
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2020 р. Справа№200/14265/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
за участю
секретаря судового засідання Дьяченка Є.І.,
розглянув в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
10 грудня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Волноваське ОУ ПФУ), надісланий на адресу суду 05 грудня 2019 року, в якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Волноваського ОУ ПФУ від 24 жовтня 2019 року № 1364 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з незарахуванням до пільгового стажу окремих періодів;
- зобов`язати Волноваське ОУ ПФУ зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період проходження строкової військової служби у період з 17 грудня 1990 року по 21 грудня 1992 року;
- зобов`язати Волноваське ОУ ПФУ повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 23 жовтня 2019 року № 1364 з урахуванням до пільгового стажу періоду проходження строкової військової служби у період з 17 грудня 1990 року по 21 грудня 1992 року.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
21 грудня 2019 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/14265/19-а; задовольнив клопотання позивача та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.
21 січня 2020 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 12 лютого 2020 року.
12 лютого 2020 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11 березня 2020 року.
Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Учасники справи/їх представники у судове засідання не з`явилися.
Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС, а також відсутність встановлених ст. ст. 205, 223 КАС підстав для відкладення розгляду справи, справа розглянута за відсутності учасників справи.
У зв`язку з неявкою всіх учасників справи на підставі ч. 4 ст. 229 КАС повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 24 жовтня 2019 року відповідач прийняв рішення № 1364, яким відмовив йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Позивач стверджував, що наявність пільгового стажу, що дає йому право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, підтверджена записами в трудовій книжці, яка є основним документом про стаж.
Доводив, що відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, період проходження ним строкової військової служби з 17 грудня 1990 року по 21 грудня 1992 року.
Позивач стверджував, що до спірних правовідносин має застосовуватися законодавство, чинне на час проходження військової служби, а саме п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590), яким було передбачено, що період служби в складі Збройних Сил СРСР зараховується до загального стажу роботи, а при призначені на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсії робітникам, які працювали на підземних роботах, та на роботах з шкідливими умовами праці - період військової служби, прирівнюється по вибору заявника до роботи, яка передувала цьому періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
Позивач доводив, що оскільки після демобілізації він працював в підземних умовах за професією електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, відповідач повинен був зараховувати період строкової військової служби з 17 грудня 1990 року по 21 грудня 1992 року до пільгового стажу.
Рішення про відмову в призначенні пенсії позивач вважав протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно пошурує його право на пенсійне забезпечення.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.
Правомірність свого рішення обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 претендував на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, однак у нього відсутній необхідний пільговий стаж 25 років.
Доводячи відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу періоду строкової військової служби, відповідач стверджував, що до спірних правовідносин мають застосовуватися норми ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232) та абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011).
З огляду на приписи цих законодавчих актів період строкової військової служби повинен зараховуватись до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову службу навчалась у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідач стверджував, що на час призову на строкову військову службу ОСОБА_1 не навчався у професійно-технічному навчальному закладі та не був працевлаштований за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Як наслідок, підстави для зарахування строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відсутні.
На переконання відповідача норми п. 109 Положення № 590 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки в даному випадку на підставі ч. 3 ст. 7 КАС має застосовуватись правовий акт, що має вищу юридичну силу, тобто закон.
З огляду на викладене відповідач просив відмовити в позові.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Вугледарським МВ УМВС України в Донецькій області 14 серпня 1997 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 13 вересня 2013 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в його паспорті.
Відповідач - Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169496) зареєстроване як юридична особа 31 травня 2018 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений відповідний запис.
Матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 свідчать, що 23 жовтня 2019 року позивач звернувся до Волноваського ОУ ПФУ з заявою про призначення пенсії.
Як свідчить розписка-повідомлення, разом з заявою про призначення пенсії від 23 жовтня 2019 року, зареєстрованою за № 1364, ОСОБА_1 надав військовий квиток, диплом про навчання, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, заяву про спосіб виплати пенсії, паспорт, трудову книжку.
24 жовтня 2019 року заступник начальника Волноваського ОУ ПФУ в м. Вугледарі Кривенко В.М., за участю головних спеціалістів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , начальника юридичного відділу Пономаренка В.С., розглянув заяву ОСОБА_1 від 23 жовтня 2019 року № 1364 про призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та прийняв рішення № 1364 «Про відмову в призначенні пенсії».
Рішення про відмову в призначенні пенсії відповідач обґрунтував таким.
Пенсійний орган покликався на ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, відповідно до якої працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Період навчання в ПТУ № 93 м. Донецька з 01 вересня 1989 року по 08 липня 1990 року пенсійний орган не зарахував до пільгового стажу, виходячи з того, що впродовж трьох місяців після закінчення навчання позивач не був переведений на роботу за набутою підземною професією, а продовжував працювати на поверхні.
Також пенсійний орган не зарахував до пільгового стажу період проходження позивачем строкової військової служби з 17 грудня 1990 року по 21 грудня 1992 року, виходячи з того, що військовій службі передувала робота на поверхні.
Пенсійний орган вказував на те, що заявник має загальний стаж роботи 31 рік 08 місяців 10 днів; його стаж роботи на пільгових умовах за ст. 114 Закону № 1058 складає 22 роки 01 місяць 16 днів.
Пільговий стаж розрахований відповідачем з урахуванням даних, наведених у довідці державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» від 17 жовтня 2019 року та даних про спеціальний стаж, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5).
Відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 не має необхідних 25 років пільгового стажу, а тому йому слід відмовити в призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
Позивачу роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Рішення від 24 жовтня 2019 року № 1364 «Про відмову в призначенні пенсії» ОСОБА_1 отримав під особистий підпис 07 листопада 2019 року.
З приводу конкретних періодів роботи ОСОБА_1 , записи про які містяться в трудовій книжці НОМЕР_3 , та їх зарахування/не зарахування до страхового і пільгового стажу відповідно до даних ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, суд встановив такі обставини.
В період з 01 вересня 1989 року по 05 червня 1990 року позивач проходив навчання в ПТУ № 93 м. Донецьк за професією електрослюсар підземний; рішенням кваліфікаційної комісії від 05 червня 1990 року йому присвоєна кваліфікація електрослюсаря підземного 4 розряду, про що свідчать диплом серії НОМЕР_4 від 05 червня 1990 року та запис 1 в трудовій книжці.
Період навчання з 01 вересня 1989 року по 05 липня 1990 року тривалістю 00 років 10 місяців 05 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу позивача; до пільгового стажу цей період не зарахований.
Запис 2 - 16 липня 1990 року на підставі наказу від 16 липня 1990 року № 154к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на шахту «Південнодонбаська № 1» електрослюсарем (слюсарем) черговим і по ремонту обладнання 3 розряду на ПТН.
Запис 3 - 30 листопада 1990 року на підставі наказу від 30 листопада 1990 року № 264к звільнений у зв`язку з призовом до лав Радянської Армії за п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю УРСР.
Період роботи з 16 липня 1990 року по 30 листопада 1990 року тривалістю 00 років 04 місяці 15 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу позивача; до пільгового стажу цей період не зарахований.
Запис 4 - в період з 17 грудня 1990 року по 21 грудня 1992 року ОСОБА_1 проходив строкову військову службу; запис внесений на підставі даних військового квитка серії НОМЕР_5 .
Період проходження позивачем військової служби з 17 грудня 1990 року по 31 грудня 1991 року тривалістю 01 рік 00 місяців 15 днів та з 01 січня 1992 року по 21 грудня 1992 року тривалістю 00 років 11 місяців 21 день пенсійний орган зарахував до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.
Запис 5 - 08 лютого 1993 року на підставі наказу від 08 лютого 1993 року № 25к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на шахту «Південнодонбаська № 1» електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті на видобувну дільницю № 4.
Запис 6 - 16 грудня 1993 року на підставі наказу від 16 грудня 1993 року № 249к переведений електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті на дільниці № 4.
Запис 7 - 04 серпня 1996 року на підставі наказу від 05 серпня 1996 року № 148-к звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.
Період роботи з 08 лютого 1993 року по 04 серпня 1996 року тривалістю 03 роки 05 місяців 27 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу та до пільгового стажу за ст. 14, постанова 202, підземні, Список 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.
Запис 8 - 05 січня 2001 року на підставі наказу від 05 січня 2001 року № 2к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Шахтопроходницьке будівельне управління № 4 державного відкритого акціонерного товариства «Трест «Донецькшахтопроходка» підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем в шахті.
Запис 9 - 19 лютого 2001 року на підставі наказу від 19 лютого 2001 року № 21к був направлений на курси прохідників.
Запис 10 - 06 квітня 2001 року на підставі наказу від 06 квітня 2001 року переведений учнем прохідника 4 розряду з повним підземним робочим днем.
Запис 11 - 24 травня 2001 року на підставі наказу від 23 травня 2001 року № 51к переведений прохідником 5 розряду з повним підземним робочим днем.
Запис 12 - 15 листопада 2002 року на підставі наказу від 13 листопада 2002 року № 117к звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.
Період роботи з 05 січня 2001 року по 05 квітня 2001 року тривалістю 00 років 03 місяці 01 день пенсійний орган зарахував до страхового стажу та до пільгового стажу за ст. 14, постанова 202, підземні, Список 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.
Період роботи з 06 квітня 2001 року по 30 вересня 2002 року тривалістю 01 рік 05 місяців 25 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу та до пільгового стажу за ст. 14, провідні професії, підземні, Список 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.
Період роботи з 01 жовтня 2002 року по 31 жовтня 2002 року тривалістю 00 років 01 місяць 00 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований.
Період роботи з 01 листопада 2002 року по 15 листопада 2002 року тривалістю 00 років 00 місяців 15 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу та до пільгового стажу за ст. 14, провідні професії, підземні, Список 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.
Запис 13 - 26 листопада 2002 року на підставі наказу від 26 листопада 2002 року № 22-к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Південнодонбаська № 1» електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті.
Запис 14 - 19 січня 2004 року на підставі наказу від 19 січня 2004 року № 12к переведений електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті.
Запис 15 - 02 листопада 2015 року на підставі наказу від 02 листопада 2015 року № 192к переведений електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті.
Період роботи з 26 листопада 2002 року по 31 грудня 2003 року тривалістю 01 рік 01 місяць 06 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу та до пільгового стажу за ст. 14, постанова 202, підземні, Список 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.
Період роботи з 01 січня 2004 року по 29 березня 2007 року тривалістю 03 роки 02 місяці 29 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу та до пільгового стажу за ст. 14, постанова 202, підземні, Список 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.
Період роботи з 30 березня 2007 року по 02 квітня 2007 року тривалістю 00 років 00 місяців 03 дні пенсійний орган зарахував до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований.
Період роботи з 03 квітня 2007 року по 06 червня 2016 року тривалістю 09 років 02 місяці 04 дні пенсійний орган зарахував до страхового стажу та до пільгового стажу за ст. 14, постанова 202, підземні, Список 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.
Період роботи з 07 червня 2016 року по 18 червня 2016 року тривалістю 00 років 00 місяців 12 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований.
Період роботи з 19 червня 2016 року по 17 жовтня 2019 року тривалістю 03 роки 03 місяці 29 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу та до пільгового стажу за ст. 14, постанова 202, підземні, Список 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.
Згідно з довідкою державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаська № 1» від 17 жовтня 2019 року № 311 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день в державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»:
- за період з 08 лютого 1993 року по 04 серпня 1996 року виконував роботи із шкідливими та важкими умовами праці з повним робочим днем в шахті за професією, посадою «електрослюсар підземний», що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1а, код КП 7241, постанова Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162;
- за період з 26 листопада 2002 року по теперішній час (17 жовтня 2019 року) виконував роботи із шкідливими і важкими умовами праці з повним робочим днем в шахті за професією, посадою «електрослюсар підземний», що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1.1, код КП 7241, постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, від 16 січня 2003 року № 36 та від 24 червня 2016 року № 461.
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 за 2001-2019 роки за кодами підстави для обліку спеціального стажу «ЗПЗ013А1» та «ЗПЗ014А1».
Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905), код підстави:
«ЗП3013А1» з 05 січня 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць;
«ЗП3014А1» з 05 січня 1991 року проставляється працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.
Як свідчить розрахунок стажу, наявний в матеріалах пенсійної справи, страховий стаж ОСОБА_1 становить 47 років 00 місяців 10 днів;
стаж роботи за Списком № 1 - 22 роки 01 місяць 16 днів, в тому числі 01 рік 06 місяців 10 днів - роботи підземні, провідні професії (20); 20 років 07 місяців 06 днів - роботи підземні, професії за постановою № 202 (25);
роботи підземні, провідні професії (20) - 01 рік 06 місяців 10 днів;
роботи підземні, професії за постановою 202 (25) - 22 роки 01 місяць 16 днів;
навчання за фахом - 00 років 10 місяців 05 днів;
військова служба - 02 роки 00 місяців 06 днів.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Згідно з п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років.
П. 1 абз. 2 п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 було передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
На підставі пп. 27 п. 7 розділу І Закону України 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» п. 2 у розділі ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 викладений у новій редакції, що не передбачала застосування Закону № 1788 при призначенні пенсії особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначає ст. 114 Закону № 1058.
Щодо права на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абз. абз. 1 і 15-23 п. 1 ч. 2 цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абз. 1 ст. 26 цього Закону, зменшується на один рік.
При цьому, згідно з положеннями ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
До підрозділу 10101000 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу 10100000 І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, включені 1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
До підрозділу 10101000 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу 10100000 І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені 1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
До підрозділу 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені 1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
До підрозділу 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, включені працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі - Список № 202).
За наслідками аналізу норм ст. 14 Закону № 14 Закону № 1788 (положення якої аналогічні нормам ч. 3 ст. 114 Закону № 1058) та Списку № 202, Верховний Суд в постанові від 31 жовтня 2019 року у справі № 227/1732/17 зазначив таке:
«Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену статтею 14 Закону № 1788-ХІІ пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи».
Суд зазначає, що до розділу І. «Підземні гірничі роботи в шахті і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку № 202 включені такі професії (посади): «усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю)».
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що періоди роботи за професіями (посадами) «електрослюсаря підземного» та «прохідника підземного» з повним робочим днем в шахті (під землею) враховуються до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 цього Закону.
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.
Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків:
- основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка;
- лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.
Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Волноваським ОУ ПФУ рішення від 24 жовтня 2019 року № 1364 «Про відмову в призначенні пенсії».
Цим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Волноваського ОУ ПФУ належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.
Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.
Щодо правомірності відмови пенсійного органу в зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду проходження строкової військової служби суд зазначає таке.
Суд встановив, що в період з 17 грудня 1990 року по 21 грудня 1992 року ОСОБА_1 проходив строкову військову службу, про що свідчать військовий квиток серії НОМЕР_5 і запис 4в трудовій книжці.
Період проходження військової служби пенсійний орган зарахував до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.
Призову на військову службу передувала робота позивача електрослюсарем (слюсарем) черговим і по ремонту обладнання на ПТН на шахті «Південнодонбаська № 1» (записи №№ 2-3 в трудовій книжці). Період роботи позивача до його призову на військову службу пенсійний орган зарахував до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.
Після демобілізації з 08 лютого 1993 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на шаху «Південнодонбаська № 1» електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (запис № 5 в трудовій книжці).
Цей період пенсійний орган зарахував як до страхового, так і до пільгового стажу роботи позивача, а саме за ст. 14, постанова 202, підземні, Список 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.
Ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
На підставі постанови Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ «Про введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 січня 1992 року Закон № 1788 введений в дію в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення в дію цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.
За змістом п. «в» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба незалежно від місця проходження служби.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
На час проходження ОСОБА_1 строкової військової служби діяло Положення про порядок признання та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590).
П. 109 Положення № 590 було встановлено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» і «б» пункту 16), […] періоди, зазначені у підпунктах «к» і «л», прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
В свою чергу пп. «к» п. 109 Положення № 590 передбачав, що, крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР […].
02 червня 2005 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2636-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження військової служби» (далі - Закон № 2636), який набрав чинності з 01 січня 2006 року.
На підставі п. 1 розділу І Закону № 2636 абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011 був доповнений реченнями такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».
На підставі п. 2 розділу І Закону № 2636 ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 доповнена абзацом другим такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».
Як свідчить пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», до прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, час проходження військової служби прирівнювався до роботи, яка передувала службі або слідувала за нею. Після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» питання зарахування часу проходження військової служби було врегульовано в роз`ясненні Міністерства соціального захисту населення України № 2 від 26.03.93, в якому передбачалось, що час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню як до загального стажу, так і стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги. Однак, з 01.01.04 це роз`яснення втратило чинність. Таким чином, механізм зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втратив законодавче регулювання, а особи, які мали або матимуть право на зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втрачають його.
Отже, прийняття цього законопроекту було спрямовано на законодавче закріплення механізму зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років при умові, якщо на момент призову на військову службу особа навчалась в професійно-технічному училищі, працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги.
Вирішуючи питання про те, норми якого нормативно-правового акта мають застосовуватися до спірних правовідносин, а саме п. 109 Положення № 590 (як наполягає позивач) або абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011 та ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 (як стверджує відповідач), суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
В абз. 2 п. 2 мотивувальної частини рішення від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив: «За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».
Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 pоку № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» було передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Отже, під час вирішення питання щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження ним строкової військової служби має застосовуватися законодавство, чинне на час її проходження, а саме п. 109 Положення № 590.
В даному випадку не йдеться про колізію між нормою закону та нормою підзаконного нормативно-правого акта, оскільки зміни, внесені до Законів № 2211 та № 2232 на підставі Закону № 2636, набрали чинності з 01 січня 2006 року і не мають зворотної дії у часі. У в`язку з цим суд відхиляє заперечення відповідача, які ґрунтуються на положеннях ч. 3 ст. 7 КАС.
Таким чином, в силу положень п. 109 Положення № 590 ОСОБА_1 має право на при рівняння періоду строкової військової служби до роботи, що слідувала за закінченням цього періоду.
Оскільки після демобілізації позивач працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті і робота за цією професією зарахована до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, ОСОБА_1 має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 і періоду проходження ним строкової військової служби з 17 грудня 1990 року по 21 грудня 1992 року.
Однак відповідач протиправно відмовив у зарахуванні цього періоду до спеціального (пільгового) стажу.
Спору щодо правомірності зарахування/не зарахування інших періодів до страхового чи пільгового стажу ОСОБА_1 між сторонами немає.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Волноваського ОУ ПФУ від 24 жовтня 2019 року № 1364 «Про відмову в призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.
Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.
Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.
Оскільки рішення Волноваського ОУ ПФУ від 24 жовтня 2019 року № 1364 «Про відмову в призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення, а також шляхом зобов`язання Волноваського ОУ ПФУ зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 період проходження строкової військової служби з 17 грудня 1990 року по 21 грудня 1992 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 жовтня 2019 року, зареєстровану за № 1364, про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн (квитанція від 15 листопада 2019 року № 21).
Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають присудженню на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42169496, місцезнаходження: 85700, Донецька обл., Волноваський р-н, м. Волноваха, вул. Обручева, буд. 17) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24 жовтня 2019 року № 1364 про відмову в призначенні пенсії.
3. Зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період проходження строкової військової служби з 17 грудня 1990 року по 21 грудня 1992 року.
4. Зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 жовтня 2019 року, зареєстровану за № 1364, про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
8. Повне судове рішення складено 20 березня 2020 року.
Суддя Т.О. Кравченко
Судове рішення № 96727333, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 11.03.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/14265/19-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: