Рішення № 96795285, 11.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2363/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ПФУ в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05 жовтня 2020 року №155650001467, згідно з яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди роботи з 01.05.1995 року по 01.12.1996 року в колгоспі "Перемога" та з 26.05.1993 року по 31.12.2004 року періоди, коли вона здійснювала догляд за дитиною з інвалідністю ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достроково пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 28 вересня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Шершенці Кодимського району Одеської області.

З 1 вересня 1984 року по 27 липня 1985 рік позивач навчалася в Одеському ПТУ хлібопекарської промисловості.

Позивач вказала, що трудову діяльність вона розпочала з 30 липня 1985 року машиністом 4 розряду в хлібозаводі № 4 міста Одеса, 02 січня 1990 року була переведена тістоводом в хлібозаводі № 4 міста Одеса, а 12 травня 1995 року звільнена за власним бажанням по догляду за дитиною до 16 років. З січня 1995 року до листопада 1996 року та з 01 січня 1998 року по 15 листопада 1999 року працювала в колективному сільськогосподарському підприємстві «Перемога». У березні 2002 року працювала в Фрунзівській районній раді, з жовтня 2004 року до січня 2005 року - в територіальній виборчій комісії Ананьївського округу № 140, а з березня по квітень 2006 року - в Новозарицькій сільській територіальній виборчій комісії Фрунзівського району.

Позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в неї народився син ОСОБА_2 . З 26 травня 1993 року до 31 грудня 2004 року позивач здійснювала догляд за сином ОСОБА_2 , який був інвалідом з дитинства.

Позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_4 їй виповнилося 50 років, та 28 вересня 2020 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши необхідні документи.

Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05 жовтня 2020 року №155650001467 позивачці відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач вважала, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком є протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки на день звернення вона має не менше 15 років страхового стажу.

Відмовляючи у призначенні пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області послалося на відсутність страхового стажу роботи. До її страхового стажу відповідач, на думку позивачки, безпідставно не врахував періоди догляду за дитиною з інвалідністю та періоди роботи з 1995 року 1996 рік в колгоспі «Перемога».

Ухвалою від 23.02.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Зазначено, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та справу буде розглянуто у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді з 21.04.2021 року до 28.04.2021 року та відпусткою судді до 07.05.2021 року дана справа вирішується у перший день після виходу з відпустки - 11.05.2021 року.

22.03.2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління із заявою від 28.09.2020 № 742 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ст.115 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані документи, а саме: копія паспорту серії НОМЕР_1 ; копія ідентифікаційного коду; копія трудової книжки НОМЕР_2 ; копія диплому про навчання від 30.07.1985 серії НОМЕР_3 ; копії свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_4 ; копії свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_5 ; копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ; архівна довідка від 04.08.2020 № 287; довідка від 30.07.2020 № 02-23/183; довідка від 15.06.1992 №233; копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 ; копія медичного висновку від 26.05.1993; копія медичного висновку від 27.04.1995.

Відповідач вказав, що згідно п.3 ч.1 ст.115 Закону №1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу.

Після розгляду заяви та на підставі наданих документів відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було розглянуто заяву позивача та винесено Рішення від 05.10.2020 № 155650001467 про відмову у призначенні пенсії за віком згідно ст.115 Закону №1058, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 15 років (у наявності 12 років 2 місяці).

Для вирішення питання щодо призначення пенсії за віком рекомендовано позивачу надати будь-які інші документи про стаж до відділу обслуговування громадян, який знаходиться за адресою: 66700, смт. Захарівка, вул. 1-го Травня, 47.

Позивачем не було надано жодних документів щодо зарахування до трудового стажу періоду роботи з 01.05.1995 року по 01.12.1996 року у колгоспі "Перемога".

Враховуючи вищевикладене, Головне управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло лише на підставі норм діючого законодавства України та не мало законних підстав для призначення позивачу пенсії за віком згідно ст.115 Закону №1058.

Відповідач зазначив, що трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж, або довідкою правонаступника. У разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.

З урахуванням наведеного, оскільки позивачем не було надано жодних документів про періоди роботи з 01.05.1995 року по 01.12.1996 року у колгоспі "Перемога", у Головного управління були відсутні підстави для його врахування під час визначення права на призначення пенсії за віком згідно ст.115 Закону №1058.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 1 вересня 1984 року по 27 липня 1985 рік навчалася в Одеському ПТУ хлібопекарської промисловості; з 30 липня 1985 року працювала машиністом 4 розряду в хлібозаводі № 4 міста Одеса; 02 січня 1990 року була переведена тістоводом в хлібозаводі № 4 міста Одеса; 12 травня 1995 року звільнена за власним бажанням по догляду за дитиною до 16 років, що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_8 (а.с. 24).

З травня та грудень 1995 року та з квітня по листопад 1996 року позивач працювала в колгоспі «Перемога», що підтверджується довідкою Відділу «Об`єднаний трудовий архів територіальних громад Захарівського району» Захарівської районної ради Одеської області від 23 листопада 2020 року № 453 (а.с. 23).

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивачки народився син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , що видане повторно Захарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 12 серпня 2020 року, актовий запис №10 від 10 серпня 1991 року (а.с. 21).

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , що видане Новозарицькою сільською радою Фрунзівського району Одеської області 24 червня 2006 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 14 років, про що складено 24 червня 2006 року відповідний актовий запис № 3 (а.с. 22).

З 26 травня 1993 року до 31 грудня 2004 року позивач здійснювала догляд за сином ОСОБА_2 , який був інвалідом з дитинства, що підтверджується актом обстеження фактичних обставин здійснення догляду, складеним 24.09.2020 року спеціалістом Великомихайлівського відділу громадян Головного УПФУ в Одеській області О.В. Горбачовою; довідкою Новозарицької сільської ради народних депутатів від 15.06.1992 року № 233 про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , знаходився під опікою ОСОБА_1 ; медичним висновком Фрунзівської центральної районної лікарні Одеської області від 26 травня 1993 року на дитину-інваліда з дитинства на ім`я ОСОБА_2 ; медичним висновком Фрунзівської центральної районної лікарні Одеської області від 27 квітня 1995 року на дитину-інваліда з дитинства на ім`я ОСОБА_2 ; випискою з історії хвороби № 638 від 23.03.1993 року ОСОБА_2 (а.с. 16-20).

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 помер у віці 14 років, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим 24.06.2006 року Новозаріцькою сільською радою Фрунзівського району Одеської області (а.с.22).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 виповнилося 50 років, та 28 вересня 2020 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані документи, а саме: копія паспорту серії НОМЕР_1 ; копія ідентифікаційного коду; копія трудової книжки НОМЕР_2 ; копія диплому про навчання від 30.07.1985 серії НОМЕР_3 ; копії свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_4 ; копії свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_5 ; копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ; архівна довідка від 04.08.2020 № 287; довідка від 30.07.2020 № 02-23/183; довідка від 15.06.1992 №233; копія свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_7 ; копія медичного висновку від 26.05.1993; копія медичного висновку від 27.04.1995.

Вказані обставини відповідачем у відзиві на позов не заперечувалися.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05 жовтня 2020 року №155650001467 позивачці відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. У рішенні вказано, що страховий стаж роботи позивачки складає 12 років 2 місяці (а.с. 13-14).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ст.1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 1 ст.44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Правління Пенсійного фонду України постановою від 25.11.2005 №22-1 затвердило Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі - Порядок №22-1).

Так, пунктом 1.2 Порядку №22-1 визначено, що заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (п.1.6 Порядку № 22-1).

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (п. 1.7 Порядку №22-1).

До заяви про призначення пенсії за віком додаються, в тому числі, документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю (при призначенні пенсії згідно з абз. 1 п.3 ч.1 ст.115 Закону) (п.п.5 п.2.1 Порядку №22-1).

При призначенні пенсій жінкам, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть (п.2.17 Порядку №22-1).

Згідно із ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч.5 ст.45 Закону № 1058-IV).

Згідно із п.3 ч.1 ст.115 Розділу XIV "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян" Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Водночас, ч.1 ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.

Відповідно до п.2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1 (далі за текстом - Порядок № 22-1), визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Відповідно до п.10 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМ України від 12.08.1993 року № 657 (далі за текстом - Порядок № 657), час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб,

за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального

захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

Отже, право на призначення дострокової пенсії у матерів дитини інваліда або інваліда з дитинства виникає у разі наявності таких умов: виховання дитини інваліда або інваліда з дитинства до шестирічного віку; досягнення 50-річного віку жінкою, яка виховувала дитину інваліда або інваліда з дитинства; наявність страхового стажу роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дитиною (дітьми).

Відповідач у відзиві зазначає, що у спірні періоди батьки, які здійснювали догляд за дитиною-інвалідом з дитинства підлягали загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню. А відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування вбачається, що позивач за спірні періоди ніяких видів державної соціальної допомоги не отримувала та страхові внески не сплачувала, а отже відсутні підстави для зарахування до страхового стажу зазначених періодів.

Проте, частиною 2 ст.24 Закону Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (до положень якого звертається і відповідач, обґрунтовуючи свою позицію у відзиві) передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається, згідно з п.1 розділу XV Прикінцевих положень Закону цей закон набрав чинності з 01.01.2004 року. До 01.01.2004 року діяв Закон України «Про пенсійне забезпечення».

Також, п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону визначено, що пункт 2 статті 14 згідно якої страхувальниками є органи, які виплачують допомогу по догляду за дитиною з інвалідністю (зокрема це органи соціального захисту населення) набирає чинності з 1 січня 2005 року.

Отже, батьки, які здійснювали догляд за дитиною-інвалідом з дитинства до 01.01.2005 року не підлягали загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Також відповідач у запереченнях посилається на відсутність у позивача документів, які б підтверджували перебування дитини позивача на інвалідності. Однак дане твердження відповідача спростовується наданими позивачем медичним висновками від 26.05.1993р. та від 27.04.1995р. (а.с.18, 19), які згідно приписів п.2.18 Порядку № 22-1 та п.10 Порядку № 657 є належними документами для підтвердження перебування особи на інвалідності.

Таким чином, для врахування періодів догляду за дитиною з інвалідністю відповідачу було надано всі необхідні документи.

Так, з 26 травня 1993 року до 31 грудня 2004 року позивач здійснювала догляд за сином ОСОБА_2 , який був інвалідом з дитинства, що підтверджується актом обстеження фактичних обставин здійснення догляду, складеним 24.09.2020 року спеціалістом Великомихайлівського відділу громадян Головного УПФ України в Одеській області О.В. Горбачовою; довідкою Новозарицької сільської ради народних депутатів від 15.06.1992 року № 233 про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , знаходився на опіці ОСОБА_1 ; медичним висновком Фрунзівської центральної районної лікарні Одеської області від 26 травня 1993 року на дитину-інваліда з дитинства; медичним висновком Фрунзівської центральної районної лікарні Одеської області від 27 квітня 1995 року на дитину-інваліда з дитинства; випискою з історії хвороби №638 (а.с. 16-20).

Тому період догляду за дитиною з інвалідністю 26 травня 1993 року до 31 грудня 2004 року підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

При цьому, посилання позивача на те, що відповідач безпідставно не врахував їй періоди роботи з 01 травня 1995 року по 01 грудня 1996 року в колгоспі «Перемога», суд до уваги не бере, оскільки архівна довідка № 453 від 23.11.2020 року (а.с.23) була видана вже після прийняття оскаржуваного рішення від 05.10.2020 року, а тому не могла бути станом на 05.10.2020 року врахована відповідачем. Доказів подання вказаної архівної довідки відповідачу у термін до 27.12.2020 року, який визначено в оскаржуваному рішенні, позивач суду не надала.

Тому вимога позивача щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01 травня 1995 року по 01 грудня 1996 року в колгоспі «Перемога» задоволенню не підлягає.

З урахуванням вказаного періоду догляду за дитиною-інвалідом з дитинства (з 26.05.1993 року по 31.12.2004 року), страховий стаж позивача перевищує 15 років, дотримання інших умов призначення пенсії, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідачем не заперечується, а отже відсутні підстави для відмови позивачу в призначенні достроково пенсії за віком відповідно до вказаної норми закону.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05 жовтня 2020 року №155650001467, згідно з яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, вимога позивача про зобов`язання відповідача призначити їй достроково пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 28 вересня 2020 року, тобто з дати звернення за призначенням пенсії - також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Також у прохальній частині позову позивач просить суд зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області подати звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд зазначає, що позивач не навела жодного обґрунтування про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у зв`язку з чим суд не вважає за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ст.ст. 241-246, 293, 382, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_9 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05 жовтня 2020 року №155650001467, згідно з яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період з 26.05.1993 року по 31.12.2004 року періоди, коли вона здійснювала догляд за дитиною -інвалідом з дитинства ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достроково пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 28 вересня 2020 року.

У задоволенні решти позову - відмовити.

У встановленні судового контролю за виконанням рішення суду - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Андрухів