Постанова № 9677347, 26.05.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.15 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2010 року Справа № 2а-2812/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

суддіІрметової О.В.

при секретарі Коробенко Т.М.

За участю сторін:

від позивача:Трубіцин Р.М.

за участю прокурора: Сайтарли І.М.

від відповідача:

представника СПДІ по роботі з ВПП у м. Луганську Берест Н .С.

представника ГУ ДКУ у Луганській області: Демідюкова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом <Текст >Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про про відшкодування сум ПДВ за грудень 2009 року,-

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов <Текст >Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про про відшкодування сум ПДВ за грудень 2009 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. Відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» є платником податку на додану вартість,що підтверджується свідоцтвом №100159971 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого СДПІ по роботі ВПП у м.Луганську 26.01.09року, як платник податку на додану вартість ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» 19.01.2010 року подало до СДПІ ВПП у м.Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009року, якою визначено суму податку на додану вартість,що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку,в розмірі 26755852,00 грн. На день звернення з даним адміністративним позовом до суду, зазначена сума ПДВ не відшкодована в повному обсязі.

З 03.03.10 по 17.03.10 року СДПІ ВПП у м.Луганську здійснила виїзну позапланову перевірку ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок за грудень 2009 року, яка виникла за розрахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.07.2009року по 31.07.2009 року, з 01.10.2009 року по 31.10.2009року, з 01.11.2009 року по 30.11.2009 року та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за січень 2010 року яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.09 по 31.12.09 року. Про результати даної перевірки складено довідку №248/08-3/00210890 від 24.03.2010 року в якій податковим органом підтверджено задекларовані обсяги як податкового кредиту, так і податкового зобовязання. Порушень достовірності визначення позитивного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту в грудні 2009 року податковим органом не встановлено. У звязку з тим, що за результатами перевірки відповідачем СДПІ по роботі з ВВП у м. Луганську будь-яких рішень-повідомлень не виносилось, відповідна сума бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2009 року у розмірі 26755852,00 грн. позивач вважає, що сума бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2009 року підтверджена та підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

Відповідач СДПІ по роботі з ВВП в м. Луганську заперечував проти адміністративного позову, посилаючись на те, що заявлену до відшкодування суму в повному обсязі неможливо підтвердити у зв'язку з неотриманням відповідей на запити про надання відомостей щодо постачальника ВАТ „СВЗ", а саме: ТОВ „Новабуд-ХХІ століття" (і.п.н. 337888326570), ВАТ «Східнобудівний завод «Залів» (код 14307251), ТОВ «Интерпайп Україна» (код 33668606), ТОВ «Камелор» (код 34681900), ТОВ «Метінвест-Україна» (код 35484610).

Право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету.

Вказаний висновок слідує з визначення:

-платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України (п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ);

-поняття бюджетного відшкодування, наведеного в п.1.8 ст. 1 Закону про ПДВ - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, що тим самим в аспекті пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону формує джерело бюджетного відшкодування - загальні доходи Державного бюджету України;

-з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України).

З урахуванням вищенаведеного, суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та за його ж рахунок відшкодовуються. Адже, за умови повного розрахунку щодо бюджетного відшкодування ПДВ з платником податку відповідно до цього Закону доходи, які надходитимуть до Державного бюджету України від сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку, визначеному бюджетним законодавством. У випадку, коли сума бюджетних надходжень від податку відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до Державного бюджету України.

За таких підстав відповідач СДПІ по роботі з ВВП у м. Луганську просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач Головне управління Державного казначейства України в Луганській області заперечував проти адміністративного позову, посилаючись на те, що станом на 26.05.2010 року до Головного управління Державного казначейства України у Луганській області не надходило документів,на підставі яких можливо здійснити відшкодування на додану вартість по декларації за грудень 2009 року Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод».

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету визначено Законом України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97.

Згідно з п.1.6. Закону „Про податок на додану вартість” податковим зобовязанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7. податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду. Згідно з підпунктом 7.2.6 п.7.2. ст. 7 зазначеного Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі Закон) сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При відємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до підпункту 7.7.4. п.7.7. ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як встановлено підпунктами 7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п..7.7 ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 19 січня 2010 року було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 12 місяць 2009 року, в якій в рядках 25 та 25.1 зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 26755852,00 грн.

Також 19.01.2009 року позивачем відповідачеві СДПІ по роботі з ВПП в м. Луганську було подано заяву встановленої форми про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 26755852,00 грн. за грудень 2009 року.

СДПІ ВПП у м.Луганську здійснила виїзну позапланову перевірку ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок за грудень 2009 року, яка виникла за розрахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.07.2009року по 31.07.2009 року, з 01.10.2009 року по 31.10.2009року, з 01.11.2009 року по 30.11.2009 року та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за січень 2010 року яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.09 по 31.12.09 року. Про результати даної перевірки складено довідку №248/08-3/00210890 від 24.03.2010 року в якій податковим органом підтверджено задекларовані обсяги як податкового кредиту, так і податкового зобовязання. Фактів порушення розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ встановлено не було. Зазначене відповідачем не спростовується. Крім того, відповідачем підтверджується невідшкодована сума ПДВ у розмірі 26755852,00 грн. за грудень 2009 року.

Тобто, відповідач не заперечує, що позивачем виконані всі вимоги Закону щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Твердження відповідача про обовязковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п.1.8. ст.1 Закону не заслуговують на увагу, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст. 7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету.

Таким чином, податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську у встанвленому законодавством порядку у п'ятиденний термін після закінчення перевірки не надав до органів казначейства висновку щодо відшкодування ПДВ та не надіслало на адресу позивача податкового повідомлення, в якому б були зазначені підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги за адміністративним позовом <Текст >Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про про відшкодування сум ПДВ за грудень 2009 року задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську, яка виразилася у ненаданні органу державного казначейства висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за грудень 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» (94018, пр. Леніна, 67 м. Стаханов Луганська обл., код ЄДРПОУ 00210890) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за грудень 2009 року в розмірі 26 755 852,00 грн. (двадцять шість мільйонів сімсот пятдесят пять тисяч вісімсот пятдесят дві грн. 00 коп.)

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» (94018, пр. Леніна, 67 м. Стаханов Луганська обл., код ЄДРПОУ 00210890) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) та 3 грн.40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексуз дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 31 травня 2010 року.

Суддя Ірметова О.В.