Ухвала суду № 96752038, 06.05.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5471/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.

при секретарі Ганжа Д.О.,

за участі представника скаржника Сергієнка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу № 755/5471/21 за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марценюк Аліни, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», Акціонерне товариство «Альфа-Банк» про зняття арешту та заборони відчуження майна,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою у якій просить зняти арешт та заборону відчуження з майна накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 35148894 від 08.11.2010 року державним виконавцем ВДВС Конотопського МРУЮ Романчук Р.А.

Вимоги скарги обґрунтовано тим, що на виконанні Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебував виконавчий лист № 2604/4886/2012 виданий 18.05.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 253 702,82 грн.

Скаржник зазначає, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 на невизначене майно було накладено арешт на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.11.2010 року.

25 липня 2014 року виконавчий лист № 2604/4886/2012 виданий 18.05.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 253 702,82 грн. було повернуто стягувачу без виконання.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.09.2014 року ухваленим у справі № 577/3268/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк», Приватної фірми «Юнас» про визнання договору поруки припиненим було задоволено позовні вимоги, визнано припиненим договір поруки № 753/2-81 від 03.09.2008 року, укладеного між АКБ СР «Укрсоцбанк», Приватною фірмою «Юнас» та ОСОБА_1 .

Також скаржник вказує, що на даний час арешт на належне їй майно не знято, а повторно виконавчий лист № 2604/4886/2012 на примусове виконання не подавався. За повідомленням Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) підстави для зняття арешту з майна відсутні.

Дії державного виконавця пов`язанні із не зняттям арешту з майна скаржник вважає незаконними і такими, що порушують її права, оскільки вона позбавлена можливості розпоряджатися належним їй майном.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.04.2021 року відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи АТ «Альфа-Банк» (а.с. 19-20).

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 просив задовольнити вимоги скарги з наведених у скарзі підстав.

Представник суб`єкта оскарження та представник стягувача в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Начальником Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марценюк А. суду подана заява з проханням розглянути справу без участі їхнього представника. У заяві зазначено, що при вирішенні питання покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника суб`єкта оскарження та представника заінтересованої особи - стягувача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що в провадженні Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало виконавче провадження № 35148894 з примусового виконання виконавчого листа № 2604/4886/2012 виданого 18.05.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 253 702,82 грн. (а.с. 6, 7-8).

08 листопада 2012 року державним виконавцем Романчуком Р.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника на підставі якої відомості про обтяження внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - реєстраційний номер обтяження 13268264 (а.с. 4, 6, 7 зв.).

25 липня 2014 року державним виконавцем Романчуком Р.А. в рамках виконавчого провадження № 35148894 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник зазначає, що на даний час арешт на належне їй майно не знято, повторно виконавчий лист № 2604/4886/2012 на примусове виконання не подавався, натомість на звернення до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) отримано відповідь про відмову у знятті арешту з майна у зв`язку із відсутністю підстав для цього.

Вирішуючи питання можливості задоволення вимог скарги, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як убачається з положень п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції Закону від 21.04.1999 № 606-ХІV, що діяла на час повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції Закону станом на 25.07.2014 (дата винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

При цьому перелік підстав для закінчення виконавчого провадження наведений у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналіз вищевказаних ст. ст. 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження» дає можливості дійти висновку, що підставами для зняття державним виконавцем арешту з майна є закінчення (завершення) виконавчого провадження не пов`язане із направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінченням виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Відтак, повертаючи виконавчий документ стягувачу з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення та безрезультативним розшуком державним виконавцем майна боржника, у державного виконавця були відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 визначені частиною 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Повторне непред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем не є підставою для задоволення вимог скарги, оскільки за правилами процесуального закону у межах розгляду даного спору за поданою скаргою суд надає оцінку щодо правомірності дій державного виконавця при виконанні виконавчого документу.

За приписами ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням викладеного суд вважає, що наведені скаржником підстави для задоволення вимог скарги не гуртуються на положеннях закону, оскільки дії державного виконавця вчинялися відповідно до чинного законодавства та в межах повноважень, а відтак скарга задоволенню не підлягає, оскільки не знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження» у редакції від 21.04.1999 № 606-ХІV, ст. ст. 127, 353, 451 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії начальника Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марценюк Аліни, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», Акціонерне товариство «Альфа-Банк» про зняття арешту та заборони відчуження майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 06.05.2021 року.

Суддя