Ухвала суду № 96732235, 05.05.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 178/631/20

№ провадження 1-кп/208/80/21

УХВАЛА

05 травня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів: головуючого, судді Савранського Т.А., судді Похвалітої С.М., судді Забєліної О.Л., при секретарі Луценко Л.О., за участю прокурора Хижниченко Є.Л., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Адигезалова М.А., перекладача Неємех І.Г.,

у відкритому судовому засіданні розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Палестини, не працюючого, не одруженого, маючого повну середню освіту, не зареєстрованого на території України, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених за ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться вищезазначене кримінальне провадження. Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурором заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, яке обгрунтовано наступним.

Обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, так як незаконно знаходиться на території України, строк дії тимчасового посвідчення на право перебувати на території України, сплив у 2017 році. На момент затримання ОСОБА_3 не працював, постійного джерела доходу не мав, не має стійких соціальних зв`язків на території України, обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді від 10 до 15 років позбавлення волі, або довічне ув`язнення. Обвинувачений знаходячись на свободі може незаконно впливати на свідків, з якими особисто знайомий, що підтверджено документально, може перешкодити судовому розгляду справи іншим чином, знищити, спотворити чи переховати речі та документи, які мають значення для справи.

Захисник та обвинувачений, кожен окремо, залишили вирішення клопотання прокурора на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, встановив наступне.

Згідно вимог ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження як вони передбачені КПК України.

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінились, не наведено.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, і оцінив в сукупності всі обставини відповідно до вимог ст.178 КПК України, особи ОСОБА_3 , який обвинувачуються у вчиненні тяжкого та декількох особливо тяжких злочинів, за одне з яких передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі, що вказує на ризик переховування обвинуваченого від суду з огляду на міру покарання, яка загрожує йому у разі визнання винним, враховуючи, що ОСОБА_3 не має постійного місця мешкання на території України, знаходячись на свободі може незаконно впливати на свідків, перешкодити судовому розгляду справи іншим чином, суд приходить до висновку, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом та належним елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Тяжкість злочину може бути достатньою причиною, разом з іншими, для продовження строку тримання під вартою, про що зазначається у рішенні ЄСПЛ «Волосюк проти України»

Суд вважає, що у даному випадку, доцільність зміни запобіжного заходу не перевищує суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків. Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що зазначається у справі ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ», «Летельє проти Франції»

При вирішенні клопотання прокурора судом застосовуються принципи конвенційного прецендентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд, ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя, про що зазначається у рішеннях ЄСПЛ «Штегмюллер протии Австрії» та «Вемгофф протии Німеччини»

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити, строком до 02 липня 2021 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом 5-ти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Савранський Т. А.

Суддя Забєліна О. Л.

Суддя Похваліта С.М.