Рішення № 96727111, 05.05.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2091/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Гланс» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт-Гланс» (далі - позивач, ТзОВ «Арт-Гланс») звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Поліська митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.09.2020 року №UA204120/2020/000289/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару (меблі) позивач через декларанта подав до Поліської митниці митну декларацію №UA2041200/20020/082617, в якій було визначено митну вартість даного товару в сумі 10 859,00 польських злот за першим методом.

Позивач вказує, що під час митного оформлення товару декларантом було надано митному органу усі необхідні документи, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару і не мали жодних розбіжностей.

Однак Поліською митницею було відмовлено позивачу у митному оформленні товару за заявленою вартістю 10 859,00 польських злот, оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/01451 та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000289/2 від 16.09.2020 року. У зв`язку із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів позивач поніс збитки, які проявляються в надмірно сплачених до бюджету коштів в розмірі 7912,81 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

25.03.2021 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, в якому останній позовних вимог не визнав, посилаючись на таке.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД №UA204120/2020/082617 документи містили розбіжності, зокрема: надана Faktura eksportowa VAT nr FSE-55/20/D від 10.09.2020 містить інформацію про вартість товару 10 859,00 PLN, що суперечить сумі 10 860,00 PLN, зазначеній в експортній декларації від 10.09.2020 №20PL301010E0884475; Faktura eksportowa VAT nr FSE-55/20/D від 10.09.2020, заявка на автоперевезення №1 від 8 вересня 2020 року до договору надання транспортних послуг №1/07/2020 від 17.07.2020 року; Faktura eksportowa VAT nr FSE-55/20/D від 10.09.2020, вказані умови доставки FCA Chelm, заявка на автоперевезення №1 від 8 вересня 2020 року до договору надання транспортних послуг №1/07/2020 від 17.07.2020р. на суму фрахту 1 000,00 грн. де зазначена адреса завантаження: Polska. U1. Kolejowa 2, 22- 175 Dorohusk, в рахунку на оплату №314 від 10 вересня 2020р. вказана сума 1 500,00 грн. Митниця також володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом товару: Товар №1- митна декларація від 12.08.2020 №UA209210/2020/015240 - 4,81 USD/кг; Товар №7- митна декларація від 12.08.2020 №UA209210/2020/062441 - 4.81 USD/кг.

У зв`язку із такими обставинами декларанту було запропоновано надати висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для незалежного кола покупців, що можливо розповсюдити на заявлену партію. Однак, декларантом документи згідно з переліком у повному обсязі не подано, про що повідомлено листом від 16.02.2020 року.

Вказані обставини стали підставою для прийняття рішення від 16.09.2020 року №UA204120/2020/000289/2 про коригування митної вартості товарів, митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаних митними органами митних вартостей: Товар №1- митна декларація від 12.08.2020 №UA209210/2020/015240 - 4,81 USD/кг; Товар №7- митна декларація від 12.08.2020 №UA209210/2020/062441 - 4.81 USD/кг.

З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Матеріалами справи підтверджено, що ТзОВ «Арт-Гланс» на підставі контракту від 15.05.2020 року №1/05/2020 згідно з рахунком-фактурою від 10.09.2020 року № FSE-55/20/D та платіжним дорученням 10.09.2020 року №5 придбало у компанії Meblolux Baryga Spolka Jawna товар (меблі) на загальну суму 10859,00 PLN.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, з метою здійснення митного оформлення вказаного вище товару декларантом ТзОВ «Арт-Гланс» 11.09.2020 було подано Поліській митниці митну декларацію №UA204120/2020/082617, в якій визначено митну вартість даного товару у сумі 10859,00 PLN за першим методом.

На підтвердження вартості товару, зазначеного у митній декларації №UA204120/2020/082617, декларантом одночасно подано: контракт №1/05/2020 від 15.05.2020 року; рахунок-фактуру (інвойс) від 10.09.2020 року № FSE-55/20/D; платіжне доручення №5 від 10.09.2020 року; міжнародну товарно-транспортну накладну від 10.09.2020 року; договір №1/07/2020 про надання транспортних послуг від 17.07.2020 року; заявка на перевезення №1 від 08.09.2020 року; довідка про транспортні витрати від 10.09.2020 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №314 на від 10.09.2020 року; платіжне доручення про оплату вартості перевезення товару від 10.09.2020 року та копія митної декарації країни відправлення від 10.09.2020 року №20PL301010E0884475.

У свою чергу, здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею запропоновано декларанту подати такі документи: висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для незалежного кола покупців, що можливо розповсюдити на заявлену партію.

Листом від 15.09.2020 року №3 позивач повідомив відповідача про відмову відправника надати бухгалтерську документацію стосовно механізму ціноутворення на товар. Також повідомлено, що Волинською торгово-промисловою палатою було здійснено відповідну експертизу, результати якої зазначено у експертному висновку №В-963 від 15.09.2020 року. Так, згідно зазначеної експертизи вартість товарів, по яким у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості, з урахуванням усіх факторів що впливають на формування ціни підтверджено, що вартість товарів може складати вартість зазначену у Faktura eksportowa VAT nr FSE-55/20/D від 10.09.2020 року та відповідно у МД № UA204120/2020/082617 від 11.09.2020 року. Крім того, повідомлено, що зазначені у повідомлені нібито виявлені розбіжності між вартістю товару зазначеною у Faktura eksportowa VAT nr FSE-55/20/D від 10.09.2020 - 10 859,00 польських злотих, та загальною сумою товарів зазначеній в експортній декларації від 10.09.2020 №20PL3010I0E0884475 - 10 860,00 польських злотих, виникли у зв`язку із заокругленням у експортній декларації від 10.09.2020 №20PL301010E0884475 вартостей товарів по позиціям декларації до цілого числа, тоді як, у фактурі ціни та вартості зазначені по кожному товару із зазначенням сотих відповідного числового значення, що також відповідає даним, зазначеним у МД № UA204120/2020/082617 від 11.09.2020 року. Додатково митному органу на його запит було надано експертний висновок №В-963 від 15.09.2020 року; лист від Meblolux Baryga Spolka Jawna №1 від 15.09.2020 року щодо неможливості надання виписки з бухгалтерської документації; цінник Cama Meble на 2020 рік.

Однак Поліською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/01451 та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000289/2 від 16.09.2020 року.

У графі 33 рішення №UA204120/2020/000289/2 про коригування митної вартості товарів зазначено, що: І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1. Документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією №UA204120/2020/082617 документи містять розбіжності, зокрема: надана Faktura eksportowa VAT nr FSE-55/20/D від 10.09.2020 містить інформацію про вартість товару 10 859,00 PLN, що суперечить сумі 10 860,00 PLN, зазначеній в експортній декларації від 10.09.2020 №20PL301010Е0884475; Faktura eksportowa VAT nr FSE-55/20/D від 10.09.2020, заявка на автоперевезення №1 від 8 вересня 2020 року до договору надання транспортних послуг №1/07/2020 від 17.07.2020 року; Faktura eksportowa VAT nr FSE-55/20/D від 10.09.2020, вказані умови доставки FCA Chelm, заявка на автоперевезення №1 від 8 вересня 2020 року до договору надання транспортних послуг №1/07/2020 від 17.07.2020р. на суму фрахту 1 000,00 грн. де зазначена адреса завантаження: Polska. UI. Kolejowa 2, 22-175 Dorohusk, в рахунку на оплату №314 від 10 вересня 2020 р. вказана сума 1 500,00 грн. 2. Не надано всі додаткові документи, витребувані митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 cт. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 cm. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. ІІ. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом товару: Товар №1-митна декларація від 12.08.2020 №UA209210/2020/015240 -4,81 USD/кг; Товар №7- митна декларація від 12.08.2020 №UA209210/2020/062441 - 4,81 USD/кг. ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; 2) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для незалежного кола покупців, що можливо розповсюдити на заявлену партію. ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у звязку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці. Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митним органом митних вартостей: Товар № 1- митна декларація від 12.08.2020 №UA209210/2020/015240 -4,81 USD/кг; Товар №7- митна декларація від 12.08.2020 №UA209210/2020/062441 -4,81 USD/кг. Числове значення митної вартості товарів: товар №1 становить 73184,7080 грн. або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення- 9882,08 ZL.; товар №7 становить 4588,1893 грн або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення- 619,54 ZL.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, спесифікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з статтею 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У свою чергу, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі №821/110/18 зазначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару (меблі) за основним методом за ціною договору (контракту) та ненадання відповідачу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Однак, суд звертає увагу на те, що для підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом за ціною договору (контракту) позивачем подано разом із митною декларацією від 11.09.2020 року №UA204120/2020/082617, декларантом одночасно подано: контракт №1/05/2020 від 15.05.2020 року; рахунок-фактуру (інвойс) від 10.09.2020 року № FSE-55/20/D; платіжне доручення №5 від 10.09.2020 року; міжнародну товарно-транспортну накладну від 10.09.2020 року; договір №1/07/2020 про надання транспортних послуг від 17.07.2020 року; заявка на перевезення №1 від 08.09.2020 року; довідка про транспортні витрати від 10.09.2020 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №314 на від 10.09.2020 року; платіжне доручення про оплату вартості перевезення товару від 10.09.2020 року та копію митної декарації країни відправлення від 10.09.2020 року №20PL301010E0884475.

На думку суду, позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем вказано на розбіжності у поданих декларантом документах, а саме: 1) надана Faktura eksportowa VAT nr FSE-55/20/D від 10.09.2020 містить інформацію про вартість товару 10859,00 PLN, що суперечить сумі 10 860,00 PLN, зазначеній в експортній декларації від 10.09.2020 №20PL301010Е0884475; 2) Faktura eksportowa VAT nr FSE-55/20/D від 10.09.2020, заявка на автоперевезення №1 від 08.09.2020 року до договору про надання транспортних послуг №1/07/2020 від 17.07.2020 року; 3) Faktura eksportowa VAT nr FSE-55/20/D від 10.09.2020, вказані умови доставки FCA Chelm, заявка на автоперевезення №1 від 08.09.2020 року до договору надання транспортних послуг №1/07/2020 від 17.07.2020 року на суму фрахту 1 000,00 грн., де зазначена адреса завантаження: Polska. UI. Kolejowa 2, 22-175 Dorohusk, в рахунку на оплату №314 від 10.09.2020 року вказана сума 1 500,00 грн.

Однак суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки вони не підтверджуються жодними офіційними документами.

Відповідно до рахунка-фактури (інвойсу) від 10.09.2020 року № FSE-55/20/D (Faktura eksportowa VAT nr FSE-55/20/D від 10.09.2020) вартість товару становить 10859,00 PLN. У цьому документі зазначено дату продажу, ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну.

Суд звертає увагу на те, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Рахунок-фактура (інвойс) від 10.09.2020 року № FSE-55/20/D підтверджує ту обставину, що позивач придбав оцінюваний товар за ціною 10859,00 PLN. Експортна декларація від 10.09.2020 №20PL301010Е0884475 лише підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення. При цьому, у листі від 15.09.2020 року №3 ТзОВ «Арт-Гланс» повідомило відповідача про те, що вказані виявлені розбіжності між вартістю товару зазначеною у Faktura eksportowa VAT nr FSE-55/20/D від 10.09.2020 - 10 859,00 PLN, та загальною сумою товарів зазначеній в експортній декларації від 10.09.2020 №20PL3010I0E0884475 - 10 860,00 PLN, виникли у зв`язку із заокругленням у експортній декларації від 10.09.2020 №20PL301010E0884475 вартостей товарів по позиціям декларації до цілого числа, тоді як, у фактурі-рахунку від 10.09.2020 року № FSE-55/20/D ціни та вартості зазначені по кожному товару із зазначенням сотих відповідного числового значення, що також відповідає даним, зазначеним у МД № UA204120/2020/082617 від 11.09.2020 року.

10.09.2020 ТзОВ «Арт-Гланс`здійснило оплату вартості товару згідно рахунка-фактури № FSE-55/20/D у розмірі 10 859,00 PLN, що підтверджується платіжним дорученням №5.

Що стосується розбіжностей в тому, що рахунок-фактура (інвойс) № FSE-55/20/D (Faktura eksportowa VAT nr FSE-55/20/D) датований 10.09.2020 року, а заявка на автоперевезення №1 до договору про надання транспортних послуг №1/07/2020 від 17.07.2020 року датована 08.09.2020 року, то суд зазначає, що відповідно до пункту 2.2 контракту від 15.05.2020 року №1/05/2020, укладеного між позивачем та компанією Meblolux Baryga Spolka Jawna, сторони погодили, що номенклатура, одиниці виміру, кількість , ціна товару за одиницю визначається в рахунках-фактурах (інвойсах). В той же час пунктом 3.2 цього ж контракту передбачено, що покупець здійснює попереднє замовлення товарів на основі подання засобами поштового, електронного зв`язку або усної заявки на поставку товарів, де вказує асортимент та кількість товару. Отже, наведеними умовами контракту передбачено можливість попереднього замовлення товару, а в подальшому остаточне підтвердження вказаного замовлення в рахунках-фактурах (інвойсах). Вказане пояснює можливість складання покупцем товару заявки на автоперевезення №1 від 08.09.2020 року з перевізником до фактичного виставлення продавцем рахунка-фактури № FSE-55/20/D від 10.09.2020 року.

Судом також встановлено,що згідно з умовами договору про надання транспортних послуг №1/07/2020 від 17.07.2020 року, укладеного між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець), виконавець зобов`язався здійснювати перевезенення вантажів (товару) автомобільним транспортом в пункти призначення і передавати їх вантажоодержувачу, а замовник проводити оплату за надані послуги в порядку, передбаченому цим договором. Найменування, характеристика, обсяг вантажу, пункти відправлення, пункти призначення вантажу, найменування вантажоодержувача, терміни поставки, а також інша інформація, необхідна для здійснення перевезення вантажу належним чином, узгоджуються сторонами в заявках, а так само в товарно-транспортних накладних, які є невід`ємною частиною цього договору. Оплата за перевезення здійснюється в національній валюті України на підставі рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Факт надання виконавцем послуг з перевезення вантажу (товару) з міста Хелм (Польща) до міста Луцьк (Україна) на загальну суму 1500,00 грн. підтверджується заявкою на автоперевезення №1 від 08.09.2020 року до договору про надання транспортних послуг №1/07/2020 від 17.07.2020 року, рахнком на оплату №314 від 10.09.2020 року, платіжним дорученням № 254 від 10.09.2020 року та довідкою про транспортні витрати виконавця - ФОП ОСОБА_1 від 10.09.2020 року.

Отже, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах повністю спростовані позивачем поданими документами, крім того, виявлені розбіжності жодним чином не впливали на митну вартість імпортованого товару.

Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Також як встановлено судом відповідачем було витребувано у позивача додаткові документи за МД від 11.09.2020 року №UA204120/2020/082617: висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для незалежного кола покупців, що можливо розповсюдити на заявлену партію.

Однак відповідач не обґрунтував, яким чином висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, нададуть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. При цьому, як зазначалось вище, позивачем було надано (лист від 15.09.2020 року №3) митному органу експертний висновок Волинської торгово-промислової палати №В-963 від 15.09.2020 року, відповідно до якого з урахуванням усіх факторів, що впливають на формування ціни, підтверджено, що ринкова вартість товару (меблі) може складати вартість зазначену у Faktura eksportowa VAT nr FSE-55/20/D від 10.09.2020 року та відповідно у МД № UA204120/2020/082617 від 11.09.2020 року.

Також, на думку суду, вимога надати виписку з бухгалтерських документів щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару, прайс-лист, каталог виробника товару є доцільним, якщо з документів продавця не вдається однозначно визначити вартість товару, ціну за одиницю/кілограм. Проте ненадання таких документів продавцем не може ставитися в залежність від можливості митного оформлення покупцем товару за основним методом, якщо для цього у нього є документи, які містять відомості про складові митної вартості. Водночас, як встановлено судом, листом від 15.09.2020 року №3, який був наданий на вимогу митного органу, позивач скерував відповідачу лист від Meblolux Baryga Spolka Jawna №1 від 15.09.2020 року щодо неможливості надання виписки з бухгалтерської документації, оскільки така інформація є комерційною таємницею, та цінник Cama Meble на 2020 рік.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митних декларацій від 12.08.2020 №UA209210/2020/015240 та від 12.08.2020 №UA209210/2020/062441, які були використані відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірних рішень, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач спирався не на документи, подані декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Разом з тим, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Крім того, митним органом не було надано жодного документа, який би підтвердив митну вартість, визначену Поліською митницею у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не підтвердив належними та допустимими доказами те, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповіднь обраного позивачем методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, рішення відповідача від 16.09.2020 року №UA204120/2020/000289/2 про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі "Баришевський проти України", заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі "Двойних проти України", заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі "Меріт проти України", заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у загальному розмірі 6470,00 грн., що включає сплачену суму судового збору у розмірі 2270,00 грн. та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 4200,00 грн.

Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання правничої допомоги від 27.01.2021 року №27/01/21-1, акту приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 29.01.2021, рахунку-фактури №29/01/21-01 від 29.01.2021, платіжного доручення від 11.02.2021 №318) позивач сплатив Адвокатському об`єднанню «ПРЕМІУМ СЕРВІС» кошти в загальній сумі 4200,00 грн. на оплату правової допомоги, яка відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 29.01.2021 та рахунку-фактури №29/01/21-01 від 29.01.2021 складається з: надання правової інформації, консультацій, пояснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості - 1200,00 грн., складання та формування позовної заяви 3000,00 грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, а тому, суд, враховуючи предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., що становить вартість послуг із складання позовної заяви.

При цьому, суд зазначає, що послуга з надання правової інформації, консультацій, пояснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості включається до витрат пов`язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд також враховує, що позивач сплатив судовий збір у сумі 2270,00 грн згідно з платіжним дорученням від 11.02.2021 року №317.

З урахуванням наведеного, оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у загальному розмірі 5270,00 грн, з них: судовий збір - 2270,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 3000,00 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби від 16.09.2020 року №UA204120/2020/000289/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Гланс» судові витрати у загальному розмірі 5270,00 грн. (п`ять тисяч двісті сімдесят грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт-Гланс» (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Грушевського, 2, ідентифікаційний код 42702909).

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ідентифікаційний код 43350097).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич