Рішення № 96730475, 05.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/138

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 року м. Київ № 640/3886/19

за позовомОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби провизнання протиправним та скасування рішення та картки відмови від 05.02.2019Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за UA 100110/2019/00162 від 05.02.2019 року та визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів призначення Київської міської митниці ДФС за UA 100110/2019/000018/2 від 05.02.2019 року.

Ухвалою суду від 15.03.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

05.04.2019 р. до суду надійшов відзив на позов.

Також 03.04.2019 р. відповідачем подано клопотання про розгляд справи з викликом сторін в судовому засіданні.

Ознайомившись з клопотанням та матеріалами справи, суд дійшов висновку про їх достатність для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2019 р. до відділу митного оформлення митного поста "Столичний" Київської митниці ДФС подано митну декларацію №UA100110/2019/113657 з метою здійснення митного оформлення товару: легковий автомобіль для перевезення пасажирів, що використовувався: марки AUDI, модель - Q5 3.0 TDI, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна - 2967см3, потужність 190кВт, номер двигуна - не визначений, екологічний клас - EURO6, кількість місць 5, в тому числі, місце водія, тип кузова - універсал, призначення для перевезення пасажирів по дорогах звичайного користування, перша реєстрація - 2014 р., календарний рік виготовлення - 2014 р., модельний рік виготовлення - 2014 р., категорія -М1, колісна формула - 4х4, колір - сірий, показник одометра - 163 821 км, комплектація та пошкодження згідно акта митного огляду №UA205010/2019/411327 від 23.01.2019 р., торговельна марка - AUDI, виробник - AUDI, країна виробництва - Німеччина, покупець - ОСОБА_1 , продавець - Autos 96 KFZ Handel Oscar Maier.

Митна вартість товару заявлена за основним методом за ціною договору у графі 42 у розмірі 11 850 євро, в графі 45 "коригування" вказано 362 436, 79 грн., в графі 23 "курс валют2 - 30,58538300 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості, з врахуванням вимог контролюючого органу від 30.01.2019 р. щодо надання додаткових документів, надано пакет документів (графа 44 митної декларації), зокрема, рахунок-фактуру (інвойс) від 04.01.2019 р., акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 23.01.2019 р. UA205010/2019/411327, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 30.01.2014 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 03.01.2019 р., висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 2441/19-54 від 25.01.2019 р., документ, що містить довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному товару від 21.01.2019 р., договір про надання послуг митного брокера 0401/19 від 01.01.2019 р., паспорт, митну декларацію UA 100110.2019.113657 від 30.01.2019 р.

05.02.2019 р. за результатами розгляду митної декларацію та доданих до неї документів Київською митницею ДФС прийнято рішення у формі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.02.2019 р. № 100110/2019/00162, в порядку п. 6 ст. 54 Митного кодексу України.

Підставою відмови визначено те, що у поданих документах відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості транспортного засобу та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований автомобіль.

Також контролюючим органом здійснено коригування митної вартості транспортного засобу рішенням від 05.02.2019 р. №UA 100110/2019/000018/2, яким визначено митну вартість за резервним методом у розмірі 26002 євро.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказані рішення протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості автомобіля за основним методом, що також підтверджується актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 23.01.2019 р. UA205010/2019/411327, і підстави для відмови у прийнятті митної декларації з посиланням на ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України відсутні.

Відповідачем не повідомлено позивача, які саме числові значення складових митної вартості транспортного засобу чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, були відсутні.

За результатами проведеного митного огляду автомобіля виявлено пошкодження ЛФП, про що зазначено у додатковому аркуші до акта про проведення митного огляду, і що вплинуло на його вартість (2 800 євро), що не було враховано відповідачем.

Також позивач зазначає, що на порушення вимог ст. 57 Митного кодексу України у рішенні від 05.02.2019 р. №UA 100110/2019/000018/2 про коригування митної вартості відповідачем не застосовано 2-5 методи визначення митної вартості, а застосовано резервний за відсутності підстав.

Відповідач - Київська митниця Держмитслужби - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач посилається на ту обставину, що під час перевірки наданих до митного оформлення документів встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на порушення вимог ст. 53 Митного кодексу України.

Зокрема, декларантом не було надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, що підтверджується відомостями із графи 44 митної декларації, що є порушенням вимог п. 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Також не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, що передбачено п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, транспортні (перевізні) документи, а також документи про вартість перевезення оцінюваних товарів згідно з вимогами п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Всі документи надано без перекладу на порушення вимог ст. 254 Митного кодексу України.

В порядку ст. 53 Митного кодексу України позивачу було запропоновано надані додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, проте, позивачем надано лише експертний висновок КНДІСЕ та експортну декларацію.

За результатами вивчення наданих документів встановлено, що за автомобіль сплачено 13 000 євро, тоді як задекларовано 11 850 євро; документів щодо усунення вказаної розбіжності, не надано.

В технічному паспорті автомобіля зазначено ім`я покупця (власника) - компанію Winkler Albert, тоді як у рахунку фактурі вказано продавця - Autos 96 KFZ Handel Oscar Maier.

У експертному висновку КНДІСЕ №2441/19-54 наводиться ціна лише подібних автомобілів без урахування комплектації, відсутня інформація про попередження експерта за надання неправдивих відомостей, вартість автомобіля чомусь визначена у російських рублях.

Копія митної декларації країни-відправника подана без перекладу та не містить жодної відмітки митних органів країни відправлення та вартості автомобіля.

За таких обставин у відповідача були наявні підстави для відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.02.2019 р. № 100110/2019/00162.

Щодо методу визначення митної вартості відповідач зазначає про неможливість використання інших, передбачених ст. 58-63 Митного кодексу України, способів визначення митної вартості, крім резервного.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України (в редакції станом на 05.02.2019 р.) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2, 3, 11 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Згідно з ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з ч. 1 ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

В даному випадку позивачем на підтвердження митної вартості автомобіля згідно з поданою 30.01.2019 р. до відділу митного оформлення митного поста "Столичний" Київської митниці ДФС митної декларації №UA100110/2019/113657 подано рахунок-фактуру (інвойс) від 03.01.2019 р. (без перекладу), в якій визначено вартість автомобіля - 11 850 євро, договір купівлі-продажу від 03.01.2019 р., в якому визначено його вартість 11 850 євро.

Інші додані документи не перекладені і інформації про вартість автомобіля не містять.

Додатково позивачем надано висновок експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 25.01.2019 р. №2441/19-54, згідно з яким вартість автомобіля визначено у 386 553, 9 грн.

Тобто, згідно з переліком ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України позивачем не надано документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, зокрема, щодо витрат на транспортування та страхування автомобіля (якщо такі понесено), фактичної сплати за автомобіль.

При цьому, суд зазначає, що згідно зі змістом договору купівлі-продажу від 03.01.2019 р. (п. 3.1) зазначено про проведення розрахунку готівкою до підписання договору.

Проте, інформація про те, яким чином оформлений факт передачі готівки, в договорі не зазначено; інших документів на підтвердження розрахунку не надано.

Суд зазначає, що незалежно від особливостей законодавства країни укладення договору, позивач знав про необхідність надання інформації про розрахунок за придбаний автомобіль при митному його оформленні, і мав можливість подбати про належне підтвердження факту розрахунку.

Крім того, згідно з договором (п. 2.3) автомобіль оглянутий покупцем, і при огляді не виявлено дефектів.

Згідно з матеріалами справи позивачем задекларовано митну вартість згідно з вказаною у договорі купівлі-продажу ціною, яка не передбачає зниження вартості за рахунок виявлених пошкоджень.

Тобто, для обґрунтування заявленої митної вартості достатньо надати підтвердження фактично сплаченої вартості автомобіля.

Натомість під час митного оформлення позивач для обґрунтування зазначеної митної вартості посилається на пошкодження автомобіля, відсутні під час його придбання, а які виникли під час його наступного транспортування.

Зокрема, у висновку експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 25.01.2019 р. №2441/19-54, згідно з яким вартість автомобіля визначено у 386 553, 9 грн., застосовано 10% зниження вартості автомобіля у зв`язку з присутністю слідів відновлювального ремонту більше 3-х складових, що не відповідає змісту п. 2.3 договору купівлі-продажу.

Також при оцінці автомобіля застосовано 29% зниження вартості у зв`язку з пошкодженням ЛФП по периметру КТЗ з посиланням на акт про проведення митного огляду товарів від 23.01.2019 р.

У вказаному додатку до акту огляду міститься застереження - пошкодження переднього та заднього бамперу - яке містяться поряд зі знаком про відсутність наявних пошкоджень.

У випадку наявності таких пошкоджень станом на час подання митної декларації позивач мав би на них посилатися для визначення ще меншої митної вартості автомобіля, ніж зазначена у договорі купівлі-продажу, натомість він їх наявністю фактично обґрунтовує вже заявлену ним митну вартість без їх врахування.

За таких обставин у відповідач були підстави для поставлення під сумнів визначену митну вартість автомобіля і витребування від позивача відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За наслідками розгляду поданих документів виявлені розбіжності не усунено, зокрема, позивачем не надано пояснень та документів щодо наданої копії митної декларації країни відправлення, в якій відсутня інформація про числові значення вартості товару, що унеможливлює її для визначення вартості автомобіля.

З врахування викладеного у відповідач були підстави для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю з підстав, передбачених п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 05.02.2019 р. №UA 100110/2019/000018/2 вказані складові містить.

Згідно з ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 ст. 57 Митного кодексу України методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В даному випадку, згідно з вищенаведеним відповідачем прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю UA 100110/2019/00162 від 05.02.2019 р. саме у зв`язку з неможливістю встановити дійсну вартість товару за основним методом - ціною договору, відповідно, вказаний метод не міг бути застосований відповідачем при прийнятті рішення про коригування митної вартості.

Також відповідач був позбавлений можливості провести процедуру консультацій між органом доходів і зборів та декларантом в порядку ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України за відсутністю наданих позивачем документів.

Щодо неможливості застосування інших методів, крім резервного, відповідачем наведено обґрунтування в оскаржуваному рішенні.

У позові позивачем зазначено про відсутність обґрунтування застосування відповідачем інших методів визначення митної вартості, крім резервного, між тим, таке обґрунтування у рішенні наведено, і щодо наведених мотивів позивачем не висловлено заперечень.

Натомість, фактично позивач вважає правильним застосування саме основного методу визначення митної вартості, що і обґрунтовує в позовній заяві.

За відсутності конкретних заперечень щодо наведених обґрунтувань суд їх не оцінює.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних вимог під час прийняття оскаржуваних рішень.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 05.05.2021 р.