Вирок № 96759811, 05.05.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7340/21

Провадження 1-кп/522/1759/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року Місто Одеса

Приморський районний суду міста Одеси у складі:

головуючого судді - Коваленка В.М.

за участю секретаря – Гасанова Р.Н.

провівши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальних провадженнях №12021164500000201 від 13.03.2021 року, №12020166500000779 від 11.12.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіркук Республіки Ірак, громадянина Республіки Ірак, не одруженого, студента ОНПУ, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Атаманенко І.В.

захисника - Радіонова О.Л.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

УСТАНОВИВ:

1)11.12.2020р. приблизно о 08 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні кімнати № НОМЕР_1 на п`ятому поверсі гуртожитку № НОМЕР_2 «ОНПУ» за адресою: м.Одеса, вул. М. Говорова, буд. 11-А, та реалізуючи злочинний намір на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, попросив у свого знайомого ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy M21», в корпусі чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_3 , під приводом здійснення дзвінка своїй матері, після чого покинув місце вчинення кримінального проступку, розпорядившись вказаним мобільним телефоном на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 5000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.190 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.

2).Крім того, 12 березня 2021 року приблизно о 18 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись у торгівельному залі магазину «Єва» №422 ТОВ «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740), розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Армійська, 6, маючи намір на вчинення крадіжки чужого майна та переслідуючи мету незаконного збагачення, впевнившись, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих мотивів, взяв з полиць чоловічу туалетну воду марки «Marco Venturi Aqua», об`ємом 30мл, вартістю 170 гривень 81 копійка, жіночу парфумовану воду марки «Marco Venturi Woman», об`ємом 30 мл, вартістю 174 гривні 01 копійка, жіночу туалетну воду марки «Lanvin А Girl in Capri», об`ємом 50 мл, вартістю 534 гривень 27 копійок.

В подальшому ОСОБА_1 , утримуючи при собі вищевказане майно, проходячи повз магнітні рамки, почув як спрацювала сигналізація та продовжив свій рух, покидаючи місце вчинення злочину. Помітивши дані дії, працівник магазину ОСОБА_3 вибігла з магазину в слід за ОСОБА_1 та висунула вимогу повернути викрадений товар. В свою чергу ОСОБА_1 , розуміючи що його злочинні дії викриті ОСОБА_3 , незважаючи на її не однократні вимоги повернути викрадений товар, розуміючи що вчинена ним крадіжка викрита, продовжив вчиняти правопорушення, а саме утримуючи при собі викрадений товар та залишив місце вчинення злочину, спричинивши ТОВ «РУШ» майнову шкоду на загальну суму 879 гривень 09 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, за ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

За сукупністю ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч.1 ст.190, ч.2 ст. 186 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 та ч.2 ст.186 КК України, визнав у повному обсязі, за вказаних обставин, підтвердивши факти, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, зазначивши, що підґрунтям вчиненого слугувало вкрай важке матеріальне становище та, як наслідок, відсутність коштів на лікування.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою винуватість у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України вважає їх доведеними та кваліфікує дії ОСОБА_1 в межах пред`явленого обвинувачення, а саме: за ч.1 ст.190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою; за ч.2 ст.186 КК України, за кваліфікуючими ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченомусуд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, є тяжким злочином проти власності, кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 КК України, є кримінальним проступком.

ОСОБА_1 є громадянин Республіки Ірак, не одружений, здобуває вищу освіту у Одеському національному політехнічному університеті, зареєстрований та фактично мешкає у гуртожитку в м.Одесі, у минулому до кримінальної відповідальності не притягувався, негативно характеризується за місцем проживання у зв`язку із наявністю конфліктів із іншими студентами. Крім того обвинувачений має довготривалу хворобу та страждає на післяопераційну міжреберну невралгію, потребує лікування та подальших обстежень, згідно довідки клініки святої Катерини від 21.06.2019 року.

Майнова шкода потерпілим відшкодована у повному обсязі, будь-яких претензій майнового характеру потерпілі до обвинуваченого не мають. Із потерпілим ОСОБА_2 обвинувачений повністю примирився, про що свідчить відповідна розписка від 19.04.2021 року.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування у повному обсязі завданої шкоди.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно ст.67 КК України, не встановлені.

З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого, його поведінку, стан здоров`я, ставлення до вчиненого, необхідність подальшого навчання у вищому навчальному закладі, відсутність претензій з боку потерпілих, наявність вказаних пом`якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 за вчинені ним кримінальні правопорушення покарання у вигляді обмеження та позбавлення волі, визначивши остаточне покарання за правилами ст.70 ККУ, та звільнивши від його відбування із випробуванням, оскільки на думку суду виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, вважаючи дане покарання достатнім для його перевиховання та попередження вчинення нових злочинів. При цьому негативна характеристика за місцем проживання з мотивів, які в ній зазначено, не може бути єдиною підставою для не застосування положень ст.75,76 ККУ, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Підстав для продовження дії запобіжного заходу суд не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.1-376 КПК України, ст.1-90 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.190 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

- за ч.2 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 встрок покарання термін його попереднього ув`язнення у період із 12.04.2021р. по день ухвалення вироку включно із розрахунку: один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.

На підставі п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Покласти нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, на орган з питань пробації за місцем його проживання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_1 з під варти в залі суду.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду від 23.03.2021 року по справі №522/4526/21, а саме з рюкзаку сірого кольору, з написом на фоні жовтого кольору фарбником темного кольору «REV OLU НОМЕР_4 », шапки в`язаної чотирьох кольорової.

Речові докази:

- оптичний носій СD-R диск з відеозаписом - зберігати у матеріалах кримінального провадження;

Рюкзак та шапку в`язану чотирьох кольорову -повернути за належністю ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а особою, яка тримається під вартою, протягом того ж строку з дня отримання копії вироку. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя:

05.05.2021