Постанова № 9674722, 05.05.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2010 р. справа № 2а-4937/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:00 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Папазової Г.П.

при секретаріАбралава Н.Т.

за участю

представників позивачаНотченка В.Д. за дог. від 01.03.2009р.

Мурадова А.Л. за дов. від 26.04.2010р.

представників відповідачаПолторацької Т.В. за дов. від 12.02.2010р.

Клишнікова Д.О. за дов. від 09.03.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдингова компанія «ВНИИМЕТМАШ» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2010 року № 0000382341, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2010 року № 0000382341.

В обґрунтування позовних вимог ВАТ АХК «ВНИИМЕТМАШ» посилається на наступне. 29.12.2005 року позивач уклав договір купівлі-продажу, згідно якого він придбав у ОСОБА_5 будівлі загальною площею 446,7 кв. м, які розташовані на земельній ділянці площею 0,161 га. У звязку з тим, що частина земельної ділянки, а саме 0,061 га, використовувалась не за цільовим призначенням, позивач змушений був звертатись до певних установ для належного оформлення документів на землю. На теперішній час права власності на дану земельну ділянку у позивача не виникло, оскільки ним не отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку, а отже і не виникло обовязку платити податок на землю. Разом з цим, підприємством сплачується податок на землю від імені громадянина ОСОБА_5

Проте Словянська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 10.02.2010 року № 0000382341, яким визначила позивачу суму податкового зобовязання за платежем плата за землю в загальній сумі 6378,99 грн., у тому числі 1788,99 грн. за основним платежем, 4590 грн. штрафна санкція. Дане повідомлення-рішення було винесено на підставі акту перевірки № 523/22-0/26559041 від 29.01.2010р.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Наголошували на відсутності у позивача правових підстав сплачувати податок на землю, в звязку з чим просилив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача заперечували проти позову, посилаючись на наступне.

Словянською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ВАТ АХК «ВНИИМЕТМАШ» за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р. Під час проведення перевірки встановлено, що представництво ВАТ АХК «ВНИИМЕТМАШ» користується земельною ділянкою площею 1000 кв. м, яку придбало у громадянина ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі-продажу від 28.04.2006 року. При цьому встановлено, що податкові декларації з земельного податку ні ВАТ АХК «ВНИИМЕТМАШ», ні його представництво, яке фактично користується землею, протягом перевіряє мого періоду не подавало, нарахування та сплату податку не здійснювало, що призвело до заниження податкового зобовязання з земельного податку на 1788,99 грн. На підставі викладеного, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення та застосовані штрафні санкції на суму 4590 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач Відкрите акціонерне товариство Акціонерна холдингова компанія «ВНИИМЕТМАШ» є юридичною особою Російської Федерації, має в своїй структурі відокремлений підрозділ без права юридичної особи Представництво, яке створено рішенням Ради директорів від 24.12.2004 року та діє на підставі Положення про Представництво.

29 грудня 2005 року ВАТ АХК «ВНИИМЕТМАШ» придбав за договором купівлі-продажу у ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами під номером 3 по вулиці Комунарів у місті Словянську, розташований на земельній ділянці загальною площею 1610 кв. м.

28 квітня 2006 року позивач придбав у ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована у м. Словянську по вулиці Комунарів під номером 3, площею 0,1000 га, на якій розташовано нерухоме майно, належне покупцю на підставі договору купівлі-продажу. Цільове призначення земельної ділянки будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Державний акт на право власності на земельну ділянку позивачем на теперішній час не отримано.

З 28.12.2009 року по 18.01.2010 року Словянською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ВАТ АХК «ВНИИМЕТМАШ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року.

За результатами перевірки був складений акт № 523/22-0/26559041 від 29.01.2010р., в якому встановлено, що підприємство за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року не нараховувало та не перераховувало, а також не надавало до Словянської ОДПІ податкові розрахунки плати за земельну ділянку площею 1000 кв. м, розташовану за адресою Донецька область, м. Словянськ, вул. Комунарів, 3. Внаслідок цього занижено податкове зобовязання з плати за землю в сумі 1788,99 грн., в тому числі за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року у сумі 206,49 грн., за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 849,00 грн., за період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року у сумі 733,50 грн.

З наданих представниками сторін пояснень та матеріалів справи вбачається, що придбаний ВАТ АХК «ВНИИМЕТМАШ» житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами під номером 3 по вулиці Комунарів у місті Словянську фактично розташований на двох земельних ділянках, одна з яких площею 0,1000 га придбана позивачем за договором від 28 квітня 2006 року та друга, площею 0,0610 га, яка на теперішній час перебуває у власності ОСОБА_5, що підтверджується Державним актом на право власності від 30.05.2005 року серії ДН № 171592 і має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. При цьому тривале не оформлення Державного акту на земельну ділянку площею 0,1000 га позивач пояснює тим, що він має намір оформити один державний акт на обидві земельні ділянки, проте для цього необхідно змінити цільове призначення другої ділянки, що займає певний час.

Разом з цим, рішенням Словянської міської ради від 16.07.2008 року, цільове призначення земельної ділянки площею 0,0610 га змінено на землі транспорту, для обслуговування гаражу за адресою м. Словянськ, вул. Комунарів, 3.

Представниками позивача визнається той факт, що обидві земельні ділянки фактично використовуються Представництвом з моменту укладення договору купівлі-продажу будівлі, тобто з початку 2006 року. При цьому, увесь цей час позивач сплачує земельний податок за ОСОБА_5, що підтверджується довідкою Словянської ОДПІ від 11.01.2010 року про відсутність заборгованості з земельного податку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За статтею 14 Закону України «Про систему оподаткування» плата за землю (земельний податок) віднесена до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів).

Повноваження податкових органів визначені Законом України «Про Державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509. Зокрема статтею 10 даного Закону визначені функції державних податкових інспекцій, в тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

Контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів є податкові органи, що встановлено п.п. 2.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181.

Законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, є Закон України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року N 2535-XII (далі Закон № 2535).

Згідно статті 1 даного Закону податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Статтею 2 Закону № 2535 встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

За приписами статті 5 наведеного Закону визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до статті 120 Земельного Кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 5 даної статті встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Статтею 140 Земельного кодексу передбачені підстави припинення права власності на земельну ділянку, зокрема однією з підстав визначено відчуження земельної ділянки за рішенням власника.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ВАТ АХК «ВНИИМЕТМАШ», оскільки відсутність документів, які підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою не може бути підставою для несплати земельного податку. Ні Земельний кодекс України, ні Закон України «Про плату за землю» не передбачає звільнення від сплати земельного податку у разі відсутності документів при фактичному використанні земельної ділянки.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що до теперішнього часу вказана земельна ділянка є власністю ОСОБА_5, оскільки укладення ним договору купівлі-продажу земельної ділянки є реалізацією ним права на її відчуження, тобто прийняття рішення у відповідності до статті 140 Земельного кодексу.

Крім того, Законом України від 03.03.2009 року № 1066 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та обєднання земельних ділянок» (набрав законної сили 02.05.2009 року) внесені зміни до статей 125, 126 Земельного кодексу в частині виникнення права на земельну ділянку.

Зокрема, частиною 2 статті 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без змін її меж та цільового призначення, посвідчується також цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень наведеного закону визначено, що положення цього Закону щодо посвідчення права власності на земельні ділянки документами, зазначеними у частині 2 статті 126 Земельного кодексу України, поширюються також на випадки, коли зазначені документи було укладено до набрання чинності цим Законом, але державні акти на право власності на земельні ділянки видані не були та регламентує процедуру такого посвідчення нотаріусом.

Зазначені приписи Закону позивач не прийняті до уваги та не виконані.

Також суд зазначає, що зобовязання та санкції в оскаржуваному повідомленні-рішенні визначені виключно за земельною ділянкою площею 0,1000 га, тому суд не приймає посилання позивача на вчинення ним певних дій щодо зміни цільового призначення та оформлення землевпорядних документів на земельну ділянку площею 0,0610 га, яка є власністю ОСОБА_5 і не має відношення до предмету позову.

Представник позивача в судовому засіданні посилався також на постанову Словянського міськрайонного суду Донецької області, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 163-1 ч. 1 та 163-4 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно Нотченка Віктора Даніловича, у звязку з відсутністю вини останнього у скоєнні правопорушень.

Відповідно до п.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто відсутність вини особи у вчиненому порушенні не спростовує взагалі самого факту порушення податкового законодавства і не може бути доказом неправомірності прийнятого рішення в цілому.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що визначено частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання зазначеної вимоги закону, відповідач в судовому засіданні довів, що оскаржуване позивачем рішення субєкта владних повноважень було ним прийнято правомірно.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ВАТ АХК «ВНИИМЕТМАШ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2010 року № 0000382341 не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

В позові Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдингова компанія «ВНИИМЕТМАШ» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2010 року № 0000382341 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Папазова Г.П.