Рішення № 96755526, 09.03.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2821/20

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора

до Товариства з обмеженою відповідальністю “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД”, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Мартусівка

про стягнення 2799890,54 грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД”

до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”

про визнання недійсним частини договору

Секретар судового засідання Мамчур А.О.

За участю представників:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Приходько Я.М. (дов. № 01-22/7-59 від 04.01.2021 р.);

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Гаврин Д.В. (дов. б/н від 05.01.2021 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” про стягнення 2609958,99 грн. боргу, 144666,10 грн. пені, 32256,83 грн. 3 % річних та 13008,62 грн. інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення умов Договору № 80.1-14/1-25 від 09.09.2014 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, укладеного між позивачем та відповідачем, не сплатив позивачу вартість наданих послуг за березень, квітень, травень 2020 року, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути 2609958,99 грн. заборгованості, 32256,83 грн. 3 % річних та 13008,62 грн. інфляційних збитків відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та 144666,10 грн. пені, посилаючись на п. 4.2. Договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2020 р. відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 12.11.2020 р.

05.11.2020 р. до господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД» надійшла зустрічна позовна заява, в якій воно просить суд визнати недійсним пункт 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1. пункту 1.1. договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-25 від 09.09.2014 р., укладеного між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД».

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовано тим, що пункт 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1. пункту 1.1. договору не відповідає вимогам пункту 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. “Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу”, оскільки до території, прилеглої до орендованого майна, відноситься і прибудинкова територія, порядок розрахунку витрат на утримання якої передбачений пунктом 11 Методики, а отже зміст пункту 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1. пункту 1.1. договору № 80.1-14/1-25 суперечить вимогам Методики щодо визначення розміру відшкодувань на утримання вказаного майна, а тому вказаний пункт має бути визнаний недійсним в силу вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

06.11.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що у разі ухвалення судом рішення про визнання недійсним пункту 5 таблиці № 1 пп. 1.1.1 п. 1.1 договору № 80.1-14/1-25, про що заявлено відповідачем у зустрічному позові у даній справі, це виключить задоволення позову в частині стягнення коштів за надані аеропортом послуги у березні 2020 року, розрахунок яких здійснено на підставі оскаржуваного пункту договору. Також, відповідач зазначає, що згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 11.03.2020 р. № 211 на усій території України з 12.03.2020 р. до 03.04.2020 р. установлено карантин, дію якого було продовжено згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. № 392, від 17.06.2020 р. № 500, від 22.07.2020 р. № 641, при цьому згідно з пп. 8 п. 2 постанови з 17.03.2020 р. до 22.05.2020 р. запроваджено заборону роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів. На виконання вказаної постанови з 17.03.2020 р. було тимчасово закрито пункти пропуску через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення, в тому числі в МА «Бориспіль», а відповідачем, в свою чергу, для працівників магазину безмитної торгівлі, розташованого в МА «Бориспіль», було запроваджено виконання завдань за межами робочих місць (вдома). За твердженням відповідача, наведене свідчить про те, що рахунки-фактури № 897/460 від 30.04.2020 р. та № 897/598 від 31.05.2020 р. є некоректними, оскільки 14 працівників відповідача у період з квітня по травень 2020 року фактично не знаходились у приміщенні магазину, розташованого в ДП МА “Бориспіль”, відтак, ДП “МА “Бориспіль” не міг надавати послуги працівникам ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” із забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці за вищевказаний період.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2020 р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” прийнято для спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

12.11.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він вказує на те, що наведені відповідачем за первісним позовом у відзиві обставини жодним чином не звільняють відповідача від обов`язку сплатити позивачу вартість наданих послуг з утримання орендованого нерухомого майна та наданих комунальних послуг.

17.11.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він просить суд відмовити позивачу за зустрічним позовом у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі. ДП “МА “Бориспіль”, заперечуючи проти зустрічного позову, зазначає, що зі змісту Закону України “Про оренду державного та комунального майна” вбачається, що Методика, затверджена постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 р., повинна застосовуватися лише в частині розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем. При цьому, ані Закон України “Про оренду державного та комунального майна” в редакції, чинній на час укладення договору, ані будь-який інший нормативно-правовий акт, не встановлює для ДП “МА “Бориспіль” обов`язку укладати договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг виключно на умовах, встановлених п. 11 Методики. Типова форма договору про відшкодування витрат Кабінетом Міністрів України та ФДМ не встановлена, отже сторони договору не позбавлені можливості визначити його умови на власний розсуд. При цьому, за доводами відповідача за зустрічним позовом, на ДП “МА “Бориспіль” поширюється дія положення “Про встановлення оплати за використання інфраструктури аеропорту” від 09.10.2010 № 02.12.-06-3, яке розроблено з метою компенсації витрат аеропорту на підтримку функціонування інфраструктури аеропорту. Таким чином, позивач та відповідач, з урахуванням норм вказаного положення, норм міжнародного права та законодавства України уклали договір на відповідних умовах, які є обов`язковими до виконання. Також, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що п. 5 таблиці № 1 пп. 1.1. п. 1.1 договору не суперечить законодавству України, при цьому у зустрічному позові позивач взагалі не вказує та не надає доказів, які б підтверджували порушення його прав. Крім того, з дати укладення договору № 80.1-14/1-25 по березень 2020 року позивач за зустрічним позовом систематично підписував акти здачі-приймання наданих послуг, акти звіряння розрахунків, без будь-яких зауважень (вмотивованих відмов від підписання актів) та заяв про порушення його прав чи невідповідності умов договору нормам чинного законодавства України. На переконання відповідача за зустрічним позовом, подання ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” зустрічного позову спрямоване на уникнення від свого обов`язку щодо сплати коштів за надані послуги за договором. Також, відповідач за зустрічним позовом заявляє про сплив позовної давності та застосування ст. 267 ЦК України до зустрічної позовної заяви.

27.11.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача за зустрічним позовом надійшли пояснення до зустрічного позову.

16.12.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача за зустрічним позовом надійшли пояснення до відзиву на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2020 р. продовжено строк підготовчого провадження до 28.01.2021 р.

22.01.2021 р. на адресу електронної пошти та 25.01.2021 р. до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи копію додаткового договору від 16.01.2021 р. до договору оренди № 1584 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Дане клопотання судом задоволено, оскільки вказаний доказ наданий під час підготовчого провадження, а його надання у строк, встановлений статтею 80 ГПК України, з огляду на дату укладення додаткового договору - 16.01.2021 р., було неможливим.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.02.2021 р.

02.03.2021 р. до господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про поновлення строків для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, в якому він просить суд визнати поважними причини пропуску для подання доказів, поновити йому процесуальні строки для подання доказів та долучити до матеріалів справи завірену копію договору від 19.08.2019 р. № 02.4-14.3-45, завірену копію листа від 02.08.2019 р. № 323-Б/П, завірену копію листа від 27.01.2016 р. № 39, роздруківку відомостей з системи контролю та управління доступом ДП МА «Бориспіль». Необхідність у поданні нових доказів ДП “МА “Бориспіль” обгрутовує поданням відповідачем за первісним позовом додаткового договору від 16.01.2021 р.

Дане клопотання ДП МА «Бориспіль» задоволено судом, оскільки причини неподання вказаних доказів у строк, встановлений ст. 80 ГПК України, обґрунтовано позивачем за первісним позовом, та необхідність їх подання виникла після подання відповідачем за первісним позовом додаткового договору від 16.01.2021 р. до договору оренди № 1584 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

У підготовчих засіданнях 12.11.2020 р., 17.12.2020 р. та 14.01.2021 р. та судових засіданнях 02.02.2021 р., 02.03.2021 р. судом оголошено перерву до 17.12.2020 р., 14.01.2021 р., 26.01.2021 р., 02.03.2021 р. та 09.03.2021 р. відповідно.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у підготовчих та у судових засіданнях первісний позов підтримав, а щодо задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у підготовчих засіданнях та у судових засіданнях проти задоволення первісного позову заперечував, а зустрічний позов підтримав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.06.2014 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” (орендар) укладено договір № 1584 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

27.12.2018 р. між сторонами договору оренди було укладено договір про внесення змін до договору від 11.06.2014 р. № 1584 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, яким сторони погодили внести зміни до пунктів 1.1, 3.1, 4.4, 10.1 та розділу 11 договору оренди.

Отже, вказані пункти договору оренди зазначаються з подальшими змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін від 27.12.2018 р.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди, з урахуванням змін, внесених договором про внесення змін від 27.12.2018 р., орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частина приміщення № 3.2.60, частина приміщення № 3.2.48, приміщення №№ 3.2.49, 3.2.58 на третьому поверсі термінала «D», загальною площею 797,8 кв. м. (далі – майно), розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» (термінальний комплекс «D», загальною площею 107850,5 кв.м., що перебуває на балансі державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31 жовтня 2018 року становить 70365960,00 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 1.2 договору оренди майно передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі.

Пунктом 5.10 договору оренди встановлено, що орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, шляхом компенсації комунальних послуг, податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. При цьому, витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих орендареві. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна з переліком всіх видів послуг та цін згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю.

Згідно з п. 7.1 договору оренди орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно з договором за актом приймання-передавання майна.

Даний договір укладено строком на 20 років, що діє з 11.06.2014 р. до 10.06.2034 р. включно (пункт 10.1 договору оренди, в редакції договору про внесення змін від 27.12.2018 р. до договору оренди).

01.07.2014 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” підписано акт приймання-передавання орендованого майна, який є додатком до договору оренди № 1584 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 11.06.2014 р., відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно – частини приміщення № 3.2.60, частини приміщення № 3.2.48, приміщення №№ 3.2.49, 3.2.58 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» (інв. № 47578), загальною площею 797,8 кв. м., розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Вказаний акт погоджено балансоутримувачем - ДП “МА “Бориспіль”.

09.09.2014 р. між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” (орендар) укладено договір № 80.1-14/1-25 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, із подальшими змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами від 24.10.2014 р. № 1, від 02.02.2016 р. № 2, від 19.02.2018 р. № 3, від 25.04.2019 р. № 4.

Відповідно до п. 1.1 договору № 80.1-14/1-25, в редакції додаткової угоди від 19.02.2018 р. № 3, у зв`язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - частини приміщення № 3.2.60, частини приміщення № 3.2.48, приміщення №№ 3.2.49, 3.2.58 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D», загальною площею 797,8 кв.м, для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі: балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги, вказані в таблиці № 1 (в редакції додаткової угоди від 25.04.2019 р. № 4), а саме: постачання теплової енергії (пункт 1); забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника (пункт 2); вода використана для прибирання 1-го кв.м приміщення самостійно (пункт 3); прибирання та вивезення твердих побутових відходів (пункт 4); водопостачання води холодної (пункт 5); водовідведення води стічної (пункт 6) - сплата за які визначається від обсягу наданих послуг в місяць з урахуванням встановленої вартості за одиницю вимірювання щодо кожного виду послуг. Також балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення функціонування приміщень загального користування. Щомісячна сплата розраховується за наступною формулою: чистий дохід орендаря х 18% - орендна плата (без ПДВ), де чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщенні відповідно до умов договору оренди № 1584 від 11.06.2014 р. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць. Орендною платою (без ПДВ) є плата, що нарахована за відповідний звітний місяць за користування орендованим приміщенням згідно з договором оренди № 1584 від 11.06.2014 р. (пункт 7).

Згідно з п. 1.4 договору № 80.1-14/1-25 розмір оплати за послуги, які зазначені в пунктах 1-4 Таблиці № 1 та всі послуги, що зазначені в Таблиці № 2 цього договору, залежить від фактичного їх об`єму, тарифів та витрат балансоутримувача, пов`язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Підпунктом 2.1.6 договору № 80.1-14/1-25, в редакції додаткової угоди від 19.02.2018 р. № 3, встановлено, що балансоутримувач зобов`язується щомісяця, до 12 числа місяця, наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок-фактуру за надані послуги за звітний місяць та складати Акт приймання-здачі виконаних послуг, який є контрольним та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості.

Відповідно до пп. 2.2.3 договору № 80.1-14/1-25, в редакції додаткової угоди від 19.02.2018 р. № 3, орендар зобов`язується щомісяця, з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії Балансоутримувача рахунок, Акт та раз на рік рахунок-фактуру на оплату земельного податку згідно з пунктом 1.1.2 договору. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання рахунку та Акта. Датою отримання рахунку та Акта вважається 15 число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний Акт орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів Акт не буде повернутий балансоутримувачу та ненадана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами. Підписання Акта орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.

Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 10.06.2024 р. (п. 6.1 договору № 80.1-14/1-25).

З огляду на те, що предметом зустрічного позову є визнання недійсним пункту 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1. пункту 1.1. договору № 80.1-14/1-25, на підставі якого ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" здійснено нарахування вартості наданих ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” у березні 2020 року послуг, то судом спочатку розглядається зустрічний позов.

Пунктом 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1 пункту 1.1 договору № 80.1-14/1-25 передбачено, що балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування. Щомісячна сплата розраховується за наступною формулою: чистий дохід орендаря х 18% - орендна плата (без ПДВ), де чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщені відповідно до умов договору оренди № 1584 від 11.06.2014 р. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць. Орендна плата (без ПДВ) є плата, що нарахована за відповідний звітний місяць за користування орендованим приміщенням згідно з договором оренди № 1584 від 11.06.2014 р.

Як на підставу визнання недійсним пункту 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1. пункту 1.1. договору № 80.1-14/1-25 від 09.09.2014 р., позивач за зустрічним позовом посилається на ч. 1 ст. 203 ЦК України та те, що вказаний пункт суперечить вимогам пункту 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. “Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу”.

Укладений договір за своїм змістом є договором надання послуг.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, позивач за зустрічним позовом, як на підставу визнання недійсним пункту 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1. пункту 1.1. договору № 80.1-14/1-25 від 09.09.2014 р. посилається на ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Договір № 80.1-14/1-25 від 09.09.2014 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю було укладено між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” на виконання умов договору № 1584 від 11.06.2014 р. оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД”.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 р. № 1774 «Про затвердження договорів оренди» затверджено, зокрема, Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, згідно з п. 3 якої до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов`язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про орендну державного та комунального майна» (в редакції чинній на час укладення договору оренди) Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Отже, визначена Кабінетом Міністрів України Методика повинна обов`язково застосовуватися лише в частині розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем.

Таким чином, ані Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, ані іншими нормативно-правовими актами, не встановлено для Державного підприємства обов`язку укладати договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг виключно на умовах, встановлених п. 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р.

Разом з цим, сторони договору не позбавлені можливості визначити його умови на власний розсуд та доповнити його пунктами із врахуванням особливостей орендованого майна, оскільки типової форми договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю не затверджено.

Відповідно до п. 11 вказаної Методики витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі.

Таким чином, Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, не регулює порядок визначення сторонами розрахунків з відшкодування витрат за утримання орендованого майна та інші послуги, надання яких та оплата яких визначається умовами окремих договорів, укладеними з балансоутримувачами такого майна.

Пунктом 5 таблиці № 1 пп. 1.1.1 п. 1.1 договору сторони передбачили надання послуг з підтримання належного стану території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території всього аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг і під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування.

Згідно з п. 14.1.205 Податкового кодексу України прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Таким чином, твердження позивача за зустрічним позовом про те, що п. 5 таблиці № 1 пп. 1.1.1 п. 1.1 договору встановлює плату за прибудинкову територію є помилковим, оскільки п. 5 таблиці № 1 пп. 1.1.1 п. 1.1 договору взагалі не містить терміну прибудинкова територія, а орендоване відповідачем нежитлове приміщення не знаходиться в багатоквартирному будинку.

У договорі не вказано, що він укладається на виконання п. 11 Методики, а тому відсутні правові підстави стверджувати, що зміст п. 5 таблиці № 1 пп. 1.1.1 п. 1.1 договору повинен відповідати положенням Методики.

Відтак, пунктом 5 таблиці № 1 пп. 1.1.1 п. 1.1 договору передбачено надання послуг, враховуючи особливості розміщення орендованого майна (частина пасажирського терміналу D аеропорту), які не охоплюються Методикою.

Отже, доводи позивача за зустрічним позовом стосовно того, що пунктом 5 таблиці № 1 пп. 1.1.1 п. 1.1 договору № 80.1-14/1-25 від 09.09.2014 р. встановлено плату за прибудинкову територію, тобто територію, яка прилягає до орендованого майна, є помилковими, оскільки, як вже зазначалось, поняття прибудинкова територія не є тотожним поняттю прилегла територія до орендованого майна, плата за підтримання належного стану якої встановлена у пункті 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1 пункту 1.1 договору № 80.1-14/1-25.

Надання балансоутримувачем послуг з підтримання належного стану прибудинкової території у пункті 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1 пункту 1.1 договору № 80.1-14/1-25 не встановлено, як і не встановлено плату за надання такої послуги.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку, що спірний п. 5 Таблиці № 1 п.п. 1.1.1 п. 1.1 Договору № 80.1-14/1-25 не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, зокрема положенням Методики, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, підстави для визнання вказаного пункту недійсним згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, яку заявлено позивачем за зустрічним позовом як підставу для визнання недійсним пункту договору, та ч. 1 ст. 215 ЦК України відсутні.

Як вже зазначалось, у відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач за зустрічним позовом заявив про сплив строку позовної давності для звернення до суду з зустрічним позовом та просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, в тому числі, на підставі ст. 267 ЦК України.

Позовна давність застосовується судом у разі наявності порушеного права позивача. Порушення права позивача за зустрічним позовом не встановлено під час розгляду справи.

Отже, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” за зустрічним позовом до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” не підлягають задоволенню.

Щодо первісного позову судом встановлено наступне.

На виконання п. 2.1.6 договору № 80.1-14/1-25 позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури та складено акти приймання-здачі виконаних послуг, а саме:

- рахунок-фактура № 897/381 від 31.03.2020 р. на суму 2599347,73 грн. та акт приймання-здачі від 31.03.2020 р. наданих послуг за березень 2020 року (підтримання аеропортом в належному стані території, прилеглої до орендованого майна) на суму 2599347,73 грн.;

- рахунок-фактура № 897/460 від 30.04.2020 р. на суму 5941,82 та акт приймання-здачі від 30.04.2020 р. наданих послуг за квітень 2020 року (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника; вода, використана для прибирання 1 кв.м приміщення самостійно; постачання теплової енергії) на суму 5941,82 грн.;

- рахунок-фактура № 897/598 від 31.05.2020 р. на суму 4669,44 грн. та акт приймання-здачі від 31.05.2020 р. наданих послуг за травень 2020 року (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника; вода використана для прибирання 1 кв.м приміщення самостійно) на суму 4669,44 грн.;

- рахунок-фактура № 897/714 від 30.06.2020 р. на суму 4669,44 грн. та акт приймання-здачі від 30.06.2020 р. наданих послуг за червень 2020 року (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника; вода використана для прибирання 1 кв.м приміщення самостійно) на суму 4669,44 грн.;

Вказані документи у 2-х примірниках отримано відповідачем (за первісним позовом) в бухгалтерії позивача (за первісним позовом), а саме: рахунок та акт за березень 2020 р. відповідачем отримано 13.05.2020 р.; рахунок та акт за квітень 2020 р. – 13.05.2020 р.; рахунок та акт за травень 2020 р. – 09.06.2020 р.; рахунок та акт за червень 2020 р. – 10.07.2020 р., що підтверджується копіями Реєстрів виданих/отриманих оригіналів документів за період надання послуг з 01.03.2020 р. по 31.03.2020 р., з 01.04.2020 р. по 30.04.2020 р., з 01.05.2020 р. по 31.05.2020 р., з 01.06.2020 р. по 31.06.2020 р.

Листами від 18.05.2020 р. № 261 та від 12.06.2020 р. № 304 ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” повідомило ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” про відмову від підписання Актів приймання-здачі наданих послуг за квітень та травень 2020 року та просило провести перерахунок наданих послуг у квітні та травні 2020 року, а саме: “Забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника - за місяць”, “Вода, використана для прибирання 1 кв.м приміщення самостійно - за місяць” у фактичному обсязі їх надання балансоутримувачем за фактичну кількість днів у квітні 2020 року та травні 2020 р.

У вказаних листах ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” зазначило, що листами № 183, від 17.03.2020 р., № 215 від 07.04.2020 р. та № 217 від 13.04.2020 р. воно повідомило балансоутримувача про появу незалежних від нього обставин, оскільки починаючи з 17.03.2020 р. по 22.05.2020 р. існували обставини, що унеможливлювали користування ним орендованого приміщення, а саме: відповідно до пп. 8 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 року до 22 травня 2020 року запроваджено заборону роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів; на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України “Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 287-р від 14.03.2020 р., з 17.03.2020 р. закрито пункт пропуску через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення в МА “Бориспіль”; з 17.03.2020 р. доступ до пасажирського терміналу "D" за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт “Бориспіль” обмежено балансоутримувачем. Таким чином, пасажирський термінал "D" за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт “Бориспіль” не функціонує; майно, розташоване всередині пасажирського терміналу "D" не використовується; всередині не перебувають працівники та/або відвідувачі орендаря; ним не здійснюються ремонтні роботи; орендар не отримував послуги під час дії запроваджених заходів доходу, адже не використовував об`єкт оренди (майно) згідно з договором № 80.1-14/1-25. Вказані обставини свідчать про те, що балансоутримувач не міг надавати послуги за договором № 80.1-14/1-25 орендареві, об`єм яких залежить від фактичного користування Орендарем (його працівниками) в квітні-травні 2020 року, та відповідно і неможливості користування орендарем у вказаний період майном.

Направлення вказаних листів на адресу ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” підтверджується описами вкладення від 18.05.2020 р. та від 12.06.2020 р., рекомендованим повідомленням № 0212112911399 від 18.05.2020 р. та конвертом № 0420526563440.

При цьому, будь-яких заперечень щодо підписання Акта наданих послуг від 31.03.2020 р. (підтримання аеропортом в належному стані території, прилеглої до орендованого майна) за березень 2020 року на суму 2599347,73 грн. ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” не висловило.

Відмови від підписання Акта приймання-здачі виконаних послуг від 31.03.2020 р. за надані ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” послуги з підтримання аеропортом в належному стані території, прилеглої до орендованого майна у березені 2020 року на суму 2599347,73 грн., ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” не надсилало.

Заперечення відповідача щодо рахунку за березень 2020 року не беруться судом до уваги, оскільки, як вже зазначалось, судом не встановлено підстав для визнання недійсним пункту договору, згідно з яким позивачем за первісним позовом здійснено нарахування вартості наданих відповідачу у березні 2020 р. послуг.

Також, не знайшли свого підтвердження доводи відповідача стосовно того, що нарахування вартості послуг отриманих відповідачем у березні 2020 р. позивачем здійснено до того, як відповідачем було надано позивачу довідку про чистий дохід, з урахуванням якої здійснюється таке нарахування, оскільки, рахунок-фактура та акт приймання-здачі виконаних послуг за березень 2020 р. датовані 31.03.2020 р., та саме в цьому звітному періоді (місяці) були надані відповідні послуги, а тому зазначені вище первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та умовам договору.

Як вже зазначалося, пунктом 5 Таблиці № 1 договору № 80.1-14/1-25 від 09.09.2014 р. передбачено, що щомісячна плата встановлена в розмірі 18% від чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі, за мінусом орендної плати (без ПДВ), де: чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів в орендованому Майні (чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць).

Чистий дохід Товариства з обмеженою відповідальністю “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД”, отриманий від діяльності в орендованій площі, за березень 2020 року складав 20704956,04 грн., що підтверджується довідкою, наданою відповідачем до бухгалтерії позивача згідно з пп. 2.2.2 договору № 80.1-14/1-25 від 09.09.2014 р.

Розмір орендної плати (без ПДВ) за березень 2020 року за договором № 1584 від 11.06.2014 р. становив 1560768,98 грн. (без ПДВ), що підтверджується виставленим позивачем рахунком-фактурою № 76/445 від 31.03.2020 р. та актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.03.2020 р.

Позивач просить стягнути з відповідача суму витрат балансоутримувача на підтримання аеропортом в належному стані території, прилеглої до орендованого майна за березень 2020 року, що становить 2599347,73 грн. ((20704956,04 грн. х 18% - 1560768,98 грн.) = 2166123,11 грн. + 20% ПДВ (що становить 433224,62 грн. від вказаної суми) = 2599347,73 грн.).

Судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснено відповідно до вимог п. 5 Таблиці № 1 договору № 80.1-14/1-25 від 09.09.2014 р. (пункт 7 Таблиці № 1, в редакції додаткової угоди від 25.04.2019 р. № 4), а отже він є вірним.

Відповідач проти позову заперечував в частині стягнення витрат на утримання орендованого нерухомого майна у квітні та травні 2020 року, оскільки у відповідності до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 11.03.2020 р. № 211 на усій території України з 12.03.2020 р. по 03.04.2020 р. установлено карантин, який згідно постанов Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. № 392, 17.06.2020 р. № 500, від 22.07.2020 р. № 641 було продовжено, при цьому згідно з пп. 8 п. 2 постанови з 17.03.2020 р. по 22.05.2020 р. запроваджено заборону роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів.

За твердженням відповідача, наведене свідчить про те, що рахунки-фактури № 897/460 від 30.04.2020 р. та № 897/598 від 31.05.2020 р. та відповідні їм Акти наданих послуг є некоректними, оскільки 14 працівників відповідача у період з квітня по травень 2020 року фактично не знаходились у приміщенні магазину, розташованого в ДП “МА “Бориспіль”, відтак, ДП “МА “Бориспіль” не міг фактично надавати послуги працівникам ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” із забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці за вищевказаний період.

Як вже зазначалось, судом задоволено клопотання відповідача за первісним позовом про долучення документів до матеріалів справи, а саме копії додаткового договору від 16.01.2021 р. до договору оренди № 1584 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, на зміст якого відповідач посилався в підтвердження того, що позивач не міг надавати відповідачу у квітні та травні 2020 р. послуги з водопостачання та теплоенергії, оскільки відповідач не міг використовувати орендоване майно за призначенням.

Судом встановлено, що 16.01.2021 р. між ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” та РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях укладено додатковий договір за реєстровим номером 973 до договору оренди № 1584 від 11.06.2014 р., відповідно до п. 2 якого сторони погодили, що враховуючи інформацію від Окремого контрольно-пропускного пункту “Київ” Державної прикордонної служби України (лист від 06.01.2021 р. № 23/128), в зв`язку із тимчасовим закриттям пунктів пропуску через державний кордон України для міжнародного пасажирського сполучення, зупиненням діяльності міжнародного пункту пропуску через державний кордон України для повітряного сполучення “Бориспіль”, обмеженням доступу до термінального комплексу (пасажирський термінал) “D”, неможливістю потрапляння на територію пункту пропуску “Бориспіль” та неможливістю користування орендованим майном через обставини, які знаходяться поза волею орендаря (не належить до його прав чи обов`язків згідно договору) та орендодавця, керуючись п. 6 ст. 762 та п. 3 ст. 631 ЦК України, Закону України від 04.12.2020 р. № 1071-ІХ “Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та п. 3.12 договору - на період часу, починаючи з 18.03.2020 р. по 14.06.2020 р. включно, протягом якого майно не могло використовуватись орендарем за цільовим призначенням згідно договору через обставини, за які орендар та орендодавець не відповідають, зупинити виконання сторонами умов договору, передбачених п. 3.6, 5.3, 8.4 договору. Сторони встановили, що в порядку передбаченому п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р. (зі змінами та доповненнями) умови п. 2 додаткового договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 18.03.2020 р. по 14.06.2020 р. включно.

Проте, зі змісту додаткової угоди не вбачається, що працівники ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” були позбавлені права доступу до орендованого майна.

Відповідно до пункту 1.2 договору № 1584 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, орендарю - ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” майно передано в оренду з метою використання за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі.

Отже, не використання орендарем за цільовим призначенням орендованого за договором майна, тобто неможливість функціонування магазину, не свідчить про те, що працівники ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” в цей час взагалі не знаходились в орендованому приміщенні.

Наказом № 51/49 Державної митної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24 січня 2006 р. затверджено Інструкцію про порядок розміщення на територіях пунктів пропуску через державний кордон України підприємств, що здійснюють господарську або іншу діяльність, пов`язану із забезпеченням діяльності пунктів пропуску, і підприємств (установ) сфери обслуговування (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції працівники підприємства, розміщеного в пункті пропуску, допускаються на територію пункту пропуску за перепустками, виданими начальником органу охорони державного кордону, згідно з графіком роботи підприємства. Для оформлення перепусток керівник цього підприємства подає начальникові органу охорони державного кордону список працівників підприємства, які за своїми функціональними обов`язками повинні перебувати на території пункту пропуску.

Згідно з п. 2.15 Інструкції працівники підприємства, що мають допуск на територію пункту пропуску, зобов`язані дотримуватись вимог режиму, установленого в пункті пропуску.

19.08.2019 р. між ДП МА «Бориспіль» та ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” укладено договір № 02.4-14.3-45 про оформлення та видачу перепусток.

Відповідач за первісним позовом листами звертався до ДП МА «Бориспіль» та інших уповноважених органів з проханням надати дозвіл на продовження терміну дії особистих перепусток для працівників ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД”.

Відповідно до п. 6.1.9 та п. 6.1.10 Правил здійснення господарської діяльності на території аеропорту «Бориспіль» № 01-35-16 від 11.03.2019 р. (далі - Правила), які відповідно до розділу 2 Правил є обов`язковими для виконання усіма суб`єктами господарювання, що знаходяться та/або здійснюють авіаційну/неавіаційну діяльність на території аеропорту «Бориспіль», допуск в контрольовану зону та зону обмеженого доступу, що охороняється, здійснюються через відповідні КПП та службові пункти контролю на безпеку. Забороняється прохід через пункти контролю на безпеку для пасажирів. Перебування на території визначених режимних зон аеропорту в неробочий час та в особистих справах забороняється.

З доданих позивачем за первісним позовом до матеріалів справи роздруківок відомостей з системи контролю та утримання доступом ДП МА «Бориспіль» вбачається, що працівники ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” у період з 01.04.2020 р. по 31.05.2020 р. проходили пункти догляду ДП МА «Бориспіль», тобто проходили до орендованого відповідачем за первісним позовом майна.

Проте, з вказаних роздруківок відомостей з системи контролю та управління доступом ДП МА «Бориспіль» не вбачається до якого саме орендованого нерухомого майна вказані особи проходили пункти догляду ДП МА «Бориспіль», оскільки між позивачем та відповідачем за первісним позовом було укладено декілька договорів оренди.

Отже, зазначеним спростовується твердження відповідача за первісним позовом щодо відсутності у період з квітня по травень 2020 року у працівників ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” можливості знаходитись в орендованому приміщенні.

З цього приводу судом встановлено наступне.

Підпунктом 2.2.14 п. 2 договору № 80.1-14/1-25 від 09.09.2014 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю встановлено, що орендар зобов`язується надавати балансоутримувачу перелік електрообладнання та кількість працюючих згідно з прикладеної до договору форми (додаток № 6). У разі зміни кількості працюючих в орендованому об`єкті та/або кількості, потужності, режиму роботи електрообладнання, своєчасно підготувати новий перелік, підписати відповідальною особою, та передати в службу головного електрика балансоутримувача для внесення відповідних змін в договір щодо передачі орендарю величини потужності електричної енергії та забезпечення його працівників санітарно – гігієнічними умовами праці.

Проте, відповідачем за первісним позовом не було вчинено дій на виконання вимог пп. 2.2.14 п. 2 договору, зокрема ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” не повідомляло ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” про зміну кількості працюючих в орендованому об`єкті згідно прикладеної до договору форми (додаток № 6).

Враховуючи те, що твердження відповідача за первісним позовом щодо відсутності у працівників ТОВ “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” можливості перебувати в орендованому приміщенні спростовується матеріалами справи, при цьому про зміну кількості працівників та іншу інформацію, передбачену пп. 2.2.14 п. 2 договору № 80.1-14/1-25 від 09.09.2014 р. відповідач за первісним позовом не повідомив ДП “МА “Бориспіль”, то твердження відповідача за первісним позовом про відсутність у нього зобов`язання з оплати рахунків-фактур № 897/460 від 30.04.2020 р. та № 897/598 від 31.05.2020 р. є помилковими.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, відповідно до п. 2.2.3 договору відповідач повинен відшкодувати позивачу як балансоутримувачу вартість витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за березень 2020 р. до 20.04.2020 р. у сумі 2599347,73 грн., за квітень 2020 р. до 20.05.2020 р. у сумі 5941,82 грн., за травень 2020 р. до 20.06.2020 р. у сумі 4669,44 грн. та за червень 2020 р. до 20.07.2020 р. у сумі 4669,44 грн. (тобто до 20 числа місяця, що слідує за звітним), розрахованих згідно з п. 5 Таблиці № 1 договору № 80.1-14/1-25 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 09.09.2014 р.

26.08.2020 р. відповідачем було сплачено 4669,44 грн. (за рахунком-фактурою № 897/714 від 30.06.2020 р.).

Таким чином, відповідачем взагалі не відшкодовано вартість витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг у березні, квітні та травні 2020 року у сумі 2609958,99 грн. (2599347,73 грн. + 5941,82 грн. + 4669,44 грн.).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, оскільки станом на час прийняття рішення відповідач відповідно до умов договору № 80.1-14/1-25 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 09.09.2014 р. заборгованість за надані позивачем послуги за березень, квітень та травень 2020 року не сплатив, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з у сумі 2609958,99 грн. підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути 13008,62 грн. інфляційних втрат та 32256,83 грн. 3% річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 32256,83 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 2599347,73 грн. за період з 21.04.2020 р. по 20.05.2020 р., у сумі 2605289,55 грн. за період з 21.05.2020 р. по 20.06.2020 р., 2609958,99 грн. за період з 21.06.2020 р. по 26.08.2020 р., у сумі 2605289,55 грн. за період з 27.08.2020 р. по 18.09.2020 р. При цьому, за період з 27.08.2020 р. по 18.09.2020 р. нарахування здійснює на меншу суму заборгованості, ніж існувала у вказаний період.

Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 32256,83 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 13008,62 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 2599347,73 грн. за травень 2020 року та на заборгованість відповідача у сумі 2605289,55 грн. за червень 2020 року.

Оскільки наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним, то позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 13008,62 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 144666,10 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача у сумі 2599347,73 грн. за період з 21.04.2020 р. по 20.05.2020 р., у сумі 2605289,55 грн. за період з 21.05.2020 р. по 20.06.2020 р., 2609958,99 грн. за період з 21.06.2020 р. по 26.08.2020 р., у сумі 2605289,55 грн. за період з 27.08.2020 р. по 18.09.2020 р. При цьому, за період з 27.08.2020 р. по 18.09.2020 р. нарахування здійснює на меншу суму заборгованості, ніж існувала у вказаний період.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що орендар зобов`язаний в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Оскільки наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, то позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 144666,10 грн. пені також підлягає задоволенню.

Отже, вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за подачу первісного позову відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача за первісним позовом, а за подачу зустрічного позову покладається на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД” (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, буд. 70, код 36953886) на користь Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код 20572069) 2609958,99 грн. (два мільйони шістсот дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім грн. 99 коп.) боргу, 144666,10 грн. (сто сорок чотири тисячі шістсот шістдесят шість грн. 10 коп.) пені, 32256,83 грн. (тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят шість грн. 83 коп.) 3% річних, 13008,62 грн. (тринадцять тисяч вісім грн. 62 коп.) інфляційних втрат та 41998,36 грн. (сорок одну тисячу дев`ятсот дев`яносто вісім грн. 36 коп.) судового збору.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 07.05.2021 р.

Суддя О.О. Рябцева