Постанова № 9677243, 25.05.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2010 року Справа № 2а-2508/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: суддіУшаков Т.С.

при секретарі Юрченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства “Старт” до Державної податкової інспекції в місті Первомайську Луганської області про скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою і зазначає, що Мале приватне підприємство “Старт” зареєстроване 12.12.1990 року у виконавчому комітеті Первомайської міської ради Луганської області. МПП “Старт” є платником податків і зборів і зареєстроване в Державній податковій інспекції в м. Первомайськ Луганської області. 10 лютого 2010 року Державною податковою інспекцією в місті Первомайську Луганської області винесено:

-податкове повідомлення-рішення № 00034292301/0;

-податкове повідомлення-рішення № 000342102301/0;

-податкове повідомлення-рішення № 000342112301/0;

-податкове повідомлення-рішення № 000251900/0;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1023303000.

Вказані рішення прийняті Державною податковою інспекцією в місті Первомайську Луганської області на підставі Акту № 10/23/2015267 від 22 січня 2010 року «Про результати планової виїзної перевірки Малого приватного підприємства «Старт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року. Всі документи фінансово-господарської діяльності були вилучені у МПП «Старт» співробітниками ВМП Стахановської ОДПІ 29.09.2009 року, про що складений протокол обшуку. Тому, платник податків фізично не міг надати документи до перевірки, що підтверджують обґрунтованість підтвердження документів (договір, рахунок, накладна) на закупівлю ТМЦ на отримання готівки, оскільки ці документи були в нього відсутні. Про цей факт МПП «Старт» повідомило ДПІ в м. Первомайську листом від 25.12.2009 року № 66. Цей позов поданий стосовно визнання недійсними та скасування 5-ти податкових-повідомлень рішень ДПІ, оскільки підставою для винесення цих рішень фактично стали однакові встановлені Державною податковою інспекцією факти порушення з боку платника податків вимог податкового законодавства. Позивач - Мале приватне підприємство “Старт” не згодне з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.02.2010 року, вважаючи, що вони прийняті з порушенням норм чинного законодавства та просив їх скасувати.

23.04.2010 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд скасувати рішення Державної податкової інспекції у місті Первомайську Луганської області, винесені відносно Малого приватного підприємства “Старт”:

- податкове повідомлення-рішення № 0000022301/0 від 04.02.2010 року та № 0000022301/1 від 13.04.2010 року, яким Малому приватному підприємству «Старт» визначені податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 1922520 грн., в тому числі 1281680 грн. податок та 640840 грн. штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення № 0000102301/0 від 13.04.2010 року, яким Малому приватному підприємству «Старт» визначено штрафні санкції з податку на прибуток в сумі 579926 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000032301/0 від 04.02.2010 року та № 0000032301/1 від 13.04.2010 року, яким Малому приватному підприємству «Старт» визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1735923 грн., в тому числі 1157282 грн. податок та 578641 грн. штрафні санкції;

- податкове повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 04.02.2010 року та № 0000042301/1 від 13.04.2010 року, яким Малому приватному підприємству «Старт» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 23371 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 11685,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000121700/0, яким Малому приватному підприємству «Старт» визначені податкові зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 19847,67 грн., в тому числі 6615,89 грн. - податок та 13231,78 грн. - штрафні санкції;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000232303, яким до Малого приватного підприємства «Старт» застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 96913,42 грн. В обгрунтування уточнених позовних вимог представник позивача зазначив, що 04 лютого 2010 року Державною податковою інспекцією в м. Первомайську Луганської області винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0000022301/0, яким платнику податків МПП «Старт» визначені податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 1922520 грн., в тому числі 1281680 грн. податок та 640840 грн. штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення № 0000032301/0, яким платнику податків МПП «Старт» визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1735923 грн., в тому числі 1157282 грн. податок та 578641 грн. штрафні санкції;

- податкове повідомлення-рішення № 0000042301/0, яким платнику податків МПП «Старт» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 23371 грн., та застосовані штрафні санкції в сумі 11685,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000121700/0, яким платнику податків МПП «Старт» визначені податкові зобовязання з податку з доходів найманих працівників в сумі 19847,67 грн., в тому числі 6615,89 грн. податок та 13231,78 грн. штрафні санкції;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000232303, яким до платника податку МПП «Старт» застосовані штрафні (фінансові) санкції згідно з абз. 2,5 ст. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», в сумі 96913,42 грн.

Вказані рішення прийняті Державною податковою інспекцією в місті Первомайську Луганської області на підставі Акту № 10/23/2015267 від 22 січня 2010 року «Про результати планової виїзної перевірки малого приватного підприємства «Старт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями Державної податкової інспекції, позивачем МПП «Старт», в порядку ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181, із змінами та доповненнями. 15 лютого 2010 року направлено скаргу на вищевказані рішення. Рішенням ДПІ в м. Первомайську Луганської області від 13.04.2010 року № 1329/23-019/686 про результати розгляду первинної скарги, податкова інспекція:

-скасувала податкове повідомлення-рішення № 0000022301/0 від 04.02.2010 року в

частині 4 грн. нарахованого податку на прибуток та застосованої штрафної санкції 3 грн.;

-збільшила на 579296 грн. суму штрафної санкції податку на прибуток у

податковому повідомленні-рішенні ДПІ в м. Первомайську від 04.02.2010 року № 000022301/0;

-залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 04.02.2010 року №

0000032301/0; № 0000042301/0; № 0000121700/0;

За результатами розгляду скарги платника податків МПП «Старт» і прийняття

рішення від 13.04.2010 року № 1329/23-019/686 про результати розгляду первинної скарги, ДПІ в м. Первомайську винесла наступні рішення:

-податкове повідомлення-рішення № 0000022301/1 від 13.04.2010 року, яким

платнику податків МПП «Старт» визначені податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 1922520 грн., в тому числі 1281680 грн.- податок та 640840 грн.- штрафних санкцій;

-податкове повідомлення-рішення № 0000102301/0 від 13.04.2010 року, яким МПП

«Старт» визначені штрафні санкції з податку на прибуток, у відповідності до п.п.17.1.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181в сумі 579926 грн.;

-податкове повідомлення-рішення № 0000032301/1 від 13.04.2010 року, яким МПП

«Старт» визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1735923 грн., в тому числі 1157282 грн.- податок та 578641 грн.- штрафні санкції;

-податкове повідомлення-рішення № 0000042301/1 від 13.04.2010 року, яким

платнику податків МПП «Старт» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 23371 грн., та застосовані штрафні санкції в сумі 11685,50 грн.;

-податкове повідомлення-рішення № 0000121700/1 від 13.04.2010 року, яким

платнику податків визначені податкові зобовязання з податку з доходів найманих працівників в сумі 19847,67 грн., в тому числі 6615,89 грн.- податок та 13231,78 грн. штрафні санкції.

На думку позивача, податковою інспекцією ні в Акті перевірки, ні при направленні оскаржуваного рішення не надано розрахунок заснованих до підприємства штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі всього вищевикладеного позивач просив визнати недійсними та скасувати зазначені рішення Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області.

В судове засідання 25.05.2010 року представник позивача не зявився, 23.05.2010 року від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, в якій він підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову та пояснили, що позовні вимоги не визнають у повному обсязі з наступних підстав. Державною податковою інспекцією в м. Первомайську Луганської області була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, дана перевірка була проведена відповідно до плану графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання та згідно із ч. 1 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями, за результатами якої був складений акт перевірки від 22.01.2010 року № 10/23/20115267.

В ході перевірки було встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1281680 грн., в тому числі за 2008 рік у сумі 1145857 грн. та за 2009 рік 135823 грн., заниження податку на додану вартість на загальну суму 1157282 грн., в тому числі за 2008 рік у сумі 878892 грн. та за 2009 рік у сумі 278390 грн., завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту на суму 23371 грн., заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 6615,89 грн. та порушення вимог «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 на загальну суму 96913,42 грн.

На підставі вказаних порушень були винесені податкові повідомлення рішення від 04 лютого 2010 року № 0000022301/0 про сплату 1281680 грн. податку на прибуток та 640840 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, № 0000032301/0 про сплату 1157282 грн. податку на додану вартість та 578641 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, № 0000042301/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 23371 грн. та 11685 штрафної (фінансової) санкції, № 0000121700/0 про сплату 6615,89 грн. податку з доходів фізичних осіб та 13231,78 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та від 13 квітня 2010 року № 0000102301/0 про застосування штрафної (фінансової) санкції 96913,42 грн. за порушення вимог положення про ведення касових операцій в національній валюті.

Доводи позивача щодо невідповідності спірних повідомлень рішень нормам діючого законодавства є помилковими та необґрунтованими, тому представники відповідача просили відмовити в задоволенні адміністративного позову щодо визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши пояснення представників відповідача, проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що Мале приватне підприємство «Старт» (далі МПП «Старт») зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Первомайської міської ради, ідентифікаційний код 20152671.

В період з 22.12.2009 року по 19.01.2010 року співробітниками Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області (далі ДПІ у м.Первомайську) було проведено планову виїзну перевірку МПП «Старт» з питань дотримання вимог податкоовго законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 10/23/20152671 від 22.01.2010 року, у висновках до якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення МПП «Старт»:

1. п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, в редакції Закону від 22.07.1997 року № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1281 680 грн., у тому числі по періодах:

за II квартал 2008 року у сумі 127 199 грн.,

за III квартал 2008 року у сумі 598 807 грн.,

за IV квартал 2008 року у сумі 419 851грн.,

за І квартал 2009 року у сумі 134 235 грн., за II квартал 2009 року у сумі 1588 грн. 2. п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.2007 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено (завищено) податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1157 282 грн., у тому числі по періодах:

квітень 2008 року у сумі 1 500 грн.,

травень 2008 року у сумі 2 000 грн.,

червень 2008 року у сумі 90 059 грн.,

серпень 2008 року у сумі 323 609 грн.,

вересень 2008 року у сумі 129243 грн.,

жовтень 2008 року у сумі 33 993 грн.,

листопад 2008 року у сумі 135 967 грн.,

грудень 2008 року у сумі 162 521 грн., лютий 2009 року у сумі 20 866 грн., березень 2009 року у сумі 114 677 грн.,

квітень 2009 року у сумі 18 336грн.,

червень 2009 року у сумі 124 511 грн.

3. пп 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5.п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.2007 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 23 371 грн., у тому числі по періодах:

липень 2008 року у сумі 23 371 грн.

4. п.н.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 року, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року на загальну суму 6 615,89 грн., в тому числі по періодах: - квітень 2008 року 1 588,23 грн., - травень 2008 року 2 117,65 грн.,

- серпень 2008 року - 264,71грн.,

- вересень 2008 року 2170,59 грн.,

- грудень 2008 роу 474,71 грн.

5. п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320, видано готівкові кошти з каси, без повного звітування за раніше отримані під звіт суми, в сумі 37490.00 грн.

6. п. 3.5 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004р. № 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320, перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі на загальну суму 43770,46 грн.

На підставі акту перевірки № 10/23/20152671 від 22.01.2010 року 04.02.2010 року ДПІ в м.Первомайську винесено:

-податкове повідомлення-рішення № 0000022301/0, яким платнику податків - МПП «Старт» визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1922 520 гри., в тому числі 1281 680 грн. - податок та 640 840 грн. - штрафні санкції;

-податкове повідомлення-рішення № 0000032301/0, яким платнику податків МПП «Старт» визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1735 923 грн., в тому числі 1157 282 грн. - податок та 578 641 грн. - штрафні санкції;

-податкове повідомлення-рішення № 0000042301/0, яким платнику податків МПП «Старт» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 23 371 грн., та застосовані штрафні санкції в сумі 11 685,50 грн.;

-податкове повідомлення-рішення № 0000121700/0, яким платнику податків МПП «Старт» визначені податкові зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 19 847,67 грн., в тому числі 6 615,89 грн. - податок та 13 231,78 грн. - штрафні санкції;

-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000232303, яким до платника податку - МПП «Старт» застосовані штрафні (фінансові) санкції згідно з абз. 2, 5 ст. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», в сумі 96 913,42 грн.

27.01.2010 року до ДПІ у м. Первомайську від керівника МПП «Старт» ОСОБА_1 надійшло заперечення до акту планової документальної перевірки МПП «Старт» від 22.01.2010 року, в якому останній не погодився із висновками перевірки.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями ДПІ у м. Первомайську, позивачем, в порядку ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181, із змінами та доповненнями, (далі - Закон № 2181), на вказані вище рішення було направлено скаргу, яку податковий орган отримав 15.02.2010 року.

13.04.2010 року за № 1329/23-019/686 ДПІ у м. Первомайську винесла рішення про результаи розгляду первинної скарги, яким :

-скасувала податкове повідомлення-рішення № 0000022301/0 від 04.02.2010 року в частині 4 грн. нарахованого податку на прибуток та застосованої штрафної санкції 3 грн.;

-збільшила на 579 296 грн. суму штрафної санкції податку на прибуток у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у м. Первомайську від 04.02.2010 року № 000022301/0;

- залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 04.02.2010 року № № 0000032301/0; № 0000042301/0; № 0000121700/0. Судом встановлено, що за результатами розгляду скарги МПП «Старт» і прийняття рішення від 13.04.2010 року № 1329/23-019/686 про результати розгляду первинної скарги, ДПІ у м. Первомайську винесла наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0000022301/1 від 13 квітня 2010 року, яким платнику податків - МПП «Старт» визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1922 520 грн., в тому числі 1281 680 грн. - податок та 640 840 грн. - штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення № 0000102301/0 від 13 квітня 2010 року, яким платнику податків МПП «Старт» визначені штрафні санкції з податку на прибуток, у відповідності до п.п. 17.1.6 Закону № 2181 в сумі 579 926 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000032301/1 від 13 квітня 2010 року, яким платнику податків - МПП «Старт» визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1735 923 грн., в тому числі 1157 282 грн. - податок та 578 641 грн. - штрафні санкції;

- податкове повідомлення-рішення № 0000042301/1 від 13 квітня 2010 року, яким платнику податків - МПП «Старт» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 23371 грн., та застосовані штрафні санкції в сумі 11 685,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000121700/ від 13 квітня 2010 року, яким платнику податків - МПП «Старт» визначені податкові зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 19 847,67 грн., в тому числі 6 615,89 грн. - податок та 13 231,78 грн. - штрафні санкції.

Судом встановлено, що в акті перевірки в кожному пункті зазначено, що для перевірки не надано регістри бухгалтерського обліку (головні книги, журнали - ордери, оборотно-сальдові відомості), товарно-транспортні накладні, що засвідчують факт відвантаження товару, не надані довіреності чи інші документи, які підтверджують коли і ким було отримано товар, яким чином, чи проведено розрахунки.

Крім того, в акті перевірки відповідач посилається на те, що від ВПМ Стахановської ОДПІ отримані оригінали первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (накладних, рахунків, податкових накладних) договорів на отримання та відвантаження товару. Однак, не зазначено перелік цих документів з відповідною датою та номером.

Судом встановлено, що всі документи фінансово-господарської діяльності (в тому числі документи бухгалтерського та податкового обліку) були вилучені у МПП «Старт» співробітниками ВМП Стахановської ОДПІ 29.09.2009 року, про що складений протокол обшуку, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, позивач не міг надати до перевірки документи, що підтверджують обґрунтованість формування валових витрат, податкового кредиту, оскільки ці документи були в нього відсутні. Про цей факт МПП «Старт» повідомило ДПІ в м.Первомайську листом від 25.12.2009 року № 66, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Співробітниками податкового органу в акті перевірки зазначено, що ДПІ в м.Первомайськ було повідомлено ВПМ Стахановської ОДПІ (листи від 28.12.2009 року № 4679/7/23-019/2054 від 13.10.2010 року № 45/7/23-019/7) про відсутність необхідних документів для проведення перевірки, але на день закінчення перевірки (19.01.2010 року) та складання акту перевірки документи для перевірки не надані, тому перевірка проводилась аналізом первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Як зазначає представник позивача, у вилучених у МПП «Старт» документах знаходились всі документи, що підтверджують обґрунтованість формування валових витрати з податку на прибуток, а також ті, що підтверджують формування податкового кредиту, в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Тотем», ТОВ «НВФ «Торг-Сервіс», ПП Степаненко, ТОВ «Антей» та ТОВ «Такт». В цих документах були договори купівлі-продажу, документи, що підтверджують поставку товару. За твердженням представника позивача, в документах, які були вилучені у МПП «Старт» могли знаходитись чорнові екземпляри видаткових та податкових накладних щодо отримання товару від своїх контрагентів - ТОВ «Тотем», ТОВ «НВФ «Торг-Сервіс», ТОВ «Антей» та ТОВ «Такт», в тому числі факсимільні копії.

Однак, поруч з чорновими екземплярами цих документів знаходились документи (видаткові, податкові накладні, акти виконаних робіт, договори), що повністю обґрунтовують правильність формування валових витрат та податкового кредиту.

Згідно діючого законодавства податкова інспекція, в даному випадку - ДПІ в м.Первомайську, та відділ податкової міліції, в даному випадку - ВПМ Стахановська ОДПІ, відносять до єдиної системи органу виконавчої влади - державної податкової служби, центральним апаратом якого є Державна податкова адміністрація України. Цим органом розроблені «Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України № 355 від 27.05.2008 року.

Суд вважає, що нескоординованість органів державної податкової служби при проведені перевірки платника податків не може бути підставою для встановлення порушення податкового законодавства з боку такого платника податків і визначення йому податкових зобов'язань. МПП «Старт» не мало доступу до своїх документів, не мало змоги надати перевіряючим необхідні документи, тим самим було позбавлено можливості обґрунтувати свою позицію.

Згідно п.п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2009 року № 925/11205 (далі - Порядок № 327), за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються субєктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб субєкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників субєкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

- у разі відмови посадових осіб субєкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Відповідно до п.п. 2.3.4 Порядку № 327 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб субєкта господарювання (наприклад, “приховування обєкта оподаткування”, “розкрадання”, “привласнення”, “описка” тощо).

З викладено вбачається, що відповідачем не доведено, на підставі яких саме документів, в тому числі первинних, здійснювалась перевірка фінансово-господарської діяльності МПП «Старт» та робились висновки щодо заниження податку на прибуток та податку на додану вартість. Вказане є порушенням з боку посадових осіб ДПІ в м.Первомайську, що здійснили перевірку, вимог п.п. 2.3.2, п.п. 2.3.4 Порядку № 327.

Судом встановлено, що одним з постачальників товарів МПП «Старт», результати фінансово-господарської діяльності з якими відображені позивачем у складі валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість, було ТОВ «Тотем» (код ЄДРПОУ 31586024) та ТОВ «НВФ «Торг-Сервіс» (код ЄДРПОУ 36040320).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

На підтвердження включення МПП «Старт» до складу валових витрат, витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Тотем» та ТОВ «НВФ «Торг-Сервіс», позивачем до матеріалів справи надано копії договорів купівлі-продажу та копії видаткових накладних на поставку товару, підписані і скріплені печаткою як посадовою особою позивача так і посадовою особою його контрагента (постачальника). Також позивачем надано копі договорів та акти виконаних робіт, що підтверджують формування валових витрат по взаємовідносинам з ПП ОСОБА_2

Оригінали цих документів оглянуті судом у судовому засіданні.

Відповідно до п.п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпункт 7.2.1 пункту 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» містить вимоги, що має відображати податкова накладна, Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, затверджена форма податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі Порядок № 165).

Відповідно до п. 18. Положення № 165 усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.4.5. п. 7.4 ст. 4 вказаного Закону встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На підтвердження формування МПП «Старт» податкового кредиту з податку на додану вартість за період квітень грудень 2008 року, лютий-квітень, червень 2009 року позивачем надані копії податкових накладних, отриманих від платників податку, постачальників товару (робіт послуг), зокрема податкові накладні, отримані від ТОВ «Тотем» та ТОВ «НВФ «Торг-Сервіс». Оригінали цих документів оглянути судом у судовому засіданні. Ці податкові накладні заповненні з урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку № 165, підписані посадовими особами та скріплені печаткою підприємства. На момент виписки податкових накладних та надання їх МПП «Старт» вказані підприємства перебували в якості платників податків на додану вартість, про що не заперечує сам відповідач. Також позивачем надано копії первинних документів, (податкові накладні, що підтверджують формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Антей», ТОВ «Так», ТОВ «Укрторг», оригінали оглянуті судом. Вказані податкові накладні також відповідають порядку їх складання та заповнення, підписані посадовою особою скріплені печаткою платника податку.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, зазначеного в акті перевірки та підтвердженого у судовому засіданні представниками ДПІ, що ТОВ «Тотем» та ТОВ «НВФ «Торг-Сервіс» зареєстровані на підставних осіб та мають ознаки «фіктивності», і посадові особи цих субєктів господарювання нібито не мають відношення до діяльності підприємств, оскільки вказані обставини мають бути підтвердженими належним вироком судом, який набрав законної сили, однак таких доказів відповідачем суду не надано.

До того, ж Постановою ВПМ Стахановської ОДПІ від 19.02.2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи по ст. 212 Кримінального кодексу України у відношенні засновника, директора та головного бухгалтера МПП «Старт» ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України (відсутність складу злочину). Вказана постанова на момент розгляду справи не скасована та є чинною.

Суд, також, критично ставиться до показань свідка ОСОБА_3, директора та засновника ТОВ «Тотем», який надав пояснення, що не має відношення до діяльності підприємства і ніякі документи не підписував, оскільки не існує жодного документу який підтверджував ці обставини (висновок спеціаліста або експерта). Крім того, ці обставини підлягають перевірці або дослідженню в рамках кримінальної справи, порушеної відповідно до норм Кримінально-процесуального кодексу України. Такі доказу суду сторони не представили.

Таким чином, суд вважає, що МПП «Старт» при формуванні валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість додержано вимог п. 7.1., п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3., п.п. 7.2.4., п.п. 7.2.6., п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1, п. 5.2.1. п.5.2, п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, в акті перевірки зроблено висновок стосовно того, що згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів ДПА України встановлено, що контрагенти платника податків (МПП «Старт») не заявили в деклараціях з податку на додану вартість податкові зобов'язань зі сплати податку на додану вартість за результатами операцій з МПП «Старт». Тому платник податків не мав права на включення цих сум до податкового кредиту.

Однак, норми Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містять приписів щодо заборони включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від постачальників, по яким рахуються розбіжності згідно системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів. У період здійснення фінансово-господарської операцій, контрагенти МПП «Старт» перебували в якості платників податку на додану вартість. Про цей факт ДПІ зазначає в своєму акті перевірки, Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Тотем» (код ЄДРПОУ 31586024) анульовано лише 09.07.2009 року, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «НВФ «Торг-Сервіс» (код ЄДРПОУ 36040320) анульоване 17.07.2009 року.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Однак, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних до моменту анулювання.

Суд не приймає до уваги висновок ДПІ у м. Первомайську про здійснення МПП «Старт» безтоварних операцій з ТОВ «НВФ «Торг-Сервіс» та ТОВ «Тотем», в наслідок чого встановлено нікчемності укладених угод і ненастання реальних наслідників від проведення цих угод, виходячи з наступного:

Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, із змінами та доповненнями, встановлено вичерпний перелік повноважень, прав та функції посадових осіб державної податкової служби. З аналізу вказаного Закону вбачається, що він не містить жодної норми щодо прав або повноважень посадових осіб органу податкової служби стосовно визнання договорів нікчемними.

Не може бути підставою вважати правочин нікчемним те, що нібито у підприємства не було товарно-транспортних накладних на поставку товару, не було складських приміщень, не було договору оренду складських приміщень або договорів поставки або перевезення, не було штатних працівників.

Договори між МПП «Старт» та його контрагентами укладені в письмовій формі, підписані обома сторонами, скріплені печаткою. Крім того, при укладені договорів та отримання від цих підприємства накладних (податкових накладних), МПП «Старт» перевірило, що всі ці підприємства перебували в якості платників податків, в тому числі платників податків на додану вартість.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до 1. ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, щоб стверджувати про нікчемність правочину, податковій інспекції треба довести наявність сукупності обставин, що свідчать про нікчемність або удаваність вчиненого правочину, що дасть можливість дійти висновку чи мав намір платник податку одержати економічний ефект у результаті такої діяльності.

Наявність наміру у сторін (сторони) означає, що вони усвідомлювали протиправність господарського зобов'язання, суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юри дичної особи визначається як намір тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписали договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. Тобто, намір юридичної особи на ухилення від оподаткування може бути встановлено не інакше як через наявність у діях посадової особи, що діяла (уклала договір тощо) від імені юридичної особи, наміру на ухилення від оподаткування - вини, що встановлена обвинувальним вироком суду.

Однак, ніяким вироком суду, наміру посадових осіб МПП «Старт» та його контрагентів, направленого на ухилення від оподаткування, не встановлювалось. Крім того, підрозділом податкової міліції податкового органу було відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб позивача та встановлено, що в їх діях відсутні ознаки злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України - умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів.

Таким чином, суд вважає, що твердження податкового органу про нікчемність правочину є помилковим, оскільки висновок про нікчемність правочину не може грунтуватись лише на факті відсутність документів на транспортування товару і порушенні підприємствами контрагентами порядку оподаткування. Крім того, висновок про нікчемність правочину може зробити лише суд.

В акті перевірки ДПІ у м. Первомайську посилається на ч. 1 ст. 216 ЦК України, якою встановлено, що недійсність правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Оскільки відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215 ЦК України правочини є нікчемними, то їх недійсність встановлена законом, а це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемних угод не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а також валові витрати з податку на прибуток.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобов'язання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність наміру на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 Господарського кодексу України.

Таким чином, органи державної податкової служби, зазначені в абзаці 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 239 ГК України встановлені види адміністративно-господарських санкцій. В цьому переліку відсутній такий вид, як проведення перевірки платника податків з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також застосування відповідальності, встановленої законами України з питань оподаткування, зокрема Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, чинним законодавством не встановлено правового зв'язку між визнанням правочину недійсним та у зв'язку з цим, застосуванням відповідальності за порушень правил оподаткування.

Якщо брати до уваги, що ДПІ в м. Первомайську встановила нікчемність правочину, укладеного МПП «Старт», то відповідач мав право звернутись до суду з позовом про стягнення з МПП «Старт» або його контрагентів в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Листом Державної податкової адміністрації України від 03.02.2009 року № 2012/7/10-1017/256 доведено до відома всіх державних податкових адміністрацій в областях Методичні рекомендації (орієнтований алгоритм дій) органів державної податкової служби по руйнуванню схем ухилення від оподаткування та формування доказової бази у справах про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами. Відповідно до вказаних рекомендацій органам державної податкової служби рекомендовано формувати доказову базу щодо нікчемного правочинну, але ні в якому разі не проводити перевірки із зняттям податкового кредиту та не підтвердження валових витрат.

Таким чином, суд вважає, що висновок відповідача стосовно нікчемності правочину та настання наслідків його недійсності є порушенням вимог чинного законодавства.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000121700/0 від 04.02.2010 року, (№0000121700/1 від 13.04.2010 року) Малому приватному підприємству «Старт» визначені податкові зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 19847,67 грн., в тому числі 6 615,89 грн. - податок та 13 231,78 грн. - штрафні санкції.

Вказаним рішенням та актом перевірки встановлено порушено п.п. 4.2.9 «г», п 4.2 ст. 4 та п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон), в результаті чого порушено вимоги податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року на загальну суму 6 615,59 грн.

Посадовою особо, що проводила перевірку встановлено, що при перевірці додатків до журналу-ордеру по рахунку 301 «Каса», у квітні 2008 року згідно видаткового ордеру від 22.04.2008 року № 484705 в підзвіт ОСОБА_1 було видано 9 000 грн. на закупівлю товару. Підтверджуючі документи (договір, рахунок, накладна) на закупівлю ТМЦ відсутні. Тому, за висновком ДПІ у м. Первомайську суму отриманих грошових коштів необхідно включити до складу загального місячного доходу, як додаткове благо та оподаткувати згідно п. 3.4 ст. 4 вказаного Закону.

Суд не погоджується з таким висновком податкового органу з огляду на наступне:

Відповідно до п. г) п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного одатковуваного доходу включаються: дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.

Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об'єкт одаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті 3 цього Закону. Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Що стосується суті встановлено порушення, то податковим органом зроблено висновок щодо відсутності документів, які б підтверджували закупівлю ТМЦ.

В акті перевірки зазначено, що для перевірки не надано регістри бухгалтерського обліку (головні книги, журнали - ордери, оборотно-сальдові відомості), товарно-транспортні накладні, що засвідчують факт відвантаження товару, не надані довіреності чи інші документи, які підтверджують, коли і ким було отримано товар, яким чином, чи проведено розрахунки.

Крім того, відповідач посилається на те, що від ВПМ Стахановської ОДПІ отримані оригінали первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (накладних, рахунків, даткових накладних) договорів на отримання та відвантаження товару. Однак, в акті відсутній чіткий перелік цих документів з відповідною датою та номером.

В документах, що були вилучені у підприємства, знаходились всі документи, що підтверджують використання під звіт директором ОСОБА_1 коштів підприємства.

Відповідач в акті перевірки від 22.01.2010 року посилається на додаток журналу-ордеру по рахунку 301 «Каса», однак ДПІ у м. Первомайську не зазначає, де податкова інспекція отримала цей журнал.

Судом встановлено, що відповідач під час проведення перевірки не врахував пояснення платника податку щодо виїмки всіх документів. Однак, не зважаючи на це, податковий орган зробив висновок щодо порушення МПП «Старт» норм п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». До матеріалів справи позивачем надано видаткові касові ордери, що підтверджують видачу посадовій особі МПП «Старт» готівкових грошових коштів та звіти про використання коштів наданих під звіт з підтверджуючими документами щодо використання цих готівкових грошових коштів.

Стовно рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки суд приходить до наступного:

Рішенням ДПІ у м. Первомайську від 04.02.2010 року № 0000232303 згідно з абз. 2, 5 ст. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до МПП «Старт» застосовані штрафні (фінансові) санкцій в сумі 96 913,42 грн.

Згідно акту перевірки позивачем порушено п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320, (далі - Положення). Відповідачем зроблено висновок про перевищення ліміту залишків готівки в касі в 2008 році в сумі 43 770,46 грн.

В обґрунтування цього зазначено, що ОСОБА_1 отримав в касі підприємства готівкові кошти під звіт для виплати заробітної плати у сумі 1 271,54 грн., видатковий касовий ордер від 30.04.2008 року серії 02АААЖ № 484706, не підтверджений підписом одержувача, що свідчить про перевищення встановленого ліміту залишків готівки в касі на суму 1 271,54 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що розрахунок понадлімітних залишків готівки в касі наведений в Таблиці № 1. Однак, в таблиці, крім зазначеної суми (1271,54 грн.) встановленого перевищення залишків готівки зазначається ще дев'ять сум, за різні періоди (номер в таблиці: 2-9), які за висновками ДПІ становлять перевищення залишків готівки. Жодного опису, або обґрунтування, чому саме ці суму становлять перевищення залишку готівки відповідачем не зазначено.

Що стосується нібито встановленого порушення стосовно видаткового касового ордеру від 30.04.2008 року серії 02АААЖ № 484706, який не підтверджений підписом одержувача, що за висновками відповідача свідчить про перевищення встановленого ліміту залишків готівки в касі на суму 1 271,54 грн., суд вважає незрозумілим, на підставі яких документів податкова інспекція проводила перевірку, оскільки всі документи фінансово-господарської діяльності (в тому числі документи бухгалтерського та податкового обліку) були вилучені у МПП «Старт» співробітниками ВМП Стахановської ОДПІ ще 29.09.2009 року, що підтверджується відповідним протоколом обшуку.

З пояснень представника позивача в уточненому позові та у попередніх судових засіданнях слід, що під час перевірки питань стосовно наявності підписів на касових ордерах не виникало, про встановлення порушення підприємству стало відомо під час ознайомлення з актом перевірки. При цьому засвідчитись, що дійсно на касовому ордері не було підпису одержувача, підприємство не мало можливості у звязку з відмовою податковою інспекцією надати для огляду підприємству цей документи.

Судом встановлено, що в акті перевірки зазначено про порушення підприємством п.2.11. Положення, в обгрунтування чого зазначено, що згідно видаткового касового ордеру від 22.04.2008 року серії 02АААЖ № 484705 ОСОБА_1 отримав в касі підприємства готівкові кошти під звіт у сумі 9 000 грн. Підтверджуючи документи про використання грошових коштів підзвітною особою в сумі 9 000 грн. відсутні. ОСОБА_1 13.05.2008 року отримав в касі підприємства готівкові кошти під звіт у сумі 12 000 грн. без повного звітування за раніше отриманий під звіт суми (9 000 грн.).

Крім того, в акті перевірки зазначено, що розшифровка сум виданих під звіт, по яких перевищені встановлені строки її використання наведені в Таблиці № 2. Однак, в зазначеній таблиці, крім зазначених суми (9 000 грн. та 12 000 грн.) зазначається ще чотири суми за різні періоди (номер в таблиці: 3-5), які за висновками перевіряючих отримані в касі підприємства без повного звітування за раніше отримані під звіт суми. Жодного опису, або обґрунтування стосовно того, чому саме ці суми становлять порушення, немає. В судовому засіданні представниками відповідача не доведено, на підставі яких документів податковою інспекцією зроблено такий висновок. Жодного документального обґрунтування в акті не зазначено. Позивачем до матеріалів справи надано прибуткові та видаткові касові ордери, підписані директором МПП «Старт» та які відображають рух готівкових грошових коштів, протягом одного дня без залишення в касі підприємства готівки. Також надано підтверджуючи документи про використання директором МПП «Старт» готівки наданої під звіт.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не має жодних підстав стверджувати про порушення підприємством п. 2.11 Положення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних спра вах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донара ховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Таким чином, суд, оцінивши надані сторонами докази, вважає, що оскаржувані рішення ДПІ у м. Первомайську винесені з порушенням чинного законодавства, тому вони є недійсними.

Оскільки оскаржувані рішення ДПІ у м. Первомайську є недійсними, суд вважає за необхідне задовольнити уточнені позовні вимоги та скасувати рішення Державної податкової інспекції у місті Первомайську Луганської області, винесені відносно Малого приватного підприємства “Старт”:

- податкове повідомлення-рішення № 0000022301/0 від 04.02.2010 року та № 0000022301/1 від 13.04.2010 року, яким Малому приватному підприємству «Старт» визначені податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 1922520 грн., в тому числі 1281680 грн. податок та 640840 грн. штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення № 0000102301/0 від 13.04.2010 року, яким Малому приватному підприємству «Старт» визначено штрафні санкції з податку на прибуток в сумі 579926 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000032301/0 від 04.02.2010 року та № 0000032301/1 від 13.04.2010 року, яким Малому приватному підприємству «Старт» визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1735923 грн., в тому числі 1157282 грн. податок та 578641 грн. штрафні санкції;

- податкове повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 04.02.2010 року та № 0000042301/1 від 13.04.2010 року, яким Малому приватному підприємству «Старт» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 23371 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 11685,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000121700/0 від 04.02.2010 року та №0000121700/1 від 13.04.2010 року, яким Малому приватному підприємству «Старт» визначені податкові зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 19847,67 грн., в тому числі 6615,89 грн. - податок та 13231,78 грн. - штрафні санкції; - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000232303, яким до Малого приватного підприємства «Старт» застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 96913,42 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Малого приватного підприємства “Старт” до Державної податкової інспекції в місті Первомайську Луганської області про скасування рішень задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у місті Первомайську Луганської області, винесені відносно Малого приватного підприємства “Старт”:

- податкове повідомлення-рішення № 00034292301/0 від 10.02.2010 року;

- податкове повідомлення-рішення № 000342102301/0 від 10.02.2010 року;

- податкове повідомлення-рішення № 000342112301/0 від 10.02.2010 року;

- податкове повідомлення-рішення № 000251900/0 від 10.02.2010 року;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1023303000 від 10.02.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства “Старт” витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексуз дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 28 травня 2010 року.

СуддяУшаков Т.С.