Рішення № 96789578, 11.05.2021, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/336/21

Провадження № 2/485/179/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У березні 2021 року позивач АТ "Акцент-Банк" (далі - Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до укладеного 04 листопада 2019 року кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач надав свою згоду на те, що анкета-заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підисом у заяві. Проте, відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, допустив заборгованість, яка станом на 04 лютого 2021 року складає 22056,72 грн, з них: 13792,11 грн - заборгованість за тілом кредита, 8014,61 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 250,00 грн - штрафи. Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, у якій позов підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення за зареєстрованим місцем проживання судової повістки рекомендованим листом з повідомленням, яку вручено йому особисто. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 04 листопада 2019 року між АТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н шляхом підписання сторонами анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (а.с. 31).

Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено випискою по рахунку (а.с. 30).

У заяві позичальника нарахування процентів, комісії та штрафу не зазначено.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача перед Банком за вказаним кредитним договором станом 04 лютого 2021 року складає 22056,72 грн, з них: 13792,11 грн - заборгованість за тілом кредита, 8014,61 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 250,00 грн - штрафи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтями 1046, 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на встановлену законом (розмір та підстави стягнення якої визначається актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначається сторонами в самому договорі.

Як вбачається з Витягу з Тарифів користування кредитної карткою "Зелена" та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг за кредитною карктою "Зелена" в А-Банку, які надані на підтвердження позовних вимог позивачем, останні не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, надав на підтвердження позовних вимог копію Паспорту споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка" за типами кредитного продукту картка "Універсальна", картка "Універсальна Gold" та картка "Зелена", в якому, серед іншого, визначено порядок надання банківських послуг, що викладений в Умовах та правилах надання банківських послуг, який підписаний відповідачем 04 листопада 2019 року та є актуальним до 01 січня 2020 року. Зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача (а.с. 7).

Як встановлено, заява-анкета, підписана відповідачем 04 листопада 2019 року, не містить виду платіжної картки, оформленої на ім`я позичальника, умов щодо строку дії кредитного ліміту, його розміру, відсоткової ставки, порядку погашення заборгованості, а також про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафу) за порушення зобов`язання, прострочення його виконання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.

За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.

Ураховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що на день підписання анкети-заяви 04 листопада 2019 року сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, анкета-заява на отримання кредитної картки не містить посилання на конкретні умови кредитування, порядок повернення кредиту, що за відсутності належних доказів, які б достовірно підтверджували прийняття представлених банком умов та тарифів відповідачем та приєднання до них як другої сторони до запропонованого договору, є підставою для відмови у стягненні з відповідача 8014,61 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 250,00 грн - штрафів за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, оскільки такі є недоведеними.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Банку у повному обсязі не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, та що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої, однак не повернутої суми кредитних коштів.

Як слідує з виписки по карті клієнта ОСОБА_1 , останній отримав кредитних коштів у сумі 14142.11 грн, на погашення вніс 1000 грн., а також, за рахунок кредиту банком списано процентів за користування кредитним лімітом, штрафів за прострочення по кредиту та комісії на загальну суму 6844,56 грн., нарахування яких не було передбачено умовами договору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь Банку суму непогашеного тіла кредиту, розрахованого з урахуванням отриманої ним суми за мінусом суми погашення та безпідставно списаних банком сум процентів та штрафу, що становить 6297.55 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 76-78, 81, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк", код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором від 04 листопада 2019 року станом на 04 лютого 2021 року в сумі 6297.55 грн (шість тисяч двісті дев"яносто сім грн. 55к.) та 648.12 грн (шістсот сорок вісім грн. 12 к.) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд, який відраховуються з дати складення повного судового рішення.

Суддя

Дата складання повного судового рішення 11.05.2021.