Постанова № 9676198, 14.05.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2010 року <Текст >Справа № 2а-552/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Щербині Л.М., за участю представника позивача Білана В.Л, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блик»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

до Головного державного податкового ревізора-інспектора сектору контролю відшкодування ПДВ відділу податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_2

про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Блик» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, Головного державного податкового ревізора-інспектора сектору контролю відшкодування ПДВ відділу податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, в якому позивач зазначив, що 08.10.2009 р. ним отримано акт від 30.09.2009 р. №116/23-2/2214214 «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки», складений Головним державним податковим ревізором-інспектором сектору контролю відшкодування ПДВ відділу податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_2 з питань щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Електропрогрес» за період січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, листопад, грудень 2008р. Актом встановлено порушення вимог цивільного та господарського законодавства, зокрема, укладання нікчемного правочину без мети настання реальних наслідків. Позивач вважає протиправними та такими, що порушують охоронювані законом права та інтереси підприємства, дії головного державного податкового ревізора ОСОБА_2 щодо проведення зазначеної перевірки та складання акту перевірки, оскільки діючим законодавством не передбачено проведення саме невиїзної документальної позапланової перевірки, що свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для проведення вищевказаної перевірки, у звязку з чим позивач просить суд визнати протиправними дії посадової особи ОСОБА_2 щодо проведення вказаної перевірки, складання за її результатами акту від 30.09.2009 р. та зобовязати відповідача припинити протиправні дії, які проводяться за результатами акту перевірки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просить суд визнати дії відповідача щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки протиправними та зобовязати припинити протиправні дії, які проводяться за результатами акту перевірки від 30.09.2009 р. №116/23-2/2214214.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не зявився, про причини неприбуття не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

08.10.2009 р. ТОВ «Блик» отримано акт від 30.09.2009 р. №116/23-2/2214214 «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки», складений Головним державним податковим ревізором-інспектором сектору контролю відшкодування ПДВ відділу податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_2 на підставі п.5 ч. 6 ст.11-1 Закону Україні «Про державну податкову службу в Україні» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Електропрогрес» за період січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, листопад, грудень 2008р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, «органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ».

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 11-1 вказаного Закону, у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10-ти робочих днів з дня отримання запиту, органи податкової служби проводять позапланову виїзну перевірку.

Таким чином, положенням зазначеного Закону не передбачено проведення невиїзних документальних позапланових перевірок, як зазначено в оскаржуваному акті перевірки.

Згідно п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 10.08.2005 № 327 (далі Порядок), перевірки субєкту господарювання податковими органами проводяться для встановлення відсутності чи наявності фактів порушення податкового, валютного чи іншого законодавства цим субєктом господарювання. Отже, мотивувальна частина акту перевірки повинна містити факт порушення податкового законодавства.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні з матеріалів справи та пояснень представників відповідача 13.05.10 р., наказ на проведення зазначеної перевірки начальником ДПІ не видавався, що суперечить вимогам ч. 9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р., якою встановлено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом / в редакції Закону від 25.03.05 р/.

Зазначення в акті про укладання ТОВ «Блик» цивільно-правових відносин, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди для ТОВ «Електропрогрес», з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки згідно акту планової виїзної перевірки ТОВ «Блик» з питань дотримання вимог податкового законодавства від 11.03.2009 р. №23/23-5/22142143 за період з 01.10.05 р. по 30.09.08 р. позивачем було сплачено до бюджету всі зобовязання по ТОВ «Електропрогрес».

Таким чином, в ході проведення перевірки не встановлено факту порушення позивачем податкового законодавства, а висновки посадової особи державної податкової інспекції ОСОБА_2, викладені в акті, ґрунтуються на тлумаченні норм Цивільного та Господарського кодексу України щодо укладання нікчемного правочину без мети настання реальних наслідків, що суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що головним державним податковим ревізором-інспектором сектору контролю відшкодування ПДВ відділу податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_2 порушено порядок проведення перевірки субєкту господарювання та відображення результатів проведеної перевірки відповідно до Порядку № 327, чим порушено охоронювані законом права та інтереси ТОВ «Блик», у звязку з чим вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Позовні вимоги позивача в частині зобовязання відповідача визнати відсутність у нього права проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Блик» та зобовязання припинити протиправні дії, які проводяться за результатами зазначеної перевірки відповідачем, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки визнання дій посадової особи ДПІ протиправними при складанні акту перевірки на таких підставах само по собі не вимагає додаткового зобовязання визнати проведення такої перевірки неправомірною, а факт протиправності дій посадових осіб відповідача, які проводяться ним за результатами зазначеної перевірки, позивачем суду не доведено.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, ст.ст.2, 8, 10, 11, 11-1,11-2 Закону України «Про державну податкову службу в України», п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 10.08.2005 № 327, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії головного державного податкового ревізора-інспектора сектору контролю відшкодування ПДВ відділу податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Захарової Аліни Анатоліївни неправомірними при складанні акту перевірки № 116/23-2/22142143 від 30.09.2009 р. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Блик».

В іншій частині позову позивачу відмовити.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя:Л.О.Нестеренко

Постанову виготовлено у повному обсязі 19.05.2010р.