Постанова № 9677365, 20.05.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2010 року Справа № 2а-3281/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі судді: Смішливої Т.В.

при секретарі: Попові М.Г.

за участю:

представника позивача: Деревянченко І.С.(дов. №1 від 11.01.10 р.),

представника відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу за рахунок активів ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Сватівська міжрайонна державна податкова інспекція просить Луганський окружний адміністративний суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, зареєстрованого Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 31.10.2006, податковий борг на загальну суму 2454,23 грн., а саме: заборгованість по податку з доходів найманих працівників 2160 грн. та єдиного податку 294 грн.

Згідно ст.11,14 Закону України “Про систему оподаткування ”, ст.8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб, ФОП ОСОБА_2 взятий на облік в Сватівській МДПІ як платник податків 06.11.2006.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначивши, що заборгованість на момент розгляду справи відповідачем не погашена.

Відповідач в судове засідання не зявився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.(а.с.29). Про причину неявки, всупереч ч. 2 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII закріплено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

На підставі п.1 та п.2 ч.1 ст.10 Закону України “Про Державну податкову службу в Україні” від 05.02.1998 року № 83/98-ВР (зі змінами та доповненнями) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб.

В судовому засіданні встановлено, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрований Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 31.10.2006 (свідоцтво № 2374000 0000 001551)( а.с.18) за адресою: АДРЕСА_1 та взятий на облік в Сватівській МДПІ як платник податків 06.11.2006.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2 звернувся до Сватівської МДПІ з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, оліку та звітності 14.03.08 за вхідним номером 2634. У заяві відповідачем зазначено від діяльності «роздрібна торгівля продпромтоварами». ФОП ОСОБА_2 отримано Свідоцтво про сплату єдиного податку 02.04.08 серія Є№856937.(а.с.16).

Рішенням сесії Сватівської районної ради 4 скликання №26/9 від 22.03.06 встановлено ставки податку за видами діяльності «роздрібна торгівля продуктами харчування» по місту 200 грн., по селу 150 грн. Тобто враховуючи зазначене, відповідач повинен сплачувати єдиний податок щомісячно в сумі 150 грн.(а.с.24).

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, за результатами позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2, проведеної відповідно до завдань прокуратури Сватівського району від 03.12.2008 №2797 вих.№08, встановлено, що у порушення п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п. «а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з виплаченого доходу податок не утримував та не перераховував до бюджету; в порушення абз.4 ст.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» до бюджету не сплачувалося 50% вартості ставки єдиного податку.(а.с.10-12). Вказані порушення зафіксовано в акті від 04.12.08 №1719/17-32/НОМЕР_1 про результати позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 за період з 01.04.08 по 30.11.08.

На підставі даного акту по відношенню до ФОП ОСОБА_2 винесені податкові повідомлення-рішення від 04.12.08 №0006461710/0 про нарахування податку з доходів найманих працівників на суму 2160 грн. та від 04.12.08 №000647710/0 про нарахування єдиного податку на суму 600 грн. В розумінні ст..5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суми визначені в повідомленнях-рішеннях є узгодженими.(а.с.8,9).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з зворотного боку облікової картки платника, заборгованість по податку з доходів найманих працівників складає 2160 грн., заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб, з урахуванням часткової сплати, складає 294,23 грн.(а.с.6,7).

Відповідно до пункту 1.4 частини 1 статті 1 Закону № 2181 пенею визначається - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Підпунктами 16.1.1., 16.1.2 пункту 16.1. статті 16 Закону № 2181 передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III позивачем відповідачу нараховано пені по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 17,94 грн., у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання.

Статтею ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25 червня 1991р. (із змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-111 (далі по тексту - Закон № 2181), в разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів з дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження . Узгоджена сума податкового зобовязання не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач порушив вимоги ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII (із змінами та доповненнями) в частині своєчасної сплати податків та зборів.

Відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону № 2181) , податкове зобовязання вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 податкове зобовязання вважається узгодженим у день отримання платником податків повідомлення-рішення, окрім випадку коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив податкове зобовязання та на протязі десяти днів звертається до такого органу зі скаргою про перегляд відповідного рішення.

За вищевказаними сумами податків, позивачем було виставлено першу податкову вимогу №1/631 від 16.12.08, другу податкову вимогу №2/632 від 19.01.09, які були вчасно отримані відповідачем, про що свідчать підписи ФОП ОСОБА_2 на корінцях податкових повідомлень рішень.(а.с.8,9).

У відповідності з п.5.4 ст.5 Закону "узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визнаються сумою податкового боргу".

У звязку з тим, що узгоджена сума податкового зобовязання відповідачем не була сплаченою, позивачем, зважаючи на приписи п.п.6.2.1 п.6.2. ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідачу 16.12.2009 було направлено першу податкову вимогу форми «Ф1» за № 1/631 на суму 2733,24 грн.( а.с.22), яка була отримана того ж самого числа особисто відповідачем, про що свідчить підпис на корінці вимоги.

У звязку з непогашенням суми заборгованості у встановлені строки позивачем 19.01.2009 за № 2/632 була виставлена друга податкова вимога форми «Ф2» ( а.с.22) на суму 2733,24 грн., яка була отримана того ж самого числа особисто відповідачем, про що свідчить підпис на корінці вимоги.

Станом на теперішній час заборгованість відповідача перед бюджетом по податках та зборах складає 2454,23 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Зазначена сума є узгодженою і в подальшому не оскаржувалася ні в судовому ні в адміністративному порядку.

Відповідно до п 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 2181 , джерелами погашення податкового боргу є будь-які активи платника податків.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення податкових зобов'язань виключно за рішенням суду

Підпунктом 3.2.1. п. 3.2. ст. З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", передбачено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України податок з доходів фізичних осіб, який сплачується юридичною особою (працедавцем), зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням та місцезнаходженням її підрозділів, уповноважених підрозділів в обсягах податку, нарахованого працівникам цих підрозділів.

Сума податку за звітний місяць, яка піддягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті у територіальних управліннях Державного казначейства України, таким чином на відповідача покладено обов'язок нарахування, утримання та сплати податку до бюджету.

Відповідачем на день розгляду справи не подано ні доказів сплати суми боргу з податку з доходів фізичних осіб найманих працівників, ні аргументованих заперечень позовним вимогам.

За таких обставин, вимоги позивача по стягненню податку з доходів фізичних осіб найманих працівників 2160 грн. та єдиного податку 294,23 грн., визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, (ід.код НОМЕР_1), АДРЕСА_1) суму податкової заборгованості з єдиного податку в розмірі 294,23 грн. (двісті девяносто чотири грн. 23 коп.), на користь місцевого бюджету Гончарівської селищної ради 16050200, код отримувача 24048267, банк ГУДКУ м.Луганськ, МФО 804013, розрахунковий рахунок 34219379700275, податкову заборгованості з податку з доходів найманих працівників у сумі 2160 грн.( дві тисячі сто шістдесят грн. 00 коп.), на користь місцевого бюджету Гончарівської селищної ради 11010100, код отримувача 24048267, банк ГУДКУ м.Луганськ, МФО 804013, розрахунковий рахунок 33217800700275.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяСмішлива Т.В.