Ухвала суду № 96736775, 26.03.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55805/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення судової експертизи

26 березня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О.,

секретар судового засідання Хабеця О.О.,

справа № 757/55805/20-ц

учасники справи:

позивач-1: ОСОБА_1

позивач-2: ОСОБА_2

відповідач-1: ОСОБА_3

відповідач-2: ОСОБА_4

третя особа: Київська міська рада

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Клюци Сергія Олександровича про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , третя особа - Київська міська рада, про зобов`язання демонтувати перегородку в загальному коридорі житлового будинку, визнання договору купівлі-продажу недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року до суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивачі порушують питання про зобов`язання відповідачів своїми силами та за власні кошти звільнити місця загального користування (коридор) на першому поверсі 1-го під`їзду житлового будинку АДРЕСА_1 , шляхом демонтування влаштованої перегородки, яка утворює додаткове приміщення площею 10 кв.м. до квартири АДРЕСА_3 цього будинку, а також визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02.02.2018 року вищевказаної квартири, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

26.03.2021 року від представника відповідача ОСОБА_7 - адвоката Клюци С.О. надійшло клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 155-157), на розсуд якої поставити питання: чи відповідає нежитлове приміщення АДРЕСА_3 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність? Чи можливо усунути такі невідповідності іншим шляхом ніж демонтажем перегородок у приміщенні, якщо так - то що це за способи?

Суд, вивчивши матеріали справи, клопотання представника відповідача про призначення експертизи, дослідивши письмові докази дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. При цьому учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Заявлене представником відповідача клопотання стосується предмета доказування, встановлення якого потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Однак дана справа розглядається у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Таким чином, при вирішенні питання про призначення експертизи у даній справі позивачі будуть позбавлені можливості висловити свою думку з цього приводу і запропонувати суду свої питання, а також висловити свою думку щодо експертної установи.

В такому разі матиме місце обмеження процесуальних прав сторони та порушення принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства.

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд при цьому, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Крім цього заст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до розділу ІІІ ЦПК України позовне провадження може здійснюватися в порядку загального (зокрема глави 6-9 розділу ІІІ ЦПК України) або спрощеного (зокрема глава 10 розділу ІІІ ЦПК України) позовного провадження.

Із вказаних частин ЦПК України вбачається, що загальне позовне провадження, включає в себе певні стадії, які відповідно не містить спрощене позовне провадження.

Так, однією із важливих відмінностей цих проваджень є стадія підготовчого судового засідання (ст.ст. 196-198 ЦПК України), яка наявна у загальному позовному провадженні та відсутня у спрощеному.

Відповідно до ст. 196 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Також, згідно ст.197 ЦПК України, підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд:

1) оголошує склад суду, а також прізвища, імена та по батькові секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з`ясовує наявність підстав для відводів;

2) з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;

3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;

4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;

5) може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;

6) з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;

7) з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;

8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення;

10) вирішує заяви та клопотання учасників справи;

11) направляє судові доручення;

12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення;

13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення;

14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення;

15) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;

16) встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;

17) з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;

18) вирішує питання про колегіальний розгляд справи;

19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

За статтею ж 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справив в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно підготовче судове засідання є важливою та невід`ємною частиною загального позовного провадження. У спрощеному провадженні така стадія відсутня і, відповідно, питання, які вирішуються на стадії підготовчого судового засідання не вирішуються у такий же спосіб під час спрощеного позовного провадження. В протилежному випадку ця різниця проваджень нівелювалась би.

Умови за яких суд призначає експертизу, визначені у ст. 103 ЦПК України.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

З вищенаведеного вбачається, що питання про призначення експертизи вирішується у підготовчому судовому засіданні, яке може бути проведене виключно у загальному позовному провадженні.

Дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки підпадає під ознаки малозначної.

За таких обставин слід дійти висновку, що призначення експертизи у спрощеному позовному провадженні не передбачено чинним процесуальним законодавством.

При цьому головуючий суддя у справі наділений дискреційними повноваженнями, в частині надання можливості сторонам представити свої аргументи та докази, а також доводи на підтвердження заявлених вимог, їх заперечень та обраних способів захисту.

Резюмуючи наведене суд повинен відмовити у вчиненні такої процесуальної дії, як така, що не передбачена у цьому виді провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 102, 103, 353-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Клюци Сергія Олександровича про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , третя особа - Київська міська рада, про зобов`язання демонтувати перегородку в загальному коридорі житлового будинку, визнання договору купівлі-продажу недійсним - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.О.Матійчук