
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2021 року Справа № 160/63/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.
при секретарі судового засідання Серпіковій А.Ю.
за участі:
представника відповідача Ясногора І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" (ТОВ "Павлоградський завод технологічного обладнання", відповідач), в якому позивач просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період листопад-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-грудень 2020 року в сумі 81 702 грн. 02 коп. (Вісімдесят одна тисяча сімсот дві гривні 02 копійки) на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філія-Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО:305482, ЄДРПОУ 21910427.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідачем розрахунки про суми фактичних витрат направлялись позивачу належним чином та є узгодженими. Внаслідок порушення вимог пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за Списком №1 та №2 на загальну суму 81 702,02 грн.
Ухвалою суду від 11.01.2021 року прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
02.02.2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що позивачем не дотримано порядку та строку складання та направлення Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до 20-го січня поточного року, що є прямим порушенням пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/863.
17.02.2021 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві та додатково зазначив, що про обізнаність відповідача стосовно зобов`язання відшкодувати витрати свідчать і видані відповідачем довідки про підтвердження пільгового стажу роботи особам, яким призначено пенсію.
На підставі ухвали від 25.03.2021 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
15.04.2021 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.04.2021 року.
21.04.2021 року представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив в якій викладено позицію, аналогічну зазначеній у позовній заяві.
В судовому засіданні 29.04.2021 року представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. Представник позивача в судове засідання не з`явився; надав заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Павлоградський завод технологічного обладнання" перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та платник, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Пенсійним фондом України сплачуються пенсії, які призначенні на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, що працювали за Списком №1 та №2 на підприємстві відповідача.
Позивачем складались та направлялись відповідачу відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Згідно з долученими до матеріалів справи довідками-розрахунками та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами та на інших роботах, які дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах, відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період листопад-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-грудень 2020 року у загальному розмірі 81 702,02 грн., з яких по Списку №1 у розмірі 15651,81 грн. та за Списком № 2 у розмірі 66050,21 грн.
Відповідач вимоги позивача не виконав, оплату заборгованості на вищезазначену суму не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
- п."а" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;
- п."б"-"з", зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно з пунктами "а", "б-з2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).
Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п.6.4 Інструкції).
Згідно з пунктом 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покладений на підприємства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/18421/19.
Матеріали справи свідчать, що відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачу сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" у загальному розмірі 81 702,02 грн., з яких по Списку №1 у розмірі 15651,81 грн. та за Списком № 2 у розмірі 66050,21 грн.
Та обставина, що деякі розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були направлені несвоєчасно, а деякі розрахунки повернулись на адресу позивача з відміткою поштової установи «за закінченням встановленого строку зберігання» не є підставами для звільнення відповідача від обов`язку відшкодувати позивачу сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на відповідних роботах у відповідача.
За таких обставин, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списку №1 у розмірі 15651,81 грн. та за Списком № 2 у розмірі 66050,21 грн., яка утворилась за період листопад-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-грудень 2020 року.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 81 702,02 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на наведене, враховуючи відсутність в даній справі витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" (адреса: вул.Промислова, буд.1, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 33019165) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період листопад-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-грудень 2020 року в сумі 81 702 (вісімдесят одна тисяча сімсот дві) гривні 02 копійки.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення в повному обсязі складено 11 травня 2021 року (з урахуванням вихідних та святкових днів).
Суддя М.В. Бондар
Судове рішення № 96792945, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 29.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/63/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: