Постанова № 9676205, 28.04.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2010 року <Текст >Справа № 2а-1480/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишева,

при секретарі судового засідання С.А. Данилова,

За участю представників сторін :

від позивача Гусельніков М.О.

від відповідача Крошка В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства ВТВ Банк в особі Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства ВТВ Банк до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.03.2010 № 000080807/0.

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства ВТВ Банк в особі Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства ВТВ Банк до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.03.2010 № 000080807/0.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити, а саме: визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 03.03.2010 № 000080807/0.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у вересні 2007 року для поліпшення відносин з клієнтом та в зв'язку з святкуванням дня машинобудівника були придбані та використані для поздоровлення клієнта філії квіти та цукерки. Ця обставина підтверджується наказом по Запорізькій філії №128/1 від 25.09.2007 «Про поліпшення відносин з клієнтом та у зв'язку із святкуванням 23.09.2007 дня машинобудівника», актом на списання від 27.09.2007, звітом про використання коштів від 27.09.2007.

Отже, списання квітів та цукерок оформлене згідно звіту працівника філії про використання коштів, затвердженого директором філії, в якому зазначено, що квіти та цукерки були використані на поздоровлення клієнта, тобто вони були використані під час проведення заходу, як витратні матеріали і подальше їх використання є неможливим. Крім того, жодної поставки (передачі) товару, переходу права власності не було.

Таким чином, позивач вважає, що посилання відповідача на пп.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив у повному обсязі, з підстав зазначених у запереченнях. Зокрема зазначивши, що Запорізька Філія ВАТ ВТБ Банк придбала для клієнтів товарно-матеріальні цінності (подарункову продукцію). Сплату за товар здійснено за безготівковим розрахунком згідно платіжного доручення.

В документах дня банківської установи знаходиться акт списання кондитерських виробів (цукерок «Raffaello» в кількості 3 коробки на загальну вартість суму 266,88 грн., та цукерки «»Solidarnosc delfina» 2 коробки на суму 48,86 грн.) та квіткової продукції (корзини квітів 159грн.) на загальну суму 474,74 грн. для поздоровлення відділу департаменту фінансів ЗАТ «ЗАЗ» зі святом дня машинобудівника та з метою поліпшення відносин з клієнтом філії, підписаний компетентною комісією, даний документ підтверджує безоплатне використання вищенаведеної подарункової продукції.

Відповідач зазначає, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Таким чином, безоплатна передача товарно-матеріальних цінностей (подарункова продукція) є базою для оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009, якою встановлені певні порушення чинного законодавства України.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №7/08-07/25970260 від 22.02.2010 про результати виїзної планової перевірки на підставі якого 03.03.2010 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000080807/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 254 грн., у тому числі основного платежу - 84 грн., штрафних санкцій - 170 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем не було оскаржене в адміністративному порядку до СДПІ, ДПА в Запорізької області, ДПА України.

Так п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає: у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. Тобто, головною ознакою застосування цього пункту є саме поставка товарів (робіт, послуг), але при цьому ця норма не стосується використання товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності підприємства.

Матеріалами справи встановлено, що списання квітів та цукерок оформлене згідно звіту працівника філії про використання коштів, затвердженого директором філії, в якому зазначено, що квіти та конфети використано на поздоровлення клієнта, тобто квіти та цукерки були використані під час проведення заходу, як витратні матеріали і подальше їх використання є неможливим. Жодної поставки (передачі) товару, переходу права власності не було.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів.

Так у випадку, коли зобовязання по податку на додану вартість не виникло, відповідно, не має необхідності у його документальному оформлені.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

5) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частиною 2 статті 71 КАС України у справах про протиправність рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок доказування правомірності таких рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем пп.4.2 ст.4, пп.7.2.3 п.7.2 та пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставним та необґрунтованим, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 03.03.2010 № 000080807/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 28.05.2010.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева