Рішення № 96727444, 05.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 р. Справа№200/1714/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії, скасування рішень про відмову в призначенні пенсії за віком та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні їй пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VI;

- скасувати рішення відповідача № 220 від 20.10.2020 року про відмову в призначенні їй пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VI;

- скасувати рішення відповідача № 302 від 23.12.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VI;

- зобов`язати відповідача зарахувати до загального страхового стажу позивача періоди її роботи в колгоспах Росія і ХХ з`їзду КПРС, з 10.01.1978 року по 13.01.1980 року, з 20.01.1980 року по 27.06.1999 року;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву № 509 від 16.10.2020 року щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VI.

Позов обґрунтований тим, що досягнувши пенсійного віку позивачка 16 жовтня 2020 року звернулась до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши при цьому, поряд з іншими, наступні документи: трудову книжку колгоспника НОМЕР_1 ; виписку з особових рахунків колгоспників № 32; довідку про заробітну плату № 32/1; довідку про заробітну плату № 10; довідку про заробітну плату № 11; архівну довідку № 20-149.

Проте відповідач, своїм рішенням від 20 жовтня 2020 року відмовив позивачці у призначенні пенсії за віком на підставі того, що вона надала для призначення пенсії скановану трудову книжку від 19 червня 1999 року, титульна сторінка якої завірена печаткою на іноземній мові, яка потребує перекладу з молдавської мови, затвердженого в нотаріальному порядку. Крім того, зазначає позивачка, підставою для відмови стало те, що записи трудової книжки № 1-2, 3-4 передують даті заповнення трудової книжки.

З підстав завірення печатками на іноземній мові також і не були прийняті відповідачем й довідки про заробітну плату позивачки. У рішенні також було зазначено, що страховий стаж позивачки 18 років 01 місяць 03 дні.

Відповідачем до страхового стажу позивачки не було зараховано періоди її роботи у колгоспі з 10 січня 1978 року по 13 січня 1980 року та з 20 січня 1980 року по 27 червня 1999 року по 27 червня 1999 року.

Позивач зазначає, що в подальшому, саме 21 грудня 2020 року вона знов звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши при цьому ті ж самі документи, що були надані нею до її заяви від 16 жовтня 2020 року, а також додатково надавши переклад з молдавської (румунської) мови, завірений в нотаріальному порядку, проте відповідач знов відмовив в призначенні пенсії рішенням від 23 грудня 2020 року з аналогічних підстав, що були і підставою відмови, що викладені в рішенні відповідача від 20 жовтня 2020 року.

Дії відповідача, що викладені в спірних рішеннях позивачка вважає протиправними у зв`язку із чим просить задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Зі змісту наданого відповідачем відзиву на адміністративний позов ОСОБА_1 вбачається, що позивачка через Веб-портал Пенсійного фонду України звернулась до Управління із заявою № 857 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач відзначає, що позивачкою було надано скановану трудову книжку від 19 червня 1999 року, титульна сторінка якої завірена печаткою на іноземній мові, яка потребує перекладу в нотаріальному порядку. Крім того, записи трудової книжки № 1-2, 3-4 передують даті заповнення трудової книжки. Також відповідач вказує на те, що надані позивачкою довідки про заробітну плату, періоди роботи завірені печатками на іноземній мові, які потребують перекладу, завіреного в нотаріальному порядку.

Відповідач зазначив, що до страхового стажу позивачки не було враховано періоди її роботи у колгоспі з 10 січня 1978 року по 13 січня 1980 року та з 20 січня 1980 року по 27 червня 1999 року, оскільки відсутній переклад з молдовської мови та відомості про фактично відпрацьовану кількість встановленого мінімуму трудової участі у колгоспі. Відповідно до наданих документів та наданих наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, страховий стаж позивачки склав - 18 років 01 місяць 03 дні. За таких обставин було прийнято рішення відмовити позивачці у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідних 27 років страхового стажу.

На підставі наведеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області було залишено судом без руху та надано позивачці строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору на суму 908,00 грн.

02 грудня 2021 позивачкою надано до суду квитанцію про сплату судового збору на суму 908, 00 грн.

Ухвалою суду від 05 березня 2021 року, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 01 квітня 2021 року суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивачка ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України, серія: НОМЕР_2 (а.с. 13-15).

Судом встановлено, що 16 жовтня 2020 року позивачка за допомогою Веб-порталу Пенсійного фонду України звернулась до відповідача із заявою, яка була зареєстрована за № 509, про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне стахування».

Рішенням Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20 жовтня 2020 року, про відмову в призначенні пенсії за віком, позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідних 27 років страхового стажу, з підстав не зарахування періодів роботи у колгоспі з 10 січня 1978 року по 13 січня 1980 року та з 20 січня 1980 року по 27 червня 1999 року з огляду на ненадання позивачкою перекладу з молдовської мови та відомостей про фактично відпрацьовану кількість встановленого мінімуму трудової участі у колгоспі (а.с. 41- зв. бік а.с. 41).

21 грудня 2020 року позивачка за допомогою Веб-порталу Пенсійного фонду України знов звернулась до відповідача із заявою, яка була зареєстрована за № 11418, про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне стахування» .

Рішенням Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23 грудня 2020 року, про відмову в призначенні пенсії за віком, позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідних 27 років страхового стажу, з підстав не зарахування періодів роботи у колгоспі з 10 січня 1978 року по 13 січня 1980 року та з 20 січня 1980 року по 27 червня 1999 року з огляду на ненадання позивачкою перекладу з молдовської мови та відомостей про фактично відпрацьовану кількість встановленого мінімуму трудової участі у колгоспі (а.с. 42- зв. бік а.с. 42).

01 лютого 2021 року позивачка вкотре за допомогою Веб-порталу Пенсійного фонду України звернулась до відповідача із заявою, яка була зареєстрована за № 857, про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне стахування» (а.с. 65).

Рішенням Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05 лютого 2021 року, про відмову в призначенні пенсії за віком, позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідних 27 років страхового стажу, з підстав не зарахування періодів роботи у колгоспі з 10 січня 1978 року по 13 січня 1980 року та з 20 січня 1980 року по 27 червня 1999 року з огляду на ненадання позивачкою перекладу з молдовської мови та відомостей про фактично відпрацьовану кількість встановленого мінімуму трудової участі у колгоспі (а.с. 63 - 64).

Згідно із записами у трудової книжки колгоспника, серія: НОМЕР_1 , від 19 червня 1960 року, виданій на ім`я ОСОБА_1 , містяться записи зокрема про роботу позивачки, зокрема у період:

- з 10 січня 1978 року по 13 січня 1980 року на посаді доярки в колгоспі «Росія»;

- 20 січня 1980 року по 27 червня 1999 року на посаді доярки в колгоспі Республіки Молдови» (а.с. 16-17, 67-68).

Перекладачем ОСОБА_2 виконано переклад з румунської мови на українську мову наступних документів: архівної довідки № 20-149 від 07.11.03 року; архівної довідки № 20-22 від 30.01.2004 року; виписки з особових рахунків колгоспника відносно; відомості про роботу; довідки про період роботи позивачки з травня 1980 року по грудень 1992 року (включно) та про розмір заробітної плати № 10 від 02.03.2020 року; довідки про період роботи позивачки з травня 1980 року по грудень 1992 року (включно) та про розмір заробітної плати; довідки про період роботи позивачки з січня 1999 року по грудень 1999 року та про розмір заробітної плати № 10 від 02.03.2020 року; довідки № 11 від 02.03.2020 року; довідки № 32/1 від 10.03.2020 року; довідки № 32/3 від 10.03.2020 року. Особу перекладача, його дієздатність та кваліфікацію, а також дійсність підпису перекладача завірено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кравченком С.В. (№ 11436) (а.с. 18-40, 69-84).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності та втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення складається із законів України та з міжнародних договорів щодо пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Згідно ч. 4 ст. 24 цього Закону періоди загального трудового стажу та інші періоди трудової діяльності зараховуються до страхового стажу відповідно і на умовах, визначених законодавством.

Відповідно до багатосторонньої міжурядової Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, підписаної 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди і членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Усі витрати, пов`язані із здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

Взаємні розрахунки не провадяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Дана Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлено чи буде встановлено законодавством держав - учасниць Угоди (крім пенсій, охоплених спеціальними системами пенсійного забезпечення).

Згідно зі ст. 6 вказаної Угоди пенсія громадянам держав - учасниць Угоди призначається за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди.

Обчислення розміру пенсії за даною Угодою провадиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в установленому порядку на території держав - учасниць Співдружності незалежних держав і держав, які входили до складу колишнього СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Враховуючи, що трудовий стаж позивачки набутий на території Республіки Молдова, тому при визначенні права на пенсійне забезпечення суд відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовує міжнародні договори з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 зазначеного Закону).

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться у системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на призначенні пенсії за віком мають право особи після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 27 років (у разі набуття права з 01.01.2020 року по 31 грудня 2020 року).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку № 22-1).

Так, статтею 48 Кодексу законів про працю України, статтею 62 Закону №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, відповідачем, при призначенні позивачці пенсії, не зараховано до її страхового стажу період її роботи у колгоспі з 10 січня 1978 року по 13 січня 1980 року та з 20 січня 1980 року по 27 червня 1999 року, оскільки відсутній переклад з молдавської мови та відомостей про фактично відпрацьовану кількість встановленого мінімуму трудової участі у колгоспі

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Також, як вже було зазначено судом, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року №1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР», до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульовано Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310, які чинні на час розгляду справи (далі - Основні положення).

Відповідно до пункту 1, 2 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (п. 5 Основних положень).

Згідно із пунктом 6 Основних положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Згідно із пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 13 Основних положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2018 по справі №677/277/17 провадження № К/9901/1298/17.

Таким чином, посилання відповідача на відсутності відомостей щодо кількості вихододнів є таким, що не може створювати негативних наслідків для позивачки, зокрема, щодо її права на пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 12 березня 2019 року по справі № 2а/349/28/16 провадження № К/9901/30494/18.

Поряд з цим, як встановлено з матеріалів справи, позивачкою надано сканокопію трудової книжки, колгоспника НОМЕР_1 , архівної довідки № 20-149 від 07.11.03 року; архівної довідки № 20-22 від 30.01.2004 року; виписки з особових рахунків колгоспника відносно; відомостей про роботу; довідки про період роботи позивачки з травня 1980 року по грудень 1992 року (включно) та про розмір заробітної плати № 10 від 02.03.2020 року; довідки про період роботи позивачки з травня 1980 року по грудень 1992 року (включно) та про розмір заробітної плати; довідки про період роботи позивачки з січня 1999 року по грудень 1999 року та про розмір заробітної плати № 10 від 02.03.2020 року; довідки № 11 від 02.03.2020 року; довідки № 32/1 від 10.03.2020 року; довідки № 32/3 від 10.03.2020 року з їхнім офіційним перекладом.

Відповідно до записів трудової книжки та наданих довідок, вбачається що ОСОБА_1 працювала в період з 10 січня 1978 року по 27 червня 1999 року та з 20 січня 1980 року по 27 червня 1999 року в республіці Молдова колишнього СРСР та отримувала офіційно заробітну плату.

Періоди роботи позивачки зазначені у наданих довідках узгоджуються із записами у її трудовій книжці.

Крім цього суд не приймає доводи відповідача про ненадання позивачкою офіційного перекладу

Так, згідно із ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, частиною 1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року також передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, суд зазначає, що при виникненні у Пенсійного орану сумнівів щодо права позивачки на отримання пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Тобто, перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивачку, є неприйнятним.

Крім того, записи в трудовій книжці позивачки та надані нею до справи довідки підтверджуючі період її роботи в Республіці Молдова, підтверджують її трудову діяльність за період з 10 січня 1978 року по 13 січня 1980 року та з 20 січня 1980 року по 27 червня 1999 року.

З огляду на викладене суд доходить висновку щодо протиправності дій відповідача, щодо відмови позивачці в призначенні пенсії за віком у зв`язку із не зарахуванням до її страхового стажу періоду її роботи Республіці Молдова з 10 січня 1978 року по 13 січня 1980 року та з 20 січня 1980 року по 27 червня 1999 року.

Отже прийняті відповідачем рішення № 220 від 20 жовтня 2020 року, № 302 від 23 грудня 2020 року та № 46 від 05.02.2021 року, якими відмовлено позивачці в призначенні пенсії за віком підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивачки, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи судом також встановлено наявність рішення відповідача від 05 лютого 2021 року про відмову позивачці в призначенні пенсії за віком, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об' єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 46 від 05 лютого 2021 року.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 10 січня 1978 року по 13 січня 1980 року та з 20 січня 1980 року по 27 червня 1999 року в колгоспах «Росія» і «ХХ з`їзд КПРС», суд зазначає наступне.

Так, дискреційне повноваження суб`єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження.

При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що вчинення відповідачем наведених дій є дискреційним повноваженням. Проте, у будь-якому випадку суб`єкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, на підставі викладеного, з метою ефективного захисту прав позивачки, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки № 509 від 16 жовтня 2020 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу періоди роботи: з 10 січня 1978 року по 13 січня 1980 року та з 20 січня 1980 року по 27 червня 1999 року в колгоспах «Росія» і «ХХ з`їзд КПРС».

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання до суду даного позову позивачкою був сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн (а.с. 12).

З урахуванням встановлених обставин у справі, враховуючи, що спір в даному випадку виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат у повному обсязі, а саме в сумі - 908,00 грн., які слід стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, ЄДРПОУ: 42172734) про визнання протиправними дії, скасування рішень про відмову в призначенні пенсії за віком та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, ЄДРПОУ: 42172734) щодо відмови в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, ЄДРПОУ: 42172734) від 20 жовтня 2020 року № 220 Про відмову в призначенні пенсії за віком.

Скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, ЄДРПОУ: 42172734) від 23 грудня 2020 року № 302 Про відмову в призначенні пенсії за віком.

Скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, ЄДРПОУ: 42172734) від 05 лютого 2021 року № 46 Про відмову в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, ЄДРПОУ: 42172734) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) від 16 жовтня 2020 року зареєстровану за № 509, про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу позивачки наступні періоди її роботи: з 10 січня 1978 року по 13 січня 1980 року та з 20 січня 1980 року по 27 червня 1999 року в колгоспах «Росія» і «ХХ з`їзд КПРС».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, ЄДРПОУ: 42172734) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 05 травня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров