУ ПФУ в Херсонській області з 01.04.2019 р. здійснило перерахунок пенсії позивача у розмірі 70% із таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 8030,00 грн, оклад за військове звання - 1480,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 4755,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці (надбавка за особливості і проходження служби 65% від ПО, ОВЗ, НВР, надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15% від ПО, премії 35% від ПО) - 13287,25 грн. Всього: 27552,25 грн. Розмір пенсії склав 19286,58 грн.

Також враховано надбавку 3 категорія ЧАЕС - 113,88 грн.

Таким чином, пенсія позивача склала 19400,46 грн, однак з 01.03.2021 року виплачується у розмірі 17690,00 грн.

Не погоджуючись із зменшенням основного розміру пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку і виплати пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.04.2019 року.

Листом від 03.01.2021 року позивача повідомлено, що розмір його пенсії перерахований та виплачується відповідно та на підставі діючого законодавства. На час здійснення перерахунку пенсії редакція ст. 13 Закону № 2262-ХІІ передбачала, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів грошового забезпечення, тому обраховувати пенсію виходячи з 80% грошового забезпечення підстави відсутні. Обмеження максимального розміру пенсії введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI). Оскільки перерахунок пенсії позивачеві проведено в період дії норми ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VI, то до цих правовідносин слід застосовувати положення Закону № 3668-VI, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, предметом цього спору є зменшення відсоткового розміру основного розміру пенсії позивача під час перерахунку та обмеження пенсії максимальним розміром на підставі ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VI.

Вирішуючи цей спір суд керувався наступними приписами законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон № 2262-ХІІ.

Відповідно до положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з пунктами 2 та 3 якого, Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Постановою № 704 встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

Пунктом 1 Постанови № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

З аналізу наведеного суд робить висновок, що відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-ХІІ на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-ХІІ, вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день її призначення.

Як встановлено судом, пенсія позивачу призначена з 30.09.2002 року у розмірі 80% грошового забезпечення. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був обмежений 90% відповідних сум грошового забезпечення.

8 липня 2011 року прийнято Закон № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".

27 березня 2014 року прийнято Закон № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

З урахуванням наведеного, стаття 13 Закону № 2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, адже ці зміни стосуються призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, що відповідає принципу незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

З аналізу наведеного суд робить висновок, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами Постанов Кабінету Міністрів України № 704 та № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Таким чином, при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 р. на підставі довідки Херсонського обласного військового комісаріату від 26.08.2020 р. № 6/2/340 про розмір грошового забезпечення у відповідності до вимог ст.ст. 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону № 2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови № 704, здійсненого на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від від 23.11.2020 р. по справі № 540/2683/20, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка стосується саме призначення пенсії, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії позивача з 80% грошового забезпечення до 70% при здійсненні її перерахунку з 01.04.2019 року.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у рішенні від 04.02.2019 року у зразковій справі № 240/5401/18. Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду апеляційної скарги 16.10.2019 року підтримала та залишила в силі вищезгадане рішення.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії з 80% грошового забезпечення до 70% при здійсненні її перерахунку з 01.04.2019 року підлягають задоволенню.

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром суд зазначає наступне.

З 1 жовтня 2011 року набрав чинності Закон № 3668-VI, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до ... , "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ... , не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VI).

У ч. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія ... призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії ... (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії ... , встановлений цим Законом, виплата пенсії ... (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії .... (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

З аналізу наведених у пункті 2 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями, зокрема осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом.

Як встановлено судом, пенсія позивачеві призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, пороте після перерахунку на підставі рішення суду та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з 01.04.2019 року її розмір перевищив десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Слід звернути увагу на позицію Верховного суду у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду викладену в Постанові від 24.06.2020 справа №580/234/19, яка полягає у тому, що за змістом пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011 і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), передбаченим вказаним Законом; 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.

Верховний Суд у Постанові від 24.06.2020 по справі №580/234/19 вказав, що такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Суд не знайшов у такому різному ставленні правомірної, об`єктивно обґрунтованої мети.

Наведені норми є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності цим Законом та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України, зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Таким чином, оскільки розмір пенсії позивача після її перерахунку у лютому 2021 року на підставі Закону № 2262-ХІІ, який включений до переліку нормативно-правових актів вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, перевищив максимальний розмір (10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність - 17690 грн), встановлений статтею 2 Закону №3668-VI, відповідачем правомірно застосовано у цих правовідносинах положення статті 2 Закону №3668-VI.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у Постанові від 24.06.2020 по справі №580/234/19 з приводу подібних спірних правовідносин, а саме - "оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність".

Підстав для відступу від наведеного правового висновку суд не вбачає, оскільки положення статті 2 Закону №3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

З огляду на викладене та наведену судову практику позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо обмеження пенсії максимальним розміром та зобов`язання виплачувати з 01.04.2019 р. пенсію без такого обмеження, а також зобов`язання виплатити різницю по перерахованій пенсії без обмежень, задоволенню не підлягають.

З приводу вимоги щодо нарахування компенсації втрати частини доходів суд зазначає таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 (справа №336/4675/17), від 21 червня 2018 (№523/1124/17) та від 03 липня 2018 (справа № 521/940/17).

У п. 4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

З аналізу наведених приписів нормативно-правових актів та обставин спірних правовідносин, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про нарахування компенсації втрати частини доходів, оскільки хоча і встановлено, що пенсія була зменшена у відсотковому розмірі грошового забезпечення під час її перерахунку, проте, оскільки такий перерахунок був здійснений у період дії норми ст. 2 Закону №3668-VI, пенсія виплачувалася у розмірі, що не перевищує 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність - 17690 грн. Таким чином, з 01.04.2019 року відповідачем не допущено порушень строку виплати позивачеві пенсії, оскільки фактично відсутній дохід на який має бути нарахована така компенсація.

Підсумовуючи викладене, позовні вимог підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та на підставі ст. 139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 454,00 грн, що є пропорційним до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення з 80% до 70% грошового забезпечення основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 01.04.2019 року на підставі довідки Херсонського обласного військового комісаріату від 26.08.2020 р. №6/2/340 про грошове забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 80% грошового забезпечення на підставі довідки Херсонського обласного військового комісаріату від 26.08.2020 р. №6/2/340 про грошове забезпечення у відповідності до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. № 704.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) судовий збір у сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 112010201