Рішення № 96745746, 05.05.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3484/21

Провадження № 2/750/1167/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Гольцової С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и в:

02.04.2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення з відповідача невиплаченої заробітної плати в сумі 27850 грн. 01 коп. та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 37968 грн. 75 коп.

Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Позивач перебував у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Чернігівський завод радіоприладів».

На підставі наказу № 47/к від 14.07.2020 року позивача було звільнено з посади слюсаря-ремонтника служби головного енергетика ПРАТ «ЧеЗаРа» на підставі п. 1 статті 40 КЗпП України - за скороченням штату, чисельності працівників.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 КЗпП України, обумовлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівникам здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно розрахункового листка ПрАТ «ЧеЗаРа» за вересень 2020 року вбачається, що нарахована, але не виплачена заробітна плата ОСОБА_1 складає 27850 грн. 01 коп.

Оскільки виплата позивачеві нарахованої, але не виплаченої заробітної плати не була проведена на час розгляду справи, а тому станом на 30.07.2020 підлягає стягненню в розмірі 27850 грн. 01 коп.

Згідно із частиною 1 статті 115 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно із частиною 1 статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За розрахунком позивача, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.07.2020 до 01.04.2021 складає 37968 грн. 75 коп. (135 робочих днів середньоденну заробітну плату - 281 грн. 25 коп.)

Відповідачем не надано доказів щодо спростування здійсненого позивачем розрахунку, а тому суд погоджується з розрахунком середнього заробітку наданого позивачем.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (абзац 3 пункт 2).

У пункті 8 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» вказано, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки позивач був звільнений з роботи 30.07.2020 року, тому з 30.07.2020 року по 01.04.2021 року (дата, по яку позивач заявив вимогу про стягнення середнього заробітку) минуло 135 робочих днів, у зв`язку з чим сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням середньоденного заробітку позивача - 281 грн. 25 коп., складає 37968 грн. 75 коп.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, з 37968 грн. 75 коп. до 10000 грн. 00 коп.

Вказана позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року у справі № 225/5266/18 (провадження № 61-7884св19).

У зв`язку із викладеним вище, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10000 грн. 00 коп. компенсації середнього заробітку, з урахуванням утриманих податків і зборів, тобто податки мають бути сплачені підприємством відповідно до стягнутої суми.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Таким чином, слід допустити рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць негайному виконанню.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, що складає 238 грн. 80 коп.

Також з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати в розмірі 908 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 13, 81, 83, 133, 141, 258, 259, 265, 279, 289, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, задовольнити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Захисників України, 25, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 14307392) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) невиплачену заробітну плату в розмірі 27850 грн. 01 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.07.2020 до 01.04.2021 у сумі 10000 грн. 00 коп. з урахуванням утриманих податків і зборів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь держави судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 238 грн. 80 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 06.05.2021.

Суддя Л.В. Карапута