Рішення № 96730074, 30.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року справа № 580/5732/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бондаренко А.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Коваленко А.П. (у порядку самопредставництва),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18036, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Смілянська, будинок 57; код ЄДРПОУ 40108667) (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви (вх. від 30.03.2021) про збільшення позовних вимог просила:

скасувати наказ від 28.04.2020 №1060 у справі №823/5477/15 "Про виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 у справі "823/5477/15 за позовом ОСОБА_1 ";

зобов`язати відповідача видати наказ про призначення підполковника міліції ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Управління інформаційного забезпечення ГУНП в Черкаській області (згідно з написаним раніше рапортом) з дати незаконного неприйняття 06 листопада 2015 року.

В обґрунтування зазначила, що про оспорюваний наказ дізналася з рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.11.2020. Вважає оскаржуваний наказ незаконним, оскільки ним фактично роз`яснено право на проходження конкурсу щодо прийняття на службу на загальних підставах, що суперечить висновкам суду у справі №823/5477/15.

16.12.2020 суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 11.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) правилами спрощеного провадження.

25.02.2021 суд постановив ухвалу про перехід зі спрощеного до загального позовного провадження.

04.03.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що не має обов`язку поновити позивача на посаді поза конкурсними процедурами. Тому не допустив порушень прав позивача.

07.04.2021 відповідач надав суду додаткове письмове пояснення, в якому зазначив, що не отримав від позивача заяви про прийняття на службу в поліції. Тому відсутній обов`язок прийняти її на службу.

08.04.2021 позивач надала письмову відповідь на відзив. У ній зазначила, що закон передбачав можливість прийняття осіб на службу в поліцію з міліції або в порядку переведення, або шляхом конкурсних процедур. Всупереч вимог закону та рішення суду в спорі між тими ж сторонами відповідач не виконав дій щодо забезпечення її працевлаштування, у т.ч. не розглянув її рапорт про прийняття на службу в поліцію.

Під час підготовчого провадження суд прийняв до розгляду заяву позивача від 30.03.2021 про збільшення позовних вимог та інші вказані вище письмові заяви сторін, долучив в якості доказів всі подані сторонами документи. Термін підготовчого провадження продовжений на 30днів. 09.04.2021 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

З даних послужного списку (особовий №21-081039) суд установив, що позивач проходила службу в міліції на різних посадах. З 12.08.2011 перебувала на посаді заступника начальника управління інформаційно-аналітичного забезпечення УМВС - начальника відділу статистичної інформації та аналізу.

Наказом УМВС України в Черкаській області від 06.11.2015 № 311 о/с позивача, яка мала на цей час звання підполковника міліції, зі вказаної посади звільнено відповідно до п.64 "З" (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації)) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Оскільки позивача не було прийнято на службу в поліції (до відповідача), вона ініціювала до нього позов, що став предметом розгляду Черкаського окружного адміністративного суду в справі №823/5477/15. У вказаній справі позивач просила зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області оплатити їй період тимчасової непрацездатності на підставі довідки №31 Черкаської центральної районної лікарні про її вагітність 30 тижнів та звільнення від служби з 19.10.2015 до 22.10.2016, а також зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області вирішити питання щодо прийняття її на службу в органи Національної поліції в Черкаській області.

30.03.2016 Черкаський окружний адміністративний суд у вказаній справі ухвалив постанову про відмову в задоволенні вказаного позову. Це рішення скасоване постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 в частині про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову про зобов`язання ГУ Національної поліції в Черкаській області вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу в органи Національної поліції в Черкаській області. Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов`язано ГУ Національної поліції в Черкаській області вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу в органи Національної поліції в Черкаській області. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 відмовлено в роз`ясненні вказаного рішення згідно з поданням державного виконавця.

З даних Автоматизованої системи діловодства суд установив, що на виконання вказаного рішення позивачу 27.05.2019 видано виконавчий лист, а потім його дублікат.

Касаційний перегляд вказаних рішень судів не проводився.

Відповідно до даних сайту рекрутингу НП України протягом 2017 року позивач взяла участь в конкурсі на посади слідчого та дільничного офіцера, що були вакантними у відповідача. Однак на посаду слідчого не пройшла у зв`язку з не складенням випробування із перевірки рівня фізичної підготовки , а на іншу - зі-за не складення іспиту.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Вельган О.В. постановою від 29.11.2019 відкрила виконавче провадження №60752359 на підставі вказаного вище виконавчого листа.

22.04.2020 прийнято постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження, яку у подальшому скасовано рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 (справа №580/4790/20), що набрало законної сили 11.02.2021.

28.04.2020 відповідач видав оспорюваний наказ №1060 "Про виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 у справі №823/5477/15 за позовом ОСОБА_2 » (далі - спірне рішення), про що листом повідомив вказаного головного державного виконавця.

У вказаному наказі зазначено про врахування обставин судового оскарження та його результатів у справі №823/5477/15, посилаючись на які відповідач з мотивів спливу встановленого п.9 Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» тримісячного строку на прийняття на службу в поліцію осіб, які несли службу в міліції, а також факту відсутності правонаступництва з УМВС України в Черкаській області, в якій несла службу позивач, затвердив рішення ГУНП в Черкаській області від 04.12.2019 №3203/12/13/01-2019 та вирішив запросити позивача взяти участь у конкурсі на зайняття вакантних посад, які оголошуються в ГУНП в Черкаській області, про що повідомити її.

Суд з`ясував, що згадане в спірному наказі, як затверджене, рішення є Довідкою про виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 в частині вирішення питання щодо прийняття позивача на службу в органи Національної поліції в Черкаській області (далі - Довідка). Вказана довідка підписана 25.12.2019 начальником управління кадрового забезпечення відповідача, підполковником поліції Іваном Давиденком і зареєстрована за внутрішнім вих. 04.12.2019 №3203/12/13/01-2019.

На виконання спірного рішення відповідач направив позивачу лист вих.№1082/12/13/01-2020 від 29.04.2020, в якому проінформував про розгляд питання прийняття її на службу на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016, запропонував стежити за інформацією про оголошення конкурсу на офіційному веб-порталі ГУНП в Черкаській області та взяти в ньому участь. Докази дати його вручення позивачу відсутні.

Тому позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Вирішуючи спір суд урахував установлений ст.19 Конституції України обов`язок органів державної влади та їх посадових і службових осіб діяти виключно в межах, порядку та спосіб, які визначені законом.

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас відповідно до ч.7 ст.78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

З огляду на вказане суд урахував.

Наказ про звільнення позивача з міліції не був предметом жодної судової справи. Тому його протиправність не встановлена.

У справі №823/5477/15 Київський апеляційний адміністративний суд в постанові від 12.05.2016 установив факт виявлення позивачем бажання проходити службу в поліції, що зафіксовано у рапорті про звільнення від 03 листопада 2015 року, завізованого начальником управління та переданого до УКЗ УМВС, також - факт не вирішеного питання працевлаштування позивача з дотриманням встановленого Законом порядку. Зазначене стало мотивом для ухвалення рішення про часткове задоволення позовних вимог (без втручання у дискреційні повноваження відповідача) шляхом зобов`язання відповідача вирішити питання працевлаштування позивача.

Правильність обраного вказаним судом способу відновлення порушених прав позивача не стала предметом касаційного розгляду та не був роз`яснений цим судом під час розгляду відповідної заяви державного виконавця. Отже, вказаним рішенням відповідач зобов`язаний саме вирішити питання працевлаштування позивача. На відповідача не було покладено конкретного обов`язку розглянути вказаний судом рапорт, як і не зобов`язано поновити чи призначити її на посаду в своєму штаті.

Станом на час судового вирішення цієї справи штатна структура відповідача затверджена наказом від 19.02.2020 №130 зі змінами та не передбачає Управління інформаційного забезпечення. Натомість у його складі апарат, управління інформаційно-аналітичної підтримки та відділи: адміністрування інформаційних систем, телекомунікацій і захисту інформації; формування та супроводження інформаційних ресурсів, інформаційних ресурсів, інформаційної підсистеми розшукового призначення; формування оперативно-довідкових картотек, спеціальних перевірок і дактилоскопічних баз даних; цілодобової технічної та інформаційної підтримки; телефонних комунікацій, структурованих кабельних систем, відео-, аудіосервісів та електронних засобів контролю. Отже, відсутні підстави для призначення позивача на посаду, яка не передбачена в штатному розписі відповідача.

Тому, зважаючи, що спір про необхідність вирішення працевлаштування позивача вирішений повністю в справі №823/5477/15, відсутні підстави для зобов`язання відповідача видати наказ про призначення підполковника міліції ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Управління інформаційного забезпечення ГУНП в Черкаській області (згідно з написаним раніше рапортом) з дати незаконного неприйняття 06 листопада 2015 року. Така позовна вимога не обґрунтована, оскільки її зміст полягає в зміні результату вирішеного судом спору за підставами, оцінку яким вже надано судами.

Водночас «вирішення питання» в контексті принципу верховенства права повинно складатися з процесу розгляду у встановленому законом порядку питання працевлаштування позивача та прийняття остаточного рішення, на підставі якого повно відновлюється порушене право особи та вона перестає перебувати у стані невизначеності правовідносин з відповідачем.

Згідно з п.9 розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - ЗУ №580-VIII). Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Отже, вказана норма передбачає не лише строк, протягом якого повинно бути вирішене питання працевлаштування працівників міліції до поліції, але й умову, що такі особи повинні відповідати вимогам до поліцейського. Тільки така відповідність є підставою для видання наказу про призначення особи за її згодою на визначену посаду в поліції або ж проходження нею конкурсу.

Вимоги до кандидатів на службу в поліції визначені в ст.49 ЗУ №580-VIII.

Так, на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою.

Вимоги щодо рівня фізичної підготовки для поліцейських та кандидатів, які вступають на службу в поліції, затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров`я на службу в поліції не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених частиною другою статті 61 цього Закону, а також особи які:

1) відмовляються від взяття на себе зобов`язань дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визначених законом;

2) особи, які звільнені або мали бути звільнені з посад на підставі Закону України "Про очищення влади".

Згідно з положеннями ст.50 ЗУ №580-VIII громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, з метою визначення стану їхнього здоров`я зобов`язані пройти медичні обстеження, а також перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

Громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Відповідно до порядку, встановленого законом, щодо осіб, які претендують на службу в поліції, проводиться спеціальна перевірка, порядок проведення якої визначається законом та іншими нормативно-правовими актами.

Дотримання відповідачем вказаних вимог щодо з`ясування відповідності позивача вказаним вимогам до поліцейського не підтверджене у цій справі жодним доказом. Оскільки вказаний позов подано не в порядку контролю згідно зі ст.383 КАС України, відсутні підстави для надання правової оцінки вказаним обставинам.

Посилання в спірному наказі щодо перешкод прийняти позивача на службу поза конкурсними процедурами із-за спливу вказаного вище тримісячного строку не є обґрунтованим, оскільки під час судового вирішення справи №823/5477/15 суди, застосовуючи пункти 8-11 розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЗУ №580-VIII, не вказували щодо присічності цього строку та не зважаючи на нього рішенням суду зобов`язано відповідача саме вирішити питання працевлаштування позивача саме із-за встановленого факту подання позивачем рапорту про її працевлаштування в поліції.

Доводи відповідача щодо не отримання згаданих у рішеннях судів рапортів позивача не є достатньо достовірними у т.ч. з огляду на те, що зареєстроване та фактичне місцезнаходження відповідача повністю відповідають адресі органу міліції, в якому несла службу позивач до її останнього звільнення, як і його основні завдання, як органу державної влади.

Відповідно до ст.47 ЗУ №580-VIII призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.

Призначення на посади курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, здійснюють керівники таких закладів.

Порядок призначення на посади поліцейських визначений в ст.48 ЗУ №580-VIII. Зокрема, призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Проаналізувавши вказане суд дійшов висновку, що закон допускає як правомірну поведінку призначення працівників міліції, що відповідали вимогам до поліцейського, в порядку переведення, так і проходження особою конкурсного добору.

Оскільки спірним наказом затверджено фактично інформативну довідку та запропоновано позивачу пройти конкурсний відбір, відсутні підстави вважати, що він порушує права позивача. Зазначене рішення відповідача не приписує жодного обов`язку позивача. Тому воно, хоч і містить власний правовий аналіз норм закону, не є протиправним і скасуванню не підлягає.

Обраний позивачем спосіб судового захисту порушеного права на її працевлаштування не є ефективним, бо їх не відновлює. Зважаючи, що питання належного способу відновлення її права на працю вирішене в справі №823/5477/15, такі правовідносини перестали бути спірними. Належне та примусове виконання рішення суду, що набрало законної сили, є завданням виконавчого провадження відповідно до ст.ст.1-3 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».

У зв`язку з викладеним позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

З огляду на результат вирішеного спору відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог ст.ст.132, 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18036, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Смілянська, будинок 57; код ЄДРПОУ 40108667) про скасування наказу від 28.04.2020 №1060 у справі №823/5477/15 "Про виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 у справі "823/5477/15 за позовом ОСОБА_1 " та зобов`язання видати наказ про призначення підполковника міліції ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Управління інформаційного забезпечення ГУНП в Черкаській області (згідно з написаним раніше рапортом) з дати незаконного неприйняття 06 листопада 2015 року.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст рішення виготовлений і підписаний 06.05.2021.