Ухвала суду № 96749153, 07.05.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

07.05.2021 Справа № 419/867/21

Провадження № 1-кп/425/349/21

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Москаленко В.В.,

за участю секретаря

судового засідання Окрошко О.О.,

прокурора Вихрової Н.В.,

захисника Пивоварова В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смолянинове, Новоайдарського району, Луганської області, громадянина України, який зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 , - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Рубіжанського міського суду Луганської області знаходиться вказане кримінальне провадження.

06 травня 2021 року через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 днів, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, та які на даний час не зменшились.

Прокурор в судовому засіданні підтримала вказане клопотання.

Захисник заперечував проти клопотання прокурора, оскільки вказані прокурором ризики не відповідають дійсності, а саме: обвинувачений має тісні соціальні зв`язки, оскільки проживає разом зі своєю матір`ю, з роботи обвинуваченого звільнили незаконно -в зв`язку з даним обвинуваченням, але ж його вина ще не доведена . Обвинувачений все життя працював ,служив у ВСУ. Доказів того, що він буде впливати на свідків немає ,оскільки відсутні відповідні заяви свідків. Згоден, що є різик за п.5 ч.1 ст.177 КПК України –вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення,але той злочин є не тяжким. Просив змінити запобіжний захід –на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора, підтримав думку свого захисника.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема,до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину (п.3 ч.2 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.04.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.05.2021 включно.

При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд оцінює підстави, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підстави для продовження його дії з урахуванням конкретних обставин справи, беручи до уваги практику ЄСПЛ: чи є ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення у справі "Штегмюллер проти Австрії від 10 листопада 1969 р.); чи є ризик перешкоджання з боку обвинуваченого у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення у справі "Вемгофф проти Німеччини" від 27 червня 1968 р.); можливість вчинення ним подальших правопорушень (рішення у справі "Мацнеттер проти Австрії" від 10 листопада 1969 р.) та положення ч.1 ст. 178 КПК України, виходячи з необхідності уникнення ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину, за яке передбачено призначення покарання до 15 років позбавлення волі.

Як особистість обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Луганській області № 44 від 26.02.2021 звільнений зі служби цивільного захисту, тобто на теперішній час не має місця роботи, не має сталих соціальних зв`язків.

Виходячи з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_1 злочину, який є особливо тяжким, а також приймаючи до уваги ту обставину, що мета, підстави, які стали обставиною для обрання обвинуваченому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою є й надалі актуальними, оскільки, на думку суду, обвинувачений може переховуватись від суду, враховуючи тяжкість імовірного покарання; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час місцезнаходження предмета, схожого на дерев`яну биту, яким заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_2 , не встановлено, перебуваючи на свободі, обвинувачений може знищити зазначений предмет, який має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки судове провадження на даний час ще не розпочато, потерпілий та свідки у судовому засіданні ще не допитані, тому існує імовірність тиску на них з боку обвинуваченого, з метою зміни показань; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше засуджений, судимість не знята та не погашені, тобто є особою схильною до протиправної поведінки, а також відсутність даних про неможливість його утримування в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Суд вважає що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, раніше врахованим судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою та забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Також при вирішенні питання щодо продовження строків тримання під вартою суд вважає, що в даному випадку продовження строків тримання під вартою обвинуваченому є виправданим, оскільки існують істинні потреби публічного інтересу які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують вимогу поваги до особистої свободи (рішення ЄС з прав людини Прокопенко проти України, Лабітта проти Італії).

Керуючись ст.ст. 315, 370-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Строк дії даної ухвали обчислювати з 07 травня 2021 року по 05 липня 2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо така скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, ухвала суду, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Старобільський слідчий ізолятор».

Суддя В.В. Москаленко