Ухвала суду № 96758166, 07.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 травня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1902/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Хом`якова В.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом керівника Олешківської окружної прокуратури до Відділу освіти, культури та спорту виконавчого комітету Ювілейної сільської ради Херсонського району Херсонської області, Ювілейної сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів та зобов`язати вчинити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Позовна заява не відповідає вимогам п. 4,5, 9, ч.5, ч.7 ст. 160 КАС України.

Суд звертає увагу, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. В ній зазначається виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги із зазначенням відповідних доказів, обгрунтування порушення оскаржуваною бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, а у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Частиною 4 ст. 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч.5 ст. 53 КАС).

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" існує лише два випадки для ствердження, що прокурор може представляти інтереси держави в суді, а саме:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 № року 3-рп/99, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 вказаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З викладених норм законодавства вбачається, що не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Згідно тексту позовної заяви, прокурор звернувся до суду з даним позовом для захисту порушених прав та інтересів дітей, які мешкають на території Ювілейної сільської ради. Посилається, що відділом освіти, культури та спорту виконавчого комітету Ювілейної сільської ради не вжитті заходи щодо передбачання бюджетного асигнування та фінансування розроблення проекту землеустрою під розташування закладу дошкільної освіти, а сільська рада не вжила заходи щодо розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку, яку використовує комунальний заклад дошкільної освіти ясли-садок "Калинка", що створює передумови для зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою, що може порушити права дітей на освіту. Ясли-садок користується земельною ділянкою без будь-яких правовстановлюючих документів. Ділянку в будь-який час може бути вилучено, або використано не за освітним призначенням. Орган, уповноважений державою звертатись до суду з позовом про спонукання органів держави або місцевого самоврядування у сфері охорони дитинства, забезпечення прав дітей на дошкільну освіту до вчинення повноважень відсутній, а тому реалізуючі надані законом повноваження, з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства, прокурор пред`являє даний позов самостійно.

В позовній заяві прокурор не зазначає, які саме права дітей у сфері дошкільної освіти порушені відповідачами, які визначені Конституцією України, Законом України "Про освіту", Законом "Про дошкільну освіту" або іншими нормативно-правовими актами тим, що відповідачі не оформляють правоустановчі документи на земельну ділянку, яким чином відсутність документів на право користування ділянкою у яслах-садку вплине на гарантоване державою право на безоплатну дошкільну освіту в комунальному закладі дошкільної освіти; на безпечні та нешкідливі для здоров`я умови утримання, розвитку, виховання і навчання; на захист від будь-якої інформації, пропаганди та агітації, що завдає шкоди її здоров`ю, моральному та духовному розвитку; на безоплатне медичне обслуговування у закладах дошкільної освіти; на захист від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять здоров`ю дитини, а також від фізичного та психологічного насильства, приниження її гідності; на здоровий спосіб життя та інші права, і кому на сьогодні належить земельна ділянка, якою користується без оформлення ясли-садок.

З огляду на викладене, суд вважає, що у даних спірних правовідносинах мова може йти про захист прав конкретних осіб, а саме дітей, які проживають на території Ювілейної сільської ради Херсонської області, а не про інтерес держави, як потребу у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Вказане свідчить про те, що в цьому випадку правом на звернення до суду для захисту прав дітей наділені батьки (чи особи, які їх замінюють), або прокурор в інтересах громадянина, але не прокурор в інтересах держави.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 р. у справі № 812/464/18.

Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що ясла-садок знаходяться у віданні відділу освіти, культури та спорту виконакому сільської ради, а майно (будівля) на праві власності належить сільській раді, виступати замовником технічної документації на земельну ділянку має власник будівлі школи. Разом з тим, прокурором не надано доказів того що власник ясел-садку або відділ освіти, культури та спорту виконкому мають обов`язок щодо оформлення документів на земельну ділянку, але не здійснюють або неналежним чином здійснюють свої обов`язки по такому оофрмленню, що і стало підставо для звернення прокурора до суду з адміністративним позовом.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що прокурор звертаючись до суду з цим позовом попередньо, до звернення до суду, повідомив про це територіальну громаду, або її виконавчі органи і на підставі взаємної згоди скористався процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Більш того, із змісту позову вбачається, що прокурор самостійно прийняв рішення про звернення до суду.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 25 квітня 2018 року у справі №8066/1000/17 та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 07 травня 2018 року у справі №910//18283/17.

З огляду на зазначене, суд встановив, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, прокурором не наведено існування передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме, зазначити інші підстави та надати докази на підтвердження повноважень на звернення до суду з даним позовом в інтересах держави, враховуючи викладені вище обставини.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд, -

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати прокурору десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1902/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя В.В. Хом`якова