Рішення № 96729875, 26.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4333/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Херсонській області щодо не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії ОСОБА_1 періодів роботи: з 25.08.1978 по 01.01.1979 року на посаді няні молодшої групи в "Міські дитячі ясла" Луганська область; з 14.01.1980 по 15.01.1981 року на посаді вихователя в "Дитячому комбінаті № 11 Шахтоуправління "Дружба" виробничого об`єднання "Донбасантрацит"; з 01.06.2014 по 28.11.2014 року на посаді сестри по дитячому харчуванню в стаціонарі постійного проживання в Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краснолуцької міської ради Луганської області; з 01.06.2014 по 03.11.2014 року за сумісництвом на посаді асистента вчителя реабілітолога на 0,5 ставки з виконанням функцій фізичної реабілітації в Центрі соціальної реабілітації дітей - інвалідів "Надія" Краснолуцької міської ради Луганської області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 15 травня 2020 року із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 25.08.1978 по 01.01.1979 року "Міські дитячі ясла" Луганська область, з 14.01.1980 по 15.01.1981 року в "Дитячому комбінаті № 11 Шахтоуправління "Дружба" виробничого об`єднання "Донбасантрацит", з 01.06.2014 по 28.11.2014 року в Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краснолуцької міської ради Луганської області та з 01.06.2014 по 03.11.2014 року за сумісництвом в Центрі соціальної реабілітації дітей - інвалідів "Надія" Краснолуцької міської ради Луганської області та виплатити недоплачений розмір пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку в Білозерському сервісному центрі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області. Так, при призначенні пенсії їй зараховано страховий стаж по 14.05.2020 року, який становить 38 років 6 місяців. До страхового стажу пенсійним органом не зараховано період роботи з 25.08.1978 по 01.01.1979 року "Міські дитячі ясла" (Луганська область), у зв`язку з тим, що в записах трудової книжки дата звільнення 01.01.1979 року не відповідає даті наказу про звільнення; з 14.01.1980 по 15.01.1981 року "Дитячий комбінат 11 Шахтоуправління "Дружба" виробничого об`єднання "Донбасантрацит" через те, що в записі про звільнення не можливо ідентифікувати відтиск печатки юридичної особи; з 01.06.2014 року по 28.11.2014 року (Територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких недієздатних громадян Краснолуцької міської ради Луганської області та за сумісництвом в Центрі соціальної реабілітації дітей - інвалідів "Надія" Краснолуцької міської ради Луганської області), у зв`язку з відсутністю даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Через те, що підприємства, установи та організації, періоди роботи позивачки в яких необхідно підтвердити, знаходяться на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, відповідач на зарахував 1 рік 10 місяців 8 днів стажу. Про незарахування періодів роботи до страхового стажу при призначенні пенсії позивачка дізналась з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 13.08.2020 року № 3035-2971/П-02/8-2100/20. Відтак, вважає такі дії відповідача неправомірними та такими, що порушують її конституційні права на пенсійне забезпечення, а тому звернулася до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 04.01.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

На виконання ухвали про відкриття провадження відповідачем 21.01.2021 подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав. Відповідач зазначив, що за матеріалами пенсійної справи страховий стаж позивачки зараховано по 14.05.2020 та становить 38 років 6 місяців. До страхового стажу не зараховано періоди роботи, по-перше, з 25.08.1978 по 01.01.1979 (Міські дитячі ясла, Луганська область), у зв`язку з тим, що в записах трудової книжки дата звільнення 01.01.1979 не відповідає даті наказу на звільнення 25.12.1979, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці від 20 червня 1974 р. № 162; по-друге, з 14.01.1980 по 15.01.1981 (Дитячий комбінат 11 Шахтоуправління "Дружба" виробничого об`єднання "Донбасантрацит"), у зв`язку з тим, що не можливо ідентифікувати відтиск печатки в записі про звільнення, чим не дотримано вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці від 20 червня 1974 р. № 162; по-третє, з 01.06.2014 по 28.11.2014 (Територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких недієздатних громадян Краснолуцької міської ради Луганської області та за сумісництвом в Центрі соціальної реабілітації дітей - інвалідів "Надія" Краснолуцької міської ради Луганської області), у зв`язку з відсутністю даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Також, відповідач зазначив, що оскільки підприємства та організації, за які необхідно підтвердити періоди роботи позивачки, знаходяться на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, провести перевірку первинних документів Управління не має можливості. Так, коефіцієнт страхового стажу за 38 років 6 місяців, обчислений відповідно до статті 25 Закону, склав 0,38500, а пенсія обчислена із заробітку за періоди з 01.07.2000 по 31.05.2020, індивідуальний коефіцієнт заробітку за вказані періоди склав 0,63288 (ст. 40 Закону). Розмір пенсії з 15.05.2020 склав 2448,21 грн., з 01.07.2020 - 2454.13 грн. Вважає свої дії правомірними.

01.03.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій фактично останнім продубльовано правову позицію, що була викладена в тексті позовної заяви.

Ухвалою від 16.03.2021 у зв`язку із витребуванням додаткових доказів суд вирішив подальший розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання на 31.03.2021.

Ухвалою від 31.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті на 26.04.2021 на 14 год. 00 хвил.

Представник позивача в засідання не прибув. подавши заяву в електронній формі про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник ГУ ПФУ надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, проти позову заперечує.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Білозерському сервісному центрі Головного управління ПФУ в Херсонській області з 15.05.2020 та отримує пенсію за віком. Страховий стаж обчислено у 38 років 6 місяців. Згідно довідки від 15.10.2015 № 6510000234 взята на облік як внутрішньо переміщена особа.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 13.08.2020 року повідомлено ОСОБА_1 про прийняте рішення щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 25.08.1978 по 01.01.1979 (підстава: в записах трудової книжки дата звільнення не відповідає даті наказу на звільнення); з 14.01.1980 по 15.01.1981 (підстава: не можливість ідентифікувати відтиск печатки в записі про звільнення); з 01.06.2014 по 28.11.2014 (підстава: відсутність даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу).

Вважаючи вищенаведені дії пенсійного органу щодо не зарахування згаданих періодів роботи до страхового стажу протиправними, позивачка 30.12.2020 звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058 визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закону № 1788-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1788-ХІІ, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п. 3 Порядку).

Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд дійшов до висновку, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону № 1788-XII, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме - за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788- XII).

Доводи й позиція щодо не зарахування періоду роботи з 25.08.1978 по 01.01.1979 на посаді няні молодшої групи в "Міські дитячі ясла" Луганська область у зв`язку з тим, що в записах трудової книжки дата звільнення 01.01.1979 не відповідає даті наказу про звільнення. Так, в наданій суду копії трудової книжки є запис № 1 від 25.08.1978 про прийняття позивачки на посаду няні молодшої групи у міський дитячі ясла № 1, а запис №2 про звільнення від роботи у зв`язку з вступом на навчання 01.01.1979, та посилання на наказ № 45 від 25.12.1979. Отже, роботодавцем було допущено помилку при оформленні запису в ній, а саме дата звільнення в ній не відповідає даті наказу на звільнення.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників", відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Суд вважає, що роботодавцем допущена технічна помилка (описка) і наказ про звільнення має бути не за 1979 рік, а за 1978 рік, а саме мати дату 25.12.1978, оскільки наступний запис № 3 свідчить про прийняття позивачки 27.12.1978 згідно наказу № 361 на курси медичних сестер, отже, до цього вона мала бути звільнена. Таким чином, можна дійти висновку щодо дійсної описки керівництва дитячого ясла-садку, бо іншого тлумачення такої дати наказу про звільнення не наводить і відповідач.

Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 по справі №307/541/17 зазначив, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників і відповідно забезпечувати зберігання цих даних, та сама по собі описка у році звільнення не є беззаперечним доказом відсутності у позивачки страхового стажу у зазначений період. Крім того, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 року у справі №638/18467/15-а та від 25.04.2019 року у справі №593/283/17. ВС вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1788-ХІ1.

Аналогічна правова позиція підтримана і Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17.

Доводи й позиція щодо не зарахування періоду роботи з 14.01.1980 по 15.01.1981.

Трудова книжка ОСОБА_1 у згаданий період містить відомості про прийняття/звільнення з роботи із зазначенням відповідної займаної посади; підставу щодо звільнення із займаної посади, номер та дату відповідних наказів. Так, 14.01.1980 позивачка прийнята вихователем дитячого комбінату 11 шахтоуправління Дружба виробничого об`єднання Донбассантрацит, наказ 3к від 14.01.1980, звільнена 15.01.1981 за власним бажанням ст. 38 КЗпП УСР наказ № 2-к від 15.01.1981. Варто звернути увагу, що записи на відомостях завірені підписом директора установи та старшого інспектора, відповідною печаткою підприємства. У запис про прийняття на роботу у спірному періоді внесено виправлення щодо дати прийняття, який завірений підписом уповноваженої особи та чітким відтиском печатки підприємства шахтоуправління "Дружба" виробничого об`єднання "Донбасантрацит", який можна ідентифікувати. Відтак, суд цілком погоджується з доводами позивачки щодо впливу давності відтиску печатки на чіткість її нанесення, що не повинно, в свою чергу, впливати на наявність інформації у відомостях про роботу ОСОБА_1 в оскаржуваний період.

Суд приймає до уваги, що вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці від 20 червня 1974 р. № 162, щодо нечіткого проставлення печатки в записі про звільнення є порушенням, яке допущено саме роботодавцем, але це порушення не унеможливлює встановлення дійсного періоду роботи позивачки на вказаному підприємстві.

Доводи й позиція щодо не зарахування періоду роботи з 01.06.2014 по 28.11.2014. Позивачка була прийнята на роботу до Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян в липні 2010 року, медичною сестрою у стаціонар постійного проживання. В грудні 2010 року установа перейменована Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краснолучської міської ради Луганської області. З цієї посади вона була звільнена 28.11.2014 за власним бажанням.

В період роботи позивачка працювала за сумісництвом, що було відображено в трудовій книжці. Так, 02.09.2013 позивачка прийнята на роботу за сумісництвом на посаду асистента вчителя реабілітолога на 0.5 ставки з виконанням функцій фізичної реабілітації у Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів "Надія" Краснолуцької міської ради Луганської області, з цієї роботи була звільнена 03.11.2014 за власним бажанням.

Частину стажу з 01.06.2014 по 28.11.2014 відповідач не зараховує, посилаючись на відсутність даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Суд приймає до уваги, що організації, за які необхідно підтвердити періоди роботи позивачки, знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, провести перевірку первинних документів Управління не має можливості. Трудова книжка позивача містить всі передбачені чинним законодавством дані, вищезазначені записи в трудовій книжці ніким не оскаржувались та не визнавались в судовому порядку недійсними. В зв`язку з чим у відповідача не було законних підстав не враховувати трудовий страховий стаж, отриманий з 01.06.2014 по 28.11.2014 , навіть у випадку не подання звітності або несплати страхових внесків роботодавцем.

Відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", Верховна Рада України місто Красний Луч перейменувала на місто Хрустальний, але місто знаходиться на окупованій території та входить у невизнану Луганську народну республіку, влада якої не визнає перейменування. Установи Краснолуцької міської ради знаходяться на непідконтрольній українській владі території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, з огляду на те, що надання нових довідок, виправлення недоліків у наявних та можливість перевірки не залежить від волі позивача. Отже, крім трудової книжки , ні позивач, ні відповідач не мають об`єктивної змоги перевірити відомості трудової книжки, тому мають прийняти її відомості як достовірні.

На підставі викладеного суд вважає дії відповідача по відмові у зарахуванні до загального трудового стажу вищевказаних періодів роботи явно непропорційними, тобто вчиненими без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тому їх не можна вважати вчиненими обґрунтовано, добросовісно та розсудливо. Відповідачем не враховані всі обставини, що мають значення для призначення пенсії, зокрема, той факт, що первинні документи, які можуть підтвердити стаж позивачки, залишилися на тимчасово непідконтрольній території і, навіть будучі наданими на вимогу позивача або відповідача, за законом будуть вважатися недійсними та такими, що не створюють правових наслідків.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 по справі №686/3264/16-а зазначено необхідність застосування саме записів у трудовій книжці, а надання довідок вимагається у разі відсутності в ній відповідних записів.

Суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

За викладених обставин, суд вважає, що відмова у зарахуванні Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області періодів роботи ОСОБА_1 до страхового стажу була прийнята без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності не зарахування позивачці оскаржуваних періодів її роботи з 25.08.1978 по 01.01.1979, з 14.01.1980 по 15.01.1981, з 01.06.2014 по 28.11.2014 до страхового стажу.

Суд задовольняє вимоги позивачки частково, визнаючи протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Херсонській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу при призначенні пенсії ОСОБА_1 періодів роботи: з 25.08.1978 по 01.01.1979, з 14.01.1980 по 15.01.1981, з 01.06.2014 по 28.11.2014 та зобов`язавши зарахувати спірні періоди до страхового стажу, що на думку суду, є належним способом захисту прав позивачки.

Щодо вимоги про зобовязання здійснити перерахунок та виплату пенсії, то дана вимога є передчасною, крім того, позивачка не зверталась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, спір щоо тривалості страхового стажу виник саме при призначенні їй пенсії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд,-

вирішив:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Херсонській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу при призначенні пенсії ОСОБА_1 періодів роботи: з 25.08.1978 по 01.01.1979 на посаді няні молодшої групи в «Міські дитячі ясла» Луганська область; з 14.01.1980 по 15.01.1981 на посаді вихователя в «Дитячому комбінаті № 11 Шахтоуправління «Дружба» виробничого об`єднання «Донбасантрацит»; з 01.06.2014 по 28.11.2014 на посаді сестри по дитячому харчуванню в стаціонарі постійного проживання в Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краснолуцької міської ради Луганської області; з 01.06.2014 по 03.11.2014 року за сумісництвом на посаді асистента вчителя реабілітолога на 0,5 ставки з виконанням функцій фізичної реабілітації в Центрі соціальної реабілітації дітей - інвалідів «Надія» Краснолуцької міської ради Луганської області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15 травня 2020 року до страхового стажу періоди роботи з 25.08.1978 по 01.01.1979 року «Міські дитячі ясла» Луганська область, з 14.01.1980 по 15.01.1981 року в «Дитячому комбінаті № 11 Шахтоуправління «Дружба» виробничого об`єднання «Донбасантрацит», з 01.06.2014 по 28.11.2014 року в Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краснолуцької міської ради Луганської області та з 01.06.2014 по 03.11.2014 року за сумісництвом в Центрі соціальної реабілітації дітей - інвалідів «Надія» Краснолуцької міської ради Луганської області.

Відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд, шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Повний текст рішення підписано 06.05.2021.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 112010200