Ухвала суду № 96730444, 05.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 травня 2021 року м. Київ № 640/11572/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлайф»до Київської митниці Держмитслужбипро визнання протиправним та скасування рішення, стягнення матеріальної шкоди,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карлайф» (22400, Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Дзержинського, 23, код ЄДР: 40761590) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДР: 43337359), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби № UA100000/2020/000375/2 від 23.10.2020;

2) cтягнути з Київської митниці Держмитслужби 250 635,19 грн (двісті п`ятдесят тисяч шістсот тридцять п`ять гривень 19 копійок) на користь ТОВ «Карлайф» матеріальної шкоди, заподіяної незаконним рішенням Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості від 23.10.2020 за рахунок бюджетних асигнувань.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перш за все слід зазначити, що позовну заяву підписано із зазначенням, що підпис вчинено представником позивача, адвокатом - Волько Анастасією Іванівною.

Так, згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до ч. 3. ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Так, частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Ордер встановленої форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п. 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (2019; далі - Положення).

Виходячи з наведених норм, повноваження адвоката підтверджуються в порядку, встановленому Законом - ордером, тобто його оригіналом.

Разом з тим, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.07.2020 по справі № 320/5420/18 (провадження № 11-706апп19) Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить вказівки на класифікаційну ознаку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема, за стадіями їх створення, а саме: оригінал або копію, тому ВП ВС зробила висновок, що повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені як оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії.

Тобто, адвокат має право на представництво інтересів у суді на підставі, зокрема, копії ордера, за умови посвідчення копії такого ордеру у визначеного законом порядку та при наявності правомочності на його посвідчення. При цьому, така правомочність може бути підтверджена особою - адвокатом виключно за умови наявності оригіналу такого ордеру, як єдиного джерела (першоджерела) надання таких правомочностей.

В той же час, суд зауважує, що до матеріалів позовної заяви адвокатом Волько Анастасією Іванівною не надано суду оригіналу ордеру, з огляду на що у суду відсутня можливість перевірити наявність у даної особи правомочності на засвідчення копії документів від ТОВ «Карлайф», у тому числі, на посвідчення копії наданого ордеру, а також перевірити наявність у Волько Анастасії Іванівни, адвоката ТОВ «Карлайф» права на підписання позовної заяви.

Відтак, з метою належного підтвердження наявності у Волько Анастасії Іванівни правомочності на посвідчення копій документів, у тому числі посвідчення копії ордеру та права підписання позовної заяви позивачу (представнику позивача) від імені позивача, для з`ясування дійсної волі позивача та уникнення сумнівів щодо наявності у адвоката відповідних повноважень, слід надати суду оригінал ордеру, виписаного на ім`я Волько Анастасії Іванівни про представництво інтересів клієнта - ТОВ «Карлайф» в Окружному адміністративному суді міста Києва.

Також, відповідно до п.п. 6, 7 та 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В порушення вказаних вимог позивачем у позовній заяві не зазначено:

1) відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

2) відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання вимог даної норми позивачем надано докази сплати судового збору у розмірі 6029,53 грн.

В той же час, з позовної заяви вбачається, що позивач просить суд: (1) визнати визнання протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості Київської митниці Держмитслужби №UA100000/2020/000375/2 від 23.10.2020, що є вимогою майнового характеру, оскільки впливає на майнові права позивача у розмірі 250 635,19 грн. (сума митних платежів, яку позивач сплати за вказаним рішенням) та (2) cтягнути з Київської митниці Держмитслужби 250 635,19 грн (двісті п`ятдесят тисяч шістсот тридцять п`ять гривень 19 копійок) на користь ТОВ «Карлайф» матеріальної шкоди, заподіяної незаконним рішенням Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості від 23.10.2020 за рахунок бюджетних асигнувань.

Тобто, позивачем заявлено вимогу майнового характеру у загальному розмірі 501270,38 грн., відносно чого загальна сума судового збору складає 7519,06 грн. (1,5% від 501270,38 грн.).

Разом з тим, зважаючи на те, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 6029,53 грн. позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 1489,53 грн. (7519,06 грн. - 6029,53 грн.).

Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) оригіналу ордеру про підтвердження правомочності адвоката - Волько Анастасії Іванівни про представництво інтересів клієнта - ТОВ «Карлайф» в Окружному адміністративному суді міста Києва;

2) заяви із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

3) оригіналу документу про доплату судового збору у розмірі 1489,53 грн.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін