Рішення № 96763554, 06.05.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/1983/21

Провадження № 2-о/643/162/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2021

Московський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого Тимош О.М.,

за участю секретарів судового засідання Хотян К.В., Холод К.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи Безклітної Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області в особі Московського районного відділу ДМС України у м.Харкові про встановлення факту постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991,

в с т а н о в и в:

У лютому 2021 року заявник звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Комсомольськ-на-Амурі РФ у неповнолітньому віці в Україні за станом на 24 серпня 1991 року разом із матір`ю - громадянкою СРСР ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування вимог зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Комсомольськ-на-Амурі, де постійно проживав разом з мамою, батьком, іншими родичами до 1983 року. У 1983 році після розлучення батьків він разом з мамою переїхав до Харківської області, після чого повернувся та кілька місяців проживав з бабусею. У 1985 році разом з мамою ОСОБА_3 заявник переїхав до Харківської області на постійне проживання та з того часу територію України не покидав. 05.10.1984 місце проживання матері заявника було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

З 1988 року і по 31 серпня 1991 року заявник навчався у середній школі №23 м.Харкова. Станом на 24 серпня 1991 року заявник проживав разом з матір`ю та молодшим братом, однак зареєстрований не був. Станом на тепер заявник проживає за адресою: АДРЕСА_2 без реєстрації.

Органами міграційної служби заявнику було роз`яснено, що у разі відсутності штампу про реєстрацію місця проживання громадянина СРСР на території України за станом на 24.08.1991 або станом на 13.11.1991, за умови якщо особа фактично проживала на території України, необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту.

Від встановлення факту проживання заявника у неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року залежить можливість реалізувати передбачене законом право звернутися до міграційної служби із заявою про встановлення належності до громадянства України та отримання паспорту громадянина України.

Ухвалою судді від 08.02.2021 позовна заява була залишена без руху, надано час для виправлення недоліків.

24.02.2021 до суду на виконання ухвали про залишення позову без руху надійшли документи на виконання вимог суду.

26.02.2021 ухвалою судді відкрито провадження у справі.

Представником заявника було заявлено клопотання про допит свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яке було частково задоволено в частині допиту як свідка ОСОБА_4 . Судом було відмовлено у задоволенні як свідка ОСОБА_3 , у зв`язку із відсутністю можливості встановити її особу з підстав відсутності у неї відповідних документів.

У судовому засіданні заявник та його представник підтримали заяву, просили її задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви, вважала її обґрунтованою та такою, що відповідає меті задля досягнення якої його встановлення потребується заявникові.

Суд, вислухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

Зі свідоцтва про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 18.03.1999 вбачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Комсомольськ-на-Амурі Хабаровського краю Російської Федерації , мати - ОСОБА_3 (а.с.50,60).

14.08.1982 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклала шлюб з ОСОБА_6 та після шлюбу набула прізвище чоловіка « ОСОБА_3 » (а.с.58). Рішенням Чугуївського районного народного суду м.Чугуєва Харківської області від 19.12.1984 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було розірвано (а.с.59).

Відповідно до довідки №02.1-31/129 від 16.06.2017 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21.11.1988 по 31.08.1991 дійсно навчався в середній школі №8 і закінчив 7 класів (наказ по школі №8 від 31.08.1991 №26) та вибув до СПТУ-20 (а.с.6).

Відповідно до листа КЗ «Харківський ліцей №8 Харківської міської ради Харківської області» від 07.07.2020 №01-30/317 відповідно до архівних документів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.11.1988 прибув із середньої школи №23 та був зарахований до 5В класу середньої школи №8 м.Харкова (наказ по школі від 22.11.1988 №36). 31.08.1991 ОСОБА_1 вибув із 7В класу закладу освіти до СПТУ-20 (наказ по закладу освіти від 31.08.1991 №26) (а.с.7).

З наказу від 22.11.1988 №36 вбачається, що ОСОБА_1 зараховано у число учнів (а.с.8).

З наказу №26 від 31.08.1991 на підставі наданих довідок відраховано учнів серед яких ОСОБА_1 (п.41 наказу) (а.с.9-10).

На виконання ухвали суду КЗ «Харківський ліцей №8 Харківської міської ради Харківської області» направив лист №01-30/94 від 16.03.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно з 21.11.1988 був зарахований до 5 класу середньої школи №8 м.Харкова (наказ по школі від 22.11.1988 №36) та закінчив 7 класів (наказ по закладу освіти від 31.08.1991 №26). ОСОБА_1 вибув до СПТУ №20, мешкав за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.41). До довідки додано копію наказу, який раніше був доданий позивачем до заяви (а.с.42-43).

Дергачівською міською радою Дергачівського району Харківської області листом від 31.03.2020 №748/02-19 повідомлено, що станом на 31.03.2020 інформація щодо реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 не значиться. В період з 02.03.2016 по час звернення заяв про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання на території Дергачівської міської ради від даних громадян не надходило (а.с.12).

Відповідно до інформації, наданої відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області, наданої 27.04.2020 на адвокатський запит, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрованими не значаться (а.с.13-14).

За адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_4 (а.с.20).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що приблизно з 1988 року перебував у шлюбі з матір`ю заявника ОСОБА_3 . ОСОБА_1 був йому як син. Проживали вони однією сім*єю з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та спільним сином ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 ходив до школи поряд з домом. ОСОБА_1 та колишня дружина продовжують там жити до сих пір. З 1988 року ОСОБА_1 постійно проживає в Харкові і нікуди не виїжав.

У судовому засіданні на підставі наданих доказів встановлено, що в період з 21.11.1988 по 31.08.1991 ОСОБА_1 навчався у середній школі №8 м.Харкова, що свідчить про постійне проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Ч. 1 ст. 293 ЦПК України передбачає, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, в тому числі справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Ч.1 статті 315 ЦПК України містить перелік фактів, про встановлення яких суд розглядає справи.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, закон передбачає встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 ст.3 цього Закону, яка передбачає, що громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Відповідно до п.10 розділу ІІ Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженому Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону «Про громадянство України» належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію свідоцтва про народження;

в) один із таких документів:

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року;

- копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту його постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991, що має правове значення, в іншому порядку заявник не може довести вказаного факту, який підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Водночас суд не має достатніх доказів для встановлення проживання його разом із матір`ю ОСОБА_3 за станом на зазначену дату. До того ж факт його проживання разом з матір`ю не впливає на його право отримання громадянства України, а тому у цій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.258,259,263-265,268,293, 315, 319,273,352,354,355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області в особі Московського районного відділу ДМС України у м.Харкові про встановлення факту постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Комсомольськ - на - Амурі РФ у неповнолітньому віці в Україні за станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Московський районний суд м.Харкова.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.

Заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області, місцезнаходження: 61057, м.Харків, вул.Римарська, 24, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37764460.

Повне судове рішення складено 07 травня 2021 року.

Суддя О.М.Тимош