Рішення № 96745742, 06.05.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3196/21

Провадження № 2/750/1115/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.

секретаря Гольцової С.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, третя особа - Друга Чернігівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

29.03.2021 позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання за позивачем, як спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в цілому право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву, просила прийняти рішення в межах чинного законодавства.

Представник Другої Чернігівської нотаріальної контори подала заяву про розгляд справи без її участі.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Республіки Ізраїль померла ОСОБА_2 , матір позивача по справі, що підтверджується посвідченням про смерть, видане 24 вересня 2020 року.

Після смерті ОСОБА_2 до складу спадщини увійшло право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 25 квітня 1995 року.

В подальшому ОСОБА_2 у зв`язку із втратою свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 25 квітня 1995 року було за життя видано дублікат свідоцтва про право власності на житло від 31.05.2013 па підставі якого було внесено відомості про право власності на вказану квартиру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 20).

Після смерті ОСОБА_2 , як спадкоємець за законом за першої черги, всю спадщину прийняла позивач по справі, її дочка ОСОБА_1 , яка своєчасно звернулася до Другої чернігівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого в нотаріальній конторі було заведено відповідну спадкову справу до майна померлої. Інші спадкоємці за законом або заповітом до майна померлої відсутні.

Факт перебування позивача та померлого спадкодавця у родинних відносинах як дочки та матері в повній мірі підтверджується матеріалами спадкової справи №831/2021, заведеної в Другій чернігівській державній нотаріальній конторі до майна померлої, та свідоцтвом про народження позивача (а. с. 17).

Постановою державного нотаріуса Другої чернігівської державної нотаріальної контори №608/02-31 від 19 березня 202.1 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом першої черги на квартиру, яка розташована, за адресою: АДРЕСА_1 після смерті матері, у зв`язку з тим, що спадкоємець не зміг надати оригіналу правовстановлюючого документу на це спадкове майно через його втрату.

З копії дублікату свідоцтва про право власності на житло від 31 травня 2013 року вбачається, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . належить ОСОБА_2 .

Як вбачається з інформаційної довідки КП «Чернігівське міжміське БТІ» №4601 від 28 листопада 2017 року, власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25 квітня 1995 року № НОМЕР_1 (а.с. 21).

У відповідності до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №4 07113967 від 12.12.2017 право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі дублікату свідоцтва про право власності на житло від 31.05.2013. виданого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (а.с. 22).

Позивач дійсно не зміг надати нотаріусу оригіналу зазначеного вище правовстановлюючого документу на спадкове майно - свідоцтва про право власності на житло, оскільки він не володіє інформацією про його місцезнаходження, так як воно було втрачено за життя померлим спадкодавцем, у зв`язку із чим позивачем було розміщено відповідне оголошення в газеті «Гарт» №4 3 (3025) від 25 березня 2021 року (а.с. 27).

Згідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У встановлений чинним законодавством строк позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В. Карапута