Рішення № 96739772, 05.05.2021, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/471/21

Провадження по справі 2/305/426/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2021 року Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді Ємчука В.Е.

за участі секретаря судового засідання Шемоти М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулася суд з позовом до ОСОБА_2 (далі Відповідач) про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання дитини. Позов мотивує тим, що 27 січня 2016 року Рахівський районний суд Закарпатської області розглянув цивільну справу 305/2197/15 провадження по справі 2/305/206/16 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та задовольнив позовні вимоги в сумі 800 гривень, щомісячно, починаючи з 02.12.2015 до досягнення дитиною повноліття. З часу прийняття вказаного рішення змінилися ціни на одяг, дитяче харчування, тощо у зв`язку з чим їй стало важко утримувати дитину. Водночас ОСОБА_2 працює в Чехії, матеріально забезпечений добре, в кінці січня купив мікроавтобус марки "Фольксваген", на якому поїхав у Чехію, отже він має можливість краще забезпечувати дитини. Дочка ОСОБА_3 займається у платному танцювальному гуртку, що вимагає додаткових витрат. У зв`язку з наведеним просить збільшити розмір аліментів з 800 гривень до 2395 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Рахівського районного суду від 07.04.2021 року було відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а Відповідачу був наданий строк протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, на подачу відзиву на позовну заяву і докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення Відповідача. Копію ухвали про відкриття провадження відповідач отримав 13.04.2021, однак ОСОБА_2 своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Суд, розглянувши подані позивачкою письмові документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого народилася дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27.01.2016 року в справі №305/2197/15-ц, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі по 800 грн. (вісімсот гривень), щомісячно, починаючи з 02.12.2015 року до досягнення дочкою повноліття. Дане рішення набрало законної сили 09.02.2016.

Як вбачається з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ЗУ «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ, такий визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет. Основні засади державної політики у цій сфері ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, та з метою забезпечення прав дитини на такі умови життя, які будуть достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В частині 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку з погіршенням матеріального становища отримувача аліментів, останній може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Та своєю чергою, значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Таким чином, зазначені положення закону вказують на те, що при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, а також погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

На час звернення позивачки у суд з позовом про збільшення розміру аліментів, дочці сторін вже виповнилось 7 років, вона досягла шкільного віку, а тому витрати на її утримання зросли, що є очевидним.

Виходячи саме з цієї обставини з якою і сам закон пов`язує підставу для зміни розміру аліментів і виходила ОСОБА_1 звертаючись до суду з даним позовом.

Слід зазначити, що станом на 15.03.2021 (момент звернення в суд з даним позовом) прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, а саме дітей віком від 6 до 18 років становив 2395 гривень, тоді як на час призначення аліментів такий прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становив з 01.01.2016 року тільки суму 1167 гривень.

А згідно зі ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Також ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

А звідси, отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Позивач, ОСОБА_1 , до позовної заяви додала реєстраційну картку транспортного засобу Volkswagen Transporter, 2007 року випуску, який 09.02.2021 року був зареєстрований за ОСОБА_2 , що свідчить про покращення його матеріального стану з часу ухвалення рішення про присудження до стягнення з нього аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , адже наявність у нього автомобіля дає йому можливість мати достатній заробіток для надання дитині необхідної матеріальної допомоги для її повноцінного зростання та виховання.

Акт обстеження житлово-побутових умов громадянки ОСОБА_1 підтверджує те, що вона проживає з дитиною в будинку батьків у задовільних умовах, працює вчителем, та потребує збільшення розміру аліментів на утримання дитини.

Зазначені докази у сукупності стверджують, що майновий стан ОСОБА_1 погіршився, оскільки на її утриманні перебуває дочка, яка у міру її підростання потребує все більших і нових витрат, які пов`язані з повноцінним харчуванням, забезпечення відповідним одягом і взуттям та засобами гігієни, понесення витрат на навчання, відвідування гуртків, та інший всесторонній повноцінний розвиток, забезпечення житлом і відповідне його утримання, що у сукупності забезпечує дитині гармонійний розвиток. Позивачка має незначний заробіток, оскільки працює вчителем. Власного житла не має, проживає з дитиною в будинку батьків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач ОСОБА_2 не надав суду будь-яких заперечень чи доказів з приводу того, що його матеріальний стан погіршився, змінився сімейний стан або погіршилось здоров`я, а наявний заробіток є мізерним та таким, що є недостатнім для сплати збільшених аліментів.

Позивачка ОСОБА_1 просить збільшити розмір аліментів до суми 2395 гривень, та, на думку суду, така сума аліментів, яку слід буде стягувати з ОСОБА_2 , буде адекватною та не обтяжливою для останнього.

Виходячи з цього, визначаючи збільшений розмір стягуваних аліментів, судом враховується те, що утримання повинно забезпечувати мінімальні потреби дитини, які необхідні для повноцінного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Оскільки ОСОБА_2 є молодою, працездатною особою, без якихось вад зі здоров`ям та має можливість заробляти. А відтак, збільшений розмір аліментів слід визначити у сумі 2395 грн, що буде відповідати принципу добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до абз. 4 п .23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішення законної сили.

Аліменти на утримання дитини згідно з ч. 1 ст. 191 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, однак, беручи до уваги те, що аліменти були вже присудженні рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області, а предметом судового розгляду є зміна розміру аліментів, то в даному випадку, змінений розмір аліментів повинен стягуватись з дня набрання рішення суду законної сили.

Крім того, оскільки судовий збір у сумі 908 грн не було сплачено при зверненні з позовом позивачкою, яка звільнена від сплати такого судового збору, то такий, з урахуванням задоволення позову, слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі по 2395 грн. (дві тисячі триста дев`яносто п`ять гривень), щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили й до досягнення дочкою повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 908 гривень судового збору на рахунок: отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Рахівська тг/22030101 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA088999980313111206000007449 код класифікації доходів бюджету 22030101 призначення платежу *;101 судовий збір.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: В.Е. Ємчук