Ухвала суду № 96766526, 05.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12635/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання Сухан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, яку мотивує тим, що 17 січня 2014 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області прийнято заочне рішення по справі №308/12635/13-ц, яким позовні вимоги AT «Райффайзен Банк Аваль» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/5409/82/33354 від 27.06.2007 року в розмірі 64358 (шістдесят чотири тисячі триста п`ятдесят вісім) гривень 59 коп., а також 643,59 грн. судового збору.

Вказує, що 27 червня 2019 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль та АТ «ОКСІ БАНК» був укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-11 та договір відступлення прав за договорами іпотеки від 02 липня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. і зареєстрований у реєстрі під № 1007. Відповідно до зазначених договорів Первісний кредитор передав (відступив), а AT «ОКСІ» прийняв всі права вимоги до боржників за кредитними договорами та договорами забезпечення (іпотеки), у тому числі й до боржника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 .

В подальшому, між AT «Оксі» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» було укладено Договір відступлення права вимоги від 27 червня 2019 року, згідно до умов якого ПАТ «КІБ» передав (відступив), а новий кредитор прийняв всі права вимоги до боржників за кредитним портфелем, у тому числі до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Також до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» на підставі ст. 27 Закону України «Про іпотеку» перейшли права, які забезпечують зобов`язання Боржника за основним договором, а саме: за договором іпотеки № 014/5409/82/33354 від 27.06.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Резвановою І.Д., і зареєстрованим в реєстрі за № 2631, укладеним між AT «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_1 , про що між AT «Оксі» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» був укладений окремий правочин — договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 02.07.2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. і зареєстрований у реєстрі за №1009.

Таким чином, зазначає, що право вимоги кредитора за договором забезпечення та за всіма іншими документами щодо виконання зобов`язань позичальника перед кредитором, у тому числі процесуальне правонаступництво за рішеннями суду та виконавчому провадженню, перейшли до заставодержателя - ТОВ «Фінансова Компанія «Укрфінанс Груп».

Окрім того, станом на даний час заборгованість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погашена, тому у кредитора виникає необхідність звернутись до органів Державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішення суду в якості сторони виконавчого провадження, як правонаступника стягувача.

Зазначає, що виконавчі листи №308/12635/13-ц, виданих 22.02.2018 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області відносно стягнення солідарного заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягувачем були отримані лише 06.03.2018 року про, що свідчить лист з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2018 року № 308/12635/13-ц, коли термін пред`явлення до виконання виконавчих листів вже минув, які стягувачем на виконання не направлялись.

Однак, виконавчі листи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Заявником були отримані лише 30 серпня 2019 року, що підтверджується Актом приймання - передачі документації від 30.08.2019 року за договором відступлення права вимоги від №114/2-11 від 27.06.2019 року.

До того ж, ТОВ «ФК«УКРФІНАНС ГРУП» набуло права вимоги лише «27» червня 2019 року, тому направити виконавчий документ на примусове виконання до органів Державної виконавчої служби зможе лише після заміни сторони виконавчого провадження, у зв`язку з чим пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа має бути поновлений.

Враховуючи викладене, у зв`язку з обов`язковим виконанням рішень суду, вважає, що у заявника є достатньо правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження - стягувана з ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на його правонаступника ТОВ «ФК«УКРФІНАНС ГРУП», що причина пропуску строку пред`явлення виконавчого листа є поважною, та є підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання щодо примусового виконання рішення суду про стягнення з Боржників заборгованості

У судове засідання представник заявника не з`явився, однак, у заяві одночасно просить розглянути таку без його участі.

Представник Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, АТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час і місце судового розгляду, а тому суд розглядає заяву у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.01.2014 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/5409/82/33354 від 27.06.2007 року в розмірі 64358 (шістдесят чотири тисячі триста п`ятдесят вісім) гривень 59 коп., а також 643,59 грн. судового збору.

Також судом встановлено, що 22.08.2018 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у вказаній справі видано виконавчі листи, які дійсні для пред`явлення протягом трьох років.

Виконавчі листи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Заявником були отримані лише 30 серпня 2019 року, що підтверджується Актом приймання-передачі документації від 30.08.2019 року за договором відступлення права вимоги від №114/2-11 від 27.06.2019 року.

Судом також встановлено, що 27 червня 2019 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль та АТ «ОКСІ БАНК» був укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-11 та договір відступлення прав за договорами іпотеки від 02 липня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. і зареєстрований у реєстрі під № 1007. Відповідно до зазначених договорів Первісний кредитор передав (відступив), а AT «ОКСІ» прийняв всі права вимоги до боржників за кредитними договорами та договорами забезпечення (іпотеки), у тому числі й до боржника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 .

В подальшому, між AT «Оксі» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» було укладено Договір відступлення права вимоги від 27 червня 2019 року, згідно до умов якого ПАТ «КІБ» передав (відступив), а новий кредитор прийняв всі права вимоги до боржників за кредитним портфелем, у тому числі до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Також до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» на підставі ст. 27 Закону України «Про іпотеку» перейшли права, які забезпечують зобов`язання Боржника за основним договором, а саме: за договором іпотеки № 014/5409/82/33354 від 27.06.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Резвановою І.Д., і зареєстрованим в реєстрі за № 2631, укладеним між AT «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_1 , про що між AT «Оксі» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» був укладений окремий правочин — договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 02.07.2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. і зареєстрований у реєстрі за №1009.

Таким чином, право вимоги кредитора за договором забезпечення та за всіма іншими документами щодо виконання зобов`язань позичальника перед кредитором, у тому числі процесуальне правонаступництво за рішеннями суду та виконавчому провадженню, перейшли до заставодержателя - ТОВ «Фінансова Компанія «Укрфінанс Груп».

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 року (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно зі ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Причина пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки.

Таким чином, оцінюючи вищенаведені докази у їх сукупності, враховуючи, що рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.01.2014 року в цивільній справі № 12635/13-ц залишається не виконаним, а виконавчий лист неможливо пред`явити до виконання у зв`язку із закінченням строку для пред`явлення його до виконання, суд приходить до переконання, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущений стягувачем з поважних причин, відтак, суд вважає обґрунтованою вимогу стягувача та такою, що підлягає до задоволення.

Що стосується вимог у іншій частині, то суд виходить з наступного.

Так, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та статті15 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Судова практика підтверджує, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року №6-122-цс13.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 761/14076/14-ц, від 25 квітна 2018 року у справі № 2-Н-148/09, від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 03 травня 2018 року у справі № 409/559/15-ц.

Згідно з частиною четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватися не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником. Тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Якщо виконавче провадження відсутнє, заміна сторони виконавчого провадження можлива та необхідна, так як не замінивши сторону, вона не зможе повторно звернутися до державної виконавчої служби, що передбачено Законом (правові висновки Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: ухвала від 22 січня 2014 у справі №6-46843св13; ухвала від 17 вересня 2014 у справі №6-16839св14; ухвала від 25 березня 2015 у справі №6-2196св15; ухвала від 13 травня 2015 у справі №6-7699св15; ухвала від 08 липня 2015 року по справі № 6-14289св15; ухвала від 04 листопада 2015 у справі №6-13709св15; ухвала від 4 листопада 2015 у справі №6-18867св15; ухвала від 30 вересня 2015 у справі №6-17432св15 та інші).

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Як вбачається з правової позиції, висловленої Верховним судом України у постанові від 20 листопада 2013 року по справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

При цьому, виконання судового рішення це заключний етап юрисдикційної діяльності. Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.

Після укладання між первісним кредитором і новим договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор вже позбавлений права на звернення до відповідного відділу виконавчої служби для виконання рішення ухваленого на свою користь, в свою чергу новий кредитор без відповідної ухвали суду ще не має права на надання виконавчих листів для виконання.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником, вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження тощо.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним стосовно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»).

У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від 11 грудня 2008 року в справі «Антонюк проти України» зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що є всі підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Тому, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 11, 12, 15, п. 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження», ст. ст. 22, 23 31 ч. 1 Закону України № 606-ХІV «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 7, 10, 44, 258-261, 263, 442, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання – задовольнити.

Замінити сторону у виконавчому провадженні - стягувача публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Укрфінанс Груп» (код ЄДРПОУ: 40326297; адреса: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63) за виконавчими листами, виданими на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 січня 2014 по справі № 308/12635/13-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/5409/82/33354 від 27.06.2007 року в розмірі 64358 (шістдесят чотири тисячі триста п`ятдесят вісім) гривень 59 коп., а також 643,59 грн. судового збору.

Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 січня 2014 по справі № 308/12635/13-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/5409/82/33354 від 27.06.2007 року в розмірі 64358 (шістдесят чотири тисячі триста п`ятдесят вісім) гривень 59 коп., а також 643,59 грн. судового збору

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Лемак О.В.