Постанова № 9675088, 26.05.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2010 р. справа № 2а-10531/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Кірієнка В.О.

при секретаріЛоминог А.М.

за участю:

представника позивача: Приходько В.В.

представника відповідача: Виборнов Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький мясокомбінат» до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції міста Донецька про зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецький мясокомбінат» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції міста Донецька про зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача суми у розмірі 6768,0 грн.

20.03.2009 приватним нотаріусом Трубнікової І.О. виконано виконавчий напис № 1789 про стягнення з позивача боргу за векселем в сумі 18930,0 грн. на користь ЗАТ «Словянськекологія», отже 08.05.2009 виконавчі провадження були обєднані, а загальна сума стала складати 196128,0 грн.

05.06.2009 відповідачем було винесено дві постанови:про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти у сумі 215740,80 грн., що містяться на банківському рахунку боржника; про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, але в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» жодний з вищезазначених документів не був надісланий на адресу позивача, про що він дізнався лише 20.04.2010 року з витягу Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Також було виявлено, що відповідачем 27.04.2010 року було накладено арешт на все майно позивача на загальну суму 28.817.347,74 грн., що перевищує суму стягнення в 147 разів.

Отже позивач вважає дії позивача незаконними та вчиненими з грубим порушенням діючого законодавства, просив позов задовольнити, а саме виключити з державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна від 27.04.2009 за № 8673142 та зобовязати відповідача привести відомості в державному реєстрі обтяжень рухомого майна про арешт рухомого майна позивача у відповідність до його постанов та актів опису і арешту на загальну суму 248.365.18 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача із заявленими позовними вимогами не згоден, у задоволенні позову просив відмовити, надав суду заперечення, у якому наполягав на закритті провадження по справі у звязку з тим, що позов не повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства. Крім того зазначив, що постанови на адресу ТОВ «Донецький мясокомбінат» надсилались, про що стверджують копії реєстрів вихідної кореспонденції та копія з журналу реєстрації вихідної кореспонденції 08-25. Щодо накладання арешту на майно посилався на ст. 55 ч.2 ЗУ «Про виконавче провадження».

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» із змінами та доповненнями від 21 січня 2010 року N 1837-VI примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно до ст. 5 державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Статтею 4 Закону передбачені наступні заходи примусового виконання рішень:

1) звернення стягнення на майно боржника;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Ознайомившись з матеріалами справи, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецький мясокомбінат» (31770861) зареєстрован виконавчим комітетом Донецької міської ради 05.12.2001 року за № 1266105 0008 000415 та знаходиться за адресою: 83059, місто Донецьк, Калінінський район, проспект Ілліча, будинок 15 (а.с. 26).

21.11.2008 року Донецьким окружним адміністративним судом по справі 2-а-1405/08 за позовом Прокурора Ленінського району міста Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима Дон», Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький мясопереробний комбінат», третя особа відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Донецьку про заміну способу та порядку виконання судового рішення був виданий виконавчий лист (а.с. 26), яким з ТОВ «Донецького мясопереробного заводу» стягувалась грошова сума замість речового майна у розмірі 6768 грн.

Приватним нотаріусом Трубніковою І.О. 20.03.2009 року виконано виконавчий напис № 1789 про стягнення з ТОВ «Донецький мясопереробний комбінат» боргу за векселем в сумі 189360,00 грн. на користь «Слов`янськекологія» (а.с.10) та на підставі того, що у відділі Державної виконавчої служби Калінінського управління юстиції у місті Донецьку знаходиться декілька виконавчих проваджень по стягненню суми боргу з ТОВ «Донецький мясокомбінат» 08.05.2009 року було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 11978350 до зведеного виконавчого провадження № 13282068 (а.с. 11). У звязку з тим, що позивачем (боржником) в добровільний строк виконавчий документ виконано не було, 05.06.2009 року відділом ДВС було винесено постанову про арешт коштів боржника з метою забезпечення виконання даного виконавчого документу та усунення можливості відчуження майна в сумі 215740,80 грн. що містяться на всіх рахунках в ЗАТ «Донгорбанк» (а.с.12-13). При проведенні незалежної оцінки арештованого й описаного майна, а саме 16 інвентарних обєктів, згідно звіту незалежної оцінки на 25.02.2010 року оціночна вартість склала 248365,18 грн.

Отже основним предметом спору є незгода позивача стосовно накладання арешту на все майно, а не у межах суми стягнення та його посилання на ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», тобто державний виконавець за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

З цього приводу суд зазначає, що на підставі вищезазначеної статті 55 Закону, державний виконавець має право, окрім накладання арешту у межах суми стягнення, також накласти арешт на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. Крім того в Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року № 74/5 також не вказано , що арешт може бути накладений лише у межах суми стягнення за виконавчими документами.

Стосовно посилання позивача про неотримання взагалі ніяких виконавчих документів всупереч до п. 5 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, суд не приймає до уваги, бо відповідачем на адресу ТОВ «Донецький мясокомбінат» 30.01.2009 року та 23.03.2009 року були надіслані постанови про відкриття виконавчого провадження та 12.06.2009 року постанова про накладання арешту, про що стверджує журнал вихідної кореспонденції ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку за 2009 рік. Дані постанови у відповідності до ч.1 ст. 27 Закону надсилалися позивачу та іншим адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

В свої позовних вимогах позивач просить зобовязати відповідача виключити з державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна від 27.04.2009 року за № 8673142, але статтею 59 Закону передбачено ,що майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту.

За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли витрати, пов'язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.

У всіх інших випадках по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Отже суд, не вбачає у діях відповідача протиправності, а також законних підстав для скасування постанови про накладання арешту та виключення запису про арешт нерухомого майна з державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький мясокомбінат» до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції міста Донецька про зобовязання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 26 травня 2010 року у присутності сторін.

Повний текст постанови складений 31 травня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кірієнко В.О.