Ухвала суду № 96755480, 06.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.05.2021Справа № 910/1177/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши заяву державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОУКРЕНЕРГО» (пр-т Богдана Хмельницького, буд. 249, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000) до Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032) про стягнення 25 721 472,72 грн,

За участю представників сторін:

від позивача: Громов П.О.

від відповідача: Зеленковський О.О

ВСТАНОВИВ:

27.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОУКРЕНЕРГО» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 25 721 472,72 грн, та передана 28.01.2021 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОУКРЕНЕРГО» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 25 721 472,72 грн, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОУКРЕНЕРГО» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр-т Богдана Хмельницького, буд. 249, код 39767243) заборгованість у розмірі 21 786 286 (двадцять один мільйон сімсот вісімдесят шість тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 26 коп., пеню у розмірі 1 305 676 (один мільйон триста п`ять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 76 коп., штраф у розмірі 1 614 955 (один мільйон шістсот чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 59 коп., 3% річних у розмірі 324 516 (триста двадцять чотири тисячі п`ятсот шістнадцять) грн. 87 коп., інфляційні втрати у розмірі 690 018 (шістсот дев`яносто тисяч вісімнадцять) грн 83 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 385 821 (триста вісімдесят п`ять тисяч вісімсот двадцять одна) грн 81 коп.

28.04.2021 через загальний відділ діловодства суду від державного підприємства "Гарантований покупець" надійшла заява про відстрочку виконання рішення у справі № 910/1177/21.

Представником державного підприємства "Гарантований покупець", вищевказана заява обґрунтована, зокрема, скрутним фінансовим станом відповідача. Також, відповідач зазначає, що ним виконувалися договірні зобов`язання щодо періодичного здійснення платежів на користь позивача. При цьому, запроваджений державою механізм розрахунків передбачає, що здійснення розрахунків Гарантованим покупцем з виробниками електроенергії прямо залежить від забезпечення НЕК Укренерго оплати Гарантованому покупцеві, та наразі перед останнім у НЕК Укренерго наявна заборгованість у розмірі 28 335,01 млн. грн.

Зокрема зазначив, що у провадження Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/16664/20 за позовом Державного підприємства "Гарантований Покупець" до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення 25 724 290 343,04 грн.

Крім того, в поданій заяві відповідач звертає увагу на те, що станом на 23.04.2021 відповідно до Реєстру виробників за "зеленим" тарифом вже зареєстровано 877 суб`єктів господарювання, оплата отриманої від яких електроенергії в силу приписів п. 10.1 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, має здійснюватися пропорційно надходженню коштів на рахунки ДП "Гарантований покупець". В іншому випадку, на переконання заявника, йдеться про надання позивачу переваг перед іншими виробниками.

Також представником відповідача зазначено, що відповідно до балансу державного підприємства "Гарантований покупець" станом на 31.12.2020 р. дебіторська заборгованість становить 34 489 107 тис. грн тоді як кредиторська заборгованість 36 112 263 тис. грн, інших оборотних та не оборотних активів, як вбачається з балансу, що могли б бути направлені на погашення заборгованості перед виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, в Гарантованого покупця відсутні.

З вказаних підстав заявник просив відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 по справі № 910/1177/21 на термін один рік з моменту ухвалення рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 призначено розгляд заяви на 06.05.2021.

05.05.2021 від представника позивача надійшли письмові пояснення на заяву відповідача про відстрочку виконання рішення.

Відповідно до письмових пояснень представник позивача заперечує стосовно заяви про відстрочку виконання рішення у справі № 910/1177/21 з наступних підстав:

- відповідно до інформації з сайту Відповідача 30.04.2021 Державне підприємство «Гарантований покупець» розраховується з виробниками електроенергії з відновлювальних джерел (ВДЕ) за минулий рік. Зокрема, 29 квітня підприємство отримало 1 млрд грн від ПрАТ «ПЕК «Укренерго» для погашення заборгованості за 2020рік.

- 12 лютого 2021 року державне підприємство «Гарантований покупець» здійснило виплати виробникам електроенергії 4,46 млрд грн. за товарну продукцію 2020 року.

- 04.02.2021 Державне підприємство «Гарантований покупець» розпочало процес погашення заборгованості перед виробниками електроенергії 4 лютого 2021 року виробникам електроенергії перерахували кошти за товарну продукцію 2020 року та проінформувало, що Гарантований покупець сплатив за «зеленим» тарифом близько 0,9 млрд грн.

Крім того, представник позивача у письмових поясненнях звернув увагу суду на те що позивач при розгляді справи наголошував, що знаходиться в скрутному фінансовому положенні через невиконання Відповідачем своїх зобов`язань та надав до суду копію Кредитного договору за яким Позивач взяв кредит з лімітом 3 840 000 евро у АТ КБ ПРИВАТБАНК.

Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору, встановлено щомісячний графік зменшення поточного ліміту. На підтвердження сплати коштів АТ КБ ПРИВАТБАНК, Позивач надав - «Заключну виписку за період з 01.04.2021р. по 30.04.2021р.», за якою видно, що останній сплатив 1 547 451,11 грн. в якості погашення заборгованості, та залишок боргу складає 2 633 166, 30 евро.

У судове засідання 06.05.2021 представники сторін прибули.

Представник Державного підприємства «Гарантований покупець» просив задовольнити заяву про відстрочку виконання рішення з підстав викладених у заяві.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОУКРЕНЕРГО» заперечував стосовно задоволення заяви представника Державного підприємства «Гарантований покупець», просив відмовити у її задоволенні з підстав викладених у поясненнях.

Суд, розглянувши заяву представника відповідача про відстрочку виконання рішення, приходить до такого обгрунтованого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України).

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду.

Таким чином, ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Суд відзначає, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 Конституційного суду України по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 Конституційного суду України по справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.2013 Конституційного Суду України по справі № 17/2013.

Виходячи з того, що згідно зі ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, то обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Щодо тверджень відповідача відносно ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", суд зазначає, що згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов`язань.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

За таких обставин, факт відсутності фінансування, в т.ч. через надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати придбаної електроенергії та відповідальності за прострочення виконання, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання, а заявником не надано належних доказів, що у строк один рік з моменту постановлення рішення в даній справі відповідач отримає грошові кошти від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Судом також відхиляються посилання заявника, що грошові зобов`язання відповідача перед позивачем будуть здійснюватись протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років. При цьому суд виходить з наступного.

Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Однак, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань Державного підприємства "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено Договором та Порядком, і відсутні підстави для висновку про те, що означений вище законопроект буде розроблений, поданий та прийнятий у строк один рік з моменту постановлення рішення в даній справі.

Наявність 877 зареєстрованих суб`єктів господарювання, отриману від яких електроенергію відповідач має сплачувати, та погашення наявного розміру заборгованості відповідача перед позивачем не свідчать про надання позивачу переваг перед іншими виробниками.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поза як, заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність ускладнень під час виконання судового акту.

З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (боржником) всупереч приписів частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності коштів та винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення.

Відповідно до частини 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення (підписання) та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 07.05.2021

Суддя В.О. Демидов