Ухвала суду № 96735712, 06.05.2021, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/144/21

Провадження № 1-кп/702/40/21

У Х В А Л А

про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

06.05.2021 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участі секретаря судового засідання Махомети І.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище клопотання прокурора Монастирищенського відділу Уманської окружної прокуратури про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Монастирище Черкаської області, громадянина України, місце державної реєстрації - АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання - АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12021250320000054 від 21.01.2021 за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Лозової К.В.,

захисника Іванова А.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1

в с т а н о в и в :

В провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 307 КК України.

05.05.2021 на адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду від 23.01.2021 відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов`язків зі строком до 23.03.2021.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 18.03.2021 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби з 20 год 00 хв до 06 год 00 хв строком на 60 днів до 16.05.2021 включно.

На даний час судовий розгляд вказаного кримінального провадження не завершено, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та підтверджені ухвалою Уманського міськрайонного суду від 23.01.2021 та ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 18.03.2021 не зменшились та продовжують існувати, що в свою чергу є підставою для подальшого застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховування від суду, незаконному впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Просить продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний час доби строком на два місяці, з покладенням на обвинуваченого обов`язків: прибувати до прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися за межі м. Монастирище та Монастирищенської об`єднаної громади без дозволу прокурора або суду.

В судовому засіданні прокурор Лозова К.В. клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 підтримала повністю, просить його задовольнити, пояснила, що на даний час ризики не зменшились, інші більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти ризикам встановленим на досудовому розслідуванні та слідчим суддею при обранні та суддею при продовженні даного запобіжного заходу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 проти клопотання прокурора заперечував повністю та просив застосувати до нього більш м"який запобіжний захід, оскільки він хоче влаштуватись на роботу у ВАТ "Монфарм", дана робота є позмінною та передбачає зміну в нічний час. Доказів того, що він звертався до уповноважених осіб з приводу працевлаштування надати не може.

В судовому засіданні захисник Іванов А.А. проти задоволення клопотання прокурора заперечував та пояснив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України прокурором не обгрунтовані, не доведено, що більш м"який запобіжний захід не може запобігти ризикам зазначеним у клопотанні. ОСОБА_1 хоче влаштуватися на роботу, проте не може реалізувати це право перебуваючи під нічним домашнім арештом. Просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання, матеріали справи в розрізі клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За змістом ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Санкцією ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.01.2021 до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 23.03.2021 та покладено на ОСОБА_1 обов`язки: прибувати до слідчого Уманського РУП ГУНП в Черкаській області та прокурора Уманської місцевої прокуратури Черкаської області за першою вимогою; не відлучатися за межі м. Монастирище та Монастирищенської об`єднаної територіальної громади без дозволу слідчого, прокурора або суду; цілодобово не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 18.03.2021 продовжено дію запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби строком на 60 (шістдесят) днів, із забороною обвинуваченому залишати житло за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період доби з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин та покладено на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися за межі м. Монастирище та Монастирищенської об`єднаної територіальної громади без дозволу прокурора або суду.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу. (ч. 3 ст. 199 КПК України).

Під час обрання запобіжного заходу слідчим суддею від 23.01.2021 органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України доказами, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_2 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України. Вказані докази були досліджені при обранні обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та при продовженні строку запобіжного заходу.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів у їх сукупності, судом встановлено, що зазначені у клопотанні обставини обвинувачення мають місце, прокурором доведено існування ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, для запобігання яким ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід. Дані ризики не зменшились та продовжують існувати і надалі.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Крім цього, в умовах безвізового режиму України з країнами Європейського Союзу обвинувачений може швидко та безперешкодно виїхати за межі України і таким чином переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Відтак суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та його продовження, не зменшився.

Так само і ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження.

Крім цього, суддя вважає, що не перестала існувати можливість того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказане підтверджується способом вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При цьому, вирішення питання про продовження чи непродовження строку дії застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу так і доцільності зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання не може вирішуватися виключно на підставі його позитивної процесуальної поведінки та його намірам влаштуватися на роботу, на що посилався у своєму запереченні захисник. Той факт, що на даний час обвинувачений ОСОБА_1 належним чином виконує свої процесуальні обов`язки, лише підтверджує вірність висновків слідчого судді при застосуванні до підозрюваного виду запобіжного заходу та необхідність продовження строку дії такого запобіжного заходу.

З огляду на наведені обставини обвинувачення, тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_1 в разі визнання його винуватим, переконливість наявних ризиків, які не зменшились та продовжують існувати суд вважає, що прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вказаним вище ризикам, а тому вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, застосованого до ОСОБА_1 , на запропонований прокурором строк.

Крім цього, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, в обсязі запропонованому прокурором, що є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 176, 177, 181, 193, 194, 196, 331, 369-372, 392 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Продовжити дію запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби строком на 60 (шістдесят) днів.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_1 залишати житло за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період доби з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Монастирище та Монастирищенської об`єднаної територіальної громади без дозволу прокурора або суду;

Встановити строк дії ухвали до 04.07.2021.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого, прокурору та направити до СПД № 1 ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області для виконання.

Ухвала самостійному оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М.Жежер