Ухвала суду № 96769949, 05.04.2021, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-кп/593/30/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2021 р.

Бережанський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді Німко Н.П.

при секретарі - Олексів О.Б.

з участю:

прокурора Яреми П.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ( адвоката) Шевчука В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бережани Тернопільської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та клопотання захисника обвинуваченого адвоката Шевчука Валентина Олексійовича про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на інший, не пов`язаний з триманням під вартою запобіжний захід у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №-12018210000000174 від 27 лютого 2018 року про обвинувачення за ч.2 ст. 121 КК України ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Бережанського районного суду Тернопільської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210000000174 від 27 лютого 2018 року про обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

На даний час прокурор подав до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 діб.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання про продовження застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном до двох місяців, оскільки строк застосування вказаного запобіжного заходу закінчується та на даний час кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 перебуває в провадженні суду, а підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою відсутні, оскільки ризики, які існували під час його обрання останньому, не зменшились. Зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. А тому прокурор вважає, що з огляду на таке покарання, ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, а також може незаконно перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення. Із таких підстав, прокурор вважає, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам поведінки обвинуваченого та забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків. З фактично аналогічних підстав заперечив щодо задоволення клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, раніше ( 29 жовтня 2020 року) подав заяву про здійснення судового розгляду цього кримінального провадження без його участі, також зазначив, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого він не має, щодо покарання, то просить обвинуваченого суворо не карати та волі не позбавляти.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шевчук Валентин Олексійович заперечили щодо задоволення клопотання прокурора й продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник обвинуваченого вказав на те, що прокурор подав таке клопотання з порушенням 10-ти денного строку, визначеного КПК України. Також вважає клопотання прокурора формальним, оскільки за своїм змістом воно є аналогічним всім раніше поданим стороною обвинуваченням клопотання щодо запобіжного заходу його підзахисного; ризики перераховані у клопотання не обґрунтовані, а сама лише тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку постановлення обвинувального вироку, не може вважатися достатньою підставою для такого найбільш суворо запобіжного заходу. Окрім цього, просить врахувати тривалість перебування обвинуваченого під вартою, - більше трьох років і на його думку, такий термін перебування ОСОБА_1 під вартою, суттєво зменшує ризик, який обґрунтований тяжкістю покарання, яке йому загрожує.

Окрім цього також захисник обвинуваченого подав письмове клопотання, у якому просить змінити його підзахисному існуючий запобіжний захід на домашній арешт по місцю його постійного проживання. Усно захисник доповнив своє письмове клопотання й просить змінити обвинуваченому ОСОБА_1 існуючий запобіжний захід у виді тримання під вартою, на інший, більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою; також клопоче перед судом про зменшення розміру застави до мінімального ( 20-ть прожиткових мінімумів), у випадку, якщо суд залишить його підзахисному існуючий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В обґрунтування своєї позиції й згаданого клопотання сторона захисту послалася фактично на ті самі (вищевказані) підстави, якими обґрунтувала свою позицію щодо безпідставності клопотання прокурора. Також захисник звернув увагу суду на надмірну тривалість перебування його підзахисного під вартою – більше трьох років і погіршення стану здоров`я обвинуваченого за цей час; не врахування позиції потерпілого, який раніше усно висловився щодо недоцільності тримання обвинуваченого під вартою. Відсутність міцних соціальних зв`язків і місця роботи, матеріальний стан, які суд враховує при вирішенні таких клопотань, сторона захисту безпосередньо пов`язує із тим, що обвинувачений перебуває під вартою й незалежними від його волі, а тому вважає такі посилання дискримінаційними стосовно обвинуваченого. Також захисник усно заявив суду, що готовий особисто надати обвинуваченому ( за умови його перебування на волі) регулярне утримання в розмірі певних грошових сум, задля забезпечення його проживання й належної поведінки.

Заслухавши клопотання прокурора про продовження вжитого щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вислухавши з цього приводу думку сторону захисту – обвинуваченого та його захисника, а також розглянувши уточнене клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу та щодо зменшення розміру застави, отримавши додаткові пояснення учасників процесу з приводу вказаних клопотань, суд дійшов до такого висновку.

Згідно положень ч. З ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Судом встановлено:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 04 год. 20 хв. 28 квітня 2018 року ОСОБА_1 обрано 02 березня 2018 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

25 квітня 2018 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 до 28 травня 2018 року.

Виходячи з наведеного, під час досудового розслідування суд дійшов висновку про достатність обставин, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Ухвалою Бережанського районного суду від 09 лютого 2021 року дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , у виді тримання під вартою продовжено до 60 (шістдесяти) днів - до 06 квітня 2021 року (включно).

Згідно з ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього передбачених законом процесуальних обов`язків, а також перешкоджання спробам переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню.

Попередньо, під час постановлення ухвал суду 18 січня 2019 року, 18 березня 2019 року, 15 травня 2019 року, 05 червня 2019 року, 25 липня 2019 року, 18 вересня 2019 року, 11 листопада 2019 року, 17 грудня 2020 року та 09 лютого 2021 року, суд прийшов до висновку про можливість застосування альтернативного, більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 , у виді застави.

Як вбачається з клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , аргументуючи свою позицію, прокурор вважає, що стосовно обвинуваченого наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд не вважає, що прокурором доведено існування всіх без винятку, заявлених ним ризиків, а саме, - передбачених п.п.3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, у підтвердження існування ризику у виді можливості ОСОБА_1 незаконно впливати на свідків, сторона обвинувачення не вказує відомостей про те, на яких конкретно свідків, експертів і яким чином на потерпілого, перебуваючи на волі може незаконно впливати обвинувачений, також не вказано жодних фактів і не наведено жодних відомостей в підтвердження ймовірних спроб тиску ОСОБА_1 на свідків у кримінальному провадженні. В обґрунтування заявленого ризику прокурор лише формально посилається на норму закону.

Також, на підтвердження існування ризику у виді можливості вчинення обвинуваченим за умови перебування на волі іншого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення також не наведено жодних аргументованих й обґрунтованих відомостей, які б достатньо підтверджували схильність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень.

Поряд з цим, суд вважає достатньо обґрунтованим клопотання прокурора в частині наявності ризику щодо обвинуваченого, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, - можливість переховування обвинуваченого від суду. При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Також, відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує у даному випадку: середній вік та повідомлений суду стан здоров`я обвинуваченого, а саме - відсутність у нього захворювань, які б перешкоджали чи унеможливлювали тримання під вартою обвинуваченого, або перебували у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із утриманням обвинуваченого під вартою.

Суд враховує відсутність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, оскільки його сімейний стан не змінився, він не одружений, відомості про утриманців суду не надані, до затримання постійного джерела прибутку та роботи не мав; відомостей про наявність у нього нерухомого майна суду не повідомлено, також суд приймає до уваги те, що обвинувачений раніше не судимий. Обґрунтування жодними доказами посилань сторони захисту щодо погіршення стану здоров`я обвинуваченого та надання захисником щомісячного утримання обвинуваченому, за умови його перебування, суду не надано.

Наведене вище у своїй сукупності підтверджує той факт, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину й термін покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від суду як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Виходячи з викладеного, суд приходить до переконання, що застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, та позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду та виправдовує подальше тримання ОСОБА_1 під вартою. Разом з цим, враховуючи тривалість розгляду справи, а також те, що ОСОБА_1 тривалий час (більше 3 (трьох) років) утримується під вартою, задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, визначений п.2 ч.5 ст.182 КПК України, в розмірі нижчому середньої межі.

Так, зважаючи на відомості про особу обвинуваченого, зважаючи на його майновий та сімейний стан, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки, на переконання суду, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Крім того, застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає без дозволу суду; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні поза судовим засіданням; здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади належний йому паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У відповідності до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Одночасно слід роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що в разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на рахунок, мають бути надані уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 199, 202, 205, 331, 369 ч.2, 371, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Шевчука Валентина Олексійовича про зміну обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, - домашній арешт або особисте зобов`язання.

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін та вважати його продовженим з 05 квітня 2021 року до 02 червня 2021 року (включно).

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_1 , розмір застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 800 / дев`яносто тисяч вісімсот / гривень 00 коп, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області (розрахунковий рахунок 37319038003454, банк одержувача Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172 (иА868201720000037319038003454), код одержувача 26198838).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , виконання наступних обов`язків: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає без дозволу суду; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками обвинувачення у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018210000000174 від 27 лютого 2018 року поза межами судових засідань; здати за наявності на зберігання до Управління державної міграційної служби в Тернопільській області належний йому паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно здійснює розпорядження про звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово прокурора та суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Дана ухвала підлягає виконанню з моменту її проголошення та діє стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 до 02 червня 2021 року (включно).

Копію даної ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_1 , захиснику (адвокату) Шевчуку Валентину Олексійовичу (для відома), та надіслати начальнику Чортківського СІЗО №-26 за місцем утримання обвинуваченого ОСОБА_1 для виконання.

За умови внесення застави, для контролю виконання покладених обов`язків щодо обвинуваченого ОСОБА_1 копію цієї ухвали надіслати до Бережанського ВП ГУ НП в Тернопільській області.

Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя Н.П. Німко