Рішення № 96762882, 28.04.2021, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/318/21

Провадження № 2/559/621/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Остапчук О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Степанюк Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області про визнання права власності за набувальною давністю на приміщення пилорами, загальною площею 101,6 кв.м, мотивуючи тим, що працюючи у КСП "Україна", в подальшому СВК "Верба", с. Верба Дубенського району Рівненської області, 01.03.2000 актом прийому-передачі членам новоствореного СВК "Верба" у власність з майна КСП "Україна" було передано майно, в рахунок належних майнових паїв КСП "Україна", зокрема приміщення пилорами. Зазначає, що свідоцтво про право на майновий пай в СВК "Верба" позивачці не видавалося, а через ліквідацію останнього, в подальшому і отримання такого свідоцтва виявилося неможливим. При цьому 28.03.2006 протоколом № 2 зборів засновників СВК "Верба" було вирішено питання щодо виділення майнового паю членам, які вийшли із СВК "Верба", зокрема для ОСОБА_2 виділено спірне приміщення пилорами на залишкову вартість 3315,75 грн. із видачою 01.04.2006 накладної за № 16 на дане майно. Вказана пилорами знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На вказане приміщення було виготовлено технічний паспорт. Вказує, що з 01.04.2006 на підставі отриманих від СВК "Верба" документів позивачка відкрито, вільно та добросовісно протягом 14 років користується зазначеним приміщенням пилорами, однак на теперішній час не може зареєструвати за собою право власності на вказне майно, через припинення існування СВК "Верба".

Ухвалою суду від 19.02.2021 позов залишено без руху. Недоліки позивачем усунені і 03.03.2021 відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання. 25.03.2021 ухвалою суду відмовлено Вербській сільській раді Дубенського району Рівненської області у прийнятті визнання позову та визнано обов`язковою явку представника Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області у судове засідання для розгляду справи по суті. 25.03.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві. Зазначивши, що будь-яких правовстановлюючих документів у позивачки на спірне майно нема, а віднак вона коритується таким відкрито, вільно та добросовісно протягом 14 років без належної на те підстави, що є підставою визнання за нею права власності на таке нерухоме майно за набувальною давністю.

Відповідач надав відзив на позов із вказівкою на визнання його в повному обсязі. Представниця відповідача у судовому засіданні вказала, що дійсно позивачка має у власності приміщення пилорами, однак право на земельну ділянку, на якій розташована остання, за собою позивачка не оформила, земельна ділянка не виділена внатурі, та представнику не відомо у чиїй власності перебуває така земля, припускаючи, що відноситься до територіальної громади. Будь-яких письмових підтверджень звернення позивачки до органу місцевого самоврядування з питань виділення такої земельної ділянки нема. Вказала, що спірну пилораму ніхто не ремонтував, вона перебуває у занедбаному стані.

Суд, заслухавши представників позивачки та відповідача, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, встановив наступні фактичні обставини, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як вбачається із трудової книжки НОМЕР_1 (а.с. 5, 24), ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 17.03.1999 Дубенським МВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний код НОМЕР_3 (а.с. 3-4), дійсно працювала в КСП "Україна" та в подальшому шляхом переведення в СВК "Верба" починаючи з 23.07.1997 та по 30.09.2002.

Відповідно до акту прийому-передачі членам новоствореного СВК "Верба" у власність майна КСП "Україна" на суму їх майнових паїв в господарстві від 01.03.2000 (а.с. 6, 25), КСП "Україна" в особі голови правління КСП ОСОБА_3 , який діє на підставі повноважень, наданих йому рішенням загальних зборів членів КСП "україна" (протокол від 01.03.2000 № 1). передає членам новоствореного СВК "Верба", які вийшли з членів КСП "Україна" згідно протоколу цих же зборів, у власність майно КСП "Україна" на суму їх майнових паїв із перерахуванням аткого майна.

Відповідно до протоколу № 2 від 28.03.2006 зборів засновників сільськогосподарського виробничого кооперативу "Верба" (а.с. 7, 26), акту приймання-передачі основних засобів від 01.04.2006 (а.с. 8, 27), накладної № 16 від 01.04.206 (а.с. 9, 28), ОСОБА_2 виділено та передано в рахунок майнового паю приміщення пилорами із залишковою вартістю 3315,75 грн.

Згідно довідки № 1691 від 13.07.2018 Вербської сільської ради (а.с. 10, 29), спірне приміщення пилорами, яке належить ОСОБА_2 , знаходиться у АДРЕСА_1 та щодо вказаної адреси відсутні відомості у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотук, єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 13, 32), а згідно довідки № 675 від 08.04.2021 Вербської сільської ради (а.с. 66), земельна ділянка по АДРЕСА_1 не формувалася у приватній, державній чи комунальній власності.

На вказане приміщення пилорами виготовлено технічних паспорт (а.с. 11-12, 30-31), замовник - ОСОБА_2 .

Згідно довідки від 21.10.2020 № 696/02-25 Вербської сільської ради (а.с. 14, 33), вказано, що процедура розпаювання бувшого КСП "Україна", СВК "Верба" проводилася без участі представників сільскої ради, документації по розпаюванню майна у сільську раду не передавалися, дійно працювала у СВК "Верба", однак будь-яких підтверджуючих даних щодо видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на майновий пай в СВК "Верба" нема, правонаступників ліквідованого орієнтовно у 2006 році СВК "Верба" нема, ОСОБА_2 відкрито володіє та користується приміщенням пилорами орієнтовно з 2006 року.

При вирішенні спору суд застосовує такі номи права.

Згідно із статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Аналіз указаної норми дає підстави для висновку про те, що за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.

При цьому необхідно виходити з того, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Отже, суду при вирішенні спору належить встановити саме факт добросовісності заявника на момент отримання ним майна, а саме, що у позивача, як володільця майна, не могло бути сумнівів у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження № 12-291гс18) зроблено висновок, що «[…] добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності – добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності».

Однак, спірне майно отримано позивачкою від СВК "Верба" в рахунок майнового паю, що підтверджується протоколом № 2 від 28.03.2006 зборів засновників сільськогосподарського виробничого кооперативу "Верба" (а.с. 7, 26), актом приймання-передачі основних засобів від 01.04.2006 (а.с. 8, 27), накладною № 16 від 01.04.206 (а.с. 9, 28), після передачі такого із КСП "Україна" на підставі акту прийому-передачі членам новоствореного СВК "Верба" у власність майна КСП "Україна" на суму їх майнових паїв в господарстві від 01.03.2000 (а.с. 6, 25), що підтверджує титульність володіння таким майном позивачки. При цьому виготовлений технічний паспорт на спірне майно є лише носієм технічних характеристик майна і не тягне за собою виникнення будь-яких прав, зокрема речових, на таке майно.

Разом з тим, пояснення представника позивачки щодо неотримання позивачкою свідоцтва про право на майновий пай в СВК "Верба", що вказує на відсутність титулу володіння у позивачки на вказане майно, судом визнається недостанім з огляду на те, що будь-яких підтверджень такого факту у матеріалах справи нема та представником позивачки не надано, при цьому відомості, наявні у довідці від 21.10.2020 № 696/02-25 Вербської сільської ради (а.с. 14, 33), лише вказують про відсутність у такої сільської ради відомостей про отримання позивачкою такого свідоцтва, а не вказують на твердження про неотримання останньою такого, що обгрунтовується Вербською сільською радою тим, що процедура розпаювання бувшого КСП "Україна", СВК "Верба" проводилася без участі сільської ради, а документація такого розпаювання сільській раді не передавалася. При цьому як у матеріалах справи, так і сторонами не надано будь-яких відомостей про те, чи з`ясовувалося останніми кому та куди передавалася документація після ліквідації СВК "Верба" для збереження.

Перед судом також не доведено факту фактичного володіння позивачем спірним майном з огляду на надані пояснення представнка відповідача у судовому засіданні щодо невчинення позивачем будь-яких дій по збереженню такого майна, здійснення його ремонту тощо, вказуючи, що останнє на даний час є занедбаним та ніким не використовується.

Окрім того, суд звертає увагу на відсутність будь-яких відомостей про правовий статус земельної ділянки, на якій знаходиться спірне майно, перебування її у користуванні позивача чи іншої особи, не визначена площа такої земельної ділянки, що підтверджується відповідюю №675 від 08.04.2021 Вербської сільської ради із вказівкою, що дана земельна ділянка ніколи раніше не формувалася у приватній. державній чи комунальній власності з 2004 року і по даний час.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за землею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (пункт 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18)). Тому не допускається набуття права власності на об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку, яке передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на такій земельній ділянці. Отже, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності набуває той, хто має речове право на землю. Оскільки позивач не має права власності чи будь-якого іншого речового права на вказану земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, а відтак останній не може набути права власності на вказане майно, зокрема і за набувальною давністю.

З огляду на вказане, зважаючи на не підтвердження у судовому засіданні при розгляді спрпави наявності усіх істотних умов, які давали б право набути право власності позивачці на спірне майно в порядку ст. 344 ЦК України, суд не вбачає підстав для задоволення позову та в останньому слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141-142, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України,

вирішив:

в позові ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області (місцезнаходження: вул. Львівська, 88, с. Верба, Дубенський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 04385238) про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Дата складення повного судового рішення - 07 травня 2021 року.

Суддя М.В. Панчук