Вирок № 96768490, 05.05.2021, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/3981/20

Провадження № 1-кп/452/98/2021

ВИРОК

Іменем України

05 травня 2021 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі головуючої судді Карнасевич Г.І.

секретар Страхоцька Т.А.,

з участю прокурора Якиміва В.І.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі Львівської області кримінальне провадження № 12020145290000181 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя

АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, непрацюючого, раніше несудимого,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_2 , 20.12.2020 року, приблизно о 07 год. 40 хв., перебуваючи на земельній ділянці, яка належить гр. ОСОБА_1 , в с. Михайлевичі Самбірського району Львівської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, побачив в полі

8 (вісім) мішків кукурудзи, які йому не належать, та, впевнившись, що за його діями ніхто не стежить, таємно завантажив на підводу зазначену кукурудзу загальною вагою 212 кг вартістю 1568 грн., яку повіз за адресою проживання свого сина в

с. Вістовичі Самбірського району Львівської області, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив факт викрадення ним 20.12.2020 року 8 (вісім) мішків кукурудзи які належать гр. ОСОБА_1 яку перевіз в с. Вістовичі Самбірського району Львівської області, де проживає його син.

Учасники судового провадження не оспорювали обставин його винуватості у таємному викраденні ним чужого майна (крадіжці), а тому на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, урахувавши те, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 у таємному викраденні ним чужого майна (крадіжці), а саме: 20.12.2020 року із земельної ділянки, яка належить гр. ОСОБА_1 , що знаходиться в с. Михайлевичі Самбірського району Львівської області 8 (вісім) мішків кукурудзи, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на суму 1568 грн., а тому кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 185 КК України є вірною.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що у відповідності ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від

24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від 12 червня 2009 року, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення.

При виборі обвинуваченому заходу примусу і порядку його відбування у відповідності до даної норми разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, суд враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, в тому числі, ст. ст. 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір такого заходу примусу та порядок його відбування, а також форму вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості та наслідків, що настали.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд

врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який характеризується позитивно по місцю проживання, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває, раніше несудимий, пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих вину обставин.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, - щире каяття за активне сприяння розкриттю злочину, думку потерпілого, який покладається на думку суду.

Беручи до уваги, що обвинувачений щиро розкаявся, інкримінований йому кримінальний проступок в силу ст. 12 КК України відноситься до невеликої тяжкості, суд вважає за можливе обрати ОСОБА_2 покарання у виді штрафу, вважаючи таку міру покарання необхідною та достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Процесуальних витрат по справі немає.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1

ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн. зі сплатою в дохід держави.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для ОСОБА_2 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії вироку.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя