Постанова № 9676984, 26.05.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

< Список >

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 травня 2010 року Справа № 2а-1336/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МогиланС.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 17-30 год. адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

позивача ОСОБА_1,

представників:

відповідача Панасенко І.Б.,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про скасування рішенняэ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001542320 від 12.04.2010 р., яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6649,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуване рішення винесене за наслідками проведеної 31 березня 2010 року перевірки господарської одиниці відділу в магазині «Людовік», розташованого в м. Кіровограді, вул.В. Терешкової, 130/51, де здійснює свою підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1, оформленої актом перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 31.03.2010 р.

В своєму позові позивач посилається на порушення порядку проведення перевірки. Окрім того, позивач вважає, що перевіряючими не взято до уваги змісту Книги обліку доходів та витрат, де вівся облік товарних запасів, наданої нею наприкінці складання акту перевірки, а також денного звіту №0048, а тому застосування штрафних санкцій в цій частині є необґрунтованим.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення на позовну заяву відповідно до змісту яких, позов не визнається у повному обсязі, оскільки, на думку відповідача, перевірка була проведена з дотриманням вимог законодавства, а штрафні санкції застосовані в межах встановлених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»правомірно.

В судове засідання зявився позивач, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Представник відповідача позов не визнав, оскільки вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесене на підставі виявлених під час перевірки порушень.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.05.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 31.05.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст.167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2010 року посадовими особами Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області о 13:00 год. на підставі направлення №0247 від 26.03.2010 року (а.с.9) проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці відділу в магазині АДРЕСА_2, де здійснює свою підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1. За результатами перевірки складено акт від 31.03.2010 р. (а.с.10-11, 22-23), висновками якого є порушення, на думку відповідача, позивачем п. 9, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому податковий орган посилався на:

- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 15,00 грн.;

- не щоденне друкування фіскальних звітних чеків: фіскальний звітний чек за 14.12.2009 р. роздруковано 15.12.2009 р. о 02 год. 25 хв.; фіскальний звітний чек за 31.12.2009 р. роздруковано 01.01.2010 р. о 10 год. 12 хв.;

- реалізація товарних запасів, які не обліковані в установленому законодавством порядку: книга обліку доходів та витрат, накладні на товар та контрольні стрічки на господарській одиниці відсутні; загальна вартість товарних запасів, які не обліковані в установленому порядку за цінами реалізації, на думку відповідача складає 2947,40 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Кіровограді винесено рішення №0001542320 від 12.04.2010 р., яким відносно позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6649,80 грн. (а.с.12).

В судовому засіданні встановлено, що позивач здійснює підприємницьку діяльність у відділі магазину АДРЕСА_2

Суд не бере до уваги посилання позивача щодо протиправності проведення податковим органом перевірки в силу наступного.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. №265/95-ВР, контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог даного закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством.

Підстави та порядок проведення планових перевірок субєктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, конкретизовано розділом 3 додатку 1 до наказу ДПА України від 27 травня 2008 року N 355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», які проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлень на перевірку.

Так, відповідно до п. 3.1. Методичних рекомендацій працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.

Згідно п. 3.2. Методичних рекомендацій, перевірки щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку.

Згідно ч. 4 п. 1.13 Методичних рекомендацій, перший примірник направлення (при проведенні позапланових виїзних перевірок разом з копією наказу) вручається платнику податків під розписку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що представниками податкових органів під час проведення планової перевірки було дотримано всіх вимог чинного законодавства щодо порядку її проведення, в звязку з чим, посилання позивача на порушення з боку податкового органу такого порядку спростовуються вищевикладеним.

Зі змісту наданого відповідачем до матеріалів справи розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (а.с.25) вбачається, що фінансові санкції застосовані на підставі:

- п.4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у сумі 680,00 грн.

- ст. 20 вказаного Закону у сумі 5894,80 грн.

- ст. 22 Закону у сумі 75,00 грн.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

В акті зазначено про не щоденне друкування позивачем фіскальних звітних чеків, а саме фіскальний звітний чек за 14.12.2009 р. роздруковано 15.12.2009 р. о 02 год. 25 хв.; фіскальний звітний чек за 31.12.2009 р. роздруковано 01.01.2010 р. о 10 год. 12 хв.

Позивачем до суду надано копію фіскального чеку Z-звіт денний №0031, який роздрукований 15 грудня 2009 року о 02-25 год. (а.с.32).

Відповідно до п.2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199, Z-звіт денний звіт з обнуленням інформації в оперативній памяті та занесенням її до фіскальної памяті реєстратора; X-звіт денний звіт без обнулення інформації в оперативній памяті. Z-звіт виконується субєктом підприємницької діяльності в кінці дня. Роздрукування ж Х-звіту можливе протягом робочого дня для перевірки відповідності коштів та операцій в конкретний час, що і було здійснено податковим органом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт не роздрукування фіскального звітного чеку наприкінці дня за 14.12.2009 року, що визнано позивачем в судовому засіданні в повному обсязі, а тому застосування штрафних санкцій за порушення п.4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у сумі 340,00 грн. є правомірним.

Також, позивачем суду надано копію фіскального чеку Z-звіт денний №0048, який роздруковано 31 грудня 2009 року о 23-16 год. (а.с.38), що спростовує висновок перевіряючих про роздрукування фіскального чеку за 31.12.2009 рік 01.01.2010 року о 10-12 год, а тому суд вважає, що позовні вимоги про скасування рішенняэ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001542320 від 12.04.2010 р., в частині 340,00 грн. (20 х 17,00 грн.) за порушення п.4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є обґрунтованими.

Згідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

В акті перевірки відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 здійснювала реалізацію товарних запасів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку, а книга обліку доходів та витрат, накладні на товар та контрольні стрічки на господарській одиниці відсутні. Загальна вартість не облікованих, на думку відповідача, товарних запасів за цінами реалізації складає 2947,40 грн., що вбачається із відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) (а.с.27-29).

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»облік товарних запасів фізичною особою субєктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для субєктів малого підприємництва. Обовязок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

В судовому засіданні представник ДПІ у м. Кіровограді посилалася на той факт, що у позивача на момент перевірки на місці проведення розрахунків була відсутня книга обліку доходів та витрат, а також те, що позивачем не надано на перевірку накладних на отримання товару, та інших первинних документів.

В судовому засіданні позивач послалася на те, що книга обліку доходів і витрат нею ведеться, однак на момент перевірки ОСОБА_1 виходила до аптеки і не могла надати перевіряючим її для огляду про що їх повідомила продавець. Позивач зазначила, що повернувшись до магазину вона показала перевіряючим книгу обліку доходів та витрат, однак вони її до уваги не взяли, мотивувавши це неможливістю внесення змін до акту, оскільки на той час він уже був майже складений.

У відповідності до п.1. Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за №64, книга обліку доходів і витрат (далі книга) ведеться субєктами підприємницької діяльності фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування субєктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі субєкти підприємницької діяльності).

Позивач до суду надав копію книги обліку №7503/2 доходів та витрат приватного підприємця ОСОБА_1 (а.с.47-96), яка була досліджена під час судового розгляду. Зі змісту книги обліку доходів та витрат вбачається, що вона складається, зокрема, з розділів:

Розділ І Відомості про рух товарів, який містить графи:

1 найменування товару;

2 одиниця виміру;

3 оприбутковано (дата, номер документа, кількість, сума);

4 реалізовано за період (кількість, сума);

5 залишок товару за період (кількість, сума).

Форма Книги обліку доходів та витрат передбачена Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року №12 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за №64, відповідно до змісту якої вона має такі розділи:

1 «період обліку»,

2 «кількість виготовленої продукції, наданих послуг, закуплено товару»,

3 «витрати на виробництво продукції, придбання товару»,

4 «кількість проданої продукції, надання послуг»,

5 «ціна продажу продукції (послуг)»,

6 «сума виручки (доходу)»,

7 «чистий дохід».

Таким чином, суд вбачає, що форма книги, яка велася ОСОБА_1 відмінна від форми, затвердженої Інструкцією. Однак, у відповідності до примітки до Форми №10 Додатку №10 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за №64, за необхідності, з урахуванням специфіки окремих видів діяльності, у книгу обліку доходів і витрат, за погодженням з податковою інспекцією, можуть бути внесені зміни і доповнення. Книга нумерується, прошивається, стверджується підписом начальника або заступника начальника податкової інспекції та печаткою.

Форму ведення обліку доходів та витрат приватним підприємцем ОСОБА_1 обрано самостійно із врахуванням специфіки підприємницької діяльності (торгівля алкогольними напоями), книгу обліку доходів та витрат затверджено у ДПІ в м. Кіровограді, а тому суд вважає, що у даному випадку має місце погодження з податковим органом змін і доповнень до книги обліку доходів та витрат, що відповідає вимогам законодавства.

Ні в письмових запереченнях на позовну заяву, ні в судовому засіданні представник відповідача не зазначив нормативно-правового акту, який би затверджував відповідний порядок обліку товарних запасів та його особливості, не навів правових підстав обовязку позивача зберігати за місцем реалізації товарів усі первинні документи на їх придбання та реалізацію (накладні, тощо).

З матеріалів справи вбачається, що на день перевірки ОСОБА_1 здійснювала облік товарів у книзі, а тому суд вважає, що відносно позивача безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд вважає, що в даному випадку, відповідачем при проведенні перевірки та складанні акту не враховано відсутності у позивача законодавчо закріпленого обовязку зберігати на місці проведення розрахунків Книгу обліку доходів та витрат та первинні документи на придбання товару (накладні, тощо).

Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

У відповідності до ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

З огляду на відмову відповідача після надання Книги обліку доходів та витрат для огляду внести зміни до акту або здійснити інші дії щодо взяття її змісту до уваги, суд вважає, що податковим органом використано повноваження щодо проведення перевірки не з метою контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) та інших вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а з метою обовязкового застосування штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо скасування рішенняэ №0001542320 від 12.04.2010 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5894,80 грн. (2947,40 грн. х 2) за ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»підлягають задоволенню.

Згідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

В акті перевірки зазначено, що позивачем допущено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків з даними денного Х-звіту реєстратора розрахункових операцій, різниця складає 15,00 грн.

Як встановлено зі змісту розписки, складеної 31.03.2010 року, кошти, які виявлені на місці проведення розрахунків в загальній сумі 285,15 грн. (а.с.26, зворотній бік), були в таких купюрах: 2 купюри номіналом 100 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 1 купюра номіналом 20 грн., 2 купюри номіналом 5 грн., 2 купюри номіналом 2 грн., та монети на суму 1,15 грн.

Відповідно до денного Х звіту РРО роздрукованого 31.03.2010 р. о 12:09 год. (а.с.26) на час проведення перевірки на місці проведення розрахунків знаходилось 270,15 грн.

Розпискою, складеною 31.03.2010 року продавцем ОСОБА_3 (а.с.26), підтверджується невідповідність готівки.

В судовому засіданні позивач не заперечувала проти факту невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 15,00 грн.

У відповідності до ч.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

З огляду на визнання позивачем факту допущення невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, суд вважає позовні вимоги щодо скасування рішенняэ №0001542320 від 12.04.2010 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 75,00 грн. (15,00 грн. х 5) за ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. У звязку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати в сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001542320 від 12.04.2010 р. в сумі 6649,80 грн., винесене Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 6234,80 грн.

3. В позовних вимогах про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001542320 від 12.04.2010 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 415,99 грн. відмовити.

Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 1,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту постанови 31 травня 2010 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуС.В. Могилан